| ри натурному обстеженні місць заготівлі другорядних лісових ресурсів оглядаються кордону лісосік і 50-метрових смуг, суміжних з ними, кількість заготовлених другорядних лісових ресурсів (до їх вивезення в місцях тимчасового складування, зазначених у лісорубних квитках, за актами проміжного огляду).Експерти враховують такі порушення: заготівлю другорядних лісових ресурсів за межами допустимих для цієї мети площ; рубку та пошкодження насінників і дерев, не дозволених до рубки, як на допустимій ділянці, так і за її межами; знищення або пошкодження граничних, квартальних, лісосічних та інших стовпчиків, захаращеність кордонів, просік і прилеглих до лісосік 50-метрових смуг; залишення не вивезеними після закінчення встановленого терміну другорядних лісових ресурсів; самовільне (до процедури сертифікації) вивезення їх, відвантаження та переробку, а також вивезення їх у не вказане в лісорубному квитку (ордері) місце; знищення підросту і молодняків, викликане недотриманням встановленого порядку заготівлі другорядних лісових ресурсів; пошкодження або знищення лісових культур; незадовільну або несвоєчасну очистку місць заготівлі другорядних лісових ресурсів; проведення заготівлі та трелювання їх способами, в результаті яких в гірських умовах виникає ерозія грунтів.На підставі камеральних та польових робіт сертифікуючих організації складають висновок і протоколи перевірки на відповідність, які видаються заявнику.Одна з головних умов проведення сертифікаційних робіт - наявність достатньо повної та оновленої, з урахуванням сучасної нормативної бази з ведення лісового господарства та здійснення лісокористування (перш за все, документів, що регламентують рубки головного і проміжного користування). У всіх нормативних документах з ведення рубок головного користування містяться відомості про лісівничі вимоги і технології лісосічних робіт, методи очищення місць рубок, заходи з відновлення лісу та протипожежні вимоги до проведення лісосічних робіт. При перевірці кожного об'єкта сертифікації враховують спосіб рубки, схеми розміщення лісовозних доріг, волоків, навантажувальних пунктів, складів, площа, на якій має бути збережений підріст і другий ярус господарсько цінних порід, ступінь їх збереження, заходи щодо запобігання ерозійних процесів. Всі ці відомості про конкретній лісосіці містяться в технологічній карті, яка, відповідно до правил, складається лісозаготівельниками. Тому при перевірці конкретного лісокористувача способом натурної експертизи необхідно перш за все проаналізувати технологію рубки, зафіксовану в технологічній карті, а потім звірити з фактичним станом лісосіки [34].Лісова сертифікація має здійснюватися з урахуванням раціональної деталізації робіт, залучення до їх виконання компетентних фахівців, обгрунтованого вибору ділянок, які перевіряються, доцільною тривалості виїздів. Це дозволить визначити, відповідальну поставленим завданням, структуру витрат на сертифікаційні заходи.Відповідно до вимог нормативно-законодавчих актів та переліком робіт з лісової сертифікації до складу експертної комісії включаються експерти-аудитори. Лісгосп, в якому проводиться сертифікація, представляє для ознайомлення комісії необхідну технічну документацію з лісокористування та ведення лісового господарства. За побажанням заявника, адміністративних і місцевих органів влади, екологічних неурядових організацій та інших можливих учасників лісової сертифікації в експертну комісію можуть входити їх представники.2.4 Економічна оцінка методичних підходів до впровадження схем сертифікації в лісовому комплексі УкраїниОб'єктом економічної оцінки даної роботи є методичні підходи впровадження схем сертифікації в лісовому комплексі України. Однак, в економічному відношенні оцінити такі підходи важко, тому що ці підходи позбавлені матеріально-речового змісту і прямо не піддаються обчисленню, а нормативи трудових і фінансових витрат на лісову сертифікацію відсутні. Проте, економічна цінність методичних підходів безпосередньо співвідноситься з просуванням сертифікованої лісопродукції на світові ринки збуту. Ринкова орієнтованість є чи не найважливішою характеристикою цього оцінювання, і забезпечує можливість отримання низки конкурентних переваг підприємств, які виходять на ринок сертифікованої лісопродукції. Сприяє цьому престижність сертифікованого ринку лісопродукції, визнаних у світі торгових марок (логотипів), а також чутливість ринку до появи нових марок [35].Аналіз сертифікованого ринку лісопродукції вказує на його серйозні конкурентні переваги, а саме:· підвищується прибутковість зовнішньоекономічної діяльності лісогосподарських підприємств - покупці готові платити дещо більшу ціну;· розширюється доступ на екологічно чутливі ринки збуту;· встановлюються прямі та довгострокові партнерські стосунки, які передбачають усунення зайвої ланки посередників.Окрім цього, сертифікація є ефективним заходом боротьби з незаконними (самовільними) рубками, оскільки уся одержана з сертифікованих лісів деревина відповідним чином маркується й супроводжується документами, які унеможливлюють підміну]. Таким чином, споживач, купуючи товари, виготовлені з такої деревини, впевнений в її екологічно чистому походженні. Лісова сертифікація стає свого роду перепусткою до елітарного клубу компаній, які об'єднані спільною ідеологією розвитку екологічно чистого виробництва та соціально-етичного маркетингу.Нині вартість впровадження сертифікації коливається від 0,02 до 1,7 долара США за 1 га, тимчасом як в Україні вона складає орієнтовно 0,3 долара США [36]. Вказане збільшення витрат здатне підвищити середньо-реалізаційну ціну кубічного метра деревини не більше ніж на 1%, тоді як премія за сертифіковану продукцію на зовнішніх ринках може коливатися в межах від 2 до 30% звичайної ціни. Крім того, наявність сертифікату підвищує довіру до лісової політики держави, створює позитивний імідж підприємствам, тобто йдеться знову ж таки про довіру споживачів до роботи підприємств. В окремих випадках йдеться і про вищу ціну на продукцію.На мою думку, розроблення методичних підходів та впровадження лісової сертифікація покликане стати складним і "тонким" інструментом пошуку суспільного оптимуму граничних екологічних витрат і доходів як відповідь на провали ринку в лісовому секторі економіки. Через процедури консультування та узгодження позицій різних суспільних груп вона має забезпечити пошук економічного, екологічного та соціального балансу інтересів лісокористувачів і усіх інших зацікавлених сторін. Ринкова орієнтованість цього інструменту має полягати в отриманні низки конкурентних переваг (вища ціна продукції, вихід на нові ринки збуту, тривалий та партнерський характер співпраці між покупцями і продавцями продукції, підвищення інвестиційної привабливості лісогосподарських підприємств тощо) як компенсаторний механізм понесення додаткових витрат або недоотримання доходу. Принаймні, мова повинна йти про компенсацію трансакційних витрат, тобто тих витрат, які пов'язані з відстежуванням і підтвердженням виконання обов'язків сторін.З просуванням на європейські ринки, українські продавці лісопродукції все частіше стикаються з необхідністю наявності сертифіката. Деякі країни Європи, зокрема, Великобританія, країни Бенилюксу, Німеччина перейшли, або в ближчий час перейдуть, до споживання винятково сертифікованої продукції. Це послужить, з одного боку, прикладом для інших розвинених країн імпортерів лісопродукції, а з іншого - могутнім стимулом до сертифікації лісів у країнах, що продають деревину. Усвідомлюючи це, багато експортерів, орієнтованих на англійський ринок (Швеція, Фінляндія, Польща, Латвія, Росія) активно займаються сертифікацією своїх лісів. Україна займає на цих ринках дуже скромне, але вагоме місце, причому в основному в ролі продавця, тому гостро постає питання впровадження національної схеми сертифікації лісів [12].Отже, як ми бачимо головною економічною метою впровадження екологічної сертифікації лісів є вихід вітчизняної лісопродукції на світові екологічно чутливі ринки, та підвищення ціни на дану продукцію, що відповідно забезпечить економічне збагачення самого підприємства. Підписання довгострокових контрактів значно стабілізує економічний стан підприємства і збільшить довіру до нього зі сторони споживачів. ВисновокТаким чином, Україна нині знаходиться лише на початковому етапі реалізації програми лісової сертифікації. Належить прийняти стратегічні рішення щодо співробітництва з міжнародними схемами сертифікації та організувати національні органи, які б забезпечили кваліфікований науково-методичний супровід сертифікації лісів у рамках наявного законодавчого й нормативного поля з урахуванням рекомендацій лісової науки та практичного досвіду. Подальший розвиток лісової сертифікації залежить від кон'юнктури лісового ринку, його екологізації, результату конкурентної та гармонізаційної взаємодії провідних рамкових сертифікаційних схем тощо. Добровільність сертифікаційного аудиту надає лісовласникам право вільного вибору напрямку дій.На етапі виходу України із системної кризи переформування системи цінностей у суспільстві, започаткування узгодження нормативно-правового поля до сучасних міжнародних вимог, питання екологізації ще не набули пріоритету порівняно з соціально-економічними проблемами.Тому лісова сертифікація ще не сприймається як перспективна інституція не лише широким загалом, але й багатьма фахівцями. Це гальмує рух України до світової спільноти.Виходячи з політичного вибору Україною напрямку розвитку до ЄС, запровадження екологічних принципів пан-європейського процесу у лісову галузь, прагнення до суверенітету та розбудови власних інституцій в умовах зародження демократичного суспільства, ринкової економіки, елементів сталого розвитку більш доцільним є вибір PEFC-схеми як рамкової інституції щодо сертифікації лісів. Ідеологія PEFC визначає базові орієнтири сталого лісокористування в межах національної лісової політики та з врахуванням специфіки соціально-економічного розвитку держави. PEFC-схема сприяє інтеграції національних схем сертифікації лісів у міжнародне співтовариство, є більш гнучкою, ніж FSC, схемою і більш прийнятною для України у перехідний період її соціально-економічного розвитку та формування власних інституцій. Враховуючи міжнародний досвід, доцільно вивчити можливість розробки уніфікованої схеми (FSC+PEFC). Рекомендації Застосування розроблених в даній роботі методичних підходів до впровадження сертифікації лісів допоможе підвищити вартість продукції, шляхом її сертифікації, ця перевага стає все більш явним приорітетом, оскільки головні експортери все більше потребують саме в сертифікованій сировині. Впровадження сертифікації в лісогосподарський комплекс України дозволить вітчизняній продукції вийти на екологічно чутливі ринки (США, країни Євросоюзу, Великобританія, Японія). Підприємства лісового господарства, та лісопереробні, провівши сертифікацію відповідно наведених методичних підходів мають можливість поліпшити імідж підприємства на місцевому та регіональному рівнях, що призведе до підвищення інвестиційної привабливості даного підприємства і лісозаготівельного бізнесу в цілому. Для підприємств що знаходяться на стадії реорганізації, проведення сертифікація допоможе підвищити вартість бізнесу (це особливо актуально при підготовці до продажу бізнесу або злиття). Також ця робота може бути рекомендована для використання органами які проводять сертифікацію лісогосподарських підприємств, як допоміжні пояснення до специфіки сертифікації в лісогосподарському комплексі України. І не слід забувати про те що виконання критерій представлених в методичних підходах допоможе збудувати стабільні взаємовигідні відносини з місцевим населенням. Перелік посилань1. Синякевич І.М. Інструменти екополітики: теорія і практика. - Львів: ЗУКЦ, 2003. - 188 с. 2. Синякевич І. Економічні інструменти екополітики: теорія і практика // Економіка України. - 1999, № 10. - С.78-83. 3. FSC. 2002. FSC Web Pages. http://www.fscoax.org. 4. PEFC. 2001. PEFC Web Pages. http://www.PEFC.org. 5. Ведмідь М.М., Букша І.Ф., Лавров В.В. Стан та перспективи сертифікації лісів в Україні // Наук. вісник НАУ: Лісівництво. - К.: НАУ, 2002, вип.54. - С.15-22. 6. Кирилюк С., Попков М., Полякова Л. Перспектива сертифікації лісів України // Лісовий і мисливський журнал. - 2001, №3. - С.10-12. 7. Кравець П.В., Лакида П.І. Критерії та індикатори сталого управління лісами // Наук. вісник УкрДЛТУ: Концепція Екологічної Конституції Землі - правова основа стратегії сталого розвитку. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002, вип.12.7 - С.146-158. 8. Критерії та індикатори сталого розвитку лісової галузі України. Методичні рекомендації з питань ведення та управління лісовим господарством/ За редакцією академіка УААН Фурдичка О.І. - К.: Нора-прінт, 2003. - 138 с. 9. Кравець П.В., Лакида П.І., Швиденко А.З. Парадигма стійкого розвитку і біосферної ролі лісів України // Наук. вісник НАУ: Лісівництво. - К.: НАУ, 1999, вип.17. - С.80-87. 10. Ткач В.П., Лавров В.В., Букша І.Ф. Проблеми та напрямки переходу лісової галузі України на засади сталого розвитку // Лісівництво і агролісомеліорація. - 2002, вип.102. - С.3-9. 11. Патлай І.М., Ткач В.П., Усцький І.М., Букша І.Ф. Лісові екосистеми України в контексті її сталого розвитку // Проблеми сталого розвитку України. - К.: БМТ, 1998. - С.268-280. 12. Лавров В.В., Букша І.Ф., Бондарук Г.В. Національна схема лісової сертифікації // Лісовий та мисливський журнал. - К., 2002, №5-6. - С.8-9 13. Basis for Certification Schemes and their Implementation/ PEFC Normative Documents. http://www.PEFC.org/internet/resources/5_1177_451_file.1043. pdf. 14. Синякевич І. Лісовий сектор України. Як вижити в умовах ринкової економіки // Деревообробник: Всеукраїнська галузева газета. №3 (3), 4-17 травня 2000 р. - Львів. - С.1-3. 15. Principles for Sustainable Management of Global Forest. Global Forestry Coordination and Cooperation Project, 1992. - 33 p. 16. Тымрак Я. Сертификация леса в Республике Чехия // Матер. семинара: Сертификация леса в Европе сегодня. - М.: Молот, 2000. - С.1-10. 17. Лесной кодекс Российской Федерации. Принят Государственной Думой 22 января 1997 года. http://www.forest.ru/rus/legislation/laws/code.html. 18. Синякевич І.М. Екологізація розвитку: об'єктивність, необхідність, методи, пріоритети // Економіка України. - 2004, № 1. - С.57-63. 19. Лавров В.В., Пастернак В.П. Проблеми та напрямки переходу лісової галузі України до сталого розвитку на основі лісівничо-екологічних принципів господарювання // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України: Матеріали Восьмих Погребняківських читань. - Харків, 3-5 жовтня 2002. - С.109-113. 20. Ткач В.П., Лавров В.В., Букша І.Ф. Лісова сертифікація в Україні: проблеми та науково-організаційні основи реалізації // Наук. вісник НАУ/ Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред. ) та ін. - К.: НАУ. - 1997. Лісівництво. - 2002, вип.54. - С.36-43. 21. Кравець П.В. Практичні аспекти лісової сертифікації в Україні за схемою Лісової наглядової ради // Наук. вісник НАУ: Лісівництво. - К.: НАУ, 2003, вип.61. - С.246-261. 22. Лавров В.В., Пастернак В.П. Проблеми еколого-економічної оцінки лісових ресурсів, управління ними та лісокористування у контексті концепції сталого розвитку // Теорія і методи оцінювання, оптимізації використання та відтворення земельних ресурсів: Матеріали між нар. наук. конф. у 2 частинах. Київ, 11-14 листопада 2002 р. / НАНУ РВПС України. Ч.1. - С. 202-206. 23. Стратегічний план розвитку лісового сектору України/ Українсько-шведський проект/ Заключний звіт. - 2000. - 126 с. 24. FSC Principles and Criteria. Document 1.2 Revised February 2000. - 6 p. 25. Экология и экономика природопользования: Учебник для вузов/ Гирусов Э.В. и др. / Под ред. проф. Э.В. Гирусова. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. - 455 с. 26. Экономика окружающей среды и природных ресурсов. Вводный курс: Учебное пособие/ Под ред.А. А. Голуба, Г.В. Сафонова. - М.: ГУ ВШЭ, 2003. - 268 с. 27. Ковалишин В.Р. Економічне стимулювання розвитку екологічної сертифікації лісів України: Автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.08.01/ НЛУУ. - Львів, 2006. - 20 с. 28. Синякевич І.М. Екологічна сертифікація лісів України: проблеми і перспективи // Наук. вісник НАУ: Зб. наук. праць. - К.: Вид-во НАУ. - 2002, вип.54. - С.33-36. 29. Ежегодный обзор рынка лесных товаров 1997-1998 годы // Бюллетень по лесоматериалам. - Нью-Йорк и Женева: ЕЭК ООН/ФАО. - 1998, т. LI, №3. - 97 с. 30. Canada-Wide ISO 14001 and SFM Certification Status. Detailed Report. http://www.certificationcanada.org/_documents/status_reports/ISO_SFM_Canada-Wide_Forest_Certification_Staus_Report_details. pdf. 31. Nussbaum R., Simula M. Forest Certification: A Review of Impacts and Assessment Frameworks. - London: TFD Certification Paper, 2004. - 77 pp. 32. Кравець П.В., Лакида П.І. Європейський контекст шляхів розвитку лісової сертифікації в Україні // Наук. вісник НАУ: Зб. наук. праць. - К.: Вид-во НАУ. - 2002, вип.54. - С.22-33. 33. Upton C., Bass S. The Forest Certification Handbook. - London: Earthscan, 1995. - 213 pp. 34. И.Г. Русова, Определение стоимости работ по лесной сертификации. - http://www.forest.ru/rus/sustainable_forestry/certification/stoim.html 35. Экологический менеджмент // Н.В. Пахомова, А. Эндерс, К. Рихтер. - СПб.: Питер, 2003. - 544 с. 36. Forest Certification in Latvia - System Description. http://www.PEFC.org/internet/resources/5_1185_396_file.216. doc. Анотація В даній роботі розроблено методичні підходи до впровадження схем сертифікації в лісовому комплексі України. При розробленні методичних підходів було встановлено критерії, яким в процесі сертифікації, має відповідати об'єкт лісової сертифікації. Робота може бути рекомендована для використання органами які проводять сертифікацію лісогосподарських підприємств, як допоміжні пояснення до специфіки сертифікації в лісогосподарському комплексі України. Аннотация В данной работе разработаны методические подходы к внедрению схем сертификации в лесном комплексе Украины. При разработке методических подходов было установлены критерии, которым в процессе сертификации, должен соответствовать объект лесной сертификации. Работа может быть рекомендована для использования органами проводящих сертификацию лесохозяйственных предприятий, как вспомогательные пояснения к специфике сертификации в лесохозяйственном комплексе Украины. Annotation In this paper, the methodological approaches to the implementation of certification schemes in forestry sector of Ukraine. When developing teaching approaches was established criteria, which in the process of certification, must meet the obgect of forest certification. The paper can be recommended for use by conducting certification of forest companies, as additional explanation on the specifics of certification in forestry sector of Ukraine.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|
