по венулі. В деяких випадках це не так. Наприклад, у нирці до клубочка

підходить артеріола і виходить артеріола , у печінці - до частки підходить венула і

виходить венула . Такого типу циркуляторні русла називають

“чудовими сітками”.

Стінка кровоносних капілярів (гемокапілярів) побудована із одного шару

сплюснутих ендотеліальних клітин - ендотеліоцитів, суцільної або

переривистої базальної мембрани і зрідка розташованих перицитів.

Внутрішня поверхня ендотеліоцитів нерівна,

на ній утворюються складки, інвагінації - все це сприяє фагоцитозу і

піноцитозу. Базальна мембрана оточує капіляр з усіх боків і утворена

сплетеними між собою фібрилами та аморфною речовиною. Ззовні базального

шару лежать перицити (клітини Руже; видовжені багатовідросткові клітини,

які розташовані вздовж довгої осі капіляра). Відростки перицитів пронизують

базальну мембрану і підходять до ендотеліоцитів. Кожний ендотеліоцит

контактує з відростками перицитів. До кожного перициту підходять закінчення

симпатичного нейрона, яке інвагінується в його плазмалему і утворює

синапсоподібний контакт для передавання нервових імпульсів. Перицит передає

імпульс ендотеліоциту, внаслідок чого він набрякає або втрачає рідину. Це і

приводить до зміни просвіту капіляра.

Цитоплазма ендотеліоцитів може мати пори або фенестри (пористий

ендотеліоцит). Базальний шар може бути суцільним, пористим або відсутнім, а

тому виділяють 3 типи капілярів. Капіляри з безперервним ендотелієм і

базальним шаром. Такі капіляри є в шкірі, смугастих і гладеньких м'язах,

корі великих півкуль. Фенестрові капіляри, у яких деякі ділянки

ендотеліоцитів стоншені, мають багаточисельні круглясті фенестри діаметром

60-120 нм, закриті, за рідким винятком, тонкою діафрагмою, і безперервну

базальну мембрану. Такі капіляри властиві секреторним і всмоктувальним

органам - ворсинки кишечника, клубочки нирок, травних і ендокринних залоз.

Синусоїдні капіляри мають великий діаметр, до 40 мкм. В їх ендотеліоцитах є

пори, а базальна мембрана частково відсутня (переривчаста). Такі капілари

розташовані у печінці, селезінці, кістковому мозку.

Посткапілярні венули діаметром 8-30 мкм (кінцеві ланки

мікроциркуляторного русла) впадають у збирні венули (діаметром 50-100 мкм).

Від них кров іде у дрібні збирні вени (діаметр 100-300 мкм), які і далі

збільшуються за рахунок злиття.

Будова посткапілярних венул на знач ній відстані подібна до будови

стінок капілярів, але у них більший діаметр і більше перицитів. У збирних

венул з'являється зовнішня оболонка з колагенових волокон і фібробластів. У

більш товстих венул є і середня оболонка з 1-2 шарами м'язевих клітин,

кількість яких зростає з подальшим злиттям венул.

Розрізняють два типи вен: м'язеві і безм'язеві. У безм'язевих до

ендотелію прилягає базальна мембрана, за якою розташований тонкий шар

рихлої волокнистої сполучної тканини. Такого типу вени тісно зростаються з

органами і не спадаються. Вени твердої і м'якої мозкових оболонок, сітківки

ока, кісток, плаценти.

Вени м'язевого типу поділяються за розвитком м'язевого шару. Він

малий, середній або великий. Вени діаметром 1-2 мм мають мало м'язевих

волокон. Вени верхньої частини тулуба, шиї, обличчя і верхніх кінцівок.

Сюди належить і верхня порожниста вена. Підендотеліальний шар внутрішньої

оболонки слабкий, в середній оболонці мало міоцитів. У інших оболонках

міоцити відсутні.

У вен із середньою кількістю м'язевих волокон відсутня внутрішня

еластична мембрана. На межі між внутрішньою і середньою оболонками є сітка

еластичних волокон. Середня оболонка тонша ніж у відповідного діаметра

артерій і складається з циркулярно розташованих пучків міоцитів, між якими

є прошарки волокнистої сполучної тканини. Зовнішня сполучнотканинна

оболонка розвинена добре.

Вени з сильним розвитком м'язевих волокон знаходяться у нижній

частині тулуба, нижніх кінцівках і мають пучки міоцитів у всіх трьох

оболонках.

На внутрішній оболонці більшості середніх та деяких великих вен є

клапани - тонкі складки внутрішньої оболонки із волокнистої сполучної

тканини вкритої ендотеліоцитами. (Клапани відсутні - верхня порожниста,

плечеголові, загальні і внутрішні клубові вени, венах серця, легень,

наднирників, головного мозку і його оболонок, паренхіматозних органів.

Загальна кількість вен більша, ніж артерій.

Поверхневі вени сполучаються з глибокими за допомогою проникаючих вен,

які виконують роль анастомозів. Сусідні вени також сполучені між собою

багаточисельними анастомозами, які утворюють своєрідні венозні сплетення.

Кола кровообігу. Мале (легеневе) починається у правому шлуночку

легеневим стовбуром (конусом), який ділиться на праву і ліву легеневі

артерії. Вони входять у ворота легень, де діляться на часткові .....

Повертається кров із легень до серця 4 легеневими венами (верхньою і

нижньою правою і лівою).

Велике коло бере початок у лівому шлуночку аортою - найбільша артерія

організму людини. У аорті виділяють дугу (лежить над початком лівого

головного бронха), грудний і черевний відділи. Від висхідної частини дуги

аорти (в районі розташування клапанів відходять права і ліва вінцеві

артерії. Від дуги відгалуджуються великі артерії (плечеголовий стовбур,

ліва загальна сонна артерія і ліва підключична артерія.

Грудна аорта розташована (початок на рівні 4-го грудного хребця) у

задньому середостінні близько до хребта лівіше від його середньої лінії, а

потім майже на середній лінії. На рівні 8-9-го хребців ззаду пересікає

стравохід, відхиляється знову вліво і протикає діафрагму дорзальніше

стравоходу. Від грудної частини аорти беруть початок вісцеральні (нутряні)

- трахеальні, бронхіальні, медіастинальні (лімфатичні вузли, клітковину

середостіння), перикардіальні і стравохідні артерії та артерії вилочкової

залози, пристінні - 3-я-11-а міжреберні (їх 10; 1-2 міжребер'я

васкуляризуються реберношийним стовбуром від підключичної артерії) та

верхня діафрагмальна (парна) артерії.

Черевна аорта - продовження грудної - розташована в заочеревинному

просторі порожнини черева на хребті і тягнеться від діафрагми до 4-5

поперекових хребців. Тут вона дає початок правій і лівій загальним клубовим

артеріям і серединній крижовій артерії. До цього розгалудження черевна

аорта дає початок пристінним і нутряним артеріям.

Пристінні: нижня діафрагмальна (парна) - васкуляризує діафрагму і дає

гілку до наднирника (верхня наднирникова а.), поперекові (4 пари)

васкуляризує хребці, спинний мозок, м'язи поперекової ділянки і черевну

стінку.

Нутряні: велика нутряна, верхня і нижня брижові (непарні); середня

наднирникова, ниркова і яєчкова чи яєчникова (парні).

Велика нутряна (truncus celiacus) 2 см довжиною дає: ліву шлункову,

загальну печінкову (по ходу дає гілки до шлунка і 12-палої кишки -

гастродуоденальна артерія) і селезінкову (віддає гілки до підшлункової

залози, шлунка, великого сальника) артерії.

Верхня брижова - до підшлункової залози,12-палої,кишки порожньої і

клубової, сліпої з апендиксом, висхідної і поперечної ободових. Має між

гілками багато анастомозів з утворенням артеріальних дуг.

Нижня брижова - до нисхідної ободової, сигмоподібної, верхньої

частини прямої кишок.

Ниркова артерія крім нирок дає гілку до наднирників - нижня

наднирникова артерія.

Артерії тазової ділянки: Загальна клубова (права і ліва) на рівні

крижовоклубового суглобу ділиться на внутрішню і зовнішню клубові. Зовнішня

переходить у стегнову. Внутрішня васкуляризує органи малого тазу: пряму

кишку, статеві органи, сечовий міхур тощо та його стінки. Зовнішня віддає

гілки до черевної стінки.

Плечеголовий стовбур (біля 3 см довжиною) на рівні правого грудино-

ключичного суглобу ділиться на праві загальну сонну і підключичну артерії.

Далі ці артерії ідуть як і ліві сонна і підключична.

Загальна сонна артерія (a. carotis communis) (права і ліва) ідуть

поряд з трахеєю і стравоходом. На рівні верхнього краю щитоподібного хряща

ділиться на зовнішню і внутрішню сонні артерії. Зовнішня сонна а. проходить

крізь тканину привушної залози і тут розділяється на верхньощелепну та

поверхневу скроневу а.а., забезпечуючи васкуляризацію органів зовнішньої

поверхні голови і шиї, ротової порожнини, носа, вухо, м'язи шиї, залози

тощо.

Внутрішня сонна артерія (a.carotis interna) входить в череп по каналу

скроневої кістки. Крім мозку ця артерія васкуляризує очне яблуко шкіру

навколо ока та лоба.

Підключична артерія (a. subclavia) проходить між ключицею і 1-м ребром

і іде до пахвової ямки. Від неї відходять: хребтова артерія (іде в отворах

поперечних відростків хребців, через великий потиличний отвір потрапляє у

череп). Від неї відходять гілки до спинного мозку, довгастого мозку,

мозочка. В черепі зливаються утворюючи базилярну артерію, від якої

відходять гілки до внутрішнього вуха, мосту мозку, мозочка. Спереду

базилярна артерія зливається з сонними утворюючи вілізієве коло; внутрішня

грудна (міжреберні гілки, молочні залози, діафрагма, перикард, верхній

відділ черевної стінки), щитошийний стовбур (ділянка шиї, лопаткова

ділянка), реберно-шийний стовбур (перші 2 міжребер'я, задні шийні м'язи),

поперечна артерія шиї (васкуляризує м'язи лопатки).

Віддавши названі артерії підключична артерія продовжується в пахвову,

а далі в плечову, яка в свою чергу дає променеву і ліктьові артерії.

Так можна представити основні елементи артеріальну частину великого

кола кровообігу.

Венозну частину великого кола ділять на систему верхньої та систему

нижньої порожнистих вен.

Верхня порожниста вена (v. cava superior) знаходиться в передньому

середостінні поряд з висхідною аортою. Утворюється злиттям правої і лівої

плечеголових вен, а потім вона приймає непарну вену. Плечегова вена

утворюється злиттям внутрішньої яремної (в неї впадає зовнішня яремна) та

підключичної вен свого боку.

Нижня порожниста вена (v. cava interior) знаходиться на задній стінці

живота і далі крізь діафрагму входить у середостіння де і впадає в праве

передсердя. Утворюється нижня порожниста злиттям на рівні 4-5 поперекових

хребців правої і лівої клубових вен. На шляху до серця вена приймає вени

внутрішніх органів і стінок живота (серед яких варто назвати ворітну вену

. Вона утворюється злиттям верхньої і нижньої брижових та

селезінкової. За розмірами вона поступається лише порожнистій. Вона несе

кров від кишечника, шлунка та інших нутряних органів до печінки).

Між системами верхньої та нижньої порожнистих вен є анастомози: кава-

кавальні та порто-кавальні.

Серце (cor) розташоване в середньому середостінні асиметрично. Більша

його частина розташована в лівій частині грудної клітки. Довга вісь

(близько 12-13 см) серця розташовується зверху вниз, зправа наліво, ззаду

наперед. Найбільший поперечний переріз серця - 9-10 см, а передньо-задній -

6-7 см.

Межі серця проектуються на грудну стінку таким чином. Верхівка

знаходиться на 1 см досередини від лівої середньоключичної лінії у 5-му

міжреберному проміжку. Верхня межа іде на рівні верхнього краю третіх

реберних хрящів. Права лежить на 1-2 см вправо від правого краю грудини

від 3 до 5 ребер. Нижня проходить косо від хряща 5 правого ребра до

верхівки серця; ліва - від хряща 3 ребра до верхівки серця.

Це порожнистий орган, розділений всередині на камери: 2 передсердя і

два шлуночки (праві і ліві). Зовні передсердя відділені від шлуночків

вінцевою борозною, шлуночки - передньою і задньою міжшлуночковими

борознами. Передсердя розділені між собою міжпередсердною перетинкою, на

якій є овальна ямка. В утробному періоді тут був овальний отвір, крізь який

передсердя сполучалися між собою. З народженням цей отвір заростає.

У ліве передсердя відкриваються 4 легеневі вени. У праве - порожнисті

вени - верхня і нижня.

На межі між передсердям і шлуночком є передсердно-шлуночковий отвір,

по краю якого розташований передсердно-шлуночковий клапан: у лівій частині

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17