|
|150-200 |5 |
Інтенсивність відкладення зубного каменю, оцінена в 2 бали і вище,
вимагає проведення спеціальних заходів, спрямованих на видалення зубного
каменю.
5. Індекс зубного каменю (Ennever, Sturzenberger, Radike, 1961).
Методика визначення. За допомогою стоматологічного дзеркала і зонда
візуально визначають наявність над- і підясенного зубного каменю на різцях
нижньої щелепи з чотирьох сторін. Виражають у балах:
0 - відсутність зубного каменю;
1 - наявність зубного каменю на одній стороні зуба;
2 - наявність зубного каменю на двох сторонах зуба;
3 - наявність зубного каменю на трьох сторонах зуба;
4 - наявність зубного каменю на чотирьох сторонах зуба.
Індекс обчислюють за формулою:
ІЗК = (1,2,3,4 ,
де (1,2,3,4 - сума балів кожного зуба.
Максимальне значення ІЗК - 16 балів.
Приклад 10. Зубний камінь визначається в 31,41,42 зубів з язичної й
апроксимальної поверхонь, у 32 - з язичної, вестибулярної й апроксимальної
поверхонь. ІЗК = 3+3+3+4 = 13.
6. Індекс інтенсивності зубного каменю.
Методика визначення. Візуально за допомогою стоматологічного дзеркала і
зонда досліджують чотири нижніх різці з чотирьох сторін. Виражають у балах
на кожній поверхні зуба:
0 - немає зубного каменю;
1 - зубний камінь менш 0,5 мм ширини і/чи товщини;
2 - зубний камінь шириною і/чи товщиною від 0,5 до 1 мм;
3 - зубний камінь шириною і/чи товщиною більш 1 мм.
Індекс обчислюють за формулою:
(1,2,3,4
ІІЗК = ((((((,
4
де ( 1,2,3,4 - сума балів кожного зуба;
4 - число обстежуваних зубів.
Приклад 11.
Зубний камінь визначається:
32 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних,
вестибулярній поверхнях більш 1 мм;
3+3+3+3 = 12;
31 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях;
3+3+3+0 = 9;
41 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях;
3+3+3+0 = 9;
42 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях;
3+3+3+0 = 9;
ІІЗК = (12+9+9+9) : 4 = 39:4 = 9,75.
Індекси гігієни порожнини рота комбіновані
Ця група індексів гігієни порожнини рота враховує і зубний наліт, і
зубний камінь.
1. Спрощений індекс гігієни порожнини рота Грина-Вермильйона (Oral
Hygiene Index-Simlified, Green-Vermillion, 1964).
Дозволяє виявляти не тільки зубний наліт, але і зубний камінь.
Методика визначення. Офарблюють вестибулярну поверхню 16, 11, 26, 31 і
язичну поверхню 46, 36 зубів йодвмістким розчином. На відповідних поверхнях
досліджуваних зубів визначають індекс зубного нальоту (Debris-index) і
індекс зубного каменю (Calcuius-index), виражають у балах:
Зубний наліт (DI):
0 - зубний наліт відсутній;
1 - зубний наліт покриває не більш 1/3 поверхні
коронки зуба;
2 - зубний наліт покриває від 1/3 до 2/3 поверхні зуба;
3 - зубний наліт покриває > 2/3 поверхні зуба.
Зубний камінь (CI):
0 - зубний камінь не виявлений;
1 - надясенний зубний камінь покриває менш 1/3 коронки зуба;
2 - надясенний зубний камінь покриває від 1/3 до 2/3 коронки зуба чи є
підясенний у виді окремих частин;
3 - надясенний зубний камінь покриває 2/3 коронки зуба і/чи підясенний
оточує пришийкову частину зуба.
Обчислення OHI-S проводять за формулою:
( зн (зк
OHI-S = ((((( ) + ( (((( ),
n n
де ( зн - сума балів зубного нальоту,
( зк - сума балів зубного каменю,
n - кількість обстежених зубів (6 зубів).
Оцінка результатів. За допомогою OHI-S визначають рівень гігієни
порожнини рота за наступними критеріями:
0 - 0,6 балів - гарний рівень гігієни;
0,7 - 1,6 балів - задовільний;
1,7 - 2,5 балів - незадовільний;
більше 2,6 балів - поганий.
Приклад 12.
Визначаємо DI:
|бали | | |3| | | | |0| | | | | |1| | |
|зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8|
|зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8|
|бали | | |1| | | | | |0| | | | |1| | |
DI = (3+0+1+1+0+1) : 6 = 6:6 = 1.
Визначаємо CI:
|бали | | |1| | | | |0| | | | | |1| | |
|зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8|
|зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8|
|бали | | |1| | | | | |0| | | | |1| | |
CI = (1+0+1+1+0+1) : 6 = 4:6 = 0,67.
Визначаємо OHI = 1+0,67 = 2,67.
2. Індекс подразнення (О'Лири).
Дозволяє виявити місцеві фактори подразнення ясен (зубний наліт чи зубний
камінь).
Методика визначення. Обстежується по одному зубу в 6 сегментах (3
сегменти на верхній щелепі і 3 сегменти на нижній щелепі). Виражають у
балах:
0 - відсутність зубного нальоту чи каменю;
1 - невелика кількість нальоту чи надясенного каменю, що не поширюється
більш ніж на 2 мм від ясенного краю;
2 – наліт чи надясенний камінь покриває до 1/2 поверхні коронки зуба;
3 – наліт чи надясенний камінь покриває більш 1/2 поверхні коронки зуба.
Обчислення робиться за формулою:
(
ІП = (((,
6
де (- сума балів кожного сегмента;
6 - число обстежуваних сегментів.
Приклад 13.
Досліджуємо зуби, одержуємо:
|бали | | |2| | | | |0| | | | | |2| | |
|зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8|
|зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8|
|бали | | |1| | | | | |0| | | | |1| | |
ІП = (2+0+2+1+0+1) : 6 = 6:6 = 1.
ІНДЕКСИ ЗАПАЛЕННЯ ясен
Індекси запалення ясен призначені для характеристики запального процесу
при гінгівіті і пародонтиті: поширеність, межа запалення, інтенсивність.
Оскільки ця група індексів не враховує деструктивний процес, вони є
зворотними і тому можуть служити для оцінки ефективності лікування.
1. Папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА, Schour, Massler,
1948).
Є одним з перших базових індексів запалення ясен, згодом модифікований
різними авторами.
Методика визначення. Оцінюється стан ясен у кожного зуба: запалення
сосочка (Р) - 1 бал, запалення крайових ясен (М) - 2 бали, запалення
альвеолярних ясен (А) - 3 бали.
Індекс РМА обчислюють за формулою:
(
РМА = ((( ,
n
де ( - сума найвищих балів біля кожного зуба;
n - число обстежуваних зубів.
Значення індексу РМА коливаються в межах від 0 до 3.
Приклад 14.
Під час огляду порожнини рота реєструємо бальні критерії:
|бали |х|1|1|1|1|1|1|1|1|1|1|2|2|2|3|х|
|зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8|
|зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8|
|бали |1|1|1|1|1|1|1|1|1|1|1|2|2|2|2|1|
РМА = (1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+2+2+2+3+1+1+1+1+1+1++1+1+1+1+1+ 2+2+2+2+1) :
30 = 39:30 = 1,3.
2. Модифікація індексу РМА по Парма (C. Parma, 1960).
Методика визначення індексу РМА аналогічна, однак оцінка значень
виражається у відсотках за формулою:
( х 100
РМА% = (((((( ,
3 х n
де ( - сума найвищих балів біля кожного зуба;
n - число обстежуваних зубів (у віці 6-11 років -24 зуба, 12-14
років - 28, з 15 років і більше - 30 зубів).
Оцінка результатів. Значення індексу РМА% коливаються від 0 до 100%:
до 25% - легкий ступінь гінгівіту;
25-50% - середній ступінь гінгівіту;
більш 50% - важкий ступінь гінгівіту.
Приклад 15. Беремо за основу вихідні дані, наведені в прикладі 14.
РМА% = (39 х 100) : (3 х 30) = 3900:90 = 43,3%.
Висновок: гінгівіт середнього ступеня (або інтенсивність запального
процесу при пародонтиті складає 43,3%).
Приклад 16.
Застосування індексу РМА як оцінний критерій ефективності проведеного
лікування:
- при первинному обстеженні індекс РМА = 43,3%;
- після курсу лікування РМА = 2,5%.
3. Йодне число Свракова (1962).
Методика визначення. Розчином Шіллера-Писарєва змазують ясна в області
шести нижніх фронтальних зубів. Показники індексу визначаються по
фарбуванню ясен в ділянці кожного зуба з максимальним значенням:
0 - немає фарбування ясен;
2 - пофарбовані сосочки;
4 - пофарбована крайова частина ясен;
8 - пофарбована прикріплена частина ясен.
Обчислення йодного числа Свракова проводять за формулою:
(
ЙЧС = ((( ,
n
де ( - сума максимального значення біля кожного зуба;
n - число обстежуваних зубів (6).
4. Індекс РМА в модифікації Балчевой і Атанасовой (Е.Н. Балчева, Е.П.
Атанасова, 1981).
Автори пропонують свої критерії індексу РМА.
Для ясенного сосочка (Р):
0 - без ознак запалення;
1 - легкий набряк і незначне збільшення сосочків;
2 - збільшення сосочків і кровоточивість при натисненні;
3 - збільшення сосочка зі спонтанною кровоточивістю;
4 - виразка сосочка;
5 - атрофія і загибель сосочка внаслідок запального процесу.
Для крайових ясен (М):
0 - без ознак запалення;
1 - легке збільшення без кровоточивості;
2 - набряк, кровоточивість при натисненні;
3 - набряк, спонтанна кровоточивість;
4 - виразка;
5 - відшарування крайових ясен до рівня емалево-цементної межі внаслідок
запального процесу.
Для альвеолярних ясен (А):
0 - блідо-рожевого кольору з зернистою поверхнею;
1 - легкий набряк із утратою зернистості і невеликою зміною кольору;
2 - явний набряк альвеолярних ясен з вираженою гіперемією, виникнення
кишені;
3 - утворення кишені.
5. Індекс M?chlemann, Mazor (1958).
Відрізняється від індексу РМА іншими критеріями оцінки:
0 - запалення відсутнє;
1 - легка кровоточивість після зондування тупим інструментом;
2 - змінений колір ясен;
3 - набряк ясен;
4 - виразка ясен.
6. Гінгівальный індекс Лоє і Сільнес (GI L?е, Silness, 1967).
Методика визначення. Вивчають стан ясен у всіх зубів, або визначеної
групи з усіх боків (апроксимальні, вестибулярні й оральні). Кожну з
чотирьох сторін оцінюють у балах за наступними критеріями:
0 - запалення відсутнє;
1 - легке запалення (легка зміна кольору, легкий набряк, немає
кровоточивості при доторканні);
2 - помірне запалення (гіперемія, набряк, кровоточивість при
доторканні);
3 - важке запалення (виражена гіперемія, набряк, виразка, спонтанна
кровоточивість).
Обчислюють за формулами
для одного зуба:
(
GI = ((( ,
4
де ( - сума балів біля одного зуба;
4 - досліджувані поверхні.
для групи зубів:
( GI
GI = ((((( ,
n
де ( GI - сума GI у кожного зуба;
n - число досліджуваних зубів.
Оцінка результатів.
0,1 - 1 бал - легкий гінгівіт;
1,1 - 2 - гінгівіт середньої тяжкості;
2,1 - 3 - тяжкий гінгівіт.
Приклад 17.
У хворого навколо 43,42,32,33,34 зубів визначається легке запалення з
усіх боків (по 1 балу); навколо 41,31 зубів легке запалення з двох сторін
(по 1 балу) і помірне теж із двох сторін (по 2 бали); біля інших зубів
запалення відсутнє.
Обчислюємо GI кожного зуба:
GI43 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI42 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI41 = (1+1+2+2+) : 4 = 6:4 = 1,5;
GI31 = (1+1+2+2+) : 4 = 6:4 = 1,5;
GI32 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI33 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI34 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1.
Зубограма приймає наступний вигляд:
|бали |х|0|0|0|0|0|0|0 |0 |0|0|0|0|0|0|х |
|зуби |8|7|6|5|4|3|2|1 |1 |2|3|4|5|6|7|8 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
|
