Розрахунок внутрішньої норми рентабельності за допомогою вбудованої

функції Exsel також здійснюеться шляхом інтеграції.Функція ВНДОХ виконуе

циклічні підрахунки, доки не одержить результат з точністю 0,00001

проценту. Якщо функція ВНДОХ не може одержати результат після 20 спроб, то

на дисплеї висвічуються значення помилки (ЧИСЛО!.

Графічний метод дає,порівняно з інтеративним дуже наближені

результати.Причиною цього є те, що згадувана вище залежність між нормою

дисконту та ЧТВ апріорі визначаеться як лінійна.Суть даного методу полягае

в тому, що визначаеться два будь-яких значення ЧТВ при двох будь-якихнормах

дисконту.Далі будуеться графік, на осі абсцис якого відкладені значення

норми дисконту, а на осі ординат - значення чистої теперішньої вартості.На

даному графіку позначаеться точка А з координатами (ЧТВ 1;р1) та точка В з

координатами (ЧТВ1;р2),які після цього з’єднуються прямою.Точка її перетину

з віссю ординат дає значення внутрішньої норми рентабельності.

7. МОЖЛИВІ РИЗИКИ, ЇХНЄ СТРАХУВАННЯ

У умовах перехідного періоду розвитку економіки України неможливо

повною мірою уникнути можливих ризиків при реалізації проекту, але знизити

їхній негативний вплив цілком реально. Нами проаналізовані можливості

виникнення критичних ситуацій, що можуть зробити негативний вплив на

здійснення проекту, серед них: ризик невчасного завершення робіт, ризик

утрати майна, ризик зриву постачань, ринковий ризик, політичний ризик.

Розроблена і подана нижче програма захисту ризиків, не включає заходу

щодо захисту від політичного ризику, тому що він не залежить від діяльності

керівництва підприємства і діяльності МЧП "СОФ" у цілому. У той же час,

загальна ситуація економічного розвитку України дозволяє розраховувати на

подальший сприятливий розвиток торгівлі і сприятливої обставини

для підприємництва.

7.1 Ризик невчасного завершення робіт.

Зменшення досягається жорстким дотриманням графіка робіт, максимальним

використанням можливостей і наявного потенціалу МЧП "СОФ".

7.2.Ризик утрати майна (пожежа, крадіжка)

При проектуванні і будівництві Торгового комплексу будуть облічені всі

необхідні міри протипожежної безпеки. Комплекс буде оснащений сучасною

системою пожежної й охоронної сигнализації, укомплектований необхідним

протипожежним устаткуванням. На комплексі буде забезпечена цілодобова

охорона.

7.3.Ризик зриву постачань (виникнення в постачальника непередбачених

ситуацій, розривши договору)

МЧП "СОФ" має намір працювати із широким кругом постачальників, мати на

складах запас товарів одиничних зривів забезпечують, що покриття можливих,

постачань.

7.4.Ринковий ризик (поява сильних конкурентів)

Проведений аналіз показав, що в даний час ринкова ситуація для МЧП

"СОФ" сприятлива. Поява на ринку більш значних конкурентів можливо не

раніш ніж через 2-3 роки. За цей час підприємство значно усталить свої

позиції на ринку і "завоює" постійних клієнтів. Крім того, сполучення в

одному підприємстві різних і незалежних друг від друга напрямків діяльності

істотно знижує загальний ризик.

8. МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

Сітковий метод знаходить використання у галузі управління комплексом

вземопов’язаних та залежних робіт.

Сіткова модель - це схема,на якій в обумовленій послідовності наглядно

показано весь комплекс виконання робіт, від їх початку до повного

завершення.

Елементами сіткового графіку є:

робота

. подія

шлях

Роботою називають будь-який трудовий процес, що позначаеться на графіку

вектором.

Подія відповідае завершенню будь-якої роботи або етапу робіт ( і

позначаеться на графіку колом).

Шляхом називають послідовне поеднання робіт, початком якого є

початкова подія, а закінченням -кінцева подія будь-якого сіткового графіку.

Доцільно використовувати сітковий графік :

під час обгрунтування виробництва та комплектації складних об’єктів;

під час обгрунтування реконструкції підприемства;

при проектуванні та освоенні нових видів техніки;

у оперативному плануванні.

Загалом,скрізь, де потрібна координація та аналіз різних по

складності, важливості і трудоємності робіт. За допомогою сіткового метода

можна виявити найбільш важливі та другорядні роботи, встановити

взаемозвязок та залежність між окремими роботами.

Для того, щоб скласти і побудувати сітковий графік,ми повинні мати у

розпорядженні такі дані:

1. перелік робіт

2. тривалість цих робіт (у днях)

3. чисельність робітників зайнятих на виконання цих робіт.

Таблиця 8.1.

|Номер |Роботи |Тривалість |Кількість |

|події | | |працюючих |

|1-2 |проектні роботи |25 |4 |

|1-3 |проектно-конструкторські роботи |20 |6 |

|2-3 |підготовка території під |5 |6 |

| |фундамент | | |

|2-4 |підготовка іншої території |3 |4 |

|3-4 |укладка фундаменту |4 |5 |

|4-5 |зведення стін |12 |2 |

|4-6 |монтаж комунікацій |15 |4 |

|5-6 |закупівля обладнання, що потребує|1 |2 |

| |монтажу | | |

|5-8 |закупівля обладнання, що не |1 |4 |

| |потребує монтажу | | |

|6-7 |монтаж обладнання |4 |2 |

|7-8 |пробний пуск |2 |1 |

|8-9 |здача в експлуатацію |14 |3 |

Аналіз схеми і розв’язання задачі пройде в три етапи. Ті самі три

елементи сіткового графіку - кожному елементу свій етап. На кожному з трьох

етапів нашим завданням є вирахування часових характеристик, а також

виявлення резервів.

ЕТАП 1.

Визначаємо всі можливі шляхи на сітковому графіку, вираховуємо часові

характеристики шляхів, тобто їх тривалість, знаходимо критичний шлях, а

також резерви на критичних шляхах.

Критичний шлях - це шлях найдовший з усіх можливих. Ще вирізняємо

шляхи підкритичні та некритичні.

Таблиця 8.2.

|Шифр шляху |Тривалість шляху |Резерв шляху |

|1-2-3-4-5-6-7-8-9 |67 |+2 |

|1-2-3-4-5-8-9 |61 |+8 |

|1-2-3-4-6-7-8-9 |69 |0 |

|1-2-4-5-6-7-8-9 |61 |+8 |

|1-2-4-5-8-9 |55 |+14 |

|1-2-4-6-7-8-9 |63 |+6 |

|1-3-4-5-6-7-8-9 |57 |+12 |

|1-3-4-5-8-9 |51 |+18 |

|1-3-4-6-7-8-9 |59 |+10 |

Критичним виявився шлях 1-2-3-4-6-7-8-9. Його тривалість 69 днів.

Близько до критичного - підкритичний - 1-2-3-4-5-6-7-8-9. Його тривалість

67 днів.

Резерв часу шляху показує, на скільки днів може бути збільшена

тривалість робіт на цьому шляху без порушення строків настання кінцевої

події.

ЕТАП 2.

Вираховуємо часові характеристики подій і розраховуємо резерви кожної

події.

Часовими характеристиками події є:

час раннього завершення tP3 - це максимальна величина тривалості свіх

робіт, що передують цій події.

Для початкової події час раннього завершення tP3 = 0

час пізнього завершення tП3 - це мінімальна величина різниці між критичним

шляхом і тривалістю робіт, що виходять з даної події.

Для кінцевої події час раннього завершення дорівнює часу пізнього

завершення tP3 = tП3

Так само для всіх подій, що входять до критичного шляху tP3 = tП3

Розрахунок резерв кожної події

Rі = tіP3 - tіП3

Резерв часу події показує, на який час може бути затримано

завершення даної події без порушення строків настання кінцевої події.

По критичному шляху всі резерви подій завжди дорівнюють нулю. Це є

аксіома.

ЕТАП 3.

Вираховуємо часові характеристики робіт та розрахуємо резерви кожної

роботи.

час раннього початку ij-тої роботи, що дорівнює часу раннього завершення і-

тої події:

tijPП = tiP3

. час раннього закінчення:

tijP3а = tiP3 + (ij

де (ij - тривалысть роботи в днях;

. час пізнього закінчення, що дорівнює часу пізнього звершення j-тої

події:

tijп3а = tjп3

. час пізнього початку:

tijПП = tijП3а - (ij

Резерв робіт визначається так:

Rіj = tіjП3а - tіjРП- (ij

Резерв часу робіт показує, на який час може бути збільшено тривалість

даної роботи без порушення строків настання кінцевої події.

Визначення резерву робіт потрібне для виявлення напружених ділянок і

наступного проведення оптимізації.

Таблиця 8.3.

|№ |Шифр роб. |(ij |tіjРП |tijP3а |tijПП |Rіj |

|1-2 |25 |0 |25 |25 |0 |0 |

|1-3 |20 |0 |20 |30 |10 |10 |

|2-3 |5 |25 |30 |30 |25 |0 |

|2-4 |3 |25 |28 |34 |31 |6 |

|3-4 |4 |30 |34 |34 |30 |0 |

|4-5 |12 |34 |46 |48 |36 |2 |

|4-6 |15 |34 |49 |49 |34 |0 |

|5-6 |1 |46 |47 |49 |48 |2 |

|5-8 |1 |46 |47 |55 |54 |8 |

|6-7 |4 |49 |53 |53 |49 |0 |

|7-8 |2 |53 |55 |55 |53 |0 |

|8-9 |14 |55 |69 |69 |55 |0 |

Отримані нами результати аналізу є базою для подальшої оптимізації.

Скорочення тривалості критичного шляху можна досягти перерозділом трудових

ресурсів між роботами критичних та некритичних шляхів.

Для проведення одного кроку оптимізації ми повинні вибрати дві роботи:

таку, не має резерву роботи (критичну);

таку, що має резерв роботи (некритичну).

Таблиця 8.4.

|Шифр |До оптимізації |Після оптимізації |

| |тривал. |чис-ть |трудо-ємн|тривал. |чис-ть |трудо-ємн|

| |(днів) |(людей) |ість |(днів) |(людей) |ість |

|1-3 |20 |6(-1) |120 |24(+4) |5 |120 |

|(некрит.) | | | | | | |

|1-2 |25 |4(+1) |100 |20(-5) |5 |100 |

|(критич.) | | | | | | |

|5-8 |1 |4(-2) |4 |2(+1) |2 |4 |

|6-7 |4 |2(+2) |8 |2(-2) |4 |8 |

|(критич.) | | | | | | |

|2-4 |3 |4(-1) |12 |4(+1) |3 |12 |

|4-6 |15 |4(+1) |60 |12(-3) |5 |60 |

|(критич.) | | | | | | |

Після кроків оптимізації:

Таблиця 8.5.

|№ |Шифр шляху |Тривалість шляху |

|1 |1-2-3-4-5-6-7-8-9 |60 |

|2 |1-2-3-4-5-8-9 |57 |

|3 |1-2-3-4-6-7-8-9 |59 |

|4 |1-2-4-5-6-7-8-9 |55 |

|5 |1-2-4-5-8-9 |52 |

|6 |1-2-4-6-7-8-9 |54 |

|7 |1-3-4-5-6-7-8-9 |59 |

|8 |1-3-4-5-8-9 |56 |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10