|
собівартості продукції, робіт, послуг.
До інших операційних витрат включаються:
1. вартість робіт, послуг сторонніх підприємств;
2. сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на
прибуток;
3. втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей,
списання та уцінки активів;
4. сума фінансових санкцій тощо.
На дебеті рахунка № 84 "Інші операційні витрати" відображається сума
визнаних витрат, на кредиті - списання на рахунок № 23 "Виробництво".
Таблиця 3.3
Кореспонденція рахунків з обліку інших витрат
|№ |Зміст операції |Кореспонденція |
|п/п | |рахунків |
| | |Дебет |Кредит |
|1 |2 |5 |6 |
|1. |Вартість робіт, послуг сторонніх Підприємств |84 |63 |
|2. |Податки і збори (обов'язкові платежі), крім |84 |64 |
| |податків на прибуток | | |
|3. |Втрати від операційних курсових різниць |84 |47 |
|4. |Втрати від знецінення запасів |84 |20 |
|5. |Списання та уцінка необоротних активів |84 |11 |
|6. |Сума економічних санкцій |84 |311 |
|7. |Якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 |79 |84 |
|8. |Якщо підприємство застосовує рахунки класу 9 |91, |84 |
| | |92, | |
| | |93,94 | |
|9. |Інші операційні витрати, що включаються до |23 |84 |
| |виробничої собівартості | | |
|10. |Собівартість реалізованої продукції |90 |26, 27 |
|11 |Оприбуткування продукції |26, 27|23 |
|12 |Закриття рахунків обліку витрат |79 |90,92, |
| | | |93, 94 |
Калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних
робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей
та засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляції складають на
продукцію основного і допоміжного виробництв щомісячно, за квартал і рік за
цільовим призначенням. Розрізняють такі види калькуляції: планові
(складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та
робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін),
кошторисні (стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для
розрахунку відпускних цін) і нормативні (складають на основі існуючих норм
використання засобів виробництва та робочого часу). Ці види калькуляції є.
попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та
використовують при складанні кошторису. Калькуляції, що за даними
бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, називаються звітними.
Вони потрібні для контролю за виконанням планових завдань із
собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого
зменшення витрат.
Калькуляції складають на кожному підприємстві за встановленим.
переліком статей витрат. Розрізняють калькуляції собівартості цехову,
виробничу, повну, галузеву тощо. Витрати, пов'язані з виробництвом і збутом
(реалізацією) продукції (робіт, послуг), під час планування, обліку і
калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) групуються за
відповідними статтями.
Витрати на куповані матеріали, що використовуються в процесі
виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального
технологічного процесу і пакування продукції, віднесення яких безпосередньо
до собівартості окремих видів продукції ускладнено, включаються до
собівартості продукції у такому порядку:
а) встановлюються норми витрат цих матеріалів на кожний вид продукції;
б) відповідно до встановлених норм витрат і цін матеріалів
визначаються кошторисні ставки на одиницю продукції, які періодично
переглядаються відповідно до зміни норм витрат матеріалів або цін;
в) фактичні витрати на зазначені матеріали включаються до собівартості
окремих видів продукції, товарної продукції та незавершеного виробництва
пропорційно до кошторисних ставок.
Допускається не встановлювати кошторисні ставки купованих матеріалів
на одиницю продукції, а відносити їх фактичні витрати на собівартість
пропорційно до витрат за нормою.
До статті калькуляції "Куплені комплектуючі вироби, напівфабрикати,
роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій"
(субрах. № 202) включається вартість:
1. купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що потребують
монтажу або додаткової обробки на даному підприємстві;
2. робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми
підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не
належать до основного виду діяльності. До робіт і послуг виробничого
характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення
продукції, обробка сировини і споживчих матеріалів, часткова обробка
напівфабрикатів і виробів тощо за умови, що ці послуги відносяться
безпосередньо на собівартість конкретних видів продукції.
Витрати на сировину, матеріали, куповані комплектуючі вироби,
напівфабрикати, паливо, енергію та інші матеріальні ресурси формуються
виходячи з цін придбання, включаючи витрати на транспортування, зберігання
і доставку, які здійснюються сторонніми організаціями, матеріальних витрат,
пов'язаних з транспортною доставкою (у тому числі вантажно-розвантажувальні
роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємства, втрат
від нестачі матеріальних цінностей у дорозі в межах норм природного убутку.
Транспортно-заготівельні витрати на сировину, матеріали, куповані
комплектуючі вироби, напівфабрикати і паливо в окрему статтю калькуляції не
виокремлюються, а включаються до вартості (статті) вказаних матеріальних
ресурсів. Облік цих витрат ведеться за групами і підгрупами матеріальних
ресурсів, що використовуються у виробництві, та їх відносної величини щодо
придбаних матеріалів (тверде паливо, рідке паливо, шихтові матеріали, скло,
метали за групами тощо).
Витрати, пов'язані з освоєнням нових видів продукції, належать до
витрат майбутніх періодів (рахунок № 39) і включаються до собівартості
виробів частинами протягом встановленого (не більше дворічного) терміну з
моменту початку їх серійного або масового випуску, виходячи з кошторису цих
витрат і кількості продукції, що випускається за цей період.
Наприкінці кожного місяця (або кварталу) рахунок № 91 закривається, а
сума розподілених загально виробничих витрат списується на дебет рахунка №
23 "Виробництво" і № 90 "Собівартість реалізації".
Для визначення виробничої собівартості випущеної з виробництва
продукції (ВСП) слід користуватися формулою:
ВСП = НВп + ВВп - 3В - ПП - СП ± БП - НВк , грн.,
де НВп - незавершене виробництво на початок калькуляційного періоду,
грн.;
ВВП - виробничі витрати періоду (місяць, квартал, сезон, рік), грн.;
3В - зворотні витрати і відходи, грн.; ПП - побічна продукція, грн.;
СП - супутня продукція, грн.;
БП - брак продукції (технологічний і з вини працівника), грн.;
НВк - незавершене виробництво на кінець калькуляційного періоду, грн.
Виробничу собівартість одиниці вироблюваної продукції одержуємо за
формулою
[pic]
де СП - виробнича собівартість виробленої продукції, грн.; К —
кількість виробленої продукції, т; дал тощо.
Облік витрат основного і допоміжних виробництв (рах. № 23)
На дебеті рахунка № 23 "Виробництво" групуються всі витрати, що
складають собівартість основної продукції.
На кредиті рахунка № 23 "Виробництво" відображають собівартість
готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади
матеріальних цінностей, відходів і побічної продукції, одержаних у процесі
виробництва.
Сальдо на початок звітного періоду відображай залишки незавершеного
виробництва, що перейшли з минулого звітного періоду.
Облік витрат на рахунку № 23 "Виробництво" за звітний період:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво"
Кредит рахунка № 201 "Сировина і матеріали"
Кредит рахунка № 203 "Паливо"
Кредит рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці"
Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" та ін.
Кредит рахунків № 80, 81, 82, 83, 84 (клас 8)
Кредит рахунка № 64 "Розрахунки за податками й
платежами"
Кредит рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати"
З рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" списуються виробничі
накладні витрати, витрати на організацію виробництва та управління цехами,
дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і
допоміжного виробництв, а також витрати на утримання та експлуатацію машин
і устаткування.
На дебеті рахунка № 23 "Допоміжні виробництва" (№ 23 "Виробництво")
відображаються прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції,
виконанням робіт і наданням послуг, а також непрямі витрати, пов'язані з
управлінням і обслуговуванням допоміжних виробництв, і збитки від браку.
Прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням
робіт і наданням послуг, списуються на рахунок № 23 з кредиту рахунків
обліку виробничих запасів, розрахунків з персоналом по оплаті праці та ін.
На кредиті рахунка № 23 субрахунку "Допоміжні виробництва"
відображають суми фактичної собівартості завершеної виробництвом продукції,
виконаних робіт і наданих послуг. Ці суми списуються з кредиту субрахунку
рахунка № 23 в дебет відповідних рахунків записом:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво" (основне)
Дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації"
Кредит рахунка № 23 "Виробництво"
Залишок - на дебеті рахунка № 23 "Виробництво", субрахунок № 23
"Допоміжні виробництва"
Аналітичний облік рахунка № 23 "Виробництво" ведеться за видами
виробництв.
Облік витрат, пов'язаних з утриманням і експлуатацією машин та
обладнання (рах. № 91, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій,
затвердженою Наказом Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р.
До таких витрат належать: витрати на утримання, експлуатацію та
поточний ремонт машин і обладнання, засобів внутрішньовиробничого
транспорту, витрати на їх ремонт тощо.
Підприємства, організації обліковують витрати на утримання та
експлуатацію машин і обладнання по окремих цехах (підрозділах), всередині
них - по статтях, передбачених у галузевих інструкціях. На підприємствах з
без цеховою структурою управління зазначені витрати відображаються у цілому
по підприємству.
До витрат на утримання та експлуатацію машин і механізмів у сільському
господарстві відносяться також витрати на утримання та експлуатацію
тракторів (на всіх видах робіт, включаючи транспортні), комбайнів та інших
самохідних, навісних і причіпних сільськогосподарських машин і знарядь для
обробки ґрунту, вирощування й збирання сільськогосподарських культур та
інших робіт машинно-тракторного парку. Включення перелічених витрат до
собівартості сільськогосподарської продукції здійснюється відповідно до
Основних положень по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості
сільськогосподарської продукції.
Витрати на управління підприємством поділяють на дві групи: управління
виробничими структурними підрозділами - загально виробничі (бригадою,
дільницею, підрозділом, технологічною лінією - фазою, переділом тощо) та
господарством у цілому - загальногосподарські. Для обліку першої групи
витрат планом рахунків передбачено рахунок № 91 "Загальновиробничі
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
|
