податків задовільняє уявлення власників підприємства про мінімальний рівень

рентабельності на вкладений капітал.

Кількостю мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої

процентної ставки банків по депозитам, що склался в теперешній період часу.

Це обумовлюється тим, що власник підприємства не зацікавлений інвестувати

кошти в створення (функціонування) підприємства, якщо чистий прибуток за

результатами діяльності підприємства менший за суми процентів, які б він

міг одержати від зберігання своїх грошових коштів у банку чи придбання на

них цінних паперів інших підприємств.

Сума мінімального прибутку може бути розрахована, виходячи з даного

припущення:

Пмін = К * МРР ,

100 – Сп

де:

Сп – частка прибутку, яка сплачується в бюджет і вигляді податків

та

обов”язкових платежів;

МРР – мінімальний рівень рентабельності капіталу, відсотків;

К – обсяг інвестованого капіталу.

Визначення обсягу діяльності, що забезпечує одержання мінімальної

рентабельності здійснюється з формулою:

ВО пост + К * МРР *

100

Т мрр = 100 – Сп

;

Рвд -

Рвозм

де:

Тмрр – обсяг товарообороту, що забезпечує одержання мінімального

прибутку.

Тт/об – обсяг товарообороту, при якому досягається

беззбитковість;

Тмрр – обсяг товарообороту, при якому досягається мінімальна

рентабельность на вкладений капітал.

Графічна інтерпретація точки мінімальної рентабельності буде мати

наступний вигляд ( рис.1.2. ).

Під нормальним розуміється прибуток, котрий відповідає нормі прибутку

на капітал (МПК), що в середньому склалс на ринку.

Кількісно розмір нормального прибутку ( Пнорм ) розраховується

наступним чином:

Пнорм = К * МПК ,

100 – Сп

де:

К – капітал підприємства;

МПК - нормальний рівень прибутковості, відсотків.

Під необхідною розуміється сума прибутку, яка відповідає потребам

підприємства в коштах на виробничий та соціальний розвиток, що утворюються

за рахунок прибутку після сплати податків.

Поняття “максимальний прибуток” пов”язане з реалізацією мети поведінки

підприємства на ринку. Підприємство, яке намагається максимізувати

одержуваний прибуток, мусить, з одного боку, визначити доцільність

наращування обсягів діяльності, з другого – розрахувати обсяг діяльності,

що дозволяє одержати максимально можливий прибуток.

I. Залежно від порядку відшкодування витрат підприємства виділяють

маржинальний прибуток. Розмір маржимального прибутку визначається як

різниця між валовим доходом і умовно-змінненими витратами. Маржинальний

прибуток виступає джерелом покриття витрат і формування прибутку

підприємства.

Важливим аспектом діяльності підприємства є процес визначення запасу

фінансової міцності або інтервалу надійності в абсолютному виразі:

Зфм = Ттфм – Ттб ,

де:

Зфм – зона фінансової міцності (інтервал надійності);

Ттфм – обсяг діяльності в точці беззбитковті.

В відносних показниках:

Зфм = Ттфм – Ттб * 100;

Ттфм

Чим більша різниця між фактичним товарооборотом і товарооборотом в

точке беззбитковості, тим вищий запас фінансової міцності підприємства,

тобто вище його фінансова сталість.

Зниження запасу фінансової міцності означає зменьшення

платоспроможності підприємства й збільшення імовіроності банкрутства.

Графічна інтерпретація визначення запасу фінансової міцності

підприємства має наступний вигляд ( рис. 1.3. ).

В процесі управління прибутком торговельного підприємства вирішуються дві

основні задачі:

1. Підвищення загальної суми прибутку в процесі за окремими напрямками його

використання. Серед цих задач важливою являється перша, так як форми та

пропоції розподілу прибутку на підприємстві залежать від ії рішення.

2. Ефективний розподіл одержаного прибутку за окремими напрямками його

використання. Серед цих задач важливою являється перша, так як форми та

пропозицій розподілу прибутку на підприємтсві залежать від ії рішення.

В торговлі, з урахуванням специфіки виконуваних функцій і особливостей

формування доходів та витрат, прибуток визначається як різниця між доходом

і його поточними витратами ( рис. 1.4. ).

Прибуток виконує ряд функцій:

1. Оціночна функція.

Прибуток підприємства використовується як оціночний показник, що

характеризує ефект його господарської діяльності. Використання цієї

функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка

передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і

покупця.

2. Розподільча функція.

Ії зміст полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент

розподілу чистого доходу суспільства на частину, що акумулюється в

бюджетах різних рівней та залишається в розпоряджені піприємства.

3. Стимулююча функція.

Виконання цієї функції визначається тим, що прибуток є джерелом

формування різних фондів стимулювання (фонд заохочення, фонд виробничого

та соціального розвитку, фонд виплати дивидентів, пайовий фонд, тощо).

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності торговельного

підприємства. Його одержання є обов”язковою умовою розширеного відтворення

на підприємтсві, забезпечення його самофінансування і змінення

конкурентноздатності на ринку.

Абсолютна величина прибутку виступає узагальнюючим підсумковим

показником, який характеризує обсяг фінансових коштів підприємства для

розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами, формування фондів

підприємства, призначених для стимулювання і розширеного відтворення.

Цей показник не відображає ступеня ефективності господарської

діяльності підприємства. Маса прибутку може зростати при недостатньому

використанні ресурсів підприємства, порушенні вимог режиму економії. Тому

для характеристики ефективності господарської діяльності, ступеня

використання його ресурсів, раціональності здійснених витрат набуло

поширення застосування показників відносної прибутковості, які в

економічній практиці одержали назву рентабельності.

Рівень рентабельності може бути визначений як процентне відношення

суми одержаного прибутку до будь-якого показника: обсягу товарообороту,

величина витрат обертання, середнього розміру основних фондів і оборотних

коштів, суми коштів фонду оплати праці тощо. В умовах ринкової економіки та

різноманітних форм власності виникає потреба в оцінці рентабельності

капіталу.

Рентабільність характеризується системою показників (рис. 1.5.).

1. Рентабільність товарообороту (продаж), яка визначається за формулою:

- для підприємств роздрібної торговлі (Ро ртп ):

(Ро ртп ) = Пртп * 100 ;

РТО

- для підприємств оптової торговлі (Ро опт ):

(Ро отп ) = Потп * 100 ;

ООУР

де:

Пртп, Попт – відповідно прибуток підприємств роздрібної, оптової

торговлі;

РТО – роздрібний товарооборот;

ООУР – оптовий оборот за участю оптових підприємств у

розрахунках.

Цей показник використовується для оцінки результатів господарської

діяльності торговельних підприємств. Він показує розмір прибутку на одиницю

товарообороту або частку торговельного прибутку в ціні товару.

2. Рентабельність витрат обертання (поточних витрат) (Рво) обчислюється за

формулою:

Рво = П * 100;

ВО

де:

ВО – величина витрат обігу поточних витрат підприємства, тис.грн.

Цей показник використовується при оцінці ефективності поточних витрат

підприємства, їх окупності та показує розмір прибутку на 100 одиниць витрат

обертання пілприємства. Рівень рентабельності дозволяє визначити

прибутковість реалізації окремих товарів, що необхідно для встановлених

економічно обгрунтованих розмірів торговельної надбавки (знижки).

3. Рентабільність виробничих фондів підприємства (Рф).

Даний показник визначається як відношення балансового прибутку (ЬП) до

середньої вартості основних фондів (ОФ) і оборотних коштів (ОК):

Рф = БП *

100

ОФ + ОК

Цей показник використовується для оцінки ефективності виробничіх

фондів підприємства та показує розмір прибутку в розрахунку на сто одиниць

основних фондів і оборотних коштів.

Динаміка рентабельності виробничих фондів обумовлюють зміни рівнів

фондоотдачі і оборотність оборотних коштів, а також рентабельність

товарообороту. Залежність рентабельності виробничих фондів від названих

факторів може бути відображена так:

Рф = БП / Т = Ро

.

ОФ / Т + ОК / Т

Т / Ф* + Т / ОЗ*

де:

Ф* - коефіціент фондоотдачі;

ОЗ* - коефіціент оборотності;

Цей показник рівня рентабельності узагальнює всі сторони господарської

діяльності торговельного підприємства, тим самим найбільш повно виражає

ефективність його роботи. У цьому показнику враховується вся сокупність

засобів торговельного підприємства і відображається ефективність їх

використання.

4. Рентабельність трудових ресурсів характеризується двома показниками:

- прибутком в розрахунку на одного робітника підприємства, обчисленням як

відношення суми прибутку до середньоспискової чисельності працівників

підприємства;

- прибутком в розрахунку на одиницю витрат, що пов”язані з утримуванням

трудових ресурсів (фонд споживання, витрат на підготовку кадрів, охорону

праці тощо).

5. Рентабельність вкладень у підприємство (активів) (РА).

Цей показник характеризує прибуток в розрахунку на одиницю майна, яке

знаходиться в розпорядженні підприємства, визначається як відношення

балансового прибутку (БП) до вартості майна, яке знаходиться в

розпорядженні підприємства (А):

РА = БП / А * 100.

6. Рентабельність власного капіталу.

Цей показник характеризує розмір прибутку, який отримав власник

підприємства на одиницю коштів, що вкладені в підприємство, та служить

критерієм для оцінки котирування акцій підприємства на біржі.

7. Рентабельність функціонуючого капітаоу.

Даний показник характеризує розмір прибутку в розрахунук на кожні 100

одиниць функціонуючого капіталу. Під останнім розуміється розмір власного

капіталу, який реально брав участь в одержанні прибутку (сума всіх джерел

власних коштів за мінусом капітальних вкладень, невстановленого обладнання

та поданих авансів).

8. Рентабельність перманентного капіталу.

Цей показник характеризує прибутковість використання капіталу, який

знаходиться в тривалому (довгочасному) розпорядженні підприємства. Величина

перманентного капіталу становить суму всіх джерел власних коштів і

довогострокових кредитів підприємства.

Показники рентабельності обороту і рентабельності капіталу взаємопов”язані:

Ро = П / Т *100,

звідки:

П = Ро * Т / 100,

Ро = П / Т *100 = Ро * Т / 100 * К * 100 = Ро * Ч,

де:

Ч – кількість оборотів капіталу, яке визначається як Т / К.

Розглянуті показники рентабельності можна розраховувати як за

балансовим прибутком, так і за прибутком від основної діяльності,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6