роботу з біржевими котировками та курсами валют як гру, аналогічно іграм

типу “Монополія”, в які грають діти та які знайшли широке визнання в нас.

На ринку програмного забезпечення доступно багато програмних засобів,

призначених для аналізу та обробки біржевої та фінансової інформації та

дозволяючих прогнозувати оптимальну поведінку інвесторів на ринку. Ці

моделі, як правило, є спрощеними та не дають тих можливостей, які надаються

програмними системами служб біржевої інформації. Однак, дозволяють виконати

майже всі операції роботи з даними, що потребуються для постійних

інвесторів. Звичайно ж не всі власники мікроЕВМ стають професійними

інвесторами, але із задоволенням уявляють себе ними або навіть воротилами

бізнесу, працюючи з реальною біржевою інформацією.

Більш низькі потреби до оперативності надаваємої інформації та якості

моделей, а також ріст кількості споживачів, дозволили ще раз значно знизити

сплату за доступ до біржевої та фінансової інформації в межах мереж

мікроЕВМ. При цьому сплата за доступ до біржевої інформації в цих мережах,

як правило, не відокремлюється, та цьому доступ до цієї інформації виступає

практично безкоштовним. Ця обставина слід мати на увазі українським

користувачам, так як в останні роки послуги в галузі юіржевої інформації

перетворились на стандарт обслуговування для фактично усіх закордонних

інформаційно-комунікаційних мереж.

Фінансова інформація містить, перед усім, інформацію про обмінні

курси валют та інформацію про ринок тимчасово вільних грошових коштів. Як й

у випадку біржевої інформації, для користання базами даних фінансової

інформації споживачу часто потрібно мати спеціальне програмне забезпечення,

що надається при купівля доступу до бази даних.

Для того, щоб зрозуміти важливість такого такого виду фінансової

інформації, як інформація про курси валют, необхідно мати на увазі, що

щоденний оберт валютних бірж складав наприкінці 80-х років майже 500

міліардів доларів та 90% угод були не пов’язані із торгівельними операціями

та здійснювались міжнародними банками.

Такі обсяги та динаміка валютного ринку примушують підприємців

постійно слідкувати за даним ринком, а, отже, постійно отримувати та

використовувати інформацію про нього. Це стосується як фінансових

менеджерів торгівельних чи промислових підприємств, так й валютні відділи

банків.

Менеджери повинні, виходячи з реального розвитку курсу, вкладати

вільні кошти свого підприємства у ту валюту, яка на даний момент

характеризується найменшими коливаннями та де відсоткова ставка найбільш

вигідна. З урахуванням цієї обставини, зкошти західноєвропейського

підприємства, що діє на ринку євровалют (валюти однієї крайни, що

знаходиться в іншій країні) та євродоларів, звичайно змінюють валютне

обличчя не менше ніж три рази на місяць.

Валютні відділи банків звичайно не мають такого великого часового

горизонту, в особливості, в Європі. Курси, як правило, коливаються сильніше

всього в європейський нічний час, так як валютні ринки дальнього сходу та

західного узбережжя США по місткості значно менші європейського та великі

угоди на них призводять до значних коливань курсів. Європейські валютні

ринки є найбільш активними у другій половині дня, коли валютні угоди

укладаються одночасно в Лондоні, Франкфурті-на-Майні та в Нью-Йорку та в

цей час навіть великі операції не призводять до значної зміни курсу.

Середній розмір валютообмінної операції складає 5 мільонів доларів.

Очевидно, що на валютному ринку, який охоплює весь світ та функціонує

вдень та вночі, швидкість отримання інформації є вирішальним фактором, так

як курси змінюються протягом секунд. Тому, термінали служб валютної

інформації є в більшості банків та в брокерів, а також у великих

підприємств. Отримання інформації про умови валютних угод здійснюється без

спеціального підтвердження продавця чи покупця, на основі ними в мережу

даних. Продавці та покупці не зобов’язані укладати угоду виходячи з тієї

інформації, яка надана в мережу, але такі відмови можуть відлякати

партнерів.

Для більшості підприємств, як правило, не маючих спеціального вміння

валютної торгівлі, участь в діалогових угодах може бути просто небезпечною

(наприклад, така відома компанія як “Фольксваген” одного разу втратила на

цьому багато мільонів марок). Тому, більшість підприємств використовують

друковану інформацію з ділових газет, яка, звичайно, надходить наступного

дня, замість діалогової інформації.

Бази даних по валютних курсах, як правило, містять наявну інформацію

валютних бірж та ведучих банків, що оновлюється у реальному масштабі часу,

а також історичну інформацію, підготовлену організацієй, що створює базу

даних, а також службами новин. В підготовці баз даних фінансової інформації

та, передусім, по валютних курсах, беруть участь організації, що

спеціалізуються на підготовці баз даних економічної та статистичної

інформації, наприклад, “I.P. Sharp Associates”. Інформація про валютні

курси може використовуватись безпосередньо у валютних операціях, багато

систем фінансової інформації надають можливість ведення таких операцій в

діалоговому режимі. З інформацією про валютні курси тісно пов’язана товарна

біржева інформація про дорогоцінні метали, в деяких базах даних цю

інформацію поєднано. Крім того, валютна інформація звичайно супроводжується

загальноекономічними та статистичними даними, наприклад, про стан

платіжного балансу країни, а також діловими новинами у вигляді думок

великих банків та звітів про здійснені угоди.

Бази даних фінансової інформації надаються через інформаційні

системи, що пропонують засоби оцінювання, аналізу та моделювання з

використанням різноманітних інструментів та моделей, а також через системи

масового інформаційного обслуговування, наприклад, через мережі , що

об’єднують власників персональних мікроЕВМ. В останньому випадку споживач

має можливість проведення економічного аналізу на власній ЕВМ з

використанням спеціального програмного забезпечення. Інформація по ринку

грошових кощтів тісно пов’язана з комерційною інформацією по підприємствах

та організаціях, а також по їх фінансовому стану. Тому, деякі бази даних по

ринку грошей надаються центрами обробки загального призначення, наприклад,

такими як “Data-Star” або “DIALOG”.

Для українських споживачів найважливішим джерелом біржевої та

фінансової інформації є київське бюро агенції новин “Reuter”. Можна із

впевненістю сказати, що “Reuter” фактично вдалось монополізувати

український ринок закордонної біржевої та фінансової інформації. В Київі

“Reuter” надає біржеву та фінансову інформацію за допомогою системи

відеотексту з початку 1988 року. На початку 1991 року в Київі вже було

встановлено близько 100 терміналів. Кількість їх постійно зростає.

“Reuter” – це міжнародна інформаційна агенція, що почала свої

операції на інформаційному ринку більше 140 років тому. Зараз це -

безумовно ведуча світова агенція та центр біржевої діяльності в галузі

ділової та комерційної інформації. “Reuter” має 202 тисячи передплатників в

усьому світі (в основному це найбільш великі банки, біржі, промислові,

торгівельні та транспортні компанії, засоби масової інформації) та

враховуючи високу вартість передплати, така кількість передплатників

свідчить про високий авторитет та популярність послуг “Reuter”.

Українські споживачі “Reuter” та споживачі СНД представлені в

основному, відомими та великими комерційними банками,

зовнішньоторгівельними організаціями, комерційними торгівельно-промисловими

структурами, засобами масової інформації, а також закордонними фірмами та

організаціями.

Основні бази даних “Reuter”, доступні в Київі, містять інформацію,

надану в режимі реального часу, по цінним паперам, валюті, товарним ринкам,

а також загальнополітичні та ділові новини, матеріали інших агенцій новин

та преси, міжнародних та урядових організацій.

Надаючи своїм користувачам не тількі інформацію, але й термінали, а

також засоби телекомунікацій для роботи з нею, “Reuter” надає унікальні

можливості, недоступні ні з якого центру обробки баз даних. “Reuter” групує

свої бази даних у проблемно-орієнтовані комплекси, розраховані на фахівців

певного сектору ринку – грошового та фінансового, фондового, товарного та

забезпечуючи цих фахівців фактично всією необхідною їм для роботи

інформацією з різних джерел одночасно на одному екрані. Ці багаті

можливості доступу до інформації поєднуються з новими умовами роботи, тому

що термінали користувача обладнані дилерськими системами – спеціальним

програмним забезпеченням, що надає користувачеві можливість ефективної

обробки та аналізу інформації, що надходить, а також здійснення електронних

угод.

Бази даних “Reuter”, доступні на Україні та в СНД, згруповано у

декілька служб-комплексів:

- Reuter Money 2000;

- Treasury 2000;

- Reuter News 2000;

- Reuter Dealing 2000;

- Reuter Commodities 2000;

- Reuter Energy 2000;

- Reuter Equities 2000;

Іншим прикладом систем доступу до баз даних фінансової інформації, що

з’явився на Україні у 1994 році, є система “Tenfore”, що запропонована

компанією “Tenfore Ukraine”. Інформаційний пакет, створений спеціально для

укарїнських користувачів, містить валютні курси, котировки ведучих бірж,

ділові новини п’яти агенцій. Система продажу інформації – та ж, що й у

випадку з “Reuter”: користувач отримує в аренду на час передплати робочу

станцію та антену космічного зв’язку, однак ціна – приблизно вдвічи нижче,

ніж в “Reuter”.

Для українських споживачів, які не мають достатніх валютних коштів,

важливим джерелом біржевої та фінансової інформації можуть бути й деякі

друковані видання, наприклад, це ведучі фінансові щоденні газети, такі як

“Financial Times” або “Wall Street Europe”, щотижневики – наприклад,

“Economist”, “Business Week” та деякі інші видання, доступні за гривні по

порівняно низьким цінам.

Важливим джерелом інформації про стан украйнського фінансового ринку

виступає єдина на Україні щоденні стандартизована інформаційна вкладка

“Міжнародної агенції фінансової інформації” (МАФІ), що друкується в ряді

ділових газет, наприклад, “Економіка та життя”, “Бізнес”, “Бізнес, Банки,

Біржі”, “Фінансова газета” та деяких інших, а також щоденно розсилається

факсом або мережами електронної пошти.

5. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Галузь інформатизації на Україні регламентується наступними

законодавчими актами:

Top of Form 1

[pic]

1993

1. Про державну політику інформатизації України , 186/93

,31/05/1993 , 3 Kб

1994

1. Питання інформатизації , 605-94-п ,31/08/1994 , 16 Kб

1995

1. Про Національне агентство з питань інформатизації при

Президентові України , 505-95-п ,10/07/1995 , 7 Kб

2. Про утворення Національного агентства з питань інформатизації ,

206/95 ,13/03/1995 , 3 Kб

3. Про заходи щодо забезпечення діяльності Національного агентства

з питань інформатизації , 390/95 ,27/05/1995 , 14 Kб

4. Про призначення заступників Голови Національного агентства з

питань інформатизації , 438/95 ,12/06/1995 , 4 Kб

5. Про передачу деяких організацій до сфери управління

Національного агентства з питань інформатизації при Президентові

України , 778-95-р ,18/12/1995 , 2 Kб

6. Про асигнування на утримання Національного агенства з питань

інформатизації , 105/95-рп ,23/06/1995 , 2 Kб

1996

1. Про передачу Науково-дослідного інституту автоматизації

управління і виробництва до сфери управління Національного

агентства з питань інформатизації при Президентові України , 314-

96-п ,12/03/1996 , 2 Kб

2. Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативних актів

та здійснення правової інформатизації України , 1504-96-п

Страницы: 1, 2, 3, 4