прибутком, який лишається в розпорядженні підприємства (чистим прибутком).

Використання системи показників рентабельності дозволяє визначити, за

рахунок яких видів ресурсного потенціалу і авнсованих коштів підвищилися

або знизилася рентабельність на торговельному підприємстві.

Прибуток торговельного підприємства як результативний показник його

діяльності, залежить від співвідношення між розміром доходів торговельного

підприємства і витратами на здійснення торговельно-фінансової діяльності.

Залежність прибутку від величини доходів і витрат може бути подана

так:

П = Д – ПВ = ( ВД ( Дінш. ) - ( Во ( Зінш. ) =

= ( Цреал. – Цзак. ) * К – ВО ( Пінш.,

де:

Д – доход від усів видів діяльності;

ПВ – поточні витрати для здійснення усіх напрямків

діяльності;

ВД - валовий дохід від реалізації товарів;

Дінш.- доход від інших видів діяльності;

ВО – витрати обігу;

Зінш. – витрати, пов”язані зі здійсненням інших видів

діяльності;

Цреал.,

Цзак. – відповідно, ціна реалізації і закупівлі товарів;

К – кількість товарів, що реалізується;

Пінш. - прибуток від іншої діяльності (як різниця між доходами,

витратами від іншої діяльності).

Таким чином,розмір одержаного прибутку залежить від ціни реалізації і

закупівлі товарів, кількості проданих товарів, різниці між доходами,

витратами обігу і витратами від іншої (позареалізаційної) діяльності.

Управління даними факторами та їх прогнозування дозволяє забезпечити

отримання необхідного прибутку.

Важливим фактором, який впливає на величину прибутку, є рівень ціни

закупівлі товарів. Підприємство при здійснені комерційних угод мусить

намагатися закупити товар за якомога нижчою ціною. Це може бути досягнуто

шляхом скорочення кількості посередників при закупівлі товарів,

використання цінових знижок при узгодженні ціни товару, закупки товарів в

період їх сезонного розпродажу.

Зростання розмірів одержання прибутку пов”язане також із збільшенням

рівня цін продажу товарів.

Управління цінами реалізації залежить від обгрунтованості вибору

ценової політики підприємства на споживчому ринку, використання

торговельної кон”юнктури в окремі періоди року.

Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства

(товарообороту), кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу

сприяє здійснення ефективної маркетингової політики шляхом включення в

перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при

реалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг,

здійснення ефективних рекламних заходів.

Фактори, які ми розглянули, прямо впливають на величину доходів, а

відповідно, і на прибуток підприємств.

При тій же величині доходів підприємство може мати різний розмір

прибутку, що залежить від величини витрат обігу. Розмір витрат обігу

формується під впливом таких факторів, як: обсяг товарообороту, його склад

та асортиментна структура, джерела надходження товарів, ступень

використання ресурсів, структура капіталу – ці фактори впливають на

прибуток від реалізації товарів.

Джерелом зростання прибутку підприємства можуть бути також доходи від

позареалізаційних операцій за мінусом витрат на ці операції.

Зростання доходів від позареалізаційних операцій підприємства може

бути забезпечено за рахунок вкладення вільних грошових коштів у

різноманітні цінні папери; продажу їх на фінансовому ринку; відкриття в

банку депозитних рахунків; здачі в оренду основних фондів; урахування суми

витрат від інфляції і втраченої (недоотриманої) вигоди.

Прибуток від позарелізаційних операцій буде більший, якщо не допускати

непродуктивних витрат і збитків.

Функціонування підприємства в умовах ринку визначається його

спроможністю приносити достатній доход та прибуток.

Прибуток – це кінцевий результат діяльності підприємства, який

характеризує абсолютну ефективність його роботи.

Діяльність підприємства пов”язана з визначенням головної мети, яка

формулюється як досягнення повного рівня рентабельності на вкладений

капітал і одержання прибутку.

Відомо, прибуток пілприємства залежить, з одного боку від величини

доходів, що одержує підприємство, з другого боку, від розмірів витрат

обертання. Формування доходів і затрат підприємства пов”язано передусім з

обсягами його діяльності – обсягом товарообороту, а також асортиментною,

ціновою політикою і ресурсним забезпеченням товарообороту.

2. Дослідження порядку формування прибутку по СП ”Афамія” за 1998 – 1999

р.р.

2.1 Аналіз валового доходу по СП ”Афамія” за 1998 – 1999 р.р.

Фінансовим підсумком господарської діяльності торговельного

піжприємства є його прибуток.

Розмір прибутку підприємства залежить від багатьох факторів, як

внутрішнього так і зовнішнього характеру. Найважливішими внутрішними

факторами є обсяг діяльності, стан та ефективність використання ресурсів

підприємства, рівень доходів та витрат підприємства, ефективність його

цінової та саортиментної політики. Прибуток торговельного підприємства

залежить і від факторів, що виходять за межі його діяльності. Це – рівень

цін на споживчі товари, а також цін і тарифів на ресурси (фактори

виробництва), що застосовує підпприємство, податкова політика держави,

кон”юнктура ринку та інші.

Знання факторів, що впливають на прибуток, дозволяє розробити

ефективний механізм отримання та використання прибутку, який відповідає

стратегії соціально-економічного розвитку підприємства

Кожному торговельному підприємству необхідно систематично проводити

аналіз формування, використання і розподілу прибутку, щоб знати величину

чистого прибутку, його складові частини та основні тенденції їх зміни.

Основними цілями аналізу прибутку є:

1. Перевірка обгрунтованості і напруженості планового прибутку.

2. Загальна оцінка виконання плану, прогнози, динаміка.

3. Визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого планом

(розрахунком, прогнозом). Вивчення динаміки прибутку за звітний період.

4. Вивчення впливу на зміну прибутку факторів, які одночасно є і складовими

частинами прибутку.

5. Визначення суми резервів зростання прибутку і розробка рекомендацій щодо

використання їх у виробництві.

6. Визначення основних напрямків розподілу прибутку.

Інформаційною базою для аналізу прибутку підприємства СП “Афамія” є:

1. Баланс підприємства (форма № 1) (додаток 3).

2. Звіт про фінансові результати та їх використання за попередній та

звітній періоди (форма№ 2) (додаток 4).

3. Декларація про прибуток підприємства (додаток 5).

4. Доходи від реалізації товарів (робіт та послуг).

Аналіз фінансових результатів та фінансовго стану підприємства є важливим

елементом для прийняття конкретних рішень, спрямованих на подальше

збільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а також

забезпечення стабільного фінансового стану.

Економічний аналіз фінансових результатів починається з дослідження

валового доходу.

Стійке функціонування торговельного підприемства, фінансова стійкість

залежить від його здатності приносити достаатній обсяг доходів.

Одним із головних економічних важелів у господарському механізмі

торгівлі є валовий доход. Як економічна категорія валовий доход від

реалізації товарів являє собою частину вартості товару, яка призначена для

покриття витрат обігу утворення прибутку торговельного підприємства . За

надані послуги по доведенню товарів до споживачів, по їх реалізації

торговельне підприємство отримує плату, яку можна назвати ціною

торговельних послуг.

Цією ціною стає торговельна надбавка до ціни закуплених товарів. Сума

всіх торговельних надбавок від реалізації товарів і є валовим доходом від

реалізації.

Валовий доход є складовою частиною вивчення фінансових результатів

діяльності торговельного підприємства .

Аналіз валового дохода проводять за окремими його видами і в цілому по

підприємству. В прцесі аналізу вивчають його динаміку, вимірюють вплив

факторів на суму і рівень валового дохода , виявляють та використовують

резерви росту торговельних надбавок.

По СП “ Афамія ” м. Чернівці валовий доход за 1998-1999 рр.

характеризується слідуючими даними, таблиця 2.1.1.

У формуванні валового дохода за даними СП “ Афамія “ головне місце

займає доход від торговельної діяльності.

В результаті проведених розрахунків можна зробити висновок,що у 1998

р. підприємством було отримано валового доходу на суму 79,7 тис. грн., у

1999 р. сума валового доходу не змінилась порівнянно з минулим роком,

товарооборот знизився на 44,9 тис. грн.,відповідно на 93 %. Рівень

валового дохода до обороту у 1998 році склав 12,8 % , у 1999р. - 13,8 % ,

що на 1 % більше ніж в минулому році . Незначна зміна рівня торговельної

надбавки на 1 % не вплинула на ріст валового доходу , на обсяг

товарооборота у 1999

році в цілому , змін валового дохода в динаміці не відбулось.

Динаміка валового доходу від роздрібної реалізації по СП “ Афамія “ м.

Чернівці за 1998-1999 рр. наведена в таблиці 2.1.2.

Приведені дані свідчать про незначне збільшення розміру середнього

рівня валового доходу , при цьому темп росту валового доходу відносно темпу

росту товарооборота дає позитивний результат 7%, що характеризує діяльність

СП “ Афамія “ по реалізації окремої групи товарів.

Проведемо аналіз розподілу валового дохода СП “ Афамія “, дані у

таблиці 2.1.3.

В результаті проведених розрахунків рівень валового доходу відносно

товарообороту за 1999 рік незначно зріс на 1 % , рівень витрат обігу

порівняно з минулим роком збільшився на 4,6 %, що негативно впливає на

прибуток , на підприємстві спостерігаються перевитрати. Рівень прибутку від

реалізації та баланссового прибутка у 1999 році знизився на 3,6 %, що

призвело до збитків на суму 18,4 тис.грн..

Узагальнення результатів аналізу достатності валового доходу по СП “

Афамія” наведені в таблиці 2.1.4.

Як свідчать дані, у 1999 році збиткова реалізація призвела до зниження

товарообороту на 44,9 тис. грн., валовий доход за два роки не змінився,

чисельність працюючих зменшилась на 2 чол., витрати обігу порівнянно з

минулим роком зросли на 20,6 тис. грн., що нагативно впливає на отримання

прибутку підприємства . Валовий доход на 1 грн. до обороту практично не

змінився, на одну особу зменшився на 0,4, на 1грн. витрат обігу також

знизився на 0.22 тис.грн.

Узагальнюючи проведені розрахунки, можна встановити, що сума валового

доходу у 1999 році по СП “ Афамія “ не може бути джерелом фінансування

витрат обігу і утворення прибутку , необхідного для нормального

функціонування підприємства.

2. АНАЛІЗ ВАЛОВИХ ВИТРАТ ПО СП «АФАМІЯ»

ЗА 1998-1999 Р.Р..

На прибуток торговельного підприємства крім валового доходу впливає

також інші показники – це валові витрати.

Показник “ Валові витрати платника податку “, який використовується в

податковому та бухгалтерському обліку підприємств відповідно закону “ Про

оподаткування прибутку підприємств “, та згідно зі ст. 5 – валові витрати

виробництва та обігу ( валові витрати ) є сумою будь яких витрат платника

податку у грошовій ,матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як

компенсація вартості товарів, придбаних ( виготовлених ) таким платником

податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином , показник “ валові витрати “ є принципово новим і не

ототожнюється з будь-яким показником ,що традиційно використовувався.

Кількісно показник “ валові витрати ” більший за показник “ витрат

обігу “ підприємства , оскільки охоплює витрати, пов”язані з

неторговельними видами діяльності, та показник “ поточні витрати “,

оскільки включає до свого складу ще певне коло витрат торговельного

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6