На експериментальних посівах Чернігівської сільськогосподарської дослідної станції [22], під впливом біостимуляторів кількість продуктивних стебел на посівах пшениці збільшувалась на 16,1 - 17,1%.

За свідченням Л.Ю.Керефова, [23], при обробці насіння озимої пшениці емістимом С в дозі 10 мл/т, одержано приріст врожаю - 3,6 ц/га, а агростимуліном в цій же дозі - 4,4 ц/га при урожайності в контролі 49,7 ц/га.

За даними досліджень Л.А.Алінина [24], результати досліджень, проведених Інститутом захисту рослин, показали, що при обробці насіння пшениці емістимом С у поєднанні з протруєнням, дози протруювачів можна зменшувати на 25 - 30%, без зниження їх захисного ефекту, що дає змогу значно зекономити кошти. Під впливом біостимуляторів істотно поліпшуються хлібопекарські якості зерна пшениці.

1.3.Передова технологія вирощування озимої пшениці

Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмісту вологи в ньому та його чистоти від бур'янів. При вирощуванні таких сортів, зростає роль попередників. Попередники для озимої пшениці підбирають з урахуванням району вирощування, структури посівних площ, реакції сортів на попередник.

За даними наукових досліджень та виробничої практики, кращими попередниками для пшениці в Лісостепу - зайняті пари, горох, багаторічні трави на один укіс. Приріст врожаю зерна пшениці, розміщеної після кращих попередників, досягає 7 - 10 ц/га і більше порівняно з розміщенням її після стерньових попередників. Цілком задовільними попередниками для озимої пшениці, є кукурудза на силос, ріпак, гречка та деякі стерньові попередники, зокрема озима пшениця, посіяна після чорного пару або багаторічних трав. Обробіток ґрунту під озиму пшеницю слід проводити з урахуванням погодних умов та типу попередника. Всі агроприйоми по підготовці ґрунту мають бути спрямовані на боротьбу з бур'янами, шляхом проведення культивації на глибину 5 - 6 см та боронувань. В господарствах де ще не встигли обробити грунт після гороху, доцільно провести поверхневий обробіток плоскорізними знаряддями на глибину 8 - 10 см. А по мірі відростання бур'янів проводити культивацію на глибину 6 - 8 см.

У день сівби передпосівний обробіток ґрунту слід проводити на глибину заробки насіння комбінованими широкозахватними агрегатами типу РВК, або голчастими ротаційними боронами з одночасним коткуванням.

За даними досліджень науково - дослідних установ області примірні норми поживних речовин складають після гороху 60 - 70 кг/га діючої речовини азоту, фосфору та калію. Після кукурудзи на силос, однорічних злакових трав дози азоту підвищуються на 25 - 30% або зменшуються на 10 - 15% після незабур'янених бобових трав.

Вимоги інтенсивних технологій передбачають внесення повної розрахункової дози фосфору та калію з осені. Після кукурудзи на силос, злакових сумішей, після попередників з бідною природною родючістю ґрунтів в основне удобрення обов'язково включають азот в межах 25 - 35 кг/га діючої речовини. Решту рекомендованих доз азотних добрив залишають на весняні підживлення. Нестачу мінеральних добрив в ряді господарств з успіхом компенсують органічними, але при цьому головна умова їх ефективного використання - рівномірність внесення за площею живлення.

Головним якісним показником насіння зернових є в першу чергу, фізична його повноцінність, яка характеризує умови формування урожаю. Для озимої пшениці найбільш бажана товщина насіння 2,5 і більше мм та маса 1000 зерен понад 40 г. Обов'язковим елементом підготовки насіння крім доведення до високих посівних кондицій є його якісне протруювання, що значно обмежує ураження молодих рослин грибковими хворобами. Для цього агрохімічна служба області рекомендує серію високоефективних препаратів. Технологічно передбачено до посівну обробку насіння озимої пшениці біостимуляторами емістимом С або агростимуліном.

Досить дійовим засобом підвищення врожайності озимої пшениці є впровадження у виробництво сучасних найбільш урожайних сортів. При розміщенні різних сортів слід дотримуватись сортової агротехніки.

Систематичні спостереження, дані обліку урожаю в дослідних установах області приводять до висновку, що за оптимальних погодних та технологічних умов оптимальними строками із урахуванням посіву на зелений корм слід вважати 5 - 20 вересня.

Оптимальна густота продуктивного стеблестою озимої пшениці в зоні Південного Лісостепу знаходиться в межах 500 - 600 штук на 1 кв.м. Головним фактором для формування такої густоти стеблестою є норма висіву. Для сортів звичайного типу після кращих попередників достатньою нормою висіву є 4,6 - 5,0 млн. схожих зерен на 1 га. У всіх випадках норму висіву доцільно підвищувати на 0,5-1,0 млн. після задовільних попередників при ускладнених погодних і технологічних умовах.

При сівбі озимої пшениці за інтенсивною технологією обов'язково залишають постійні технологічні колії. Для утворення колій потрібно в середній сівалці трьохсекційного сівалочного агрегату перекривати восьмий і сімнадцятий висіваючи апарати. Глибина заробки насіння повинна бути біля 5 см. В умовах засухи глибину сівби доводять до 6 - 8 см.

Посіви які проведенні на початку оптимальних строків, при умові затяжної теплої осені, наявності шкідливих організмів ( злакових мух, цикад, попелиці, хлібних клотиків ) необхідно обробити отрутохімікатами. Перше обприскування у фазі 2 - 3 листочків проводять Бі - 58, 40% - ним м.к. ( 0,7 - 1,0 л/га ), Карате 050 ЕС, к.с. ( 0,2 л/га ), Моспілан р.п. ( 0,050 - 0,075 л/га ), Актара 25 WG. в.ч. ( 0,10 - 0,14 л/га ), Ф'юрі в.е. ( 0,07 л/га ). Друге обприскування проводять на цих посівах, при наявності комплексу шкідливих організмів через 20 - 25 днів ( початок кущення ) одним із названих препаратів. В боротьбі з підгризаючими совками обов'язково слід використовувати трихограму. В осінній період необхідно проводити боротьбу з мишовидними гризунами при наявності 10 - 15 колоній на гектарі. На посівах розкладають зернові принади отруєні гліфтором та розкидають біологічний препарат бактероденцид. Для знищення бур'янів використовують гербіциди - ковбой, гранстар, діален та ін.[30]

Збирання озимої пшениці розпочинають у восковій стиглості зерна. Пряме комбайнування застосовують на чистих, не полеглих та зріджених посівах пшениці у фазі повної стиглості і при вологості зерна 16 - 18%. Площу спочатку розбивають на загінки для кожного агрегату. Роблять обкоси і прокоси. Підбирають валки і обмолочують зерно самохідними комбайнами СК - 5 “Нива”, “ДОН 1500” [31].

Розділ 2. ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Ботанічна і біологічна характеристика озимої пшениці

В Україні вирощують переважно м'яку пшеницю ( Triticum aestivum L.)

Пшениця належить до однорічних культур, має добре розвинуту мичкувату кореневу систему. Стебло - соломина, складається із 5 - 6 міжвузлів, висота якого коливається від 0,5 до 2м. Суцвіття - колос. На кожному виступі колосового стрижня розміщується по одному колоску. Колосок складається з колосових лусок, між якими розміщується від 3 до 5 квіток. Квітки в пшениці двостатеві, однодомні. Основні елементи квітки розміщуються між квітковими лусками. Це маточка із зав'яззю і дволопатевою приймочкою та три тичинки. Кожна тичинка складається з тоненької ніжки і двох пиляків. Пшениця - самозапильна рослина, але при створенні необхідних умов в неї може відбуватися і перехресне запилення. Плід у пшениці зернівка, здебільшого гола, маса 1000 насінин від 25 до 45 - 50 г. і навіть більше [2].

Озима пшениця проростає при температурі 1 - 2?С, фотосинтез починається при 3 - 4°С. При температурі 14?С сходи з'являються на 7 - 8 - й, а при 15 -18°С - на 5 - 6 -й день. Через 14 -16 днів після появи сходів настає фаза кущення, яка триває восени і навесні. Оптимальна продуктивна кущистість пшениці - близько 2 ( коефіцієнт кущення може бути значно більшим ). Восени у пшениці розвиваються первинні і вторинні корені. Коренева система пшениці проникає в ґрунт на глибину 200 - 250см. Вихід у трубку настає здебільшого на початку травня. Фаза цвітіння триває 6 - 8 днів, формування і наливання зерна - 20 - 25, достигання - 15 - 18 днів. Періоди цвітіння, наливання і достигання зерна є критичними щодо вмісту вологи в ґрунті , хоч посуху озима пшениця переносить краще, ніж ярі зернові. Коефіцієнт транспірації пшениці становить 280 - 360, збільшуючись при надмірному зволоженні та низькому рівні агротехніки і знижується при внесенні оптимальної кількості добрив і високої культури землеробства.

Достатнє фосфорно - калійне живлення підвищує зимостійкість рослин.

Пшениця досить добре переносить низькі температури. Навіть при не значному сніговому покриві у зоні вузла кущення вона витримує зниження температури до мінус 18 -20?С. [24].

В процесі вегетації озима пшениця проходить відповідні фази росту і розвитку яким відповідають 12 етапів органогенезу.

Перший етап - розпочинається проростанням зерна і закінчується по явою сходів.

Другий етап - продовжується до фази утворення третього листка.

Третій етап - продовжується до фази початку кущення.

Четвертий етап - розпочинається витягуванням нижнього міжвузля, остаточно формується кількість колоскових горбочків і визначається коефіцієнт продуктивного кущення, початок виходу в трубку.

П'ятий етап - повністю настає фаза виходу в трубку.

Шостий етап - відбувається інтенсивний ріст стебла, закладання генеративних органів.

Сьомий етап - інтенсивно розвиваються і набувають належних розмірів всі органи квіток і колоса.

Восьмий етап - відбувається фаза виколошування, завершується ріст і розвиток стебла і всіх органів колоса.

Дев'ятий етап - відбувається повний вихід колоса з пазухи останнього листка, завершується фаза цвітіння, запліднення і утворення зиготи.

Десятий етап - формується зернівка і диференціюються зародки.

Одинадцятий етап - відбувається налив зернівок, триває фаза молочної стиглості, яка поступово закінчується.

Дванадцятий етап - завершується наливання зерна. Воно набуває тісто - подібної, далі воско - подібної консистенції і досягає повної стиглості [24].

2.2. Характеристика сортів, регуляторів росту

В дослідах використовувалися різні сорти озимої пшениці : Іванівська остиста, Донецька 48, Миронівська 30, Донецька 46, Веселка.

Іванівська остиста - різновидність еритроспермум ; група стиглості - середньостиглий ; форма куща прямостояча ; стебло міцне, пусте ; листки темно зелені, широкі , не опушені, восковий наліт відсутній ; колос білий, призматичний, середньої щільності ; колоскова луска овальна, нервація добре виражена ; плече широке, пряме ; кіль сильно виражений ; зубець гострий ; остюки білі, грубі і зернівка червона, крупна, напівкругла, основа зерна опушена, борізка середньої глибини ; напрям використання зерновий. Рекомендована зона вирощування Лісостеп ; урожайність 64,2 ц/га. Зимостійкість 4,6 бала ; висота рослин 87 см ; маса 1000 зерен 46,1 г. Стійкість проти вилягання 4,5%, фузаріозом 5,6% ; вміст білка 13,3% ; вміст клейковини 28,9%. Загальна хлібопекарська оцінка 3,3 бала [26].

Донецька 46. Різновидність лютесценс. Сходи світло - зелені. Соломина пустотіла з помірним восковим нальотом. Листки світло - зелені, вузькі, короткі з слабким восковим нальотом. Кущ проміжної форми. Колос з паралельними сторонами, короткий, середньощільний. Колоскові луски яйцеподібні, середніх розмірів, з слабким внутрішнім опушенням, нервація середня. Плече вузьке, вирівняне. Зерно овальної форми, маса 1000 зерен 38,2 - 44,1 г. Зимостійкість середня - на рівні сорту Охтирчанка. Стійкість до вилягання середня та вище середньої. Стійкість до засухи та осипання рівна стандартному сорту. Бурою іржею та борошнистою росою уражується середньо. Борошномельні та хлібопекарські якості добрі. Білок - 14,4%. Вміст сирої клейковини 30,2%, загальна хлібопекарська оцінка 4,1 бала. У виробничому випробуванні одержано урожайність 52,4 - 63 ц/га [27].

Миронівська 30. Різновидність лютесценс ; група стиглості середньоранній ; форма куща прямостояча ; стебло товсте, міцне, пусте ; листки зелені ; колос білий, призматичний, до верху звужується, середньої щільності. Зернівка червона, крупна. Напрям використання зерновий, цінний. Урожайність 57,1 ц/га ; зимостійкість 4,5 бала ; висота рослин 85 см ; маса 1000 зерен48,3 г. Стійкість проти вилягання 4,7, осипання 4,8, посухи 4,6 бала. Ураженість борошнистою росою 11,3, бурою іржею 17,2%, фузаріозом 8,4%. Вміст білка 12,8%, вміст клейковини 27,6%. Загальна хлібопекарська оцінка 3,7 бала.

Веселка. Різновидність лютесценс ; середньої стиглості ; колос білий призматичний, безостий з остеподібним утворенням ; зернівка червона, крупна, овальна з розвиненим чубком. Напрям використання зерновий, цінний. Урожайність 56,3 ц/га ; зимостійкість 4,6 бала ; висота рослин 88 см. Маса 1000 зерен 44,2 г ; стійкість проти вилягання 4,7 бала. Ураженість борошнистою росою 10,6% ; бурою іржею 15,1% ; фузаріозом 10,3%. Вміст білка 14,,5% ; клейковини 30,3 % ; загальна хлібопекарська оцінка 3,6 бала.

Страницы: 1, 2, 3, 4