Удосконалення законодавства щодо легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана

Кафедра конституційного та адміністративного права

Реферат

з курсу «Правові основи управління у сфері економіки»

на тему: «Удосконалення законодавства щодо легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом»

Студент 3-го курсу, 3-ї групи

центру магістерської підготовки

заочної форми навчання

Чернишов О.С.

Викладач

Бурило Юрій Павлович

Київ-2010

План

Вступ

1 Основні аспекти міжнародного співтовариства у сфері легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом

2 Законодавство України у сфері легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом

3 Результати розвитку нормативно-правової України у сфері легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом

4 Проблеми організації протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Терміни «брудні гроші» і «відмивання грошей» виникли ще в 30-ті роки XX ст. в США. Однак, процес відмивання брудних грошей наче не має географічних кордонів та часових меж. Він несе загрозу для загальноекономічного розвитку територій та країн, які відмовляються від жорсткого контролю за цим видом злочинної діяльності.

Аналіз наукових досліджень вчених з проблеми протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, свідчить, що за останні роки сталося помітне зростання професіоналізму злочинної діяльності організованих злочинних формувань і витонченості схем по «відмиванню брудних грошей».

Надзвичайна актуальність даного питання, необхідність визначення недоліків в організації протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та надання рекомендацій щодо їх усунення обумовлюють здійснення даного дослідження.

Міжнародна та зарубіжні системи протидії почали формуватися ще на початку 80-х років минулого століття, а в Україні прийняття заходів нормативно-правового характеру з цього питання почалися значно пізніше.

Про факти відмивання доходів злочинного походження до правоохоронних органів інформація надходить у більшості випадків від органів, на які покладено фінансовий моніторинг та виявлення сумнівних фінансових операцій. Про високу латентність легалізації свідчать також дані статистики про виявлені злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та злочинів економічного спрямування, які становлять основу в отриманні доходів злочинного походження.

В Україні, як і в багатьох інших країнах СНД, після здобуття незалежності стрімкого зростання набула «тіньова» економіка. Це зумовлено невідповідністю законодавчої бази тим ринковим відносинам, які почали зароджуватися.

Відмивання доходів безпосередньо пов'язане з ухиленням від сплати податків. Тому необхідно підвищити рівень свідомості людей, які займаються приватним бізнесом, щоб вони розуміли, яку проблему становить відмивання доходів, адже йдеться про кошти, котрі держава могла б використати для соціального захисту людей.

Тому законодавче регулювання відповідальності за відмивання «брудних» грошей необхідне, насамперед, в інтересах боротьби з організованою злочинністю. Колосальні цінності отримані від торгівлі наркотиками, ігорного та порнобізнесу, контрабанди, розкрадань та іншої незаконної діяльності, злочинці прагнуть легалізувати, тобто надати їм вигляд законних. Легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом є вчинення фінансових операцій чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення спільного небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння чи використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів (ст. 209 КК України).

1 Основні аспекти міжнародного співтовариства у сфері легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом

Останнім часом у зв'язку з глобалізацією фінансових потоків з національного на міжнародний рівень перейшла боротьба із спробами легалізації капіталів, одержаних від злочинної діяльності - так званим «відмиванням» злочинних доходів.

При цьому не всі злочини розглядаються у контексті відмивання доходів. Так, не враховуються злочини, пов'язані з ухиленням від сплати податків. Відповідно до Сорока рекомендацій FATF, визначені ними категорії злочинів - це:

- участь в організованій злочинній групі та рекет;

- тероризм, у тому числі фінансування тероризму;

- торгівля людьми та організація нелегальної міграції;

- сексуальна експлуатація, в тому числі сексуальна експлуатація дітей;

- незаконна торгівля наркотичними засобами та психотропними речовинами;

- незаконна торгівля зброєю;

- незаконна торгівля речами;

- корупція і хабарництво;

- шахрайство;

- підробка валюти;

- підробка товарів;

- злочини проти навколишнього середовища;

- вбивство, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень;

- викрадення людей, незаконне позбавлення волі та взяття в заручники;

- грабіж та крадіжка;

- контрабанда;

- здирництво;

- використання підроблених документів;

- піратство;

- інсайдерні торговельні операції та ринкові маніпуляції.

Світові масштаби відмивання грошей оцінюються Міжнародним валютним фондом в межах 2-5% світового ВВП, що складає близько одного трильйона доларів на рік. Це явище не тільки підтримує життєдіяльність злочинного світу, але й розкладає решту суспільства, оскільки значні фінансові ресурси дозволяють криміналу впливати на економічні й державні структури, проникати до них.

З огляду на це, окрім заходів, які вживаються окремими державами, боротьба ведеться й на міжнародному рівні. Особливо активізувалася ця діяльність наприкінці 80-х років минулого століття, коли до неї залучилася ООН (деякі експерти пов'язують активізацію міжнародної протидії легалізації злочинних капіталів із процесом розпаду Радянського Союзу). 8 листопада 1990 р. у Страсбурзі було укладено Конвенцію про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (Україна приєдналася до неї 15.09.1995 р. ратифікувала із застереженнями Законом України від 17.12.1997 р. № 738/97-ВР).

У той же період розпочав свою діяльність Базельський комітет з нагляду за банківською діяльністю. У 1989 р. на зустрічі «Великої сімки» у Парижі було засновано Групу з розробки фінансових заходів протидії відмиванню грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering - FATF). Сьогодні членство в цій організації мають 31 країна, 2 міжнародні організації, а також понад 20 спостерігачів: 5 регіональних органів FATF та понад 15 інших міжнародних організацій. Основними формами діяльності Групи є розробка та періодичний перегляд рекомендацій з протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом - зазначених Сорока рекомендацій (які, поряд із Вісьмома спеціальними рекомендаціями FATF щодо протидії фінансуванню тероризму, були визнані Міжнародним валютним фондом та Світовим банком як міжнародні стандарти боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, а також складання «чорного списку» країн, які не протидіють відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом - тобто не впроваджують у національне законодавство та не керуються у регулюванні фінансової сфери зазначеними Сорока рекомендаціями - з наступним запровадженням проти них фінансових санкцій).

2 Законодавство України у сфері легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом

Загроза запровадження санкцій FATF проти України сприяла активізації заходів органів державної влади щодо протидії відмиванню злочинних доходів.

З 1 вересня 2001 р. набрав чинності новий Кримінальний кодекс, який передбачає кримінальну відповідальність за діяльність, пов'язану з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом (стаття 209 КК України).

Важливі механізми протидії отриманню незаконних доходів містить Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг». На розвиток правової основи протидії відмиванню брудних грошей спрямована і стаття 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» стосовно ідентифікації банками осіб, які здійснюють значні та/або сумнівні операції.

19 липня 2001 р. прийнято Указ Президента України № 532 «Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом». На виконання цього Указу 28 серпня 2001 р. Кабінет Міністрів і Національний Банк України прийняли спільну постанову, згідно якої на виконання Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, органам виконавчої влади, банківським та іншим фінансовим установам доручено керуватися у своїй діяльності Сорока рекомендаціями FATF.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. № 386 утворено міжвідомчу робочу групу з дослідження методів та тенденцій у відмиванні грошей та інших доходів, одержаних злочинним шляхом.

28 серпня 2001 р. Кабінет Міністрів України оприлюднив заяву стосовно боротьби з легалізацією («відмиванням») коштів одержаних злочинним шляхом, у якій зазначено наступне:

«У сьогоднішньому відкритому фінансовому світі з високою мобільністю коштів та швидким розвитком технологій платіжних операцій, засоби для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, а також їх анонімного захисту в певних країнах чи на певних територіях роблять фінансову злочинність транснаціональною.

В Україні прийнято закони, спрямовані на боротьбу з відмиванням таких доходів, запроваджуються сучасні механізми відповідного контролю. У той же час існують численні перешкоди в ідентифікації клієнтів фінансових установ в окремих країнах і на територіях, передусім в офшорних центрах.

За останні роки значно зросла кількість країн, фінансові структури яких пропонують фінансові послуги без відповідного контролю чи регулювання. Вони також захищені банківською таємницею. Швидке збільшення кількості таких країн (територій), які не бажають співпрацювати і не беруть участі або беруть лише незначну участь у двосторонньому чи міжнародному співробітництві для подолання фінансової злочинності, посилює конкуренцію між офшорними центрами та ще більш погіршує ситуацію, що склалася на ринку фінансових послуг.

Для забезпечення стабільності міжнародної фінансової системи і підвищення ефективності роботи щодо запобігання відмиванню доходів, одержуваних злочинним шляхом, найбільш потужні фінансові центри світу пішли по шляху створення системи всебічного контролю, регулювання та нагляду.

Українська фінансова система також приводиться у відповідність із цими вимогами:

1) Кабінет Міністрів України як Уряд держави, яка є повноправним членом міжнародної спільноти, офіційно визнає Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

2) основним його завданням у майбутньому буде застосування Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

3) країни чи території, які відмовляються співпрацювати з Україною, будуть визначатися за 25 критеріями, доведеними у цих рекомендаціях, і до них будуть застосовуватися певні заходи, передбачені в рекомендаціях;

4) вживатиме вичерпних заходів, спрямованих на імплементацію Сорока рекомендацій у національне законодавство у межах, що не суперечать Конституції України;

5) має намір продовжувати боротьбу з будь-якими формами відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, відповідно до міжнародних вимог та стандартів, а також законодавства України.

Боротьба з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, є вкрай необхідною з трьох основних причин. По-перше, такі заходи дають можливість виявляти злочини, спрямовані на отримання «брудних» коштів: корупція, наркобізнес, шахрайство, ухилення від сплати податків та інші форми організованої злочинності.

По-друге, відмивання доходів сприяє розвиткові міжнародної корупції, що підриває зусилля України, спрямовані на становлення демократичних політичних інститутів та стабільної національної економічної системи. По-третє, боротьба з цим економічним злочином допомагає захистити цілісність української фінансової системи від негативного впливу кримінального капіталу.

Страницы: 1, 2, 3