Основні засади зовнішньоекономічної політики України

Міжнародні економічні відносини

Реферат

|на тему: |Основні засади зовнішньоекономічної політики |

| |України |

Киев – 1999

Зміст

Вступ 3

1. Принципи зовнішньо-економічної діяльності України 4

2. Зовнішні зв’язки України 7

3. Основні засади взаємовідносин з іншими державами 12

4. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності 14

Висновки 17

Список використаної літератури 18

Вступ

Зовнішньоекономічні зв’язки України в сучасних умовах стають могутнім

засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації

економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без

інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і

послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати

час і темпи розвитку.

Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-

технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому

перобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє

розв’язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв’язки

стають одним з основних чинників розвитку господарства України.

Правову основу для практичного здійснення зовнішньоекономічної

політики створюють Закони України "Про зовнішньоекономічну діяльність"

(квітень 1991 р.), "Про вільні економічні зони" (жовтень 1992 р.), "Про

іноземні інвестиції" (березень 1993 р.). Концепція Закону "Про

зовнішньоекономічну діяльність" грунтується на використанні можливостей

ринкової економіки, яка поступово утведжується в державі. В Законі докладно

опрацьовано механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який

повинен забезпечити прогресивні структурні зрушення в економіці та

сприятливі умови її залучення до світового поділу праці разом із

збереженням господарського збалансування та рівноваги внутрішнього ринку

України.

Міжнародні зв’язки України здійснюються як у зовнішній торгівлі, так і

в економічному, науково-технічному і культурному співробітництві, в

міжнародному туризмі та інших формах. Основою здійснення міжнародних

зв’язків є законодавчо визначені засади, а також перспективи і напрями

зовнішрьоекономічної політики.

1. Принципи зовнішньо-економічної діяльності України

Суб’єкти господарської діяльності України, державні органи та

іноземні суб’єкти господарської діяльності при здійсненні

зовнішньоекономічної діяльності керуються певними принципами, які

встановлено Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність". До таких

принципів належать:

1) Принцип суверенітету народу України у здійсненні

зовнішньоекономічної діяльності. Він полягає у виключному праві народу

України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність

на території України, керуючись законами, що діють на території України;

обов’язку України неухильно виконувати всі договори і зобов’язання України

в галузі міжнародних економічних відносин.

2) Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у

праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у

зовнішньоекономічні зв’язки; праві суб’єктів зовнішньоекономічної

діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені

чинними законами України; обов’язку додержувати при здійсненні

зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;

виключному праві власності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі

одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.

3) Принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у рівності

перед законом всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від

форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної

діяльності; забороні будь-яких дій держави, результатом яких є обмеження

прав і дискримінація суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також

іноземних суб’єктів господарської діяльності за формами власності, місцем

розташування та іншими ознаками; неприпустимості обмежувальної діяльності

з боку будь-яких її суб’єктів.

4) Принцип верховенства закону, що полягає у регулюванні

зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні

застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у

будь-який спосіб створюють для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

5) Принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної

діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава забезпечує рівний

захист інтересів всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та

іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно з

законами України; здійснює рівний захист всіх суб’єктів

зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами

міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на її

території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов

підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

6) Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при

ввезенні та вивезенні товарів, дотримання вимог антимонопольного

законодавства.

В своїй діяльності держава керується також принципами оподаткування

при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, обов’язковості розподілу

виручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті (на

території України запроваджується обов’язковий розподіл виручки в іноземній

валюті від зовнішньоекономічної діяльності між валютними фондами суб’єктів

цієї діяльності та Державним валютним фондом України і валютними фондами

місцевих Рад народних депутатів України. Обов’язковому розподілу підлягає

виручка в іноземній валюті від зовнішньоекономічної діяльності всіх

суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які мають постійне

місцезнаходження або постійне місце проживання на території України).

Також існує принцип митного регулювання при здійсненні

зовнішньоекономічної діяльності, який полягає в тому, що Україна

самостійно здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на

своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Україна може

запроваджувати ліцензування і квотування експорту та імпорту.

2. Зовнішні зв’язки України

Зовнішньоекономічна діяльність країни полягає у встановленні зовнішніх

зв’язків держави з іншими країнами та міжнародними організаціями –

партнерами міжнародної діяльності. Зовнішні зв’язки держави - це

взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва,

послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також

співдружність політичних органів, направлене на ефективне рішення

глобальних проблем людства, розширення особистих проблем громадян. Такі

зв’язки України можуть бути представлені наступною схемою:

Схема 1. Зовнішні зв’язки України

Зовнішні зв’язки проявляються у видах зовнішньоекономічної діяльності,

яку здійснюють суб’єкти цієї діяльності. Можливими видами

зовнішньоекономічної діяльності є:

експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним

суб’єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-

експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних,

посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських,

облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, надання

вищезазначених послуг іноземними суб’єктами господарської діяльності

суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша

кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності; навчання та

підготовка спеціалістів на комерційній основі;

міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;

кредитні та розрахункові операції між суб’єктами зовнішньоекономічної

діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності; створення

суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та

страхових установ за межами України; створення іноземними суб’єктами

господарської діяльності зазначених установ на території України;

спільна підприємницька діяльність;

підприємницька діяльність на території України, пов’язана з наданням

ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних

об’єктів власності з боку іноземних суб’єктів господарської діяльності;

аналогічна діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами

України;

організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок,

аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних

заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб’єктів

зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової,

консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну

валюту у передбачених законами України випадках;

товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах

зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та

іноземними суб’єктами господарської діяльності;

орендні, в тому числі лізингові, операції між суб’єктами

зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської

діяльності;

операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах,

валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб’єктами

господарської діяльності як на території України, так і за її межами;

роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб’єктами

зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її

межами;

міжнародний туризм та інші, не заборонені законодавством види діяльності.

Зараз в Україні відбувається лише становлення та розвиток більшості

видів зовнішньоекономічної діяльності.

Зупинимось на таких видах діяльності, як експорт та імпорт. Слід

відмітити, що в України забороняється:

експорт з території України предметів, які становлять національне,

історичне або культурне надбання українського народу;

імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони

можуть завдати шкоди здоров’ю або становити загрозу життю населення та

тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;

імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та

расової дискримінації, геноциду і т. п, які суперечать відповідним нормам

Конституції України (Основного Закону);

експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав

інтелектуальної власності.

На сучасному етапі основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності

України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з

республіками колишнього СРСР, країнами Східної Європи, розвиненими країнами

світу, особливо з тими, що мають чисельну українську діаспору. Сьогодні ні

розміри експоту, ні його стуктура не можуть задовольнити Україну. Розміри

експорту поки що недостатні: в 1995 р. вони становили 11566,5 млн. дол.

США. У його структурі найбільшу частку мають сировина, матеріали і товари

народного споживання - 87,6%; машини і устаткування - 10,3%, інші товари (у

тому числі послуги) - 2,1%, що вказує на дуже неефективну структуру

експорту, оскільки майже 90% його становлять сировина, матеріали, товари

народного споживання. За даними Міністерства статистики, Україна мала в

1995 р. у торгівлі з країнами далекого зарубіжжя позитивне сальдо розміром

Страницы: 1, 2