спільне рішення трудового колективу підприємства та органу, що уповноважений

здійснювати керівництво державним майном. У спільному рішення визначаються

усі найважливіші моменти, що пов’язані з наступним перетворенням (наприклад,

скільки акцій залишається у держави, а скільки має бути розпродано, чи буде

проводитися відкрита передплата чи акції будуть продані обмеженому колу осіб

; які умови отримання акцій членами трудовго колективу і т.д.). Акції мають

бути випущені на всю вартість майна підприємства. Таким чином визначення

реальної вартості майна підприємства дуже важливе. Тому для його оцінки

складається спеціальна комісія, до складу якої входять представники органу,

що уповноважений управляти державним майном, фінансових органів та трудового

колективу підприємства. В їншому використовується той же порядок, що й при

створенні АТ. До документів, що надаються для реєстрації додається копія

згаданого вище спільного рішення про перетворення державного підприємства у

АТ.

АТ, як і будь якому інщому підприємству, слід мати органи управління, що

забеспечують його роботу та виступать його представниками у стосунках з

ішними підприємствами, державними органами та громадянами. Але порядок

формування цих органів дуже відрізняється від того, яким чином призначається

керівництво державним підприємством. В АТ усі керівницькі посади - виборні.

Акціонери самі вирішують як організувати роботу органів товариства, кому

надати ведення його справ.

Закон “Про господарські товариства” передбачає чотириланкову організаційну

структуру :

- загальні збори акціонерів ;

- рада акціонерів товаричтва (коли передбачено законом рада по нагляду) ;

- правління (чи будь-який інший виконавчий орган) ;

- ревізійна комісія.

Загальні збори акціонерів є головним органом АТ. Компетенція загальних зборів

визначається з врахуванням вимог законодавства. До виключної компетенції

загальних зборів відносяться такі питання :

- визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його

планів та звітів про їх виконання ;

- внесення змін до статуту товариства ;

- обрання та відклик членів ради АТ (ради по нагляду) виконавчого органу

та ревізійної комісії

- створення, реорганізація та ліквідування дочерніх підприємств, філій та

представництв, затвердження їх статутів та положень ;

- внесення рішень про притягнення до відповідальності посадових осіб

товариства ;

- затвердження правил процедури та ін. докумнтів товариства ;

- вирішення питання про купівлю товариством акцій, що воно випускає

- затвердження річних результатів діяльності товариства та ін..

Обумовлені статутом товариства процедурні правила слід точно виконувати. Тому

що порушення процедури можуть бути приводом для визнання загальних зборів

недійсними судом.

Рада АТ (рада по нагляду) має двоякі функції. По - перше, це виборний орган,

що здійснює беспосередній нагляд за діяльністю виконавчого органу. Оскільки

дії виконавчого органу стосуються не тільки акціонерів, але й інтересів

робітників товариства, то законодавство передбачає формування його з числа

акціонерів.

По - друге , раді АТ може бути надане виконання деяких функцій, що стосуються

компетенції загальних зборів. Таким чином, у деяяких ситуаціях рада може

діяти як вищий орган товариства. Але слід зауважити, що раді можуть

передаватися лише такі функції, які згідно з законодавством чи статутом

товариства не стосуються його виключної компетенції.

Керівництво поточною діяльністю здійснює правління чи інший виконавчий орган,

передбачений статутом. Члени виконавчого органу обираються акціонерами на

загальних зборах. Виконавчий орган підзвітний загальним зборам та раді по

нагляду та організує виконання їх рішень. Важливо відмітити, що законодавство

дозволяє акціонерам створити такий виконавчий орган, який їм потрібен. Це

може бути й правління, й дирекція, й рада директорів, більш того дозволяє

покласти функції виконавчого органу на одного директора (президента

товариства), що може бути дуже зручно для невеликих за кількістю товариств,

також очолювати правління АТ може директор (голова правління), керівник

виконавчого орагну. Саме він укладає угоду від свого імені. Інши особи можуть

діяти від його імені лише на підставі виданного товариством доручення. Право

укладання угод від імені товариства може надаватися статутом й іншим членам

правління.

Ревезійна комісія. У деякій мірі її функціі пересікаються з функціями ради по

нагляду, оскільки вона теж здійснює контроль за діяльністю виконавчого

органу. Але повноваження двох органів можуть бути розрізнені таким чином :

якщо контроль ради з нагляду має головним чином характер загального нагляду,

то ревізійна комісія займається однозначно визначеною роботою. Вона проводить

перевірки фінансово-господарської діяльності правління й доповідає їх

результати загальним зборам чи раді з нагляду. Крім того, ревезійна комісія

складає звід по річних звітах та балансах, без якого загальні збори не можуть

його затвердити. До складу ревезійної комісії обов’язково входять

представники трудового колективу товариства.

Такі головні питання органів АТ по новому Закону. У ньому є свої вади та

недоліки - “рифи” та “мілини”. Не чекаючи, коли законодавець повернеться до

цього нормативного акту, правокористувачам треба самим шукати віхід зі

складних ситуацій та закріплювати їх у статутах та внутрішніх документах АТ.

Починаючи з 1990 року в Україні створюються комерційні організації у вигляді

товариств з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) та закритих

акціонерних товариств (далі - ЗАТ). Впродовж довгого часу в українському

законодавстві було невирішене питання про те, чи слід виходити зі схожості

ТОВ та ЗАТ, чи їх слід визнавати різними формами господарських товариств. Це

питання було вирішене лише з прийняттям у 1991 році Закона “Про господарські

товариства”, згідно з яким ТОВ та ЗАТ як різновиди АТ є різними формами

господарських товариств. Але на практиці часто важко зробити вибір між ТОВ та

ЗАТ. Тому що ці форми дуже схожі та надають рівні змоги для виконання

комерційної діяльності. У цьому зв’язку слід зіставити правові характеристики

ТОВ та ЗАТ, що є в українському законодавстві. Таке порівняння може бути

цікавим з точки зору теоретичної і, крім того, дозволяє більш ефективно

орієнтуватися на практиці при обранні форми створюваної комерційної

організації.

Загальні риси.Можна вказати на такі загальні риси ТОВ та ЗАТ :

- ТОВ та ЗАТ є комерційними організаціями корпоративного типу, що

засновані на засадах членства ;

- учасники ТОВ та акціонери ЗАТ по загальному правилу не відповідають по

зобов’язанням відповідно ТОВ та ЗАТ ;

- ТОВ та ЗАТ можуть бути створені однією особою. При цьому як ТОВ так й

ЗАТ не можуть мати за єдиного учасника чи акціонера інше господарське

товариство, що складається з однієї особи. Максимальна кількість учасників

ТОВ та акціонерів ЗАТ обмежується законом ;

- мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ та ЗАТ встановлюється законом.

- статутний капітал ТОВ (30 %), акції ЗАТ мають бути оплачені до моменту

їх реєстрації ;

- не дозволяється звільнення учасників ТОВ від обов’язку внесення вкладу

до статутного капіталу ТОВ, та акціонера ЗАТ від обов’язку оплати акцій ЗАТ.

- багато спільного між ТОВ та ЗАТ у питаннях, що стосуються їх органів

управління. В ТОВ та ЗАТ можливі однаковий склад органів управління, а саме

загальні збори учасників (акціонерів) як найвищий орган товариства та

виконавчий орган товариства. Для виконання функцій виконавчого органу можуть

закликатися й на договорній основі треті особи. Крім того, як у ТОВ так й у

ЗАТ обирається ревізійна комісія. До перевірки річного фінансового звіту обох

товариств закликаються аудітори.

- згідно з діючим законодавством ні ТОВ, ні ЗАТ не зобов’язані

публікувати дані про результати ведення їх справ.

- однакові можливості цих товариств в плані перетворення до інших форм

комерційних товариств. Як ТОВ так й ЗАТ можуть бути перетворені на ВАТ та

кооперативи;

- частини у ТОВ та акції у ЗАТ можуть бути вільно відчужені іншим

учасникам товариств. Учасники ТОВ та акціонери ЗАТ користуються переважним

правом купування частин інших учасників чи акцій інших акціонерів.

- положення Закону “Про господарські товариства” про дечерні та залежних

господарських товариствах можуть застосовуватися як до ТОВ так й до ЗАТ ;

Відмінності. Незважаючи на численність співпадаючих рис, ТОВ та ЗАТ

багато у чому розрізняються.

- перед усім слід вказати на те, що статутний капітал ТОВ поділено на

частини, а статутний капітал ЗАТ - на акції. Акції є самостійним об’єктом

цивільних прав - цінні бумаги. Тому учасник ТОВ, одержуючи частину, стає

володарем лише права вимоги до ТОВ, а акціонер, що купив акції, набуває не

тільки прав вимоги, а й права власності на акції як самостійні об’єкти

цивільних прав. .

- передання прав учасника ТОВ іншій особі здійснюється шляхом

відступлення прав вимоги (цесії) новому учаснику ТОВ, а в ЗАТ передання прав

акціонера здійснюється шляхом купівлі-продажу акцій.

- по-різному регулюється продаж учасниками своїх частин в ТОВ та

акціонерами своїх акцій в ЗАТ третім особам. Якщо статутом ТОВ може бути

взагалі заборонено відчуження учасником своєї частини третім особам, то

акціонер не може бути позбавлен такого права.

- припинення участі (членства) як у ТОВ так і у ЗАТ можливо не лише

шляхом переуступу прав учасника ТОВ чи продажу акцій ЗАТ іншим учасникам чи

акціонерам чи третім особам, а також шляхом передання частини чи акцій самому

ТОВ чи ЗАТ. Різниця лише у тому, що якщо учасник ТОВ може у будь - який час

предати свою частину самому ТОВ (вийти з ТОВ) та отримати вартість частини

його майна, що дорівнює його частині у статутному капіталі ТОВ, то акціонер

може вимагати від ЗАТ купівлі (викупу) його акцій лише у окремих випадках, що

передбачені законодавством

- відрізняється вибір й зміст установчих документів ТОВ та ЗАТ.

Установчими документами ТОВ є як правило два документи : установчий договір

та статут. Установчими документами ЗАТ є установчий договір. В той сами час

слід відмітити що засновники ЗАТ все ж укладають між собою договір, що

визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню ЗАТ та що

має декілька інших положень, що передбачені законодавством.

- як відмічалося вище. ТОВ та ЗАТ можуть бути створенні однією особою.

При цьому, дані про те, що ЗАТ створено однією особою чи має тільки одного

акціонера мають бути опубліковані для загального відома. Стосовно ТОВ такої

вимоги в законодавстві не передбачено.

- збільшення статутного капіталу ЗАТ для покриття понесенних ним збитків

не можливе. Діюче законодавство не має аналогічної заборони для ТОВ. Ця

різниця має істотне значення на практиці. Справа в тому, що випуск нових

акцій при збільшенні статутного капіталу підлягає реєстрації у державному

комітеті цінних бумаг, фондового ринку, в багатьох випадках відмовляють у

реєстрації через наявність збитків у ЗАТ. В той самий час ТОВ через

відсутність акцій не має таких проблем.

- можливі відмінності у складі органів управління ТОВ та ЗАТ. Якщо в ТОВ

органами управління завжди є загальні збори учасників, то в ЗАТ можливе й

створення ради директорів (ради з нагляду) (якщо більше 50 акціонерів).

В той самий час немає суттєвої різниці у правовій природі стосунків між ЗАТ

та фізичними особами, що діють у його виконавчих органах та тих самих

стосунків, що виникають в ТОВ. Тому їх регулювання в майбутньому може бути

однаковим.

Головні ознаки. На базі вищенаведеного аналізу можна виділити деякі

головні ознаки ТОВ та ЗАТ, що мають практичне значення.

Головна ознака як ТОВ так й ЗАТ в тім, що вони є комерційними корпораціями, за

зобов¢язаннями яких їх члени не несуть відповідальності. Учасники ТОВ та

акціонери ЗАТ несуть ризик збитків, пов¢язаних з діяльністю ТОВ та ЗАТ, у

межах їх внесків та наданих їм акцій. Ця ознака відрізняє ТОВ та ЗАТ від

товариства з додатковою відповідальністю та усіх господарських товариств.

Відносно відкритих акціонерних товариств (далі ВАТ), то ТОВ та ЗАТ

відрізняються від них закритим характером складу своїх членів. Зачиненість

складу членів цих корпорацій в тому, що по - перше максимальна кількість членів

ТОВ та ЗАТ обмеженва законом, по-друге можливість передачі частин ТОВ та акцій

ЗАТ третім особам дуже обмежена.

Питання про вибір між ТОВ та ЗАТ, з одного боку й усіма іншими господарськими

товариствами, з іншого боку через наявність різниці між ними, на практиці не

повинен викликати труднощів. Більш складним вважається питання про виділення

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13