кв.м., складське приміщення площею 50 кв.м., кондитерський цех площею 32

кв.м., офіс площею 38 кв.м. Загальна площа СП “Афамія ЛТД” відповідно

становить 200 кв.м.

В штаті підприємства з 1.12.99р. працює 22 чоловіка, з яких один -

директор, один – головний бухгалтер, один – замісник головного бухгалтера,

один - завідуючий магазином, один - завідуючий виробництвом, один -

референт перекладач, один – програмист, три продавця, два старших продавця,

чотири кондитера, один – слюсар, один – водій та чотири чоловіка робочих

спеціальностей.

В торговому залі СП “Афамія ЛТД” встановлено два тварно-касових

апарата, магазин обладнан на сучасному рівні, шо створює сприятливі умови

для обслуговування споживчів, для роботи торговельного персоналу та

зберігання товарів.

В магазині СП “Афамія ЛТД” всі продукти харчування, горілчані та

тютюнові вироби, промислові товари, які поступають в торгову мережу,

підтведжені сертифікатами якості продукції.

1. Методологічні основи формування прибутку підприємства.

Серед всіх економічних показників на підприємстві головна роль

належить управлінню прибутком. Це пов”язано з тим, що в ньому концетрується

ефект всієї господарської діяльності торговельного підприємства. Крім того,

прибуток являє собою основне власне внутрішне фінансове джерело, яке

забезпечує розвиток торговельного підприємства на принципах

самофінансування.

Прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні

інтереси держави, підприємства, як господарюючого суб”єкта, робітників і

власника підприємства.

Об”єктом економічних інтересів держави є частина прибутку, яка

виплачується у вигляді податків та обов”язкових платежів. Економічний

інтерес підприемства як товаровиробника знаходить своє узагальнення в

обсязі прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства і

використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань його

розвитку. Економічний інтерес робітників пов”язаний передусім з розміром

прибутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, соціальні виплати

та соціальний розвиток. Власника підприємства цікавить в першу чергу розмір

фонду виплати дивідентів, а отже – та частина прибутку, котра пов”язана з

виробничим розвитком, приростом капіталу.

Прибуток є якісним показником, в його розмірі відображається зміна

обсягу товарообороту, доходів підприємства, рівня використання ресурсів,

величин витрат обертання.

Прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства,

характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому.

В процесі управління прибутком торговельного підприємства

використовують різні класифікації ( табл.1.1.):

1. Залежно від виду діяльності, завдяки якій отримано прибуток,

виділяють:

- прибуток від реалізації товарів та платних торговельних послуг ( прибуток

від торговельної діяльності );

- прибуток від реалізації продукції неторгової діяльності ( виробничої,

транспортної, посередницької та інше );

- прибуток від реалізації майна, що є власністю підприємства ( основних

фондів, нематеріальних активів );

- прибуток від позареалізаційних операцій, у складі якого виділяють :

прибуток від інвестиційної діяльності ; прибуток від орендних операцій ;

прибуток від інших позареалізаційних операцій;

2. Залежно від порядку визначення розрізняють :

- балансовий прибуток, який характеризує кінцевий результат проведення всіх

видів діяльності та є сумою отриманих прибутків ( збитків ). Обсяг

балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку та

відбивається на рахунку.

- оподаткований прибуток, обсяг якого визначається як різниця між валовими

доходами та валовими витратами підприємства – платника податку на

прибуток, зменшений на суму амортизаційних відрахувань. Розміри валових

витрат та доходів з метою їх оподаткування визначаються шляхом

організації спеціального податкового обліку на основі первинних облікових

документів. Визначений таким чином обсяг прибутку , що оподатковується

фіксується в Декларації про прибуток підприємства, яка подається в

податкові органи та є підставою для визначення суми податкових

зобов”язань підприємства;

- чистий прибуток, який характеризує обсяг прибутку, що залишається в

розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших

податків, обов”язкових платежів та зборів, що сплачуються за рахунок

прибутку.

Таблиця 1.1.

Класифікація прибутку торговельного підприємства

| |Ознака класифікації| | |

| |в залежності від: |Вид прибутку |Методика розрахунку |

| 1 |2 |3 |4 |

|1. |Виду діяльності |1.Прибуток від |Пр=ВД-ПДВ-Аз-ВВ |

| | |реалізації |Де: ВД-валовий дохід; |

| | | |ПДВ-податок на добавлену |

| | | |вартість; |

| | | |Аз-акцизний збір; |

| | | |ВВ-валові витрати. |

| | |2. Прибуток від інших|Пі=ВДп-ПДВі-Азі-ВВі |

| | |видів діяльності | |

| | |3. Прибуток від |Пп=ВДп-ВВп-Пв+ПД |

| | |позареалізаційних |Де: ПД-позареалізаційні |

| | |операцій |доходи; |

| | | |Пв-позареалізаційні |

| | | |витрати. |

|2. |Порядку визначення |1.Балансовий прибуток|БП=Пр+Пі+Пп |

| | |2.Оподаткований |По=Бп +- ТМУ - А |

| | |прибуток |Де: |

| | | |ТМУ-киригування |

| | | |товаро-матеріальних |

| | | |цінностей; |

| | | |А - амортизаційні |

| | | |відраху-вання. |

| | |3.Чистий прибуток |ЧП=Бп-По |

|3. |Методики оцінки |-Номінальний прибуток|Пном=Бп |

| | |-Реальний прибуток |Преал=Пном / Іцін |

|4. |Мети визначення |-Бухгалтерський |Пбух=Бп |

| | |прибуток | |

| | |-Економічний прибуток|1.ЕП=Бп-Вал.мож. |

| | | |2.ЕП=Бп-П х ІК |

| | | |де: Вал.мож.-витрати |

| | | |альтернативних |

| | | |можливостей; |

| | | |П- рентабельність |

| | | |середньо-статистичного |

| | | |підприємства; |

| | | |ІК-інвестований капітал. |

|5. |Розмірів прибуток |-Мінімальний прибуток|Пмін=К х МРР / (100-Сп) |

| |характеризується | |де: МРР-мінімальний рівень|

| | | |рентабельності; |

| | | |Сп-ставка податків з |

| | | |прибутку. |

| | |-Цільовий або |П-мах; якщо |

| | |максимальний прибуток|ГД=ГВ=> ВД(Т) / Т = |

| | | |ВВзм / Т |

| | | |де: ГД-граничні доходи; |

| | | |ГВ-граничні витрати. |

|6. |Порядку |Маржинальний прибуток|Пм=ВД-ВВзм |

| |відшкодування | |де: ВВзм-змінні валові |

| |витрат підприємства| |витрати |

3. Залежно від методики оцінки визначають номінальний та реальний

прибуток.

Номінальний прибуток характеризує фактично одержану величину прибутку.

Реальний прибуток – це номінальний прибуток, перерахований з огляду на

інфляцію. Він характеризує реальну купівельну спрможність чистого доходу,

отриманого підприємством.

4. Залежно від мети визначення розрізняють бухгалтерський та

економічний прибуток .

Бухгалтерський прибуток відповідає обсягу балансового прибутку.

Економічний прибуток являє собою різницю між виручкою від реалізації

та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втрачених

можливостей. Витратами втрачених можливостей ( або альтернативними ) в

мікроекономіці прйнято називати втрати на споживання якогось ресурсу, які

вимірені з точки вигоди, що “ “ втрачена “ через невикористання цього

ресурсу найкращим альтернативним шляхом.

Невірний вибір ресурсів, а також і нераціональне використання власних

ресурсів, призводить до збільшення витрат обертання підприємства і зменшує

потенційно можливий розмір отримання прибутку при даному обсязі діяльності.

5. Залежно від розмірів прибуток підприємства характеризується як

мінімальний, цільовий або максимальний прибуток.

Такі види прибутку пов”язані з визначенням обсягів діяльності,

досягнення яких обумовлює знаходження підприємства в зоні збитковості,

беззбитковості або прибутковості. Підприємство може мати об”єми діяльності,

при яких доходи від реалізації менше за витрати. Але сума збитків може бути

по розміру менша, ніж постійні витрати. Втакому разі підприємству

вигідніше функціонувати, ніж нести збитки в розмірі постійних затрат.

Беззбитковості підприємство досягає при таких обсягах діяльності, коли

при інших рівних умовах доходи від реалізації дорівнюють загальній сумі

витрат обігу.

Графічна інтерпретація точки беззбитковості при проведенні

торговельної діяльності може бути представлена наступним чином ( рис. 1.1).

Алгоритм розрахунку беззбитковості витікає із основної умови ії досягнення:

ВД = ВО.

Величина валового доходу і витрат обертання залежить від обсягу

діяльності підприємства (товарообороту). Ця залежність може бути так:

ВД = РВД * Т ,

(*)

100

ВО = ВОзм + ВОпост = ВОзм * Т + ВОпост

(**)

100

де ВД, РВД - відповідно валовий доход підприємства в абсолютній сумі та

його рівень у відсотках до товарообороту.

Якщо підставити вирази (*) і (**) у вихідне рівняння та зробити

необхідні математичні переутворення, одержимо:

РВД * Т = Рвозм * Т + ВОпост,

100

Т * (РВД – Рвозм) = ВОпост,

100

Т = ВОпост * 100 ,

РВД – РВО

ВО, Возм, ВОпост - відповідно загальна сума витрат обігу підприємства, ії

зміна та постійна частина;

Рвозм – рівень змінних витрат обігу у відсотках до

товарообороту;

Т – обсяг товарообороту.

За точкою беззбитковості підприємство при умові зростання обсягів

діяльності входить в зону прибутковості. Величина прибутку, як цільова

функція діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Вона може

бути: мінімальною, нормальною, необхідною.

Під мінімальним розуміється прибуток, розмір якого після уплати

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6