2.1 Вибір напруги та схеми живлення

Для живлення електроприймачів електроосвітлювальної мережі вибираємо систему напруг 380/220 В, з глухо заземленою нейтраллю, частотою 50 Гц.

В сухих приміщеннях з не струмоведучими полами використовуємо розетки 220 В.Приймаємо магістральну систему живлення освітлювальних установок.

2.2 Розмітка на плані приміщення місць установки світильників, розеток, вимикачів

На плані приміщення помічаємо місця установки світильників, вимикачів та інших струмоприймачів, приєднуємо до освітлювальної мережі.

Помічаємо місце установки ввідного розподільчого щита, аварійного та освітлювального щитка. Ввідний розподільчий щит встановлюємо в вентиляційній. Аварійний та освітлювальний щитки - в коридорі.

2.3 Вибір місць розміщення групових освітлювальних щитів

- в центрі електричних навантажень;

- в доступному та зручному місці для обслуговування;

- в приміщеннях з сприятливим середовищам.

2.4 Вибір трас прокладання освітлювальної мережі

Розмічуємо ліній прокладки проводів, кабелів, труб. Проводи, труби, кабелі відкритих електропроводок розмічаємо паралельно архітектурним лініям приміщення, з точки зору забезпечення технологічного процесу та економії електроенергії для освітлення.

Визначаємо розрахункові навантаження по групам:

Ррозр. = Рвст • Кс , (2.1)

де Рвст - встановлена потужність, Вт;

Кс - коефіцієнт спросу, Кс = 1.

Ррозр.1 = 5200Вт;

Ррозр.2 = 5200 Вт;

Ррозр.3 = 5200 Вт;

Ррозр.4 = 5200 Вт;

Ррозр.5 = 5200 Вт;

Ррозр.6 = 7800 Вт ;

Ррозр.7= 3650 Вт ;

Ррозр.8 = 2300 Вт ;

2160 Вт.

Розрахункові навантаження по фазам

Ррозр.А = Ррозр.1+ Ррозр.2+ Ррозр.7

Ррозр.А = 5200+5200+3650=14050 Вт;

Ррозр.В = Ррозр.3 + Ррозр.4+ Ррозр.8;

Ррозр.В = 5200 + 5200+2300 = 12700 Вт;

Ррозр.С = Ррозр.5+ Ррозр.6;

Ррозр.С = 5200 +7800 = 13000 Вт.

Навантаження по фазам розрізняються незначно, що визначається коефіцієнтом одночасності праці електроприймачів.

2.5 Вибір марок проводів і спосіб їх прокладання

Від електропроводки, марку і спосіб прокладання або кабелів вибираємо в залежності від призначення, умов оточуючого середовища, характеристики електроприймачів, вимог техніки безпеки, протипожежних правил та ін.

В якості електропроводки в даному приміщенні використовуємо проводи і кабелі з алюмінієвими жилами. Освітлювальний та аварійний груповий щит живиться від розподільчого щита кабелем марки АВВГ, прокладений по основі.

В приміщенні для свиноматок з поросятами проводку прокладуємо тросовом проводом АВТС-1. В інших виробничих приміщеннях проводку виконуємо проводом АПВ скрито під штукатуркою. Проводку на аварійне освітлення виконуємо проводом АПВ скрито під штукатуркою.

2.6 Розрахунок поперечного перерізу проводу на мінімум провідникового матеріалу (по величині допустимої втрати напруги) ї перевірка вибраного перерізу на нагрів і механічну міцність

Площу поперечного перерізу проводів вибираємо за допустимою втратою напруги, з послідуючою перевіркою на умови нагріву та механічну міцність.

Розрахунок площі проводів за допустимою втратою напруги (за мінімумом провідникового матеріалу).

?А1-А2 = 32 м

?А1-А3 = 34 м

?ав = 342 м

?1 = 40 м

?2= ?5 = ?8 = ?11 = ?14 = ?17 = ?19 = 60м

?3= ?6 = ?9 = ?12 = ?15 = ?20 = 65м

?4= 30 м

?7= ?22= 20 м

?10= ?21= ?23= ?37 = 14 м

?13= ?38 = 28 м

?16= 32 м

?18 =5 м

?25 = 46 м

?24 =?32 = 16 м

?26 = 94 м

?27 = 84 м

?28 = 44 м

?29= 13 м

?30= ?35 = 4 м

?31=18 м

?33 = 49 м

?34 = ?36 = 10 м

Рвст А1-А2 = 39750 Вт

Рвст А1-А3 = 2160 Вт

Рав = 2160 Вт

Р1= … = Р13 =2600 Вт

Р14 = Р21 = Р25 = Р26= Р27 = Р23 =300 Вт

Р15=1000 Вт

Р16 =700 Вт

Р17 =Р19= Р20 =450 Вт

Р22 =500Вт

Р24 =600 Вт

Рисунок 2.1 - Розрахункова схема освітлювальної мережі.

Розрахунок момента навантаження на всіх дільницях:

МА1-А2 = Рвст А1-А2 • ?А1-А2 , (2.2)

де Рвст А1-А2 - сумарна встановлена потужність, Вт;

?А1-А2 - довжина живлючої мережі, м

МА1-А2 = 39750 • 34 = 1351,5 кВт•м

Розрахунок момента навантаження на аварійній дільниці:

МА1-А3=2160•32=69,12кВт•м

Момент навантаження відгалужень:

= УР • ? , (2.3)

де Р - навантаження, кВт;

? - довжина ділянки по якій проходить струм цього навантаження, м

= Р1•(?1+ ?2)+Р2 •( ?1 + ?3)

=2600 (40+60)+2600(65+40)=533 кВт • м

= Р3 •(?5 + ?4)+ Р4 •( ?6+ ?4)

=2600(60+30)+2600(65+30)=481кВм

= Р5 • (?8+ ?7 )+ Р8•(?12+ ?10)

= 2600(60+20)+2600(65+20)=429кВт • м

= Р7 •( ?11+?10 )+ Р8 •( ?12 + ?10)

=2600(60+14)+2600(65+14) =397,8 кВт • м

= Р9 •(?14+ ?13) + Р10•( ?15 + ?13)

= 2600(60+28)+2600(65+28)=470,6 кВт • м

=Р11 •(?17+ ?16) + Р12•( ?19 + ?18+ ?16) + Р13•( ?20+ ?18+ ?16)

=2600(60+32)+2600(60+5+32)+2600(65+5+32)= 756,6 кВт • м

=Р14 •(?22+ ?21) + Р15•( ?23 + ?21) + Р16•( ?24+ ?21) + Р17 •( ?25+?21)+ Р19 •(?27+ ?26 + ?21) + Р20•( ?28+?26+?21) + Р21•( ?29+?26+?21)

=300(20+14)+1000(28)+700(16+14)+450(60)+450(84+94+14)+450(44+94+14)+300(13+94+14)= 277,3кВт • м

=Р22 •(?31+ ?30) + Р23•( ?32 + ?30) + Р24•( ?33+ ?30) + Р25 •( ?34+?38+?30)+ Р26 •(?36+ ?35 + ?38 + ?30) + Р27•( ?37+?35+?38+ ?30)

=300(18+4)+300(20)+600(49+4)+300(10+28+4)+300(10+4+28+4)+300(14+4+28+4)= 90,2кВт • м

=2160*342=738,72 кВт м

Визначаємо площу перерізу проводу на живильній дільниці:

(2.4)

де - момент навантаження на живлючій дільниці, кВт •м;

,,,- моменти навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів, кВт •м;

- коефіцієнт приведення моментів навантаження, = 1,85 [2]

- коефіцієнт визначається в залежності від матеріалу провода, кількістю проводів мережі та від системи напруги, С4 = 46; С2 = 7,7 [2]

- допустимі втрати напруги в мережі, = 2,5%.[2]

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 95 мм2

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці А1 - А2

(2.5)

Розраховуємо групову мережу:

Визначаємо площу перерізу проводу першої групи:

(2.6)

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 35 мм2

Визначаємо втрату напруги на першій групі:

(2.7)

Визначаємо площу перерізу проводу другої групи:

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 35 мм2

Визначаємо втрату напруги на другій групі:

Визначаємо площу перерізу проводу третьої групи:

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 35 мм2

Визначаємо втрату напруги на третій групі:

Визначаємо площу перерізу проводу четвертої групи:

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 25 мм2

Визначаємо втрату напруги на четвертій групі:

Визначаємо площу перерізу проводу п'ятої групи:

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 35 мм2

Визначаємо втрату напруги на п'ятій групі:

Визначаємо площу перерізу проводу шостої групи:

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 50 мм2

Визначаємо втрату напруги на шостій групі:

Визначаємо площу перерізу проводу сьомої групи:

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 25 мм2

Визначаємо втрату напруги на сьомій групі:

Визначаємо площу перерізу проводу восьмої групи:

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 6 мм2

Визначаємо втрату напруги на восьмій групі:

Визначаємо площу перерізу проводу на аварійній дільниці:

,

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 16 мм2

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці А1 - А3

Визначаємо площу перерізу проводу аварійної групи:

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 50 мм2

Визначаємо втрату напруги на аварійній групі:

Перевірка вибраної площі перерізу по втратам напруги:

(2.8)

На першій групі:

0,31+1,97=2,28%

На другій групі:

0,31+1,78=2,09%

На третій групі:

0,31+1,59=1,9%

На четвертій групі:

0,31+2,06=2,37%

На п'ятій групі:

0,31+1,75=2,06%

На шостій групі:

0,31+1,96=2,27%

На сьомій групі:

0,31+1,44=1,75%

На восьмій групі:

0,31+1,95=2,26%

На аварійній групі:

0,09+1,91=2%

Перевірка вибраної площі перерізу по умовам нагріву і механічної міцності.

Перевірка за умовою нагріву виконується по наступній умові:

Ірозр Ітр.доп. , (2.9)

де Ітр.доп. - тривало допустимий струм

Тривало допустимий струм має наступні значення для площ перерізу [4]:

S1,2,3,5 = 35 мм2 - Ітр.доп. = 130А (АВТС-1 - на тросу);

S4 = 25 мм2 - Ітр.доп. = 105А (АВТС-1 - на тросу);

S6 = 50 мм2 - Ітр.доп. = 165А (АВТС-1 - на тросу);

SА1-А2 = 95 мм2 - Ітр.доп. = 153А (АВВГ - по основі);

=16 мм2 - Ітр.доп. = 54А (АВВГ - по основі);

=50 мм2 - Ітр.доп. = 140А (АПВ - скрито);

=25 мм2 - Ітр.доп. = 85А (АПВ - скрито);

=6 мм2 - Ітр.доп. = 36А (АПВ - скрито);

Визначаємо значення розрахункових струмів для кожної групи:

ІрозрА1-А2 = , (2.10)

де - фазна напруга, = 220В.

- коефіцієнт потужності,

ІрозрА1-А2 =

62,1А > 153А

ІрозрА1-А3 =

3,27А > 54А

Ірозр1 = (2.11)

Ірозр1 =

23,63А > 130А

Ірозр2 =

23,63А > 130А

Ірозр3 =

23,63А > 130А

Ірозр4 =

23,63А > 105А

Ірозр5 =

23,63А > 130А

Ірозр6 =

30,1А > 165А

Ірозр7 =

17,1А > 70А

Ірозр8 =

11А > 30А

Іав =

9,8А > 120А

Умови вибору проводу по нагріву виконуються.

Розподіляємо сили струмів по фазам:

А=23,63+23,63+17,1=64,36А

В=23,63+23,63+11=58,26А.

С=23,63+30,1=53,73А.

Обираємо струм фази А за ІрозрА1-А2=64,36А.

ПУЭ регламентує мінімальний переріз встановлених проводів в залежності від матеріалу та способів його прокладання. Для алюмінієвих проводів прокладених скритно, воно відповідає 2,5 мм2. Таким чином, проводи з обраним перерізом відповідають умовам нагріву та механічної міцності.

2.7 Вибір типу щитів

Ввідний щит вибираємо за [7]. Вибираємо ПР11-3086-54У1 ТУ 16-536.610-82 напругою 380В змінного струму, з фідерними вимикачами АЕ2056М з тепловими і електромагнітними розчіплювачами силою струму на 80А.

Навантаження освітлювального щита представляє вісім груп, вибираємо груповий освітлювальний щиток навісного виконання типу ЯРН 8501-4003 з 12 вимикачами типу ВА14-26 з номінальним струмом 32А, чотири вимикачі будуть знаходиться в резерві. Аварійний щиток вибираємо типу Я-3161-23.

2.8 Вибір пускової і захисної апаратури

На прикладі першої групи для керування світлом здійснюємо розрахунок і вибір автоматичного вимикача згідно умов:

По номінальній напрузі автомата, В:

Uн.а. ? Uн.м , (2.12)

Uн.а. =380В ? Uн.м = 220В ,

де Uн.а - номінальна напруга автомата, В;

Uн.м - номінальна напруга мережі, В;

По номінальному струму автомата, А:

Ін.а. ? Ірозр.1., (2.13)

де Ін.а. - номінальний струм автомата, А;

Ірозр.1. - номінальний розрахунковий струм групи;

Ін.а. =32А. ? Ірозр.1=23,63А.

За струмом теплового розчіплювача, Ін.розч., А:

Ін.розч. ? Ірозр.1. · Кн.т. (2.14)

де Кн.т. - коефіцієнт надійності, який враховує розкидання за струмами спрацювання теплового розчіплювача, Кн.т. = 1,4[7];

Ін.розч. ? 23,63· 1,4 = 31,7А

Вибираємо тепловий розчіплювач з номінальною силою струму на 32А.

Вибираємо автоматичний вимикач серії ВА14-26-14 з номінальними даними : Ін.а. = 32А ; Ін.розч. = 32А ; Uн.а.=380/220В.

Аналогічно, з урахуванням навантажень, здійснюємо вибір автоматичних вимикачів для інших освітлювальних груп. Дані розрахунків зводимо до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Дані по вибору автоматичних вимикачів

2.9 Заходи по захисту обслуговуючого пресоналу по техніці безпеки

До заходів з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання відносяться організаційні та технічні засоби безпеки.

До організаційних заходів відносяться наступні роботи: насамперед для безпечного проведення робіт призначають робітників, відповідаючих за ці роботи; оформляють наряд або розпорядження; щоб приступити до роботи, необхідно оформити дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск; підготувати робоче місце та допуск до роботи; установити нагляд при виконанні робіт; перевод на інше робоче місце, а також оформити перерви у роботі та її закінчення.

При технічних заходах виконують наступні роботи: перевіряють необхідні відключення і приймають заходи, які перешкоджають помилковому чи самопроізвольному включенню комутаційної апаратури; вивішують забороняючі плакати на приводах ручного чи ключах дистанційного керування комутаційної апаратури. У випадку необхідності струмоведучі частини відгороджують; приєднують до землі переносне заземлення; перевіряють відсутність напруги на струмоведучих частинах, які необхідно приєднати до заземлення; необхідно встановити заземлення безпосередньо після перевірки відсутності напруги, повісити плакати „заземлено” на приводах комутаційних апаратів, а також огородити при необхідності робоче місце або струмоведучі частини, які залишилися під напругою і вивісити на огородженні плакати безпеки. В залежності від місцевих умов струмоведучі частини огороджають перед або після їх заземлення.

Для захисту від ураження електричним струмом використовують наступні заходи:

1. Ізоляція струмоведучих частин;

2. Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті;

3. Огородження струмоведучих частин;

2.10 Складання специфікації на матеріали і обладнання

В специфікацію заносимо типи та кількість ввідного та освітлювального щитів, світильників, люмінесцентних ламп та ламп розжарювання, проводів і кабелі, розеток, монтажних коробок та вимикачів.

Специфікацію матеріалів та обладнання представляємо в графічній частині курсового проекту.

Література

1. Степанцов В.П. Светотехническое оборудование в сельскохозяйственном производстве: - М.: Урожай, 1987.-216с.

2. Козинский В.А. Электрическое освещение и облучение: - М.: Агропромиздат, 1991.-239.

3. Жилинский Ю.М. Электрическое освещение и облучение: - М.: Колос, 1982.-272.

4. Правило устройства электрооборудования. -М.:Энергоатомиздат, 1985.

5. Справочная книга для проектирования электрического освещения / Под. редакцией Г.М. Кноринга / - Л.: Энергия, 1976.- 384с.

6. Рекомендации по проектированию освещения животноводческих помещений. - М.: Стройиздат, 1981.

7. Довідник сільського електрика. За ред. Олійника В.С. - Київ: Урожай, 1983.

Страницы: 1, 2, 3, 4