| ) „прив'язати" до конкретних умов акту передачі (часу, місця, обставин тощо);г) оптимізувати за низкою параметрів.Трансляція - від латин. мови означає перенесення. Трансляцію здійснюють, вносячи в повідомлення виправлення.Редактор повинен встановити, в якому відношенні до дійсності перебуває інформація повідомлення;перевірити істинність тих тверджень повідомлення, значеннями модальності яких є „реальність" (істинність лише найважливіших тверджень).1.4.2 Завдання для трансляції повідомленняРедактор повинен досягати вказаної мети шляхом виконання низки завдань. Найважливіші з них:Адаптація повідомлень (пристосувати мову повідомлення та інформацію до мови тої групи реципієнтів, для якої воно призначене).(Реципієнт - фізична особа, яка сприймає повідомлення: читачі, слухачі, глядачі).Адвербіалізація повідомлень - пристосувати інформацію до того місця, часу, ситуації, в яких реципієнти сприйматимуть повідомлення.Нормалізація повідомлень - привести норми повідомлення, реалізовані автором, у відповідність до тих норм, якими користується реципієнт (лінгвістичні, орфографічні, орфоепічні, граматичні, пунктуаційні).Рецепціація повідомлень - реалізувати в повідомленні лише механізми сприйняття інформації, відкинувши норми її породження.Інтерпретація повідомлень - (тексти класиків, тексти деяких документів) - дати коментарі до повідомлення, щоб пояснити незрозумілі речення. Редактор не має права вносити виправлень у сам текст.Уніфікація - для понятійних повідомлень. Дати елементи повідомлення згідно зі стандартами.Політизація - надати або усунути певне політичне забарвлення.Естетизація - привести у відповідність із нормами прекрасного.Етизація - узгодити повідомлення з нормами моралі, нормами професійної етики.Мімізація - зменшити кількість відхилень у повідомленні.ЗавданняПідготувати повідомлення на тему „Роль Івана Франка як редактора".Назвати періоди функціонування редагування як науки.З'ясувати предмет, об'єкт і мету редагування. 2. Окремі галузі редагування. Аспекти редагування. Комп'ютерне редагування та його види2.1 Галузі редагування2.1.1 Три типи класифікації повідомленьВідомо три типи загальноприйнятої класифікації повідомлення.Образні (художні) повідомлення - у них як основний спосіб опису і пізнання дійсності використовують художні образи. Класичний приклад - художня література.Понятійні (науково-технічні) повідомлення - як основний спосіб використовують поняття та їх лінгвістичні позначення - терміни. Типові приклади - технічна, ділова та наукова література.Образно-понятійні (публіцистичні) повідомлення - як спосіб опису та пізнання дійсності використовують одночасно і художні образи, і поняття (терміни). Приклади - повідомлення для масової аудиторії.2.1.2 Галузі редагування як поділ літератури за соціальним і функціональним призначеннямЗгідно зі сказаним можна виділити три галузі редагування: редагування науково-технічних, художніх, публіцистичних текстів.Але такий поділ, на думку Партика З.В., автора навчального посібника „Загальне редагування” Партико З. В.Загальне редагування: нормативні основи: Навчальний посібник. - Л.: Афіша, 2001. - 416 с. (с.37), враховує невсі особливості процесу редагування. Тому пропонується виділяти галузі редагування на основі поділу літератури за соціальним і функціональним призначенням та читацькою адресою. Згідно з цим поділом повідомлення можна класифікувати на такі види:1) художні;2) публіцистичні;3) ділові (офіційні);4) наукові;5) популярні;6) інформаційні;7) виробничі (технічні);8) навчальні;9) довідкові;10) рекламні;11) дитячі.На основі перелічених видів виділяють окремі галузі редагування: редагування художньої, публіцистичної, ділової, наукової, популярної, інформаційної, виробничої, навчальної, довідкової, рекламної, дитячої літератури.Спірним залишається питання про виділення як окремих галузей редагування збірників документів та перекладів.2.1.3 Редагування повідомлень для комп'ютерної мережі InternetУ наш час виникає нова підгалузь - редагування повідомлень для комп'ютерної мережі Internet, яка одночасно включає особливості як друкованих, так й електронних ЗМІ.Слід зауважити, що редагування публіцистичних повідомлень (друкованих) суттєво відрізняється від редагування для радіо й телебачення. Тому його ділять на дві підгалузі: редагування повідомлень для друкованих і для електронних (радіо й телебачення) ЗМІ. У друкованих ЗМІ відредагований матеріал потрапляє на етап конструювання. Конструкція видання - ідеальна форма, у якій планують друкувати видання. Конструювання - процес утворення конструктором видання на основі видавничого оригіналу конструкції видання. Конструкцію видання задають також для web-сторінок, які призначені для розташування в базах даних Internet. В електронних ЗМІ (у радіотелевізійному процесі) після редакційного етапу видавничий оригінал передають послідовно на етапи постановки й монтажу.Вивченням галузей редагування займається навчальна дисципліна „галузеве редагування".Аспекти редагуванняРедагування повідомлення на основі якогось одного чи одночасно кількох видів норм називається аспектом редагування.Процес виділення аспектів редагування триває до цього часу.На американському континенті виділяють такі аспекти редагування:смислове (перегляд тексту щодо ступеня організованості й послідовності);політичне (слідкування за дотриманням видавничої політики);профілактичне (виправлення грубих помилок);мовне (виправлення граматичних, пунктуаційних і синтаксичних помилок);об'єднувальне (зв'язування посилань у тексті з відповідними додатками);форматувальне (задання підпорядкованості для рубрик, шрифтів);стильове (задання підпорядкованості для цитат, чисел);роз'яснювальне (задання інструкцій для конструктора й художника);координаційне (полягає в редакційній діяльності).Є думка, що в майбутньому кожен вид норм редагування буде утворювати свій окремий аспект.В Європі найчастіше виділяють наступні аспекти редагування:літературне (здійснюють одночасно на основі кількох видів норм: композиційних, інформаційних, лінгвістичних, психолінгвістичних та логічних);технічне (виконують на основі поліграфічних норм);політичне (використовують політичні норми);художнє (здійснюють на основі естетичних норм).Виділяють також наукове редагування, коли повідомлення контролюють на основі норм тієї науки, фактичний матеріал якої описують у повідомленні. Як правило, науковим редагуванням займаються фахівці в тій чи іншій галузі знань, а не професійні редактори.2.2 Види комп'ютерного редагування2.2.1 Ступені автоматизації комп'ютерного редагуванняКомп'ютерне редагування має особливості, які відрізняють його від традиційного. В ньому виділяють такі ступені автоматизації:Комп'ютеризоване редагування (операції контролю і виправлення здійснює людина; комп'ютер використовують лише як „електронне перо”).Прикладом СР (систем редагування, які дають змогу здійснювати комп'ютеризоване редагування) є ТП (текстові процесори).Автоматизоване редагування (більшу частину операцій контролю й виправлення виконує СР, а людина - меншу частину операцій контролю та більшість операцій виправлення.Автоматичне редагування (більшу частину операцій контролю й виправлення виконує СР, а меншу - людина; крім того, людина приймає рішення в неформалізованих конфліктних ситуаціях).2.2.2 Етапи опрацювання текстуКомп'ютерне редагування має свої специфічні розмежовані в часі етапи опрацювання тексту:передредагування, тобто попереднє ручне розмічування оригіналу, яке виконує людина з метою наступного автоматизованого чи автоматичного редагування, наприклад, задання для рубрик спеціальних стилів їх оформлення, розставлення міток у бібліографічному описі тощо;інтерредагування, яке виконує сама СР, проводячи операції контролю й виправлення тексту;постредагування, яке виконує людина, проводячи ті операції контролю й виправлення тексту, що їх не змогла виконати СР.Комп'ютерне редагування здійснюють послідовно: від однієї одиниці до іншої. Закінчивши опрацювання на одному рівні, переходять до наступного (в напрямі від нижчих рівнів до вищих).„Специфіка порівневого опрацювання полягає в тому, що переходити до вищого рівня можна лише тоді, коли на нижчому всі помилки вже усунуті (наявність помилки на нижчих рівнях унеможливлює опрацювання вищих). Для порівняння вкажемо, що під час традиційного редагування людина опрацьовує текст інтегрально, тобто охоплює одночасно кілька сусідніх рівнів” [1].2.3 Комп'ютерний словник2.3.1 Роль електронного словника для редагування текстівКомп'ютерний словник для СР найчастіше створюють на основі частотного словника потрібної мови. Це викликане тим, що слова в тексті за частотою розподіляються згідно із законом Ципфа. Цей закон формулюють так: якщо для якогось досить великого тексту скласти список усіх слів, що вживаються в ньому, полічити для кожного слова частоту його вживання, розмістити слова в порядку спадання цих частот, перенумерувати ці слова від 1 (номер „1” присвоюють найбільш частому слову) до R, то добуток порядкового номера (рангу, r) будь-якого слова списку на його частоту появи в тексті (1) буде майже сталою величиною (с):f•r = c На практиці це означає, що, коли перша тисяча слів частотного словника покриває близько 75% слів будь-якого тексту, то перші дві тисячі слів лише 80%, перші п'ять тисяч - лише 85% і т.д. Тобто, покриття тексту словами частотного словника відбувається дуже нерівномірно: невелика кількість слів із верхньої частини частотного словника покриває три чверті тексту, а більшість слів із нижньої його частини - решту, лише четверту частину.Щоби забезпечити максимальне покриття тексту, яке істотно залежить від семантичного наповнення словника, часто чинять так: у комп'ютерному словнику виділяють словник загальновживаної лексики (загальний словник) і лексику окремих галузей знань (галузеві словники). У кожний галузевий словник, крім термінів і номіналів, включають також персоналії (власні імена й прізвища людей), географічні назви, скорочення та абревіатури. Далі для контролю тексту якоїсь конкретної галузі використовують загальний словник, а також добирають потрібний галузевий словник.Комп'ютерні словники, які використовують для редагування текстів, класифікують:за типом лексичних одиниць - словники словоформ, в яких слова подають у всіх їх словозмінних формах, і словники основ, у яких до основи кожного слова вказують всі її можливі закінчення;за наявністю блоків для аналізу морфем (префіксів, суфіксів, закінчень), за допомогою яких від основ можна утворювати нові похідні слова.Для аналітичних мов (на зразок англійської) частіше використовують словники словоформ, а для синтетичних (як українська) - словники основ.Кожен із цих словників має свої недоліки і переваги. Так, словник словоформ дуже легко можна створити, опрацювавши на комп'ютері достатньо великий масив текстів і записавши всі однакові слова у вигляді словника на комп'ютерний носій інформації. На жаль, такий словник за обсягом у кілька разів буде перевищувати аналогічний словник основ, який можна створити лише нетрадиційним способом. Тому інколи для синтаксичних мов використовують комбінований тип словників, в яких для найуживаніших словоформ подають також усі інші можливі закінчення.2.3.2 Методи реконструкціїОперації виправлення значно складніші, ніж операції контролю. Вони дають змогу автоматично виправляти лише окремі знаки в словах. Серед цих методів найвідоміший абревіатурний, алфавітний, базовий, комбінаторний та цифровий. Розглянемо їх на прикладі алфавітного методу.Для алфавітного методу кожен запис у реконструюючому словнику утворюють із чотирьох полів:для запису правильного (нормованого) слова;для запису довжини слова в знаках;для запису алфавіту від „а” до „я”;для позиційного запису кількості входжень літер у правильне слово. Подамо приклад такого запису:поле 1: структураполе 2: 9поле 3: а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ю яполе 4: 112122У такому словнику всі записи сортують за довжинами слів. Слова, довжина яких менша, ніж три літери, до словника не входять; їх реконструюють на основі окремого словника часто вживаних слів. Редакторові як підказку видають слів-кандидатів для виправлення тексту (найчастіше до 10), з яких редактор повинен вибрати потрібне. Таке слово за командою редактора автоматично вставляється в текст на місце помилкового.Ефективність алфавітного методу реконструкції за певних умов може досягати 0,8. Недоліками цього та інших методів реконструкції є те, що вони для слів малої довжини видають порівняно велику кількість слів-кандидатів.Метод повністю автоматизованої реконструкції полягає в тому, що помилки в деяких часто вживаних словах є однаковими у великій кількості людей, а тому можна задати їх автоматичне виправлення за допомогою реконструюючого словника підстановок (наприклад, завжди заміняти зпід на з-під, свойого на свого тощо). За допомогою такого словника можна контролювати й автоматично заміняти суржик і типові часто повторювані помилки.Інтегрована лексикографічна система.„Словники України"НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД Інтегрована лексикографічна система Словники УкраїниПередмова.Інтегрована лексикографічна система "Словники України" призначена для надання користувачам лексикографічної інформації. Вона складається з п'яти словникових підсистем-модулів - парадигматичної, транскрипції, фразеології, синонімічної та антонімічної.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
|
