p align="left">2.1 Матеріал і методи виконання роботи Робота виконувалася у період часу починаючи з 1.12.2001 року по 26.05.2002 року. Власні дослідження проведено на базі «ТзОВ ім. Б. Хмельницького» Кам» янка-Бузького району Львівської області. Гельмінтологічні дослідження виконано в Кам» янко-Бузькій районній лабораторії ветеринарної медицини і на кафедрі паразитології та рибництва ЛДАВВ ім. С.З. Гжицького. Для досліджень було використано свинопоголів'я ферми розташованої у с. Велике Колодно. Усі досліджувані свині за породним складом належали до породи велика біла, з різних вікових груп. Умови утримання тварин та їх годівля у час проведення досліджень були по можливості максимально наближені до однакових для всіх тварин. Свиней утримували у свинарнику розрахованому на 300 голів свиней, який збудований за типовим проектом товарно-відгодівельного свинарника. Розподіл свиней у станках проведено по виробничих і вікових групах: хряки і свиноматки утримувались в індивідуальних станках, а поголів'я відлучених поросят і ремонтного молодняку розмістили погрупно (групами по 5-6 тварин). Всі процеси догляду за тваринами здійснювали вручну. Раціон свиней в цей час включав такі складові, як: свіжа пивна дробина, зерно кукурудзи, концентратні комбікорми, (поросятам відлученим віком 2-4 міс. додатково давали молочні відвійки). Для діагностики гельмінтозних захворювань свиней було використано метод гельмінтоовоскопії за стандартизованою методикою флотації (яйця гельмінтів спливають у розчині з високою питомою вагою) з розчином нітрату амонію, NH4NO3 (гранульованої або чистої аміачної селітри), за Г.А. Котельніковим і В.М. Хреновим. Розчин готується у розрахунку: 1500 г. селітри на 1 л води, розчинення здійснюють у гарячій воді. Густина приготовленого розчину складає 1,32 кг/м при температурі 18-20 С, що дозволяє виявляти яйця збудників багатьох гельмінтозів с/г тварин і в тому числі збудників аскаридозу, трихоцефальозу, езофагостомозу свиней. Для дослідження пробу фекалій брали наважкою в 3г, і розчиняли в 50 мл. флотаційного розчину. Мікроскопію з метою виявлення яєць гельмінтів здійснювали в 3-ох краплях розчину від однієї проби на предметному склі і визначали середнє арифметичне. Проби фекалій для копрологічних досліджень відбирали в 100% свинопоголів'я, триразово за такою схемою: перший раз перед дегельмінтизацією для встановлення діагнозу, а другий і третій рази через 7 і 14 днів після дегельмінтизації відповідно. Для дослідження впливу антигельмінтика на геном соматичних клітин використали мікроядерний метод обліку хромосомних порушень в еритроцитах (Шмідт, 1973). Вивчення мазків проводили за допомогою мікроскопа «Genamed -2» (Carl Zeiss Jena) із збільшенням х 1000. Для дослідження на мікроядра кров від поросят брали з капілярів вуха. Краплю крові наносили на предметне скло, змішували її з краплею ембріональної коров'ячої сироватки. Потім виготовляли мазки, сушили їх на повітрі, фіксували в метанолі і фарбували за Романовським. При фарбуванні за Романовським, перед самим фарбуванням основний розчин фарби (азур ІІ, еозин, гліцерин, метиловий спирт) розбавляється дистильованою водою нейтральної реакції з розрахунку на 1 мл води 2-3 краплі фарби. Після цього зафіксований препарат кладуть на сірники (без головок) і чашку Петрі мазком донизу і під мазок обережно наливають свіжовиготовлений робочий розчин фарби. Залежно від температури повітря мазки фарбують протягом 20-35 хвилин. В ході роботи було проведено терапевтичну дегельмінтизацію свиней. Для проведення досліджень було сформовано піддослідні групи: 3 групи з ремонтного молодняку (1 - контрольна - 6 поросят і дві дослідні по 5 голів), а також 3 групи відлучених поросят (1 контрольна - 5 - поросят, і 2-і дослідні по 6). Для дегельмінтизації свиней старших вікових груп і окремих піддослідних груп, було використано антигельмінтик бровальзен, виробництво «Бровафарма» Україна, препарат містить 7,5% діючої речовини альбендазолу. Він діє на енергетичний метаболізм паразитів, гальмує полімеризацію тубуліну в мікротрубочках, в результаті чого порушується поступлення і внутрішньоклітинне транспортування поживних (глюкози) і обмінних речовин (аденозинтрифосфорної кислоти) і зниження мітохондріальних реакцій у формі гальмування фумариту - редуктази, що призводить до виснаження: загибелі гельмінтів [19]. Препарат задавали внутрішньо з комбікормом у дозі 1,3 г на 10 кг маси тіла тварини, індивідуально. Препарат інтермектин - виробник Голландія (1 мл. препарату містить 10,0 мг ДР-івермектину, який блокує передачу імпульсів між нервовими клітинами) вводили внутрішньом» язево, за рекомендованою дозою 1 мл. препарату на 33 кг маси тіла тварини. Схема дегельмінтизації була спільною для усіх піддослідних тварин - однократна, препарати застосовували відповідно до настанов виробників. Визначали терапевтичну ефективність бровальзену та інтермектину при нематодозах свиней. Ефективність антигельмінтика при нематодозах визначали шляхом розрахунку екстенсефективності за формулою: П2 х К1 ЕЕ=100 - - х 100, де П1 х К2 ЕЕ - екстенсефективність, в%; П1 - екстенсінвазованість (ЕІ) дослідних тварин до лікування; П2 - ЕІ дослідних тварин після лікування; К1 - ЕІ контрольних тварин до лікування піддослідних тварин; К2 - ЕІ контрольних тварин після лікування піддослідних тварин. Основні критерії в процесі досліджень були такі: ефективність препарату, яка визначалась лабораторно за показниками екстенсефективності; економічна ефективність. 2.2 Характеристика господарства Господарство, на базі якого виконувалась дипломна робота, а це «Товариство з обмеженою відповідальністю (надолі ТзОВ) ім. Б. Хмельницького розташоване у Камянко-Бузькому районі Львівської області. У його складі нараховується чотири виробничих бригади, а саме: бригада господарства №1 - розташована у с. Велике Колодно, бригада №2 - с. Печихвости, бригада №3 - с. Честині і бригада №4 - с. Новий Став. Дане господарство є одним із 17-и господарств, які є на території Камянко-Бузького району, воно розміщене у південній його частині. Природні умови господарства визначаються зоною помірно - континентального клімату, в якій знаходиться вся Львівська область. Центральна бригада господарства розміщена у с. Велике Колодно, відстань від якого до районного центру близько 15 км., а до обласного - 25 км. Стан забезпечення господарства земельними ресурсами відображений у табл. №1. Таблиця 1. Земельні ресурси господарства |
Землі | Площа, (га) | Площа у% | | усього | 1746,75 | 100 | | сіль.-угіддя | 1743,25 | 99,7 | | орні землі | 1270,2 | 72,74 | | сіножаті | 52,7 | 3,01 | | пасовища | 420,35 | 24,06 | | багаторічні насадження | 2,2 | 0,12 | | прим. ферм, склади, тощо | 1,3 | 0,07 | | |
Основний масив земель господарства межує з землями ПАФ «Лан» (с. Сапіжанка) та держлісфондом - на півночі, на півдні - з землями ПАФ «світанок», на сході - з землями ТзОВ «Жовтанці». Із загальної кількості населення, що проживає на території господарства на 1 січня 2002 р. - 2500 осіб, в ТзОВ Ім. Б. Хмельницького працювало 328 чоловік, або 13, 12%. Відповідно до структури вартості товарної продукції ТзОВ в останні роки, беручи до уваги також структуру вартості валової продукції та структуру затрат праці, сучасний виробничий напрямок сільськогосподарського виробництва є і залишиться на перспективу скотарсько-буряківничий (молочно-м'ясне скотарство) з додатковими галузями - репродукторним свинарством та овочівництвом для постачання населення. Дані про виробництво і реалізацію рослинницької продукції наведені в таблиці №2. Таблиця №2. Продукція рослинництва. (2001 р.) |
Сільськогоспод. культури | Виробництво продукції | Собівартість продукц. | Затрати праці на прод. | | Зернові і зернобобові | 1920 | 407,2 | 13 | | в т.ч. пшениця | 10557 | 204,2 | 9,5 | | Цукрові буряки | 11000 | 285,9 | 33 | | Картопля | 4500 | 307,6 | 10 | | Овочі відкр. грун. | 2400 | 139,0 | 6,7 | | |
В господарстві займаються вирощуванням різноманітних сільськогосподарських культур, перевага віддається зерновим і буряківництву. Для забезпечення тварин кормами в господарстві значні площі зайняті під кормовими угіддями. (Таблиця №3). Таблиця №3. Посівні площі та їх структура |
Культура | Площа яку займає культура га % | | Зернові і зернобобові | 761,8 | 43,7 | | Цукрові буряки | 242,31 | 13,9 | | Картопля | 83,67 | 4,8 | | Овочі | 13,94 | 0,8 | | Кормові культури | 641,51 | 36,8 | | Всього | 1743,25 | 100 | | | В середньому у господарстві на 1 га орної землі припадає 0,37 га сінокосів та випасів, в тому числі випасів -, 033 га. Ступінь забезпеченості бригад кормовими угіддями має значні відмінності. (Таблиця №4)Таблиця №4. Забезпечення бригад кормовими угіддями|
Бригади | На 1 га орн. землі прип. всіх корм угідь. | В тому числі випасів, га | | Бригада №1, В. Колодно | 0,42 | 0,14 | | Бригада №2 с. Печихвост. | 0,54 | 0,44 | | Бригада №3 с. Частині | 0,22 | 0,06 | | Бригада №4 с.Н. Став | 0,71 | 0,45 | | | Робота в господарстві здійснюється із спеціалізацією виробничих підрозділів - бригад, з урахуванням їх розміщення та концентрації виробничих ресурсів.Бригада №1 (с. В. Колодно) - обслуговує центральний господарський двір (кінний двір, тракторно-автомобільний парк і майстерні, складський сектор, контору господарства), має найбільші тваринницькі ферми: основну скотарську ферму та єдину у товаристві репродукторну свиноферму.Структура посівних площ бригади підпорядковується, насамперед виробництву двох основних видів товарної продукції - цукрових буряків та молока, а також додаткових товарних галузей овочівництва і репродуктивного свинарства.На скотарській фермі бригади концентрується 350 корів з молодняком та все репродуктивне свинарство та овочівництво.Свиноматкам з молодняком використовуються відходи промпереробки молока та зелена маса конюшини, люцерни на випасах - вигонах біля ферми. Потребам скотарства і свинарства підпорядковується виробництво кормів на орних землях, щоб скоротити обсяг перевезення кормів.Бригада №2 (с. Печихвости). Ця бригада має більш вузьку спеціалізацію: виробництво молока у поєднанні з буряківництвом. Має скотарську ферму на 200 голів ВРХ (в тому числі корів з молодняком 100), та користується культурними випасами суміжно з 1-ою бригадою.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|