попередньої ревізії, до початку місяця, в якому проводиться дана ревізія, а

за статтями балансу, що проінвентаризовані під час ревізії, до дати початку

цих інвентаризацій. Плани ревізій складаються з таким розрахунком, щоб у

наступному році всі підприємства були обревізовані не менше одного разу у

два роки. Якщо організації допускають нестачі, втрати, не виконують планові

завдання з товарообороту, прибутків тощо, то в них ревізії слід проводити

частіше.

За кожним ревізором закріплюють об(єкти ревізії на наступний рік з

таким розрахунком, щоб не менше 2/3 робочого часу відводилось для ревізій,

звіту про свою роботу і підготовки до наступної ревізії. Поряд з цим, слід

зарезервувати час для виконання позапланових ревізій (наприклад на вимогу

судово – слідчих органів).

Після затвердження плану проведення ревізій ревізуючим доводять до

відома про заплановані об(єкти ревізії без повідомлення терміну проведення

ревізії у кожній кооперативній організації. Це необхідно для того, щоб

ревізуючі завчасно почали підготовку до наступної ревізії.

Після затвердження планів ревізій починається підготовка до

проведення ревізії. Проведенню ревізії передує вивчення наявних в

організації, яка призначила ревізію, у фінансових, банківських та інших

органах звітних та статистичних даних, матеріалів попередньої ревізії і

тематичних перевірок та іншої поточної інформації, яка характеризує

господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, яке підлягає

ревізії. Використовуються також дані аналізу за матеріалами звітності. Крім

того, ревізуючі знайомляться із законами України з питань оподаткування,

розрахунково – платіжної та фінансової дисципліни, праці і заробітної

плати, з іншими нормативними актами, з(ясовують як виконані пропозиції за

наслідками попередньої ревізії.

Крім того, ревізору слід порозмовляти з керівниками управління і

одержати від них необхідну інформацію про роботу правління кооперативної

організації і окремих її керівників.

Таке попереднє вивчення дає можливість ревізору начамперед визначити

найбільш наблагополучні ділянки у роботі цього підприємства, а отже,

накреслити основний напрямок своєї роботи під час ревізії.

У разі встановлення на місці фактів порушення безгосподарності,

зловживань ревізор має право розширити програму, ставить про це до відома

керівника організації, якій призначив ревізію. Завдання не повинно

відміняти інструкцію чи положення.

Завершальним етапом підготовки до ревізії є інструктаж, який

проводиться начальником контрольно – ревізійного управління чи відділу

9головою ревізійної комісії0 або заступником голови правління кооперативу,

який курирує ревізійну роботу. Звертають увагу на неблагополучні ділянки

роботи організації, на наслідки інвентаризації, тематичних перевірок,

попередньої ревізії.

Керівник до початку ревізії знайомить учасників ревізії із змістом

завдання і розподіляє його серед виконавцями.

На підставі одержаних завдань члени ревізійної бригади, складають

робочі плани проведення ревізії. У робочому плані, який затверджується

керівником ревізійної групи (бригадиром) вказується об(єкт ревізії (назва

робіт), обсяг робіт, спосіб перевірки (суспільний, вибірковий), терміни

закінчення ревізії. Разом з тим розробляється план проведення

інвентаризації матеріальних цінностей, коштів.

Працівники контрольно-ревізійних служб вносять великий вклад у справу

збереження, раціонального використання і збільшення національного багатства

країни.

Ревізори мають право:

- перевіряти всі сторони господарсько-фінансової діяльності

підприємства у відповідності з наказом власника;

- одержувати для перевірки первинні документи, бухгалтерські реєстри,

звіти, кошториси, готівку, цінні папери, товарно-матеріальні

цінності;

- проводити інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, коштів,

розрахунків і фінансових зобов(язань;

- безпосереднього доступу на склади, у сховища, виробничі та інші

приміщення для їх обстеження та з(ясування питань, пов(язаних з

ревізією і перевіркою;

- залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для

проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та

інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у

виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової

продукції;

- пред(явити керівникам об(єктів, що ревізуються, вимоги щодо

усунення виявлених порушень законодавства;

- вилучати до бюджету виявлені ревізією приховані і знижені валютні

та інші платежі;

- ставити питання про припинення бюджетного фінансування і

кредитування, якщо отримані кошти і позички використовуються з

порушенням чинного законодавства;

- вживати заходи для відшкодування завданих збитків тощо.

Обов(язки ревізора:

- бути принциповим, об(єктивним, ввічливим і тактовним;

- керуватися в роботі законодавчими актами;

- систематично підвищувати свій професійний і кваліфікаційний рівень;

- перевіряти виконання прийнятих рішень за наслідками попередніх

ревізій;

- при виявленні зловживань ставити питання перед керівництвом

споживспілок, яке призначило ревізію, про відсторонення від роботи

винних осіб і передачу матеріалів слідчим органам для притягнення

їх до відповідальності тощо.

Ревізор несе відповідальність за:

- якість ревізії, необ(єктивне відображення в актах ревізії дійсного

стану господарсько-фінансової діяльності;

- недобросовісне виконання службових обов(язків;

- навмисне приховування фактів зловживань і недопустиме розголошення

матеріалів ревізії тощо.

Ревізійний процес складається із цілої низки послідовних стадій. Кожна

із стадій має свій зміст, функціональне призначення і відокремлення за

часом.

У теорії і практиці контрольно-ревізійної діяльності ревізійний

процес ділять на такі етапи:

- підготовка до ревізії;

- поведення ревізії;

- реалізація матеріалів ревізії;

- контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ривізії.

4. Система автоматизації обліково – аналітичної роботи з формування

прибутку підприємства та розрахування з бюджетом та його оподаткування

4.1. Характеристика автоматизованих систем, автоматизації обліку та

контролю формування прибутку.

Зміни в господарському механізмі актуалізують проблему підвищення

ефективності діяльності суб(єктів господарювання. Відповідно зростає роль

контрольно - аналітичних функцій обліку.

Витрати обігу – найважливіший показник діяльності підприємства, який

використовується і в макроекономічних балансових розрахунках. Їх розмір

впливає на рівень рентабельності і на прибуток підприємства. З метою

забезпечення єдиного інформаційного простору, інтеграції та об(єднання

звітних даних окремих підприємств, створення рівних умов для використання

законодавства про оподаткування прибутку підприємств, необхідне загальне

визначення і порядок використання витрат оббігу. На державному рівні це

було визначено Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Головне в ньому – забезпечення єдиних засад формування собівартості

незалежно від форм власності, вилучення із собівартості витрат, які носять

податковий характер.

Згідно із законодавством про оподаткування прибутку підприємства

передбачена чітка система ставок податку, порядку його очислення, внесення

змін і доповнень до складу витрат виробництва (обігу). Це забезпечує більш

чітке їх використання, що особливо важливе в умовах застосування

обчислювальної техніки.

Комплексне вивчення автоматизації бухгалтерського обліку, контролю та

аналізу потребує створення концептуальної моделі. Концептуальну модель

автоматизованої обробки облікової інформації унаочнює рис

.

| | |Екон|

|АРМБ| |оміс|

|кате| |ти |

|горі| |цеху|

|ї І | |, |

|– на| |комі|

|місц| |рник|

|ях | |и, |

|вини| |мене|

|кнен| |джер|

|ня | |и і |

|інфо| |т.ін|

|рмац| |. |

|ії | | |

| | |Інформація АРМ | |Збирання та | |Оперативний облік | | |

| | |інформаційної | |реєст-рація | | | | |

| | |системи | |первинної | | | | |

| | |підприємства | |ін-формації | | | | |

| | | | | |

| | | |АРМБ | |Формування | | |

| | | |категорії | |локаль-ної бази | | |

| | | |І | |даних | | |

| | | | | | |

| | |Нормативна база | |Відображення | | |

| | | | |вихід-ної | | |

| | | | |інформації | | |

| | | | | |

|АРМБ| | |Бухг|

|кате| | |алте|

|горі| | |ри |

|ї ІІ| | |за |

|– у | | |діль|

|бухг| | |ниця|

|алте| | |ми |

|рії | | |облі|

| | | |ку, |

| | | |сект|

| | | |орам|

| | | |и |

| | | |облі|

| | | |ку |

| | |Прийом, перевірка,| | |Центральний | | |

| | |формування даних | | |комп(ютер | | |

| | |із АРМБ категорії | | | | | |

| | |І, автоматизований| | | | | |

| | |контроль, | | | | | |

| | |відображення в | | | | | |

| | |базі даних, | | | | | |

| | |розрахунок та | | | | | |

| | |відображення | | | | | |

| | |вихідної | | | | | |

| | |інформації | | | | | |

| | | | |АРМБ | | | | |

| | | | |категорії | | | | |

| | | | |ІІ | | | | |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15