Найбільш уразливими при цьому залишатимуться саме чутливі товари

(зокрема метали), частка яких складає майже 60 % експорту України до

ЄС. [10]

Проблеми імпорту.

Можливості України збільшувати закупівлю вкрай необхідних

інвестиційних товарів з ЄС обмежується подорожчанням імпорту через

знецінення національної валюти, що відбулося внаслідок фінансової

кризи вересня - грудня 1998 р. Помісячні обсяги імпорту товарів з

країн "решти світу" починаючи з вересня 1998 року, були помітно

меншими, ніж у відповідні місяці торік. По лютий 1999 року включно

Україна так і не спромоглася відновити минулорічний обсяг імпортних

надходжень зі світових ринків поза межами СНД.

З огляду на зазначені вище структурні вали українського господарства

стає зрозумілим, що Україна повинна будь-що вдосконалити товарну

структуру імпорту — зберегти в ньому наукоємкі товари та скоротити

справді некритичний імпорт готового продовольства, автомобілів т.ін.

Наразі в країні, не в останню чергу завдяки вже згадуваному

пристосуванню гнучких виробництв харчової та легкої промисловості,

виникла сприятлива кон'юнктура для конкуренції вітчизняних виробників

з імпортними поставками.

2.3. Програми Європейського союзу для України.

Програма ТАСІС.

Найвищої оцінки й уваги заслуговує допомога з боку ЄС у формі

різних програм, найбільш значимими з який є ТАСІС. Субсидії

направляються, насамперед, для надання технічної допомоги, передачі

ноу-хау, консультацій, що йдуть на підготовку кадрів у керуванні,

бізнесі, енергетику, транспортній і фінансовій службі.

У липні 1999 р. Комісія передала в Європарламент доповідь про

проміжні підсумки реалізації програми ТАСІС. Це перше повномасштабне

дослідження подібного роду за весь період існування ТАСІС, тобто з

1991 р. по дійсний час. Основна мета доповіді - інформувати

Європейський Парламент і держави-члени про ефективність програми,

різних її механізмах і впливі на хід реформ у країнах партнерах. [17]

Для підготовки доповіді була сформована спеціальна робоча група,

що збирала, обробляла й аналізувала величезну кількість даних.

Інформацією служили звіти незалежних експертів по моніторингу

програми ТАСІС. Доповідь нараховує більш 70 сторінок тексту і близько

1000 сторінок різних додатків. При підготовці доповіді автори

прагнули з'ясувати, чи відповідає програма ТАСИС установленим

критеріям, тобто актуальність, ефективність, вплив на хід ринкових

реформ і політичних перетворень у країнах партнерах, відкритість і

ін. Експерти прийшли до наступних висновків:

1. Форма технічного сприяння програми ТАСИС була і є єдино розумною і

реальною формою надання підтримки новим державам. Ці країни

продовжують мати потребу в широких інвестиціях, і пріоритети в

реалізації фінансування лежать у сфері створення ринкової

інфраструктури і формування демократичного суспільства. Одним з нових

напрямків програми стали так називані «проекти СОТ», покликані

сприяти інтеграції нових незалежних держав у світову економічну

систему.

2. Невдачі і перешкоди на шляху реалізації ТАСІС порозуміваються

низькою швидкістю реагування на потреби країн-партнерів, відсутністю

стратегічного планування, відсутністю досвіду роботи експертів і

консультантів у країнах перехідного періоду, мовний бар'єр довгий час

гальмували процес повномасштабної діяльності ТАСІС. У свою чергу бюро

ТАСІС скаржиться на слабку інформаційну підтримку з боку керівних

структур країн-партнерів.

3. На основі проведених досліджень і численних опитувань

представників урядових структур і інших сфер, що впливають на

прийняття політичних рішень у країнах-партнерах, автори доповіді

прийшли до висновку, що вплив ТАСІС на процес прийняття рішень в

Україні був особливо відчутний на початковому етапі реалізації

програми. В останні роки він знизився, що порозумівається наступними

причинами: відсутністю активного діалогу між керівництвом ЄС і

урядами, а також складністю доступу до матеріалів і документів, що

відображають процес прийняття рішень у країнах-партнерах.

4. Дослідження показало, що найбільша віддача спостерігалася при

реалізації проектів за участю нових інститутів, що розраховують на

придбання нових навичок і досвіду в таких областях як міграційна

політика, митна служба, розвиток центрів підтримки малих і середніх

підприємств, комерційні і центральні банки, служба зайнятість і ін.

5. Автори доповіді відзначили також те, що програма ТАСІС сприяла

росту «національних кадрів», тобто розвитку в країнах-партнерах

навичок і досвіду в області консалтингової діяльності і передачі ноу-

хау.

У цілому були зроблені наступні висновки:

° ТАСІС вніс істотний вклад у процес створення демократичних

інститутів і формування ринкових відносин в Україні.

° Ефективність ТАСІС стримує безліч недоліків планування і

реалізації, зокрема, вимогами до системи фінансової звітності.

Останнє пояснюється необхідністю строго контролювати витрати

бюджетних засобів ЄС.

° Висновок – виявляти більше «гнучкості» у даному питанні і

вирішувати питання розподілу коштів по проектах згідно конкретних

умовам.

Спеціальна делегація, що складається з членів Європарламенту, що

відвідала Україну з ознайомлювальним візитом, склала наступний звіт

про діяльність і ефективність бюро ТАСІС в Україні. У ньому були

зазначені слабкі сторони діяльності ТАСІС, необхідні інновації в її

роботі, важливість врахування специфіки регіону, збільшення

фінансування безпосередньо об'єктів проекту. Були зроблені наступні

зауваження:

° Організацію і керування програмою ТАСІС варто розосередити і

спростити, а процес затвердження проектів і виділення коштів –

прискорити.

° Більше залучати місцевих партнерів до підготовки і реалізації

проектів.

° Варто розширити коло повноважень місцевих бюро ТАСІС, що могли

б координувати роботу європейських і українських партнерів ТАСІС,

здійснювати моніторинг по регіонах і місцевих проектах.

° Місцеві бюро ТАСІС могли б служити інформаційною базою, опорним

пунктом для представництва ЄС в Україні, представників держав-

членів ЄС, західних кампаній, що виявляють ділову зацікавленість

до даного регіону.

° Важливо домогтися рівнобіжної взаємодії проектів, що могло б

сприяти реалізації одночасно декількох великих проектів тим самим,

підвищити концентрацію зусиль і зняти частину адміністративних

витрат.

° Необхідно більш чітко визначити коло обов'язків консультантів,

робота яких оплачується з бюджету ТАСІС. А також у більшому

ступені залучати до роботи місцевих партнерів. По загальній думці,

не менш важливо проводити моніторинг проектів і після їхнього

фінансування ТАСІС.

° Необхідно переглянути одне з правил ТАСІС, відповідно до якого

лише до 15 % фінансування направляються на устаткування. Що

недостатньо в багатьох випадках, оскільки регіональна інфраструктура

не розвинута і вимагає великих технічних потужностей. [10]

Програма Іногейт.

14-16 травня 1999 р. в Брюсселі відбулися 4-і по рахунку

засідання робочої групи по програмі Іногейт. Програма Іногейт -

міждержавна програма постачання нафти і газу в Європу. Була розроблена

в рамках програми ТАСІС для сприяння країнам СНД, що потерпають від

наслідків енергетичної кризи. Вона почала діяти в 1995 р., відповідно

до рішення Ради Міністрів ЄС, прийнятому на листопадовій сесії в

Брюсселі.

Програмою передбачається створення системи нафто- і

газопроводів, що зв'язувала б між собою країни колишнього Союзу і

держави Західної Європи. [1]

Одночасно буде зважуватися задача постачання енергоресурсами

країн СНД, крім того, експортери з Закавказзя і Середньої Азії

одержують великі можливості виходу на західні ринки. Програма Іногейт

розглядається як підготовчий етап для переходу до широкомасштабних

інвестицій з боку приватних кампаній і міжнародних фінансових

організацій. У робочу групу увійшли представники ведучих нафтових

кампаній. Серед проектів Іногейт - підготовка будівництва нафто- і

газопроводів, що прямо зв'яжуть республіки Середньої Азії і з

республіками Закавказзя через Каспійське море експорт енергоресурсів

із Середньої Азії і Каспійського басейну в країни Західної Європи.

Сприяння по програмі Іногейт буде надаватися і країнам-експортерам, і

транзитним країнам, у тому числі Вірменії. Азербайджану, Білорусії,

Грузії, Казахстану, Молдові, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану

й Україні. У доповненні до цього Болгарії, Росії, Румунії і Туреччині

наданий статус оглядача. У засіданні робочої групи брали участь, крім

зазначених країн, представники Всесвітнього Банку, ЕБРР, Міжнародного

агентства по енергетиці, Секретаріату Європейської енергетичної

хартії й інших фінансових і міжурядових організацій.

Крім програм комерційної чи освітньої користі, ЄС проводить ряд

програм гуманітарного напрямку, ціль яких допомогти людям, які

опинились в тяжких умовах внаслідок конфліктів або природніх

катаклізмів. [22]

2.4. Інвестиційна діяльність ЄС в Україні.

В галузі іноземного інвестування країни ЄС значною мірою займають

вичікувальну позицію. Лише три країни на середину 1999 р. мали

вкладення капітал в українську економіку в сумі понад 100 млн. дол.

США: Німеччина — $ 165,9 млн. або 10,0 % всіх іноземних інвестицій і

Україну, Нідерланди -$ 160,2 млн. (9,7%) Великобританія - $ 130,9 млн.

(7,9%). При цьому, наприклад, інвестиції провідного партнера —

Німеччини — порівняно з кінцем 1997 р. навіть зменшилися на 17 млн.

дол. Практично немає великих інвестицій у виробничий сектор, що

значне обмежує реальне значення таких капіталовкладень для української

економіки.

На практиці оцінка внесків сторін інвестиційного співробітництва є

досить складної і не має однозначних рішень. По-перше, при оцінці в

конвертованій валюті й оцінці в українській валюті можуть бути

отримані різні співвідношення внесків сторін. По-друге, використання

світових цін і цін українського ринку також веде до неоднозначних

результатів. При цьому кожна сторона зацікавлена збільшити свій внесок

у спільне підприємство. [10]

Нижче в таблиці показані обсяги інвестицій країн ЄС в галузі

економіки України, так і інвестиції України в пріоритетні галузі

економіки європейських країн світу. Для більшого розуміння стану

інвестиційного клімату й обстановки на Україні узятий розрахунковий

період 1-ої половини 2000 року.

Таблиця 2.4.

Прямі Інвестиції ЄС в Україну і з України по галузях економіки (тис.

дол. США)

| |Обсяг прямих |Обсяг прямих|

| |інвестицій ЄС в|інвестицій |

| |Україну на |ЄС з України|

| |01.07.00 |на 01.07.00 |

|Харчова промисловість |503082.10 |14.47 |

|Внутрішня торгівля |389130.13 |813.93 |

|Машинобудування і металообробка |336048.42 |8152.82 |

|Фінанси, кредит, страхування, пенсійне |197741.10 |4287.97 |

|забезпечення | | |

|Хімічна промисловість |131523.62 |3992.55 |

|Охорона здоров’я, фізична культура і |115285.10 |17173.33 |

|соціальне забезпечення | | |

|Будівництво |88634.65 |11200.57 |

|Транспорт |75303.19 |61765.10 |

|Промисловість будівельних матеріалів |70814.70 |36.12 |

|Сільське господарство |55917.56 |0.49 |

|Зв’язок |49959.48 |- |

|Загальна комерційна діяльність |46887.68 |- |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10