|
|Відображені витрати ремонтного цеху для ремонту основних |23/р.ц |20, |
|засобів виконаного господарським способом | |661, |
| | |65 |
|Списані витрати ремонтного цеху на цехові витрати |91 |23/рц |
|Відображені витрати основного цеху пов’язані з поточним |91/осн.|66,65,|
|ремонтом обладнання |ц. |207 |
|Акцептований рахунок підрядної організації, яка виконала |92 |63 |
|ремонт основних засобів, які експлуатуються в | | |
|заводоуправлінні | | |
|Сума ПДВ |641 |63 |
|Оплачений рахунок підрядної організації з поточного |63 |311 |
|рахунка | | |
У зв’язку з різними економічними процесами основні засоби повинні
переоцінюватися, щоб відображатися по справедливій вартості на час
складання різних звітів. Куди повинні відноситися суми уцінки і дооцінки
показано в таблиці 6.4.
Таблиця 6.4
Кореспонденція рахунків обліку дооцінки основних засобів
|Зміст господарських операцій |Дебет |Кредит|
|Сума дооцінки основних засобів |10 |423 |
|Одночасно на суму зносу |423 |131 |
|Сума уцінки основних засобів |975 |10 |
|Одночасно на суму зносу |131 |10 |
|Сума втрат від зменшення корисності основних засобів, |975 |131, |
|оцінених за первісною вартістю | |10 |
|Одночасно на суму зносу |131 |10 |
Основні засоби списуються з балансу в результаті їх ліквідації,
безкоштовної передачі, ліквідації і як недостача, виявлена в результаті
інвентаризації.
Таблиця 6.5
Кореспонденція рахунків ліквідації, безкоштовної передачі та реалізації
основних засобів
|Зміст господарських операцій |Дебет |Кредит |
|Передача основних засобів як внесок до статутного |14 |10 |
|капіталу іншого підприємства | | |
|Одночасно знос переданих основних засобів |131 |10 |
|Одночасно сума різниці між залишковою вартістю переданих |14 |746 |
|основних засобів і справедливою вартістю інвестицій | | |
|Списання залишкової вартості основних засобів, списаних |976 |10 |
|по причині застарілості та зносу | | |
|Одночасно на суму зносу основних засобів |131 |10 |
|Оприбутковані виробничі запаси від ліквідації основних |20,22 |746 |
|засобів | | |
|Одночасно відображення суми ПДВ |976 |64 |
|Безкоштовна передача основних засобів по залишковій |976 |10 |
|вартості | | |
|Одночасно на суму зносу основних засобів |131 |10 |
|Одночасно відображення суми ПДВ |976 |64 |
|Списання реалізованих основних засобів по залишковій |972 |10 |
|вартості | | |
|Одночасно на суму зносу реалізованих основних засобів |131 |10 |
|Доход отриманий від реалізації основних засобів |30,31,37|742 |
|Витрати по демонтажу, розборці та реалізації основних |976 |30,31,3|
|засобів | |7,20,66|
|Одночасно при реалізації основних засобів сума ПДВ |742 |64 |
Таблиця 6.6
Кореспонденція рахунків обліку результатів інвентаризації основних засобів
|Зміст господарських операцій |Дебет |Кредит |
|Виявлені та оприбутковані надлишки основних засобів |10 |746 |
|На суму виявленої недостачі основних засобів, списаних по|976 |10 |
|залишковій вартості | | |
|Одночасно на суму зносу списаних основних засобів |131 |10 |
|На суму недостачі при виявлені винних осіб |375 |746 |
|На суму різниці між обліковими цінами і цінами, |746 |642 |
|розрахованими для стягнення з винних осіб, яка | | |
|перераховується до бюджету | | |
|Відшкодування сум недостачі основних засобів винуватими |30, 31 |375 |
|особами | | |
|Стягнення недостачі основних засобів із заробітної плати |661 |375 |
|Переведення МШП до основних засобів |10 |112 |
|Одночасно на суму зносу МШП |132 |131 |
|Переведення основних засобів до складу МШП |112 |10 |
|Одночасно на суму зносу основних засобів |131 |132 |
Глава 7. Збір аудиторських доказів та формування робочих документів
Найважливіша мета аудиту — пізнання об’єктивної істини про
господарські явища, що вивчаються. Під істиною розуміють ті знання про
предмет, які правильно відображають цей предмет, відповідають йому.
Оскільки істина відображає об’єктивно існуючий світ, її зміст не залежить
від свідомості людини. Тобто істина об’єктивна, її зміст характеризується
тими об’єктивними процесами, які вона відображає. Аудитор, в першу чергу,
направляє свої зусилля на встановлення об’єктивної істини щодо дій і подій
господарюючого суб’єкта.
Нормативом 14 „Аудиторські докази” зазначено, що аудитор повинен
одержати таку кількість аудиторських доказів, яка б забезпечила
спроможність зробити необхідні висновки, при використання яких буде
підготовлено аудиторський висновок.
Аудиторські докази одержуються в результаті належного поєднання
тестів системи контролю та процедур перевірки на суттєвість. За деяких
обставин докази можуть бути одержані тільки в результаті процедур перевірки
на суттєвість.
Аудиторські докази — інформація, одержана аудитором для вироблення
думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту.
Аудиторські докази складаються з первинних документів та облікових записів,
що кладуться в основу фінансової звітності, а також підтверджувальної
інформації з інших джерел.
Законом України “Про аудиторську діяльність” та національним
нормативом України з аудиту № 26 “Аудиторський висновок” передбачено, що
аудитор повинен проаналізувати й оцінити інформацію, отриману на підставі
аудиторських доказів, для формування висновку.
В цілому, процес аудиту слід розглядати як встановлення істини,
одержання доказів, донесення істини до користувачів інформації шляхом
видачі об’єктивних висновків аудитора.
Жодна господарська операція, що здійснюється на підприємстві, не
зникає безслідно, а обов’язково, в тій чи іншій мірі, відображається в
певних документах. Тут чітко проявляється дія закону всебічного
взаємозв’язку явищ і загального відображення матеріального світу. Це
дозволяє аудитору через деякий час встановити законність, достовірність і
доцільність здійсненої операції.
Процес аудиторської перевірки та її результати повинні бути
документально оформлені.
Робочі документи аудитора — це записи, зроблені ним під час
планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, також
документальна інформація, отримана в процесі аудиту від третіх осіб,
підприємства-клієнта, або усні відомості, задокументовані аудитором за
допомогою тестування.
Склад та кількість аудиторських документів визначаються аудитором у
кожному конкретному випадку. При цьому вирішальне значення відіграє мета
складання робочих документів, а саме:
- планування аудиторської перевірки;
- документальне підтвердження виконаних аудитором процедур, робіт;
- збір матеріалів для перевірки фінансової звітності з їх подальшим
узагальненням;
- складання аудиторського звіту і підготовлення висновку про фінансову
звітність;
- забезпечення юридичної обґрунтованості проведення аудиту, законності;
- контроль робочого часу аудитора та обґрунтування оплати його праці
(гонорару);
- контроль за якістю проведеної перевірки;
- отримання у випадку необхідності інформації про перевірку конкретного
підприємства, що відбувалася декілька років тому, наприклад, у випадках
судової справи, виникненні спорів, претензій та ін.;
- забезпечення можливості отримання відповідей на так названі зворотні
питання (від клієнта, акціонерів та інших зацікавлених осіб), тобто
довести правоту аудитора або доповнити деякі питання;
- обґрунтований вибір методики, методів та способів проведення аудиту,
напрямів та підходів перевірки;
- документальне оформлення встановленого або визначеного самим аудитором
аудиторського ризику з наведенням його величини;
- формування уявлення про професіоналізм, кваліфікацію аудитора, його
компетентність та можливості їх підвищення;
- отримання матеріалів для наступних аудиторських перевірок.
На вибір кількості, складу, змісту та форми подання аудиторських
документів впливають також фактори: кваліфікація аудитора, його попередній
досвід роботи (як загальний, так і на конкретному підприємстві); умови
угоди про проведення аудиту; нормативи, правила та внутрішні стандарти, що
встановлюються та використовуються аудиторською фірмою або приватним
аудитором. Але при цьому аудиторські робочі документи повинні відповідати
наступним вимогам:
- містити достатньо повну і детальну інформацію, щоб інший аудитор, який не
приймав участі у перевірці, мав змогу скласти чітке уявлення про виконану
роботу і підтвердити висновки цієї перевірки;
- документи повинні бути складені в процесі перевірки, їх складання після
закінчення перевірки і підготовлення висновків не дозволяється;
- при складанні робочих документів аудитор повинен враховувати не лише
інформацію, що стосується звітного періоду, а й дані минулих періодів
(наприклад, сальдо по рахункам на кінець попереднього періоду), а також
інформацію, отриману після складання бухгалтерської звітності, про події,
що сталися після завершення звітного періоду і можуть істотно вплинути на
діяльність або фінансовий стан підприємства;
- документи повинні відображати найбільш істотні моменти, стосовно яких
аудитор повинен висловлювати свою думку, охоплювати найбільш важливі
напрями перевірки та завдання, поставлені та вирішені аудитором;
- дозволяти оцінити фінансову звітність згідно зі встановленими критеріями;
- містити інформацію, необхідну або корисну для наступних аудиторських
перевірок;
- відображати стан та оцінку системи внутрішнього контролю на підприємстві
та ступінь довіри до неї;
- фіксувати проведені аудиторські процедури з перевірки та оцінки системи
бухгалтерського обліку клієнта, дотримання прийнятої (встановленої)
облікової політики та відповідність бухгалтерського обліку на
підприємстві встановленим принципам, стандартам, вимогам та законам;
- повинні бути складені чітко та розбірливо;
- скорочення та умовні позначення повинні бути пояснені на початку папки
робочих документів;
- необхідно обов’язково вказувати місце та дату складання документу,
прізвище аудитора та його підпис, номер документу, порядковий номер
сторінки в робочій документації;
- повинні бути вказані джерела інформації та дані про походження наведених
документів, що фіксують господарсько-фінансову діяльність підприємства, а
також про виконані аудиторські процедури.
Робочі документи аудитора тісно пов’язані з отриманням та
відображенням аудиторських доказів, оскільки перші документально фіксують
останні. Виходячи з цього, маючи уявлення про способи та джерела отримання
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|
