Перед посадкою риби в стави розчищають осушувальну мережу, прибирають рослинність, боронують дно ставу, провадять профілактичне вапнування негашеним вапном.

Формування умов середовища в ставах. Наповнення ставів водою здійснюється в необхідні для господарства терміни.

Особливого значення при інтенсивному вирощуванні риби набуває такий показник, як наявність розчиненого у воді кисню, відсутність або значне зменшення якого спричиняє замор і навіть загибель риби.

Водообмін є фактором, що дає змогу збільшити виробництво риби з одиниці площі на 40-50%. При водообміні 2-6 діб спостерігається значне пригнічення розвитку в ставах фіто- і зоопланктону. Оптимальним за відсутності аерації вважається 10-12-добовий обмін.

Вапнування. Важливим інтенсифікаційним прийомом є вапнування ставів. Регулярне вапнування сприяє тимчасовому освітленню води завдяки осадженню сестону, частковому пригніченню фітопланктону і бактеріопланктону. Крім того, регулярне вапнування запобігає виникненню інфекційних і паразитарних хвороб риб.

Годівля. Одним з основних факторів інтенсифікації рибництва є підгодівля риби штучними кормами, завдяки чому можна підвищити рибопродуктивність ставів на 12-24 ц/га. Важливу роль при цьому відіграє режим годівлі коропів, які є основними споживачами штучних кормів. Найефективніше використовуються корми рибою при впровадженні біонічного методу з застосуванням маятникових годівниць «Рефлекс», при якому ефективність використання кормів порівняно з багаторазовою годівлею підвищується на 20-30%, а рибопродуктивність збільшується на 20-25%. При автогодівлі значно зменшується забруднення водойми, що сприяє прискореному росту коропа і підвищенню рибопродуктивності.

Полікультура. Висока ефективність інтенсифікації досягається при застосуванні полікультури коропа з рослиноїдними рибами. В ставовому рибництві використання рослиноїдних риб дає змогу підвищити рибопродуктивність ставів на 3,2-11 ц/га. Для підтримання на необхідному рівні середньо-сезонної біомаси кормової бази нагульних ставів слід також внести органічні та мінеральні добрива.

Селекція. Для підвищення рибопродуктивності ставів, поліпшення поживних та харчових якостей риби останніми роками виведено нивківський лускатий, любінський лускатий і рамчастий внутрішньопородні типи українських коропів. Нивківські та любінські коропи відзначаються підвищеними холодо - та зимостійкістю, життєздатністю, високим темпом росту, гетерогенністю щодо інших масивів коропів українських порід.

Гібридизація. Застосування промислової гібридизації на базі українських порід коропа і амурського сазана та дотримання її технології дає змогу підвищити рибопродуктивність ставів на 14-18% завдяки ефекту гетерозису у гібридів.

Профілактика захворювань риб. Систематичні заходи з профілактики та боротьби з хворобами риб дають можливість зменшити їх загибель на 18-20%.

Отримання молоді риб у ранні строки. Щоб збільшити вихід личинок від самок коропів, забезпечити одержання молоді в ранні строки і подовжити період їх вирощування, знизити витрати на утримання та зменшити поголів'я плідників риб, підвищити інтенсивність їх використання, протягом останніх років впроваджується інкубація ікри заводським методом. Для отримання личинок коропа в такий спосіб потрібно в 4 рази менше плідників порівняно з природним нерестом завдяки зростанню виходу личинок від однієї самки від 75 до 200 тис. екз. Загальна економічна ефективність при цьому підвищується на 40%.

Інтенсивність вилову риби. На підвищення рибопродуктивності водойм впливає інтенсивність вилову риби. Чим швидше буде виловлено рибу, тим менше втрат, вища продуктивність праці, краща якість риби.

Таким чином, основними напрямами інтенсифікації розвитку рибопродуктивного підкомилексу є створення й постійне підтримання належних умов для природного відтворення рибних запасів у внутрішніх водоймах, поліпшення природного складу рибної фауни, застосування організаційних і техніко-технологічних засобів нарощування вилову риби, її транспортування, зберігання, промислової переробки та збуту при зниженні собівартості і підвищенні ефективності виробництва рибо продукції.

Інтенсифікація - надзвичайно складний, багатоплановий процес, що характеризується значним динамізмом розвитку і здійснюється водночас на макро-, мезо- і мікрорівнях господарської системи країни. Тому його показники повинні відображати рівень інтенсифікації, тобто стан розвитку цього процесу у відповідний період чи за певний час.

Нині в галузі рибництва застосовується недосконала система показників її інтенсифікації. Вона здебільшого механічно перенесена з сільського господарства і далеко не повно відображає особливості розвитку рибопродуктивного підкомплексу.

Серед показників інтенсифікації розвитку рибопродуктового підкомплексу застосовуються натуральні і вартісні. До натуральних належать:

Ш вихід личинок чи мальків риб від однієї самиці;

Ш густота посадки на один гектар водойми личинок, мальків, річняків, дво- і трирічок на вирощування;

Ш вихід восени чи наприкінці вирощування риби від посадженої на вирощування;

Ш середня маса вирощених мальків, цьогорічок, дворічок, трирічок, ремонтного поголів'я та плідників риб;

Ш вихід із зимівлі річняків та риб старших вікових груп;

Ш валове виробництво риби;

Ш рибопродуктивність вирощувальних, нагульних ставів, інших водойм;

Ш виробництво риби на одного працюючого;

Ш наявність та використання природної кормової бази риб: фіто-і зоопланктон, зообентос;

Ш промислове повернення риби при зарибленні природних водойм, лиманів, водойм-охолоджувачів;

Ш витрати штучних кормів на одиницю одержаної продукції;

Ш вихід товарної рибопродукції при переробці живої й свіжої риби. До вартісних показників можна віднести:

Ш основні виробничі фонди;

Ш витрати на вирощування риби;

Ш собівартість 1 ц товарної риби;

Ш грошову виручку від реалізації риби;

Ш реалізаційну ціну 1 ц товарної риби;

Ш прибуток від реалізації риби і рибопродукції;

Ш рентабельність рибництва і рибальства;

Ш продуктивність праці;

Ш ефективність інтенсифікації рибного господарства як відношення грошових надходжень від реалізації до всіх витрат на виробництво риби в розрахунку на один гектар водного дзеркала.

У рибопродуктовому підкомплексі для оцінки ефективності виробництва застосовуються й інші натуральні та вартісні показники, що є загальними для сільського господарства. 2. Завдання матеріал та методика роботи.

Дослідження проводили на базі Іркліївського риборозплідника рослиноїдних риб вздовж виробничої практики.

З метою вивчення шляхів інтенсифікації отримання рибницької продукції в умовах Іркліївського риборозплідника рослиноїдних риб проводилось ознайомлення і вивчення наявних заходів інтенсифікації ведення рибогосподарства. Також проходило ознайомлення з запланованими та перспективними заходами з підвищення інтенсивності ведення рибного господарства.

Проводилось дослідження документації господарства та окремих ставів з метою виявлення та встановлення ефективності різних заходів інтенсифікації ведення рибогосподарства та різних комплексів заходів.

Годівля риб проводилась у вирощувальних ставах комбікормом К-11-3, К-111-1.

При виконанні досліджень використовувались загальноприйняті в іхтіології методи.

3. Результати досліджень

3.1 Загальна характеристика Іркліївського риборозплідника рослиноїдних риб

Іркліївський риборозплідник розташований на лівому березі мілководної зони Кременчуцького водосховища, у гирлі струмка Іркліїв поблизу села Скородистик Чорнобаївського району Черкаської області, у Лісостеповій зоні України. Клімат місцевості помірно - континентальний, з теплим довготривалим літом і відносно холодною зимою. Середньорічна температура повітря складає 7,4°С, найтеплішого місяця - 20,4°С. Мінусова температура повітря спостерігається у грудні-березні. Найхолоднішим є січень, середня температура якого складає -6°С. Річна норма опадів - 558-587 мм, максимальна кількість їх припадає на вегетаційний період, особливо на липень. Сніговий покрив установлюється із середини грудня, але він не стійкий. Середня швидкість вітру 3,2 м/с.

Весна розпочинається у другій декаді березня із стійкого переходу температури повітря через 0°С. У третій декаді квітня середньодобова температура повітря переходить через +10°С, а у травні - через +15°С. Літо тепле: максимальна температура часто підвищується до +30 градусів. Осінній перехід середньодобової температури через 0°С спостерігається 20 листопада. Ґрунтами Лісостепової зони є чорноземи.

Гідрохімічний склад води ставів риборозплідника залежить від джерела водопостачання, яким є Кременчуцьке водосховище Дніпра, що характеризується слабкою проточністю. Вода ставів риборозплідника належить до гідрокарбонатного класу, групи кальцію другого типу.

За вмістом біогенних та органічних речовин Кременчуцьке водосховище є евтрофним. Високий ступінь забезпечення сполуками азоту й фосфору зумовлює інтенсивний розвиток синьо - зелених планктонних водоростей. Восени, при відмиранні водоростей, якість води у ньому погіршується.

За проектом Іркліївський риборозплідник призначений для вирощування дволіток рослиноїдних риб далекосхідного комплексу, з метою зариблення Кременчуцького водосховища, як біологічний меліоратор для боротьби із синьо - зеленими водоростями та поповнення рибних запасів білого товстолоба та білого амура. Вони є біологічними меліораторами водойм, поліпшують якість води, не потребують штучних кормів і є цінною дієтичною харчовою продукцією.

Технічний проект господарства розроблений згідно з відповідними постановами уряду УРСР і договором з Головним управлінням рибного господарства внутрішніх водойм України «Укрголоврибгоспом» від 6 квітня 1977 р. Будівництво риборозплідника було доручено трестові «Південатоменергобуд» Міненерго СРСР. У 1983 р., згідно з наказом Мінрибгоспу СРСР Укрголоврибгосп змінив план будівництва вирощувальних ставів другого порядку.

При цьому довжина гребель, каналів і кількість гідротехнічних споруд на ставах значно скоротилася.

Проектом реконструкції риборозплідника були передбачені також інші удосконалення, перехід від монокультури рослиноїдних риб на вирощування їх у полікультурі з коропом, для повнішого використання природної кормової бази. Будівництво господарства було розпочато у 1985 p., але через рік було призупинено в зв'язку із аварією на Чорнобильській АЕС. У 1992 p. припинено фінансування будівництва і риборозплідник залишився недобудованим. У 1994 р. було введено у експлуатацію зареєстроване державне підприємство «Іркліївський риборозплідник рослиноїдних риб». Згодом було добудовано та очищено від очерету більшість ставів, споруджено інкубаційний цех, насосні станції, будинок рибалки, виробничі приміщення, гаражі, склади тощо.

Закріплена за підприємством площа землекористування становить 1240 га, із них площа дзеркала ставів 1159 га.

Водопостачання ставів та їх водоспуск у господарстві здійснюють примусово за допомогою двох насосних станцій. Іркліївський риборозплідник - повносистемне господарство. Основне його призначення - вирощування дволіток коропових риб, як рибопосадкового матеріалу для зариблення Кременчуцького водосховища. Але у період становлення господарства, який припав на перехідний час розбудови країни, з метою виживання та розвитку господарства розпочали процес вирощування товарної риби. Для цього було прийнято дво-, трилітній цикл за коропом та дволітній - за рослиноїдними рибами далекосхідного комплексу.

Близько 70% площі вирощувальних ставів у господарстві тимчасово переведено під вирощування товарних дволіток.

Господарством в даний час вирішена і проблема кормозабезпечення. У складі для кормів змонтовано придбаний комбікормовий цех, який може виготовляти до 60 т комбікормів за добу, для власних потреб і реалізації.

Побудований інкубаційний цех, обладнаний інкубаційними апаратами для коропових і осетрових видів риб, із сезонною потужністю 45 млн. екземплярів личинок.

Відповідно до контракту з Державним департаментом рибного господарства до 2005 p., господарство має вийти на показник вирощування і вселення у Кременчуцьке водосховище 5 млн. екз. дворічок товстолобів і білого амура. Цим же контрактом передбачається щорічне відшкодування господарством з державного бюджету по 35,5 копійок за один екземпляр вселеної риби, що за 5 млн. екз. сумарно становить 1,8 млн. грн. На даний час коштом державного бюджету неможливо відшкодувати риборозпліднику вирощування планового обсягу рибопосадкового матеріалу для Кременчуцького водосховища, тому за останні 3 роки було вселена лише 0,825 млн. екз. дволіток, загальною масою 113,4 т. 3.2 Інтенсифікація риборозведення в Іркліївському риборозпліднику

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5