Діагноз ставиться на основі епізоотичних даних, клінічних ознак і мікроскопу.

Для дослідження беремо зіскоб з периферичних ділянок, поміщаємо в чашку Петрі, заливаємо 10 % їдким натром і підігріваємо на полум'ї. Далі, наливши гліцерин, накриваємо покривним скельцем і продивляємося під мікроскопом, при чому виявляємо характерні гриби.

На момент встановлення діагнозу у тварин відмічаємо такі ознаки: на шкірі голови, рідше спини, шиї, тулуба видно уражені ділянки розміром (2-5 см), шкіра в цих ділянках потовщена, вкрита струпами при знятті яких виділяється гнійний ексудат. Дані ознаки характерні для глибокої фолікулярної форми. Розрізняють також поверхневу форму, при цьому характерно поява обмежених 1-5 см. плям на шкірі із скуйовдженим волоссям. При пальпації таких ділянок промацуються дрібні горбики. Поступово плями можуть збільшуватись, поверхня їх спочатку лущиться, а потім покривається азбестоподібними кірочками. При видаленні їх оголюється волога поверхня шкіри з підстриженим волоссям. У більшості тварин відмічають підвищену подразливість в місцях ураження шкіри. Звичайно до 5-8 дня кірочки відстають і на цих ділянках з центру починає рости волосся. При глибокій формі, перебіг якої 2 міс. і більше на місці ураження в подальшому утворюються рубці. Молоді тварини в період хвороби відстають в рості, втрачають вагу. Поверхнева форма частіше зустрічається у літній період, глибока в осінньо-зимовий. Скупчене розміщення, антисанітарні умови, повноцінна годівля сприяє розвитку більш важких форм трихофітії у всіх видів тварин. Стерту форму частіше реєструють в теплий період року і у дорослих тварин. У хворих в області голови, рідше інших ділянок тіла з'являються вогнища облисіння з поверхнею, що лущиться. В цих ділянках немає вираженої запальної реакції. При видаленні кірочок залишається гладка поверхня шкіри, де на протязі двох тижнів з'являється волосся.

Захворюваність на трихофітію в СГК ім. Щорса по відношенню до всього сприйнятливого поголів'я складає: 923 гол - 100 %

3. Заходи, які проводилися в господарстві після встановлення

Хворим тваринам з лікувальною метою вводили вакцину ЛТФ-130 в дозі 10 мл. На 1 гол. внутрішньом'язово Хворі тварини були ізольовані в окремому приміщенні. Місцево на уражені ділянки застосовували мазь «Ям».

Основною причиною є недотримання строків профілактичних щеплень проти трихофітії. Захворіло 28 телят до 6 міс, решта поголів'я було вакциноване і не захворіло.

Диференційний діагноз був проведений щодо мікроспорії; спори трихофітонів більш круглі, ніж у мікроспорів і розташовуються ланцюжком. При люмінесцентній мікроспорії волосся уражене мікроспорами дає яскраво-зелене світіння, чого не буває при трихофітії.

При корості більший характер ураження шкірних покривів, а при мікроскопії матеріалу знаходять коростяних кліщів. Екземи і дерматити не супроводжуються утворенням обмежених плям, волосся не ломається, як це буває при трихофітії.

Дезінфекції проводилися регулярно через кожних 7 днів, а в кінці було проведено заключну дезінфекцію. Для дезінфекції використовували лужний розчин формаліну з вмістом 1 % лугу і 5 % формаліну. Проводили допомогою ДУКа.

Гній з приміщення видаляли вчасно і знезаражували біотермічно. Дезінсекція і дератизація так і не проводилась.

Обслуговуючий персонал був забезпечений спецодягом і взуттям.

В результаті проведених лікувальних заходів тварини, які захворіли на трихофітію одужали. Клінічно здорових тварин вакцинували вакциною ЛТФ-130 в дозі 5 мл на 1 гол., ревакцинацію проводили через 10 днів.

4. Аналіз проведених заходів, їх ефективність та наукове обгрунтування

Для попередження захворювання в господарстві слід було б провести профілактичну вакцинацію тварин. Потрібно звернути увагу на умови утримання і годівлі тварин. Якщо ці умови погані, і це призводить до пониження резистентності організму, який стає більш сприйнятливим патогенних грибків (факторів), тому годівля тварин повинна бути повноцінна та збалансована за всіма показниками. Для цього молодняку давали мінеральну і вітамінну підкормку.

В господарстві хворих і підозрілих тварин виділили в окрему групу гою недопущення поширення хвороби. Для лікування застосовувалися подвійна доза вакцини ЛТФ-130, а місцево застосовувалась мазь «Ям». Всі хворі тварини після проведеного псування одужали і ефективність лікування становить 100 %.

Крім даних препаратів (H.A. Спесивцеві, i960 р.) радить використовувати 5-10 % саліцилову мазь, 10 % саліциловий спирт, 10 % настоянку йоду, сірчаний ангідрид, 3-10 % розчин карболової і бензойної кислоти, йодоформ, одно хлористий йод, трихоцетин: кірочки можна обробляти пом'якшуючими препаратами, такими як: риб'ячий жир, вазелін, соняшникова олія.

Високоефективний при трихофітії ВРХ, коней, хутрових звірів і мікроспорії кролів антибіотик гризеофульвін. Його дають із концкормами в дозі 20 мг/кг живої ваги протягом 8-15 днів (В.П. Литвин, А.И. Паживин, 1991 г.).

З метою запобігання поширення трихофітії в товаристві було заборонено виводити тварин із неблагополучних груп в інші приміщення, новоприбувших піддавали профілактичному карантинуванню. Для знищення збудника в зовнішньому середовищі була проведена механічна очистка приміщень, а потім дезінфекція. Гній на протязі всього періоду знезаражували біотермічно.

Оскільки люди також хворіють на стригучий лишай, обслуговуючому персоналу, який працював біля хворих тварин, було видано спецодяг. Недоліком було те, що на фермі не було обладнано побутової кімнати та душових.

Був попереджений на ферму доступ сторонніх осіб. При виході на фермі були обладнані дезкилимки, які періодично змочувалися .езрозчином.

Головним ветлікарем господарства була прочитана тваринникам лекція, про шляхи зараження людей стригучим лишаєм і засоби попередження цієї хвороби та методи боротьби з нею. Були повідомлені органи охорони здоров'я.

Перед зняттям обмежень була проведена заключна дезінфекція липень. Ферму оголосили благополучною. Перед ним минуло 15 днів п ля одужання останньої хворої тварини після заключної дезінфекції. Економічні збитки від зниження продуктивності тварин складають: І2 = Кп х Мз хЦ = 9,1 х 28 х 3,8 = 968,24 грн.

Економічні збитки попереджені в результаті лікування хворих тварин складають: Пуі =Мо х Кзі х Куі-1 = 611 х 0,204 х 34,58 - 968,24= 3341,94 гривні, могло б втратити господарство, якби не провело відповідних заходів.

5.Висновки і пропозиції

Узагальнивши всі дані, можна вважати, що причиною захворювання телят в СГК ім..Щорса було інфіковане приміщення, в яке помістили молодняк до 6 міс. Оскільки за даними М.І. Горбань, 1989 р., збудник трихофітії на ураженому волосі живуть більше як 4-7 років, у гної і гноївці - до 8 місяців, а спорадичні випадки захворювання спостерігалися раніше. Хворих тварин лікували, а дезінфекції не проводили. З метою ліквідації хвороби в господарстві було проведено щеплення здорових тварин вакциною ЛТФ-130, д хворим вводили подвійну дозу цієї вакцини, місцево застосовували мазь «Ям». Застосування цих препаратів мало хороший ефект, всі хворі тварини одужали.

Провівши оздоровчі заходи, товариство попередило значні економічні збитки від можливого поширення хвороби. Після здійснення

КОМПЛЕКСУ заходів трихофітія на фермі була ліквідована. Тому за рахунок чіткого виконання оздоровчих заходів з дотриманням правил та інструкцій ветеринарного законодавства, впровадження в практику виробництва передових методів роботи було забезпечено повну ліквідацію стригучого лишаю.

Під час літнього періоду приміщення слід звільнити, провести їх ремонт, санацію та дезінфекцію.

Організувати годівлю тварин у відповідності з потребами, забезпечити тварин в зимово-стійловий період мінеральними і змінними підкормками.

Підтримувати на фермі належний санітарний стан та покращити погляд за тваринами.

18.12.2009 рік

6. Список використаної літератури

1. Божко Г.А. Організація протиепізоотичних заходів. К.: Урожай, 1987 - 270 с.

2. Горбань М.І. Епізоотологія з мікробіологією. - К.: Вища школа, 1989 - 310 с.

3. Демчик М.В., Чорний М.В, Висока П.М. Гігієна тварин. -К.: Урожай, 1986 - 177 с.

4. Инасенко А.Е., Сомего И.И. Зоогигиенический и санитарный режим на фермах и комплексах. - Минск: Урожай, 1985 - 1 17 с.

5. Колопаткин A.A., Бокулов И.А., Пусскин Я.В. Гпизоотология и инфекционные болезни с/х животных. - М.: Колос, 1984 -543 с.

6. Литвин В.П., Ярчук Б.М., Загальна епізоотологія. - К.: Урожай, 1995 -254 с.

7. Литвин В.П., Поживин Л.И. Инфекционные и инвазионные болезни телят. - К.: Урожай, 1991 -206 с.

8. Петрович СВ. Микозы животных. - М.: Росагропромиздат, 1989 - 172 с.

9. Садилов В.Г. Профілактика инфекционных болезней крупного рогатого скота. -М.: Росагропромиздат, 1989- 172 с.

Додатки

Копія

СГК ім.. Щорса с. Ладиги

Акт

від 23Л0.2009 р.

Ми, що нижче підписалися: головний ветлікар господарства Дубина Л.В., телятниця Романюк О.М. склали даний акт про те, що цього числа було проведено профілактичне щеплення проти стригучого лишая в кількості 109 голів.

Щеплення проводили вакциною ЛТФ-130 проти трихофітії. Виготовлена Ставропольською біофабрикою 14.06.2007 р., термін придатності 24 місяці. Серія 26, контроль №26.

Вакцину вводили дворазово з інтервалом 10 днів, в дозі 5 мл на внутрішньом'язево. Місце введення попередньо вистригали і обробляли 70 % етиловим спиртом. Витрачені матеріали: вати білої-46 г, спирту етилового - 84 мл. Для щеплення використали 1090 мл вакцини. Залишок знищили кип"ятіння.

Спостереження за тваринами покладено на ветфельдшера Круць СМ.

Підписи:

Дубина Л. В. Романюк О.М.

Страницы: 1, 2