нерва у яких розташовані ядра одноіменних нервів. Верхній кут ромбоподібної

ямки сполучається з сільвієвим водогоном. В бокових відділах ямки лежать

слухові і вестибулярні ядра вестибуло-слхового нерва (8-а пара).

В товщі ромбоподібної ямки залягають ядра 5-12 пар нервів. Дах 4-го

шлуночка утворена двома мозковими парусами: верхнім (натягнутий між

верхніми мозочковими ніжками) і нижнім (прикріплюється до ніжок клочка) та

судинною основою 4-го шлуночка (вона доповнює нижній парус). Через 3 отвори

в криші (серединна ззаду і внизу і 2 латеральні апертури) порожнина 4-го

шлуночка сполучається з підпавутинним простором. В товщі судинної основи 4-

го шлуночка є його судинне сплетення.

Спинний мозок (medulla spinalis) - це довгий майже циліндричний тяж

дещо сплющений у спинно-черевному напрямку. На рівні верхнього краю атланта

переходить у довгастий мозок, а внизу на рівні 2 поперекового хребця

закінчується мозковим конусом. Від останнього відходить термінальна нитка,

яка прикріплюється до 2 куприкового хребця.

По ходу спинного мозку є два потовщення: шийне (на рівні 3 шийного - 3

грудного хребців) і поперекове (10 грудний - 2 поперековий хребці). В цих

зонах число нервових клітин і волокон збільшене в зв'язку з іннервацією

кінцівок.

Спинний мозок поділений на 2 симетричні половини передньою серединною

щілиною і задньою серединною борозною. На бокових поверхнях спинного мозку

симетрично входять задні (аферентні) і виходять передні (еферентні) корінці

спинно-мозкових нервів. Лінії виходу і входу корінців поділяють кожну

половину на три канатики спинного мозку (передній, середній і задній).

Ділянка Сп.М., яка відповідає кожній парі корінців, називається

сегментом. Сегменти позначаються латинськими літерами C (шийні -

cervicalis), Th (грудні - thoracalis), L (поперекові -

lumbalis), S (крижові - sacralis) і Co (куприкові -

coccygeus).

Спинний мозок складається із сірої та білої речовини. Біла речовина

розташована по периферії. На поперечному перерізі сіра речовина має вигляд

метелика і розташована в центрі мозку. В центрі сірої речовини розташований

вистелений одним шаром клітин епендимоцитів канал мозку. Зверху канал

сполучений із 4-м шлуночком, внизу закінчується сліпо термінальним

шлуночком. В сірій речовині розрізняють передні і задні роги (стовпи). На

рівні від 1-го грудного до 3-го поперекового сегментів є ще і бічні. Сіра

речовина утворена мультиполярними нейронами, безміеліновими і тонкими

міеліновими волокнами і гліоцитами. Клітини, які мають однакову будову і

виконують подібні функції, утворюють ядра сірої речовини. В задніх стовпах

розташовані чутливі ядра. У передніх стовпах залягають дуже великі (100-140

мкм у діаметрі) корінцеві нейрони, які утворюють рухові соматичні центри. В

бокових стовпах залягають групи дрібних нейронів, які утворюють центри

соматичної частини вегетативної нервової системи. Їх аксони ідуть через

передні роги і разом з корінцевими відростками формують передні корінці.

Біла речовина спинного мозку утворена головним чином міеліновими

волокнами, які ідуть поздовжно і утворюють провідні шляхи спинного мозку.

У білій речовині поблизу сірої речовини шийного відділу між передніми

і задніми рогами, у верхньогрудному - між задніми і бічними, залягає сіра

речовина ретикулярної формації.

В утробному періоді спинний мозок заповнює увесь канал хребта.

Починаючи з 3-го місяця, хребет росте швидше, ніж спинний мозок, частина

каналу залишається незаповненою. Саме тому частина нервів виходить за межі

каналу нажче розташування відповідного сегменту і поряд з кінцевою ниткою

утворють “кінський хвіст”.

Оболонки спинного та головного мозку.

Мозок вкритий 3-мя спільними для обох частин ц.н.с. оболонками

мезенхімного походження. Зовнішня - тверда мозкова оболонка, середеня -

павутинна і внутрішня - м'яка оболонка мозку.

Безпосередньо до зовнішньої поверхні мозку (головного і спинного)

прилягає м'яка (судинна) оболонка (pia mater), яка заходить у всі щілини і

борозни. Вона досить тонка, утворена рихлою багатою на еластичні волокна і

кровоносні судини сполучною тканиною. Від неї відходять сполучнотканинні

волокна, які разом з кровоносними судинами проникають у речовину мозку.

Назовні від судинної оболонки розташована павутинна оболонка

(arachnoidea). Між м'якою і павутинною оболонками є порожнина

(субарахноідальна), яка містить 120-140 мкл спинномозкової рідини. В нижній

частині каналу хребта у підпавутинному просторі вільно плавають корінці

спинномозкових нервів. Зверху ця порожнина переходить у одноіменну

головного мозку. Над великими щілинами і борознами підпавутинний простір

розширюється і утворює цистерни. Найбільші цистерни: мозочково-мозкова -

розташована між мозочком і довгастим мозком, над латеральною борозною, в

районі зорового перехресту, між ніжками мозку тощо. Павутинна і м'яка

оболонки вкриті одношаровим плоским епітелієм.

У підпавутинний простір відтікає спинномозкова рідина, яка утворюється

у шлуночках головного мозку. Зворотнє відсмоктування спинномозкової рідини

здійснюється арахноідальними грануляціями - відростками павутинної

оболонки, які проникають у просвіти синусів твердої мозкової оболонки, а

також кровеносними і лімфатичними капілярами у місцях виходу корінців

черепних і спинномозкових нервів із порожнини черепа і каналу хребта.

Завдяки цьому спинномозкова рідина постійно утворюється і відсмоктується в

кров з однаковою швидкістю.

Зовні від павутинної оболонки знаходиться тверда оболонка мозку (dura

mater), яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною і дуже міцна. В

каналі хребта тверда оболонка ніби мішком вкриває спинний мозок, його

корінці, вузли і решту оболонок. Зовнішня поверхня твердої оболонки

спинного мозку відділена від окістя каналу мозку венозним сплетення і

надоболонковим (епідуральним) простором, який заповнений жировою тканиною.

В каналі хребта тверда оболонка закріплена відростками, які продовжуються у

периневральні оболонки спинномозкових нервів і зростаються з окістям у

кожному міжхребцевому отворі.

Від павутинної оболонки спинного мозку тверда оболонка відділена

субдуральним простором. Зверху субдуральний простір спинного мозку вільно

сполучається з аналогічним простором в порожнині черепа, внизу воно сліпо

закінчується на рівні 2-го крижового хребця. Тверда оболонка спинного мозку

міцно зростається з краями великого потиличного отвору і зверху переходить

в одноіменну оболонку головного мозку. Тверда оболонка головного мозку

зростається з окістям внутрішньої поверхні кісток основи мозкового черепа,

особливо у місцях їх сполучення між собою і місцях виходу черепних нервів

із порожнини черепа. З кістками склепіння черепа оболонка сполучена не так

міцно. Мозкова поверхня твердої оболонки гладенька, між нею і павутинною

оболонкою утворюється вузький субдуральний простір, в якому є невелика

кількість рідини.

В деяких місцях тверда оболонка головного мозку глибоко занурюється у

вигляді відростків у щілини, які відділяють частки мозку одна від одної. В

місцях відходження відростків оболонка розщеплюється і утворює трикутної

форми канали (вони вистелені ендотелієм) - синуси твердої оболнки мозку.

Листки синусів пружно натягнуті і не спадаються. В синуси із мозку по венах

відтікає венозна кров, яка надходить потім у внутрішні яремні вени.

Синуси головного мозку. Верхній сагітальний (непарний) - вздовж

всього зовнішнього краю серпа мозку і впадає в поперечний синус.

Нижній сагітальний (непарний) - вздовж нижнього краю серпа, впадає в

прямий синус.

Прямий (непарний) - на стикові серпа і намету мозочка. Сполучає нижній

і верхній сагітальні синуси і спадає в поперечний.

Потиличний синус (непарний) розташований у основі серпа мозочка по

ходу внутрішнього потиличного гребеня. Біля заднього краю великого

потиличного отвору синус розділяється на дві гілки, кожна з яких впадає у

сигмоподібний синус відповідного боку. Верхній кінець потиличного синусу

сполучається з поперечним.

Поперечній синус (непарний) - розташований у основі намету мозочка. В

нього відкриваються верхній сагітальний, потиличний і прямий синуси - це

синусний стік, розташований в ділянці внутрішнього потиличного виступу.

Справа і зліва цей синус переходить у сигмоподібний свого боку.

Сигмоподібний синус (парний) розташований у однойменній борозні

скроневої кістки, в ділянці яремного отвору переходить у внутрішню яремну

вену.

Пещеристий синус (парний) розташований по боках від турецького сідла.

В ньому проходять внутрішня сонна артерія і 6-а пара нервів. Обидва ці

синуси сполучені між собою міжпещеристими синусами. Через верхній і нижній

кам'янисті синуси (лежать вздовж одноіменних країв піраміди скроневої

кістки) пещеристий синус сполучається відповідно з поперечним і

сигмоподібним синусами.

Клиноподібно-тім'яний синус (парний) проходить вздовж вільного

заднього краю малого крила клиноподібної кістки і впадає в пещеристий.

Черепні нерви. Від стовбуру головного мозку відходить 12 пар черепних

нервів. У їх складі входять аферентні, еферентні і вегетативні волокна.

Ядра черепних нервів розташовані у сірій речовині головного мозку.

Соматично-чутливі відповідають заднім рогам спинного мозку, соматично-

рухові - переднім, вегетативні - бічним. В свою чергу, вегетативні

поділяються на вісцерально-чутливі та вісцерально-рухові . Тіла аферентних нейронів, відростки яких входять

до мозку у складі деяких черепних нервів, розташовані у черепних гангліях,

які, як і спинномозкові, розташовані за межами мозку.

1-а пара - нюховий складається із центральних відростків

рецепторних клітин, які розташовані у слизовій оболонці нюхової частини

порожнини носа . Відростки ідуть у вигляді 15-20 ниток (нервів), які входять у

черепну коробку і утворюють синапси у нюховій цибулині. Звідси (від

цибулини) бере початок нюховий тракт, який переходить в нюховий трикутник і

передню продирявлену речовину. Нюхові цибулини, тракти і трикутники разом з

передньою продирявленою речовиною утворюють периферичний відділ нюхового

мозку (rhinencephalon). Звідси інформація передається у центральний відділ

нюхового мозку, утвореного склепінчастою звивиною (gypus fornicatus) з

крючком (uncus), гіпокамп (hippocampus) та деякі інші супутні з ним утвори.

2-а пара - зоровий формується із відростків гангліозних

клітин сітчастої оболонки ока у вигляді єдиного стовбуру. В порожнині

черепа правий і лівий стовбури частково перехрещуються (зоровий перехрест)

і далі ідуть у вигляді зорових трактів. На протилежний бік переходить лише

медіальна половина нерва і, відповідно, правий зоровий тракт містить

нервові волокна від правих половин, а лівий тракт - від лівих половин

сітківки обох очних яблук. (мал 194, Татарінова). Зорові тракти підходять

до верхніх горбків чотиригорбкового тіла середнього мозку, латеральних

колінчастих тіл і подушок таламусу - підкоркового зорового центру. Завдяки

діяльності передніх горбків здійснюються зіницевий та орєнтувальні зорові

рефлекси. Через таламус і колінчасті тіла інформація направляється у

сенсорну зорову ділянку кори мозку.

3-я пара - окоруховий містить рухові і парасимпатичні

волокна. Ядро нерва розташоване у ніжці середнього мозку на рівні передніх

горбків чотиригорбкового тіла. Перед входом до очниці нерв ділиться на

рухову верхню гілку і змішану нижню. Від нижньої відходять прегангліонарні

парасимпатичні волокна, які у складі окорухового корінця ідуть до

війчастого вузла. Далі від вузла парасимпатичні волокна ідуть до звужувачів

зіниці і війчастого м'яза. Верхня (рухова) гілка нерва іннервує верхній,

медіальний, нижній прямий і нижній косий м'язи очного яблука, м'яз піднімач

повіки.

4-пара - блоковий іннервує верхній косий м'яз ока. Ядро

нерва розташоване у ніжках середнього мозку на рівні нижніх горбиків

чотиригорбкового тіла.

5-а пара - трійничний виходить з мозку двома корінцями:

великим чутливим і меншим руховим, які направляються до трійничного

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17