Сільське господарство США

Міністерство освіти і науки України

Основною організаційною формою сільськогосподарського виробництва у США є ферма.

Ш Площа, яку займають ферми - 393471 тис.га

Ш Кількість ферм - 2073 тис.

Ш Середній розмір ділянки ферми - 190 га

Ш Частка ферм, що знаходяться у власності окремих родин - 57,7 %

В остані десятиліття роль маленьких ферм в сільськогосподарській сфері суттєвої роль не відіграє, цю функцію взяли на себе великі ферми, доля яких на ринку складає більше ніж 80%. До крупних ферм належать ті, обсяги реалізації яких понад 250 тис. дол/рік; середня площа сільгоспугідь крупної ферми - 1 тис. га (тобто приблизно в 10 разів менша, ніж "нашого" колгоспу). До середніх ферм належать господарства з обсягом реалізації у межах 40- 250 тис. дол/рік, у малих ферм обсяг реалізації до 40 тис. дол/рік.

Ш Кількість великих ферм, від їх загальної кількості - 5 %

Ш Кількість середніх ферм, від їх загалної кількості - 22 %

Ш Кількість маленьких ферм, від їх загальної кількості - 73 %

Завдяки щедрості природи і умілому використанню техніки, добрив і хімікатів, американський фермер практично не має собі рівних у виробництві рясної і дешевої продукції.

Розвиток сільського господарства США віддзеркалює так звану фермерську проблему, суть якої полягає в тому, що фермерські доходи продовжують відставати від доходів у несільськогосподарському секторі, незважаючи на такі конкретні факти: 1) після Другої світової війни продуктивність праці у сільському господарстві в 2,5-3 рази перевищувала продуктивність праці у промисловості; 2) 1920 р. кожний сільськогосподарський працівник забезпечував продовольством чотирьох громадян, 1947 р. - вже 14, а зараз - 96- 98 громадян; 3) головним засобом зменшення витрат виробництва у сільському господарстві вважають створення принципово нової агротехнічної бази при відносній стабілізації зайнятих.

На приорітетність аграрного сектора вказує ще той факт, що він відноситься до першої групи по забезпеченню енергоносіями, наряду з озброєнними силими.

Якщо виникає необхідність виділити додаткові засоби на сільське господарство в Конгресі негайно піднімається тема про загрозу національної безпеки країни и питання вирішується позитивно. "Критики аграрної політики Сполучених Штатів хочуть, щоб замість США продовольчі продукти вироблялись в нестабільних регіонах, на зразок країн третього світу. Чи хочуть рядові американці залежати від імпорту продовольства з країн третього світу?.. Дуже часто ці регіони політичної нестабільності, нездатні забезпечити належної безпеки продовольства, яка необхідна американцям. В кращому випадку турботу викликають іноземні методи виробництва, в гіршому - загроза біотероризма. " Тому не дивно, що всі питання підтримки сільського господарства, являються для США питаннями державного значення.

США розташована в усіх кліматичних поясах, що сприяє розвитку сільського господарства (див. Додаток В). Основними культурами є практично усі відомі види рослин (пшениця, кукурудза, фрукти, овочі, бавовна і т. д.), розвинуте також тваринництво, особливо птахівництво.

Землеробство і тваринництво займають приблизно однакове місце і є багатогалузевим. В землеробстві на перше місце треба поставити виробництво кормового зерна - кукурудзи, ячменю і сорго. Важлива роль належить кукурудзі. Її збір приблизно 200-240 млн т, тобто до 2/5 світового збору.

Як продовольче зерно вирощують пшеницю і рис. Збір пшениці сягає до 75 млн т, а рису - до 8 млн т. Загальний збір зерна в США досягає 360 млн т.

Серед олійних - соя, арахіс, соняшник і бавовник. Головна роль належить сої (3/5 світового збору) - культура, що перетворила США з найбільшого імпортера на найбільшого експортера олійних в світі.

В США культивують і цукрові буряки, і цукрову тростину. Взагалі, виробництво цукру тут - одне з найбільших в світі. Разом з тим, США є імпортером цукру з інших країн.

Серед технічних культур найбільше значення мають тютюн і бавовник. США є одним з провідних їх виробників. На частку США приходиться від 10 до 25% бавовни, пшениці, тютюну і рослинних олій.

США являються найбільшим виробником суниці садової (полуниці) у світі, а штат Каліфорнія - найбільшим виробником цієї ягоди в США. За оцінками експертів, вартість вирощуваної фермерами Каліфорнії суниці оцінюється в 1,2 млрд. дол. на рік. При цьому площа під цією культурою й її загальне виробництво продовжують зростати щорічно завдяки тенденції зростання споживання фруктів і ягід. Про це повідомив сайт FreshPlaza.

За інформацією сайту Freshplaza.com, виробництво чорниці у Чилі є найбільш динамічно зростаючим сегментом плодоовочевого бізнесу. Якщо в 1998 р. виручка від експорту лохини з Чилі складала 17 млн. дол. США, то в 2006 р. виручка експортерів цього товару досягла 199 млн. дол. США, що зробило лохину четвертим найважливішим продуктом сектора за розмірами експортної виручки. Більша виручка надходить тільки від традиційних культур: столовий виноград (910 млн. дол. США), яблука (423 млн. дол. США) та ківі (121 млн. дол. США).

США характеризується великим поголів'ям (понад 100 млн голів великої рогатої худоби, з них 10 млн - молочні корови, 60 млн голів свиней, 6,2 млрд бройлерів), високою продуктивністю і міцною кормовою базою (комбікорми, сіяні трави, грубі пасовища).

Виробництво м'яса в США весь час зростає і перевищило вже 34 млн т на рік. Більше 2/5 його припадає на “біле м'ясо” - м'ясо птиці.

Рибальство є також розвиненою галуззю господарства США. Щорічний вилов риби - 5-6 млн т.

Стосовно харчування американців, у ньому найважливішу роль відіграють м'ясо та інші продукти тваринного походження (крім тваринного масла), риба, олія, цукор, овочі і фрукти, різні напої, переважно фруктові соки. Споживання хліба, борошна, круп та картоплі незначне.

Частка зайнятості трудових ресурсів в сільському господарстві незначна лише 2,9 % працюючих (див. Додаток Г). Головною причиною цього є те, що в сільському господарстві США широко використовують нові технології, як наслідок, зайнятість є мінімальною (2,8 млн осіб - 1,4 млн фермерів і 0,8 млн найманих робітників) і продовжує зменшуватись.

Серед інших особливостей розвитку сільського господарства у США можна виділити:

Ш широко розвинуту порайонну й товарну спеціалізацію фермерських господарств;

Ш друге, виважену політику фінансування впровадження біо- та інформаційної технологій в аграрний сектор (реалізується здебільшого за рахунок банківського кредитування);

Ш створення спеціальних високопродуктивних машин для обробітку різних культур, їхньої первинної переробки та зберігання, а також програм інтегрованого захисту рослин від хвороб, бур'янів та шкідників (наприклад, система Ай-Пі-Ем - "Інтегрейтед Пест Менеджмент");

Ш прискорений процес посилення виробничих зв'язків сільського господарства із суміжними галузями, які обслуговують і доводять його продукцію до споживачів, створення на цій основі системи агробізнесу, в якій панівне становище мають фермерські кооперативні об'єднання й концерни харчової та інших галузей обробної промисловості;

Ш відносне послаблення позицій США на світових ринках сільськогосподарських товарів.

Отже, можна зробити висновки про те, що сільське господарство Сполучених Штатів являє собою великий бізнес. Воно є багатогалузевим: важливу роль відіграють землеробство, і тваринництво. Основною організаційною формою сільськогосподарського виробництва у США є ферма.

2. Передумови розвитку галузі

США досить молода країна, порівняно з іншими. Її історія як незалежної дежрави налічує трохи більше 230 років. Але не дивлячись на це нині вона являється провідною країною світу.

Для того щоб повнісню розкрити питання огляд розвитку сільського господарства потрібно почати з того періоду, коли США була ще англійською колонією. В той час специфічно розвивалося сільське господарство в південних колоніях. Це пояснюється наявністю значної площі плодючих земель, теплим кліматом, що дозволяло вирощувати продукти, які користувалися значним попитом на світовому ринку. Пізніше придатні кліматичні умови призвели до становлення плантаційного господарства з використанням праці рабів-негрів. В кінці XVIII столітті приблизно 90-95% населення США займалися сільським господарством. Для молодої незалежної держави аграрне питання було надзвичайно важливим, тим більш, що в кінці XVIII століття - першій половині ХІХ століття границі США швидко розширювались. Один за одним виникали штати, котрі приймалися в союз федерації.

Розширення території супроводжувалось буйним ростом населення. Так, з 1790 по 1860 р. чисельність населення за цей період збільшилася з 3927 тис. до 31443 тис. чол.

Колонізація вільних земель стає найкрупнішим фактором розвитку американського капіталізму в сільському господарстві. Видатний Гомстед-акт, виданий президентом А. Лінкольном в 1862 р. давав право кожному громадянину США після сплати 10 дол. реєстраційного збору отримати 160 акрів землі, що ставали власністю після п'яти років проживання на ній, обробітку та забудови. Ті, хто бажав, могли отримати землю до 5-річного строку, заплативши до 1,25 дол. за 1 акр після 5-місячного проживання на гомстеді. За 1860-1900 рр. було роздано 1,4 млн. гомстедів. Площа оброблюваних земель збільшилася в 2,2 рази. У розпорядженні індійців залишилося менше 2% землі. Видання Гомстед-акту послугувало «приманкою» для переселенців, які по-перше отримували ділянку землі від федерального правління, а не від землевласника; по-друге, ця земля була вільною від абсолютної ренти, що суттєво знижувало собівартість сільськогосподарської продукції, стимулювало приватну ініціативу, сприяло зростанню продуктивності праці.

Страницы: 1, 2, 3, 4