Розроблення методичних підходів до впровадження схем сертифікації в лісовому комплексі України
4 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Національний університет біоресурсів і природокористування України Український навчально-науковий інститут якості біоресурсів та безпеки життя Факультет харчових технологій та управління якістю продукції АПК МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА на тему: "Розроблення методичних підходів до впровадження схем сертифікації в лісовому комплексі України" Науковий керівник, к. т. н. Юзьків Я.М. Науковий консультант з економічних питань, к. е. н. Чередніченко О.О. Автор магістерської роботи Совко С.В. Київ, 2010 РефератМагістерська робота складається з ___ сторінок, в ній було використано 3 ілюстрації, 2 таблиці, 36 літературних джерел, та 7 додатків.Об'єктом дослідження магістерської роботи була схема екологічної сертифікації в лісовому комплексі України.Метою роботи було розроблення методичних підходів до впровадження схем лісової сертифікації.За основу дослідження було взято методи затверджені в СОУ 02.0-33692178-001: 2008 „Сертифікація системи ведення лісового господарства”Дана робота може бути рекомендована для використання органами які проводять сертифікацію лісогосподарських підприємств, як допоміжні пояснення до специфіки сертифікації в лісогосподарському комплексі України.Економічна ефективність методичних підходів до провадження схем лісової сертифікації може бути доведена на практиці у вигляді виходу вітчизняної лісопродукції на світові екологічно чутливі ринки, та підвищення ціни на дану продукцію, що відповідно забезпечить економічне збагачення самого підприємства.Перелік ключових слів: ЕКОЛОГІЧНА СЕРТИФІКАЦІЯ ЛІСІВ, ЛІСОВИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ, ЛІСОГОСПОДАРЮВАННЯ, ЛІСОПРОДУКЦІЯ, МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ, РИНКИ СЕРТИФІКОВАНОЇ ЛІСОПРОДУКЦІЇ, СХЕМИ FSC ТА PEFC. Зміст - Реферат
- Вступ
- Розділ І. Теоретичні основи сертифікації лісів в контексті вимог сталого розвитку
- 1.1 Історичний аспект розвитку сертифікації лісів
- 1.2 Основні вимоги щодо процедури сертифікації лісів
- 1.2.1 Принципи і критерії FSC щодо сталого розвитку лісового господарства
- 1.2.2 Перспективи PEFC щодо сертифікації лісів у Європі
- 1.3 Національні програми сертифікації лісів, що базуються на стандартах Міжнародної організації зі стандартизації (ISO)
- 1.3.1 Об'єднання споживачів продукції із сертифікованих лісів
- 1.4 Шляхи розроблення національної схеми сертифікації в Україні
- 1.5 Досвід іноземних країн щодо організації сертифікації лісів
- 1.5.1 Фінляндія
- 1.5.2 Чехія
- 1.5.3 Російська Федерація
- 1.6. Проблеми розвитку сертифікації лісів
- Розділ ІІ. Розроблення методичних підходів
- 2.1 Теоретико-методологічні засади впровадження лісової сертифікації в Україні
- 2.2 Методичні підходи до впровадження сертифікації в лісовому комплексі
- 2.3 Використання методичних підходів на практиці
- 2.4 Економічна оцінка методичних підходів до впровадження схем сертифікації в лісовому комплексі України
- Висновок
- Рекомендації
- Перелік посилань
Перелік умовних позначень CGU (CERTIFIVE Group Ukraine) - Українська Група Сертифікації; FGC - Рада ведення лісового господарства; FSC (Forest Stewardship Council) - Лісова наглядова рада (ЛНР); ISO (International Organization for Standardization) - Міжнародна організація із стандартизації; PEFC (Pan European Forest Certification) - Пан-європейська програма лісової сертифікації; WWF (World Wildlife Fund) - Всесвітній фонд дикої природи; ДКЛГ - Державний Комітет Лісового Господарства; ПСЛС - Програми схвалення лісової сертифікації; УкрСЕПРО - Українська національна система сертифікації. ВступУкраїна взяла курс на сталий розвиток. У концепції сталого розвитку важливе місце займає проблема управління використанням природних ресурсів, зокрема лісів України. При цьому йдеться про розвиток на еколого-економічних засадах, в т. ч. про екологічний менеджмент галузей економіки і окремих підприємств. Одним з групи методів, так званого зовнішнього доповнення, є метод сертифікації лісів.Дана робота є актуальною, тому, що методичні підходи впровадження сертифікації лісів є визнаним механізмом сталого розвитку лісового господарства. У цивілізованих країнах лісова сертифікація вже активно діє як багатогранний процес узгодження інтересів суб'єктів лісокористування. Економічне значення даного інструменту лісової політики зростає у випадку її спрямування на завоювання зовнішніх ринків. Проте стимулюючим чинником екологічної сертифікації лісів України є неадекватне лісове законодавство. Крім того, процедура сертифікації недостатньо вписується у недосконалий механізм регулювання економічних відносин у лісовиробничому комплексі. Тому не можна не погодитися з думкою, що екологічну сертифікацію лісів в нашій країні доцільно запроваджувати в практику лісокористування разом з екологічною реформою в лісовиробничому комплексі.Метою роботи є розроблення методичних підходів до впровадження сертифікації в лісовому комплексі, так як від 2000 року в Україні інтенсивно став розвиватися процес сертифікації лісів за схемою Ради ведення лісового господарства (FGC). У Поліссі вже діє перша Українська Група Сертифікації (CERTIFIVE Group Ukraine). Наявна ініціатива і в інших регіонах країни. Щодо принципів сталого розвитку лісової галузі це, безумовно, позитивний процес. Проте більшість укранських фахівців вважають лісову сертифікацію тільки механізмом вигідної реалізації лісопродукції на престижних світових ринках. При цьому недостатньо уваги приділяють розвитку природоохоронних питань сталого розвитку лісової галузі. Між тим, в європейських країнах сертифікацію розглядають не тільки як інструмент маркетингу, але як систему сприяння сталому веденню лісового господарства.Лісову сертифікацію було започатковано в 90-ті роки XX століття під впливом світового “зеленого руху” як інструмент для сприяння глобальному невиснажливому та відповідальному управлінню лісами.Основною метою лісової сертифікації є забезпечення сталого управління лісами та ведення лісового господарства, що передбачає створення умов для збалансованого вирішення економічних, екологічних та соціальних питань шляхом покращення обліку та використання лісових ресурсів, підвищення рівня ведення лісового господарства.Лісова сертифікація проводиться в рамках міжнародних схем. Наразі у світі лідирують дві схеми - Лісова наглядова рада (FSC) та Пан-європейська програма лісової сертифікації (PEFC). Розділ І. Теоретичні основи сертифікації лісів в контексті вимог сталого розвитку1.1 Історичний аспект розвитку сертифікації лісівІдея екологічної сертифікації лісів пов'язана із сільським господарством, в першу чергу з виноградарством. З метою покращання якості вина у Франції була запроваджена сертифікація виноградників. Вона позитивно вплинула на забезпечення виноробної промисловості якісною сировиною.Екологічна сертифікація лісів - це економічний інструмент, що використовується для оцінки відповідності виробничо-господарської діяльності підприємств лісового господарства та окремих лісовласників вимогам екологічних стандартів та концепції сталого розвитку лісового господарства [1]. Він передбачає проведення процедури, що дозволяє підтвердити те, що продукція заготовлена в лісах, в яких господарство ведеться на принципах сталості. Ця процедура включає сертифікацію лісів, технологічних процесів і лісового менеджменту; охоплює як екологічні, так і економічні та соціальні аспекти ведення лісового господарства. Проф. К. Аптон розглядає екологічну сертифікацію як економічний ринковий інструмент, за допомогою якого забезпечується обізнаність споживачів лісової продукції з якісними характеристиками і екологічною чистотою продуктів лісу та посилення економічних стимулів щодо відповідального використання лісів [2]. Екологічну сертифікацію, яку проводять у лісовому господарстві європейських країн, називають ще “зеленою сертифікацією”, “зеленим менеджментом” тощо. В багатьох країнах світу, ліси яких сертифіковані, лісовласники отримують спеціальний сертифікат, який підтверджує, що їх ліси є добре доглянутими, а лісове господарство в них ведеться відповідно до міжнародних загальновизначених вимог.Екологічна сертифікація лісів вперше була проведена в 1990 році. Вона має динамічну історію [Таб.1.1].Таблиця 1.1 Інформація про перші сертифіковані ліси|
Організація | Країна | Площа сертифікованих лісів, га. | Дата проведення сертифікації | | Альянс дощових лісів (Rainforest Alliance) | Бразилія | 59000 | листопад 1991 | | | Гондурас | 25000 | лютий 1991 | | | США | 50000 | листопад 1994 | | | Індонезія | 2831500 | жовтень 1990 | | Наукова сертифікаційна систем (Scientific Certification System) | США | 38300 | березень 1994 | | | США | 48300 | жовтень 1992 | | | Коста - Ріка | 3900 | лютий 1994 | | SGS Forestry | Малайзія | 3284 | липень 1994 | | | Нова Гвінея | 12500 | липень 1994 | | | Гайана | 500000 | червень 1994 | | The Soil Association | Великобританія | 92 | липень 1994 | | | Великобританія | 65 | травень 1994 | | |
Найбільш відомими є три міжнародні організації, що причетні до організації екологічної сертифікації лісів: Лісова наглядова рада (FSC); Міжнародна організація із стандартизації (ISO); Пан-європейська лісова сертифікація (PEFC). У багатьох країнах світу створені національні органи з екологічної сертифікації лісів. FSC почала свою діяльність у 1993 році. Створена приватними лісовласниками. В її управлінських органах відсутні національні урядові структури [3]. Має розвинуту мережу управлінських структур, за участю яких здійснюється сертифікація національних програм з екологічної сертифікації лісів. FSC є впливовою міжнародною організацією, діяльність якої динамічно розвивається. Так, якщо в травні 1997 року за її програмою було сертифіковано 2.9 млн. га лісів в 54 країнах світу, то в березні 2000 року обсяги сертифікованих лісів зросли до 17.5 млн. га. Масштабною є участь цієї організації щодо акредитації національних програм сертифікації лісів. До створення PEFC ця міжнародна організація була монополістом у сфері сертифікації лісів. PEFC є значно молодшою організацією. Вона почала діяльність у кінці 1999 року [4]. Створена національними організаціями лісовласників як альтернативна до FSC. За програмою PEFC здійснюють сертифікацію лісів Фінляндія, Німеччина, Норвегія і Швеція (сертифіковано 19.6 млн. га). Передбачалося до кінця 2010 року сертифікувати 30.6 млн. га лісів. До Пан-європейської програми сертифікації лісів підключаються Австрія і Франція. Динамічно розвивається сертифікація лісів за національними програмами, в яких використовуються підходи, що вироблені FSC, ISO та PEFC. За національними програмами сертифікації лісів працюють головним чином європейські країни, а також США, Канада, Індонезія, Малайзія та Гана. Основною проблемою розвитку національних програм сертифікації лісів є їх міжнародне визнання. Можна очікувати, що екологічна сертифікація лісів буде динамічно розвиватися і в двадцять першому столітті. За прогнозом Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) в 2010 році буде сертифіковано 200 млн. га лісів.
1.2 Основні вимоги щодо процедури сертифікації лісівСвітовий досвід сертифікації лісів свідчить про те, що цей інструмент лісової політики може бути ефективним лише тоді, коли: проводиться незалежний аудит лісового менеджменту; чітко окреслені межі об'єктів, що підлягають сертифікації; управління окремими об'єктами сертифікації здійснюється лише одним органом; чітко визначені принципи, критерії і показники щодо економічних, екологічних та соціальних аспектів лісового менеджменту; оцінка лісового менеджменту здійснюється як на основі офіційних документів, так і шляхом перебування сертифікаторів у лісі: дотримуються сталі погляди щодо процедури сертифікації лісів; функціонує регулярний моніторинг за дотриманням вимог щодо сталого лісового господарства; процедура екологічної сертифікації лісів є добровільною, незалежною, об'єктивною і недискримінаційною щодо лісовласників; процедура сертифікації лісів ґрунтується на міжнародно визнаних екологічних стандартах і не допускає шахрайства [5].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|
