Розмічуємо ліній прокладки проводів, кабелів, труб. Проводи, труби, кабелі відкритих електропроводок розмічаємо паралельно архітектурним лініям приміщення, з точки зору забезпечення технологічного процесу та економії електроенергії для освітлення.

Групова лінія, яка живить світильники з люмінесцентними лампами, повинна мати не більше 50 ламп на фазу, світильника з лампами розжарювання, ДРЛ, ДНаТ не більше 20 ламп на фазу, включаючи в цю кількість також штепсельні розетки.

Визначаємо розрахункові навантаження по групам:

Ррозр. = Рвст • Кс (2.1)

де Рвст - встановлена потужність, Вт;

Кс - коефіцієнт спросу, Кс = 1.

Ррозр.1 = 4800 Вт;

Ррозр.2 = 4800 Вт;

Ррозр.3 = 4900 Вт;

Ррозр.4 = 1100 Вт

Ррозр.5 = 975 Вт

Ррозр.6 =1800 Вт

Ррозр.7 = 750 Вт

Ррозр.8 = 1200 Вт

Розрахункові навантаження по фазам

Ррозр.А = Ррозр.1 + Ррозр.4 + Ррозр.7 = 6650 Вт;

Ррозр.В = Ррозр.2 + Ррозр.5 + Ррозр.8 = 6975 Вт;

Ррозр.С = Ррозр.3 + Ррозр.6 = 6700 Вт;

Навантаження по фазам розрізняються незначно, що визначається коефіцієнтом одночасності праці електроприймачів.

2.5 Вибір марок проводів і спосіб їх прокладання

Від електропроводки, марку і спосіб прокладання або кабелів вибираємо в залежності від призначення, умов оточуючого середовища, характеристики електроприймачів, вимог техніки безпеки, протипожежних правил та ін.

В якості електропроводки в даному приміщенні використовуємо проводи і кабелі з алюмінієвими жилами. Освітлювальний груповий щит живиться від розподільчого щита кабелем марки АВРГ, прокладеним в трубі.

В службових приміщеннях та санвузлі проводка виконується проводом АППВ по основі. Проводку всіх останніх приміщень виконуємо проводом АВТВ з самонесучим тросом.

2.6 Розрахунок площі поперечного перерізу проводів освітлювальної мережі

Площу поперечного перерізу проводів вибираємо за допустимою втратою напруги, з послідуючою перевіркою на умови нагріву та механічну міцність.

2.6.1 Розрахунок площі проводів за допустимою втратою напруги (за мінімум провідникового матеріалу)

Рисунок 2.1 - Розрахункова схема освітлювальної мережі

?А1-А2 = 28,55 м Рвст А1-А2 = 20325 Вт

?1 = 17,2 м Р1 = 1400 Вт

?2 = 18,3 м Р2 = 1400 Вт

?3 = 32,3 м Р3 = 1400 Вт

?4 = 10,7 м Р4 = 600 Вт

?5 = 21,6 м Р5 = 1400 Вт

?6 = 18,3 м Р6 = 1400 Вт

?7 = 31,58 м Р7 = 1400 Вт

?8 = 10,7 м Р8 = 600 Вт

?9 = 26,9 м Р9 = 1400 Вт

?10 = 32,2 м Р10 = 1400 Вт

?11 = 10,7 м Р11 = 600 Вт

?12 = 7 м Р12 = 750 Вт

?13 = 9,5 м Р13 = 750 ВТ

?14 = 18,1 м Р14 = 300 Вт

?15 = 9,7 м Р15 = 800 Вт

? 16 = 11,3 м Р16 = 375 Вт

?17 = 9 м Р17 = 600 Вт

?18 = 15,16 м Р18 = 400 Вт

?19 = 10,4 м Р19 = 300 Вт

?20 = 13,1 м Р20 = 300 ВТ

?21 = 10,6 м Р21 = 200 Вт

?22 = 11,07 м Р22 = 300 Вт

?23 = 2 м Р23 = 300 Вт

?24 = 57,1 м Р24 = 300 Вт

?25 = 59,2 м Р25 = 375 Вт

?26 = 7 м Р26 = 75 Вт

?27 = 41,5 м Р27 = 600 Вт

?28 = 19 м Р28 = 600 Вт

Визначаємо площу перерізу проводу на живильній дільниці

(2.2)

де - момент навантаження на живлючій дільниці, кВт •м;

- моменти навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів, кВт •м;

- коефіцієнт преведення моментів навантаження, = 1,85 [2]

- коефіцієнт визначається в залежності від матеріалу провода, кількістю проводів мережі та від системи напруги, С4 = 44; С2 = 7,4 [2]

- допустимі втрати напруги в мережі, = 2,5%.[2]

Розрахунок момента навантаження на всіх дільницях

МА1-А2 = Рвст А1-А2 • ?А1-А2 , (2.3)

де Рвст А1-А2 - сумарна встановлена потужність, Вт;

?А1-А2 - довжина живлючої мережі, м

МА1-А2 = 20,325 • 28,5 = 579,26 кВт•м

Момент навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів

= УРі • ?і (2.4)

де Рі - навантаження, кВт;

?і - довжина мережі по якій тече струм цього навантаження, м

= Р1 • ?1+ Р2• ?2+ Р3• ?3 +P4 •?4

= 1,4 • 17,2 + 1,4 • 18,3 + 1,4 • 32,3 +0,6 • 10,7 = 101,34 кВт • м

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 16 мм2

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці А1 - А2

(2.5)

Розраховуємо групову мережу:

Визначаємо площу перерізу проводу на 1 дільниці

(2.6)

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 10 мм2

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці 1

(2.7)

Площу перерізу проводу на ініших ділянках визначаємо аналогічно. Результати зводимо в таблицю 2

Таблиця 2 - Резултати вибору площі перерізу проводів

2.6.2 Перевірка вибраної площі перерізу по умовам нагріву і механічної стійкості

Перевірка по умові нагріву виконується по наступній умові

Ірозр Ітр.доп. , (2.8)

де Ітр.доп. - тривало допустимий струм

Тривало допустимий струм має наступні значення для площ перерізу [2]:

S = 16 мм2 - Ітр.доп. = 65,2 А (4-ох жильний)

S = 10 мм2 - Ітр.доп. = 55 А

S = 4 мм2 - Ітр.доп. = 29А;

S = 2,5 мм2 - Ітр.доп. = 21 А;

Визначаємо значення розрахункових струмів для кожної дільниці

ІрозрА1-А2 = , (2.9)

де - фазна напруга, = 220 В;

- коефіцієнт потужності, = 1 у.о.

ІрозрА1-А2 =

65,2А > 31,7А

Таблиця 3 - Результати перевірки площі перерізу по умовам нагріву

ПУЄ регламентує мінімальний переріз встановлених проводів в залежності від матеріалу та способів його прокладання. Для алюмінієвих проводів прокладених в трубах, воно відповідає 2,5 мм2.

Таким чином, проводи з обраним перерізом відповідають умовам нагріву та механічної прочності і можуть бути використані для підключення струмоприймачів електроосвітлювальної мережі.

2.7. Вибір комутаційної і захисної апаратури

На прикладі групи 1 А2 керування світлом здійснюємо розрахунок і вибір автоматичного вимикача згідно умов:

По номінальній напрузі автомата, В:

Uн.а. ? Uн.м , (2.10) де Uн.а - номінальна напруга автомата, В;

Uн.м - номінальна напруга мережі, В, Uн.м 380 В;

По номінальному струму автомата, А:

Ін.а. ? Ірозр.1., (2.11)

де Ін.а. - номінальний струм автомата, А;

Ірозр.А1-А2. - номінальний розрахунковий струм групи, Ірозр.1. = 30,75 А;

За струмом теплового розчіплювача, Ін.розч. , А :

Ін.розч. ? Ірозр.А1-А2. · Кн.т. (2.22)

де Кн.т. - коефіцієнт надійності, який враховує розкидання за струмами

спрацювання теплового розчіплювача, Кн.т. = 1[7];

Ін.розч. ? 30,75· 1 = 30,75 А

Вибираємо автоматичний вимикач серії ВА14-26-34 з номінальними даними : Ін.а. = 32А > 30,75 А; Ін.розч. = 32 А; Uн.а. = 380В за літературою[2].

Аналогічно, з урахуванням струмових навантажень, здійснюємо вибір автоматичних вимикачів для інших освітлювальних груп. Дані розрахунків зводимо в розрахунково - монтажну схему освітлювальної мережі графічної частини проекту.

Освітлювальні розподільчі пристрої вибираємо за умовами навколишнього середовища, в яких їм належить працювати, по конструктивному виконанню в залежності від схеми мережі і числа відхідних груп, апаратури керування і захисту, установленої в пристрої[2]. Так як навантаження освітлювального щита пред-ставляє вісім груп, вибираємо груповий освітлювальний щиток навісного виконання типу ЯРН8501-4217 [2] на 9 груп, який комплектується з однофазними автоматичними вимикачами серії ВА14-26-14 з Ін.а. = 26А, Ін.розч. = 20А, Uн.а. = 380В, Ввідний щит ПР85-ОА на три групи з трифазним автоматичним вимикач серії

ВА51-31-34 з Ін.а. = 63А, Ін.розч. = 31,5 А.

2.8 Заходи з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання

До заходів з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання відносяться організаційні та технічні засоби безпеки.

До організаційних заходів відносяться наступні роботи: насамперед для безпечного проведення робіт призначають робітників, відповідаючих за ці роботи; оформляють наряд або розпорядження; щоб приступити до роботи, необхідно оформити дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск; підготувати робоче місце та допуск до роботи; установити нагляд при виконанні робіт; перевод на інше робоче місце, а також оформити перерви у роботі та її закінчення.

При технічних заходах виконують наступні роботи: перевіряють необхідні відключення і приймають заходи, які перешкоджають помилковому чи самопроізвольному включенню комутаційної апаратури; вивішують забороняючі плакати на приводах ручного чи ключах дистанційного керування комутаційної апаратури. У випадку необхідності струмоведучі частини відгороджують; приєднують до землі переносне заземлення; перевіряють відсутність напруги на струмоведучих частинах, які необхідно приєднати до заземлення; необхідно встановити заземлення безпосередньо після перевірки відсутності напруги, повісити плакати „заземлено” на приводах комутаційних апаратів, а також огородити при необхідності робоче місце або струмоведучі частини, які залишилися під напругою і вивісити на огородженні плакати безпеки. В залежності від місцевих умов струмоведучі частини огороджають перед або після їх заземлення.

Для захисту від ураження електричним струмом використовують наступні заходи:

1. Ізоляція струмоведучих частин;

2. Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті;

3. Огородження струмоведучих частин;

Література

1. Степанцов В.П. Светотехническое оборудование в сельскохозяйственном производстве: - М.: Урожай, 1987.-216с.

2. Козинский В.А. Электрическое освещение и облучение: -М.: Агропромиздат, 1991.-239.

3. Жилинский Ю.М. Электрическое освещение и облучение: -М.: Колос, 1982.-272.

4. Правило устройства электрооборудования. -М.:Энергоатомиздат, 1985.

5. Справочная книга для проектирования электрического освещения / Под. редакцией Г.М. Кноринга / - Л.: Энергия, 1976.- 384с.

6. Рекомендации по проектированию освещения животноводческих помещений. -М.: Стройиздат, 1981.

7. Довідник сільського електрика. За ред. Олійника В.С. - Київ: Урожай, 1983.

8. Луковников А.В. Охрана труда - М.: Агропромизтат, 1991.

Страницы: 1, 2