|
паростка, яке виникає на фоні зміненої загальної і місцевої реактивності
організму у тих зонах паростка, в яких наявнідистрофічні зміни тканин.
Останні, як правило, є результатом порушення кровопостачання – ішемії –
відповідних зон чи цілого паростка у відповідь на нервово-регуляторні
кортико-вісцерального, вісцеро-вісцерального чи аутовісцерального
походження спазми апендикулярної артерії чи її тромбозу.
|Кортико-вісцеральні | | | |Судинні і |
|Вісцеро-вісцеральні | | | |м’язеві спазми,|
|Аутовісцеральні | | | |тромбоз, |
|(самого паростка) | | | |емболія гілок |
|нейро-регуляторні | | | |апендикулярної |
|порушення | | | |артерії |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | |Порушення |
| | |Гострий | |загальної і |
| | |апендицит | |місцевої |
| | | | |реактивності |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
|Активізація | | | |Ішемія і |
|неспецифічної | | | |трофічні |
|інфекції (кишкова | | | |порушення зон |
|паличка, ентерокок | | | |чи самого |
|тощо) | | | |паростка |
6. Патогенез гострого апендициту.
Наявний запальний процес у червоподібному паростку може розвиватись
наступними напрямками:
1. Запальний процес (з чи, частіше, без лікування) не переходить у
деструктивну (незворотню) стадію і регресує або без наслідків, або
з трансформацією у вторинний хронічний аппендицит.
2. Запальний процес прогресує з утворенням деструктивної
(незворотньої) стадії. І, якщо не виконується апендектомія, з
появою ускладнень:
1. Апендикулярного інфільтрату різних локалізацій, який (з чи без
лікування) може регресувати з трансформацією у кишклву норицю и
вторинний хронічний аппендицит чи прогресуватиз трансформацієюв
апендикулярниі абсцесс.
2. Останній трансформується у вторинний хронічний аппендицит або
перфорує у вільну черевну порожнину з трансформацією в розлитий
гнійний перитоніт чи перфорує у порожнину кишківника –
самовилікування (або теж вторинний хронічний апендицит).
3. Перфорації паростка і виникнення розлитого гнійного перитоніту
(чи відмежованого абсцесу).
4. Пілефлебіту (при апендикулярному абсцесі чи перитоніті, частіше
емпіємі), який, прогресуючи, трансформується у гнійний
тромбофлебіт, поодинокі чи множинні абсцеси печінки, сепсис.
7. Класифікація гострого апендициту.
7.1. Клінічна класифікація (В.І.Колесов, 1959):
І. Гострий, простий (поверховий) апендицит:
а) без загально-клінічних ознак і з вираженими, швидко зникаючими,
місцевими проявами;
б) з незначними загально-клінічними ознаками і вираженими,
місцевими проявами захворювання;
ІІ. Деструктивний аппендицит (флегмонозний, гангренозний,
перфоративний)
а) з клінічною картиною захворювання середньої важкості і ознаками
місцевого перитоніту;
б) з важкою клінічною картиною і ознаками місцевого перитоніту.
ІІІ. Ускладнений апендицит:
а) з апендикулярним інфільтратом;
б) з апендикулярним гнояком (абсцесом);
в) з розлитим перитонітом;
г) з іншими ускладненнями (пілефлебіт, сепсис) –
є базовою, - у послідуючому багато разів дискутувалась і зараз в клінічній
практиці набула коротшої, загальновживаної форми:
І. Гострий простий апендицит.
ІІ. Гострий деструктивний апендицит:
1. З місцевим невідмежованим перитонітом.
2. Ускладнений
а) апендикулярним інфільтратом різної локалізації;
б) апендикулярним абсцесом різної локалізації;
в) розлитим гнійним перитонітом;
г) пілефлебітом;
д) абсцесами печінки;
е) сепсисом.
Патологоанатомічні зміни, які спостерігаються при гострому апендициті
у червоподібному паростку можна класифікувати наступним чином
(А.І.Абрикосов, 1957):
І. Катаральний – поверхневий апендицит, первинний афект.
ІІ. Флегмонозний апендицит:
Граф-логічна структура патогенезу гострого апендициту
| |ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ | |
| | | | |
|ПРОСТИЙ | |ДЕСТРУКТИВНИЙ | |Перфоративний розлитий гнійний|
|АПЕНДИЦИТ | |АПЕНДИЦИТ | |перитоніт |
| | | | |
|регресує без наслідків або| | | |апендикулярний | |абсцеси черевної порожнини, |
|переходить у вторинний | |апендектомія | |інфільтрат | |пілефлебіт, абсцеси печінки, |
|хронічний аппендицит | | | | | |сепсис |
| | | | |
|виздоровлення | |виздоровлення | |консервативне | |без лікування|
| | | | |лікування | | |
| | | | |
|апендектомія - виздоровлення | | |виздоровлення | |апендикулярний абсцес |
| | | | |
|п/о ускладнення постапендикулярний| |злукова | |вторинний | |розкритий |
|інфільтрат, абсцеси черевної | |кишкова | |хронічний | | |
|порожнини, розлитий перитоніт | |непрохідність | |аппендицит | | |
| | | | |
| |кишкова | |виздоровлення | |перфорація |
| |нориця | |вторинний хронічний | | |
| | | |апендицит | | |
| | | | |
| | |у вільну | |у порожнину |
| | |черевну | |кишківника |
| | |порожнину | | |
| | | | |
| |розлитий | |виздоровлення |
| |перитоніт | |вторинний |
| | | |хронічний |
| | | |апендицит |
1. Простий флегмонозний апендицит.
2. Флегмонозно-виразковий аппендицит.
3. Апостематозний апендицит:
а) без перфорацій
б) з перфорацією
ІІІ. Гангренозний апендицит (первинний, вторинний):
а) без перфорації
б) з перфорацією
При катаральному апендициті (простому) Мал.8. Катарально змінений
червоподібний паросток. паросток гіперемійований з вираженим судинним
малюнком, брижа не змінена. При пальпації він м'який або помірно
напружений, у просвіті часто знаходять калові камінці. На розрізі у
порожнині паростка знаходять слиз, кал, калові конкременти, гострики тощо.
Шари стінки його чітко диференціюються, слизова оболонка дещо набрякла,
гіперемійована, з точковими крововиливами, підслизовий і м'язовий шари не
змінені або дещо набряклі. Мал.9. Мікроскопічна картина при гострому
катаральному апендициті. Гістологічні зміни або відсутні або мінімальні:
венозний чи артеріальний стаз, повнокрів'я, набряк слизової чи підслизової,
склероз і ліпоматоз підслизової і м'язевої оболонок.
При флегмонозному деструктивному апендициті Мал.10. Флегмонозно
змінений чкрвоподібний паросток. червоподібний паросток збільшений,
потовщений, напружений, червоний, часом багряний і навіть землистий. На
потовщеній гіперемійованій сочистій вісцеральній очеревині є фібринні
нашарування. Брижа паростка у більшості випадків набрякла, потовщена,
гіперемійована, розрихлена, рідко брижа буває не змінена. У просвіті
паростка гнійна, часом геморагічна з каловим запахом рідина. Стінка
паростка потовщена, шари погано або не диференціюються, слизова оболонка
набрякла, багряно-червона, з виразкуванням. Можливе чергування змінених і
незмінених ділянок, процес може переходити на стінку сліпої кишки.
Гістологічно Мал.11. Мікроскопічна картина при гострому флегмонозному
апендициті. визначають вогнищеву або дифузну лейкоцитарну інфільтрацію всіх
шарів стінок, з вогнищами некрозу. Нерідко спостерігають мезентеріоліт,
периапендицит з лейкоцитарною інфільтрацією, набряком, тромбозом.
Морфологічно гангренозний (деструктивний) Мал.12. Гангренозно
змінений червоподібний паросток. апендицит поділяють на первинний (1-6%),
коли процес починається з тромбування судин брижі, і вторинний (94-99%),
коли некроз є наслідком прогресування флегмонозного процесу. Він може бути
вогнищевим, з перфорацією, сегментарним або тотальним. Стінка паростка
дрябла, витончена, брудно-сірого кольору, легко руйнується. У просвіті
паростка брудно-сіра, з різким неприємним запахом рідина. Слизова оболонка
не диференціюється, структура решти шарів теж. Гістологічно в зоні некрозу
відсутні структурні елементи, різко виражені крововиливи, лейкоцитарна
інфільтрація, вогнища гомогенних мас, тромбовані судини.
Мал.13. Мікроскопічна картина при гострому гангренозному апендициті.
Перфоративний апендицит (ускладнення деструктивних форм) -порушена
цілість стінки в результаті гнійно-некротичного процесу. Перфоративний
отвір може бути майже невидимий (мікроперфорація), але буває і великих
розмірів, через який можуть випадати у вільну черевну порожнину калові
камінці. Морфологічна і гістологічна картини ідентичні до таких при
деструктивних формах.
8. Опис клінічної картини гострого апендициту.
8.1. Суб'єктивні (функціональні) ознаки (скарги, історія
захворювання, історія життя, опитування по органах і системах).
8.1.1. Біль у животі - найбільш часта і характерна ознака. Початок -
гострий, інколи (при раптовій закупорці паростка) раптовий. Локалізація -
права здухвинна ділянка у багатьох випадках - епігастральна ділянка на
початку, у послідуючому біль переміщується у праву здухвинну ділянку (чи
іншу, в залежності від варіанту локалізації сліпої кишки і червоподібного
паростка) - епігастральниа фаза - симптом Волковича-Кохера. Ірадіація - з
правої здухвинної ділянки інколи у ділянку пупка, рідше в епігастральму,
частіше відсутня. Характер - біль постійний (рідше спочатку
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
