За діючими нормативами величина виходу дволіток від посаджених одноліток коропа і рослиноїдних риб в ставах площею понад 150 га -65 %.

Маса дволіток: коропа - 450 г; білого товстолобика - 350; білого амура - 400 г.

При інтенсивній годівлі риби додаткову щільність посадки риби (розрахованої на природну кормову базу) визначають на величину загальної рибопродуктивності за мінусом частки, одержаної за рахунок природних кормів. Необхідні норми риби посадкового матеріалу та вилов риби подані в таблиці 1.

Таблиця 1

Розрахунки потреби в рибопосадковому матеріалі та вилов риби в лиманному господарстві ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка „Червона Слобода”.

Розділ 3. Інтенсифікаційні заходи у ставах господарства при вирощуванні

3.1 Меліорація

Стави в результаті експлуатації зазнають суттєвих змін, викликаних природними процесами й активною дією людини з метою підвищення рибопродуктивності. Поєднання природних процесів і господарської діяльності на ставах призводить до замулювання і заболочування. При цьому здійснюються фізико-хімічні параметри води й погіршується санітарний стан. Ці негативні фактори, на фоні адаптивного характеру росту риб призводять до зниження темпів росту, відставання у розвитку, що зумовлено не тільки прямою дією на рибу, а й на кормову базу. Наслідком такого становища є зниження природної рибопродуктивності та різке обмеження інтенсифікаційних заходів.

Всю різноманітність проведення меліоративних робіт у господарстві можна поділити на дві групи: докорінні, що забезпечуються глибокими змінами режиму водойми, дія яких зберігається протягом ряду років, і поточні, що діють нетривалий період. Таким докорінним заходом є реконструкція ставового фонду. При цьому проводять агротехнічні заходи, використовують оптимальні конструкції гідроспоруд, впроваджують комплексну механізацію технологічних процесів.

Використовують мінеральні добрива, вносять вапно, що сприяє облагороджуванню води і ґрунту ложа ставів, знижує можливість виникнення ряду захворювань риб.

Проводять цикл робіт по осушенню, обробці і плануванню ложа, видаленню зайвої рослинності. В якості біологічного меліоратора використовують білого амура для пригнічення розвитку м'якої та плаваючої водної рослинності.

Отже, меліорація у господарстві проводиться регулярно і на достатньому рівні, але для удосконалення, було запропоновано використовувати чорного амура, основу раціону якого складають молюски. Активно зменшуючи чисельність молюсків у ставах, чорний амур розриває біологічні цикли розвитку ряду збудників захворювань риб, що є радикальним методом пригнічення поширення хвороб. Також особливий інтерес представляють риби-хижаки ( щука, сом, судак ),які ефективно зменшують кількість сміттєвої риби і при цьому мають високу потенцію росту. А це, в свою чергу, збільшує асортимент продукції.

3.2 Удобрення ставів

Для підтримання на необхідному рівні середньосезонної біомаси кормової бази нагульних ставів (фітопланктону - 20-30 г/м3,зоопланктону-8-12 г/м3 і зообентосу - 3-5 г/м2) вносять органічні та мінеральні добрива. Як органічне добриво використовують перегній великої рогатої худоби, кінський гній, компост, пташиний послід, зелену рослинність тощо. Перегній вносять по урізу води з розрахунку до 3 т/га за літо залежно від якості води, донних відкладів, характеру водозабірної площі тощо. Стави, у яких спостерігається інтенсивне “цвітіння” водоростей, вода забарвлена у зелений колір, прозорість її 30-40 см і менше, вміст азоту у воді більше 2 мг/л, фосфору-0,5 мг/л не удобрюють. Тому, що надлишкове внесення мінеральних добрив викликає: явища замору, внаслідок інтенсивного розвитку фітопланктону і поглинання ним кисню; токсикози риб, які зумовлені відхиленням рН і підвищеним вмістом вільного аміаку у воді.

У господарстві на весь вегетаційний сезон розроблений календарний план внесення добрив. У нагульні стави першу дозу вносять за весняного прогріву води до 12С; у першій половині сезону (до 15 липня) наступна доза вноситься через 10 днів, у другій половині сезону - через 15 днів; останню дозу вносять за осіннього охолодження води у ставу до 12С або за 20-30 днів до облову. Удобрення вирощувальних ставів розпочинають за 7-10 днів до початку зариблення, ще до залиття ставів; у першій половині сезону удобрення вносять через 5 днів, у другій половині - 10. При зниженні температури води до 12С і уповільненні біологічних процесів удобрення ставів лиманного господарства ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка „Червона Слобода” припиняють.

3.3 Годівля риб

За останні роки у звязку з різким подорожчанням енергоносіїв, мікродобавок для комбікормів, транспортних витрат, великими процентними ставками кредиторів та іншими причинами обсяги виготовлення та використання рівноцінних рибних комбікормів значно знизилась, що негативно позначилося на рибопродуктивності водойм та якості вирощуваної риби.

Наявність природної кормової бази в ставах є обовязковою умовою для зростання рибопродуктивності водойм. Оскільки у ставах господарства підтримується на необхідному рівні внесення добрив - кормової бази вистачає. Одним з основних факторів рибництва є підгодівля риби штучними кормами, завдяки чому можна підвищилась рибопродуктивність ставів на 12-24 ц / га. Важливу роль при цьому відіграє режим годівлі коропів, які є основними споживачами штучних кормів. При одноразовій годівлі коропи неохоче поїдають традиційні комбікорми. З переходом на багаторазову годівлю витрати кормів знизились на 12-20%. Найефективніше використовуються корми рибою при впроваджені біонічного методу із застосуванням маятникових годівниць “Рефлекс”, при якому ефективність кормів порівняно з багаторазовою годівлею підвищилась на 20-25%. Економне витрачання кормів при годівлі коропа “за вимогою” забезпечується зниженням механічних витрат, а також можливістю самогодівлі у відповідності з біоритмами харчування, що корелюють з фізіологічним станом риби і конкретними умовами середовища в даний момент: температурою, вмістом кисню, рН, сольовим режимом, атмосферним тиском, освітленням тощо. При автогодівлі значно зменшилось забруднення водойми, що сприяє прискореному росту риби і підвищенню рибопродуктивності.

3.4 Полікультура

Основою підвищення природної рибопродуктивності є спільне вирощування різних видів риби на одній площі, які різняться за характером живлення. У даному господарстві використовується спільне вирощування коропа і рослиноїдних риб - білого товстолобика і білого амура.

При вирощуванні цьоголітків додатково з коропом на 1 га вирощувальних ставів саджають, тис.екз: молодняку білого товстолобика - 40-60, білого амура - 10.

За спільного вирощування дволітків коропа і рослиноїдних риб густота посадки однорічків становить, екз/га: білого товстолобика - 1000-1100, білого амура - 150-500.

Маса цьоголіток : коропа - 27 г; білого товстолобика - 20 г; білого амура -25г.

Маса дволіток: коропа - 450 г; білого товстолобика - 350; білого амура - 400г.

За даними минулорічних досліджень, що проводились у господарстві, встановили, що за рахунок впровадження полікультури природна рибопродуктивність збільшилась на 40-50 %.

Висновки

Проаналізувавши всі дані, можна зробити висновок: ЗАТ ім. Шевченка „Червона Слобода” є благополучним господарством.

Протягом всього періоду вирощування риби стежили за термічним та гідрохімічним станом води, ростом та розвитком риби, епізоотичним станом господарства, за споживанням рибою кормів.

Регулярно проводились заходи інтенсифікації: меліорація, удобрення, застосовували додаткову посадку риб в полі культурі; організацію годівлі - всі ці вище зазначені заходи благоприємно впливають на вирощування риби, що в кінцевому результаті дає бажану продукцію.

Система науково-обгрунтованих, взаємоповязаних способів, технологічних операцій і прийомів, застосовуваних у тісному поєднані й у відповідності з фізіологічними потребами риби за періодами її розвитку дасть змогу забезпечити бажаний вихід риби з одиниці площі ставу.

Пропозиції

Основним обєктом - постачальником живої товарної риби населенню в майбутньому залишиться ставове рибництво, а тому факторам його інтенсифікації доцільно приділяти більше уваги.

На основі результатів досліджень були розроблені пропозиції щодо підвищення рибопродуктивності ставів.

1) Для того, щоб найбільш повно використовувати природні корми ставу, доцільно застосовувати з м і ш а н у посадку, тобто посадку у став риб одного виду, але різного віку. Таке поєднання базується на різниці у характері живлення риб різних вікових груп. Оскільки, молодняк коропа в основному сроживає зоо- і фітопланктон, а дволітки - бентос (личинок,комах) і представників крупної фауни. Для змішаної посадки краще брати мальків масою не нижче 0,5 г. У нагульні стави рекомендується саджати на одного однорічка 10-14 мальків (співвідношення 1:10-14). При розрахунках посадки мальків потрібно виходити з того, що рибопродуктивність за цьоголітками складає 25-40 % природної продуктивності ставу за рибою основної вікової групи. Співвідношення дворічків до однорічків рекомендується 1:5. Оскільки за більшої кількості дволітків ріст однорічків пригнічується.

2) Посадка д о д а т к о в и х р и б (1-2 види) переслідує ту ж саму мету, що й змішана посадка. Вона полягає в різному характері живлення риб, що культивуються; дозволяє підвищити рибопродуктивність одиниці площі ставу і розширити асортимент товарної продукції при відносно невеликому збільшенні додаткових витрат. У даний час для спільного вирощування з коропом рекомендовані із бентосоїдних риб - карась, лин; із зоопланктоноїдних - пелядь, строкатий товстолобик. Доцільно застосовувати спільне вирощування з хижими рибами (щука, окунь, судак), які поїдають сміттєвих риб, що є конкурентами у живленні з культивованими видами та часто являються джерелом збудників інфекційних та інвазійних хвороб. До однорічків коропа слід підсаджувати мальків хижих риб. Густота посадки, екз./га: мальків щуки 70-250, мальків судака - 900-4000, однорічків судака - 80-100 екз.

3) Для більш повного використання ставів, пропоную встановити стаціонарний аератор.

4) Визначити й оцінити основні способи досягнення підвищення рівня інтенсифікації.

Список використаної літератури

1. Козлов В.И. Воспроизводство и охрана рыбных ресурсов // Аналитический обзор: Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов, вып. 20. - М., 1992. - 40 с.

2. Гринжевський М.В. Інтенсифікація виробництва продукції аквакультури у внутрішніх водоймах України. - К.: Світ, 2000. - 190 с.

3. Закон України „Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року”

4. Микитюк В.П., Небога Г.И., Вовк С.И. и др. Рекомендации по профилактике болезней рыб, повышению продуктивности сельскохозяйственных водоёмов и улучшению качества товарной рыбы. - К.: Урожай, 1987. - 117 с.

5. Шерман І.М. Ставове рибництво. - К.: Урожай, 1994. - 336 с.

6. Гринжевський М.В., Андрущенко А.І., Третяк О.М., Грициняк І.І. Основи фермерського рибного господарства. За ред. М.В. Гринжевського. - К.: Світ, 2000. - 340 с.

7. Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовое рыбоводство: Учебник для вузов. - М.: Агропромиздат, 1991. - 368 с.

8. Алимов С.І. Рибне господарство України: стан і перспективи. - К.: Вища освіта, 2003. - 336 с.

9. Сабодаш В.М. Рыбоводство. - Д.: ”Издательство Стакер”, 2004. - 304 с.

10. Анисимова И.М., Лавровский В.В. Ихтиология. - М.: Агропромиздат, 1991. - 228 с.

11. Бессонов Н.М., Привезенцев Ю.А. Рыбохозяйственная гидрохимия. - М.: Агропромиздат, 1987. - 159 с.

12. Матеріали зібрані під час проходження практики у господарстві.

Страницы: 1, 2