|
|Прокат стальний |кг |5 |1,2 |6,0 |
|Прокат латунний |кг |2 |2,8 |5,6 |
|Полістирол |кг |4 |1,9 |7,6 |
|Стеклотекстоліт |кг |2 |6,0 |12,0 |
|Припій |кг |70 |4,5 |315,0 |
|Гетинакс |кг |3 |7,8 |23,4 |
|Дюраль листова |кг |7 |9,5 |66,5 |
|Алюмінієве литво |кг |2 |6,9 |13,8 |
|Капрон |кг |1 |7,0 |7,0 |
|Лаки і фарби |кг |1 |2,2 |2,2 |
|Дріт |м |80 |1,3 |104,0 |
|Кабель |м |6 |0,2 |1,2 |
|Разом (МО) | | | |622,8 |
|Матеріали допоміжні технологічні (МД.Т.) |
|Розчини |кг |1 |1,8 |1,8 |
|Кислоти |кг |2 |1,1 |2,2 |
|Луги |кг |1 |1,3 |1,3 |
|Разом (Мд.т) | | | |5,3 |
|Покупні вироби (ПВ) |
|Конденсатори |шт. |30 |0,09 |2,7 |
|Резистори |шт. |45 |0,05 |2,25 |
|Діоди |шт. |10 |0,8 |8,0 |
|Транзистори |шт. |12 |1,5 |18,0 |
|Мікросхеми |шт. |10 |1,2 |12,0 |
|Роз’єднувачі |шт. |2 |1,8 |3,6 |
|Перемикачі |шт. |4 |0,68 |2,72 |
|Реле |шт. |8 |1,4 |11,2 |
|Датчики |шт. |1 |1,5 |1,5 |
|Індикатори |шт. |8 |2,5 |20,0 |
|Трансформатори |шт. |1 |3,0 |3,0 |
|Кріплення |кг |3 |0,2 |0,6 |
|Разом (Пв) | | | |85,57 |
|Енергія технологічна (паливо, ЕТ) |
|Енергія (Ет) | | | |30,24 |
|Разом матеріальних витрат | | | |743,91 |
Витрат на енергію технологічну
Ет = Пс ( (Трег + Твип) ( Цел / 1.000 = 2.400 ( (8 + 55) ( 0,2 / 1.000 =
30,24 грн,
де Пс - потужність споживання приладу, Вт (табл.2), Пс = 2.400Вт;
Трег і Твип - норми часу відповідно на регулювання та випробування
приладу, нормогодин (табл.6), Трег = 8, Твип = 55 нормогодин;
Цел - ціна 1 кВт. год електроенергії, умовно прймаємо 0,2 грн/кВт. год.
У собівартості продукції прямі матеріальні витрати включаються з
урахуванням відходів. Вартість відходів береться в розмірі 2-5% від суми
витрат на матеріали
Вп = 0.05 ( (Мо + Мд.т) = 0.05 ( (622,8 + 5,3) = 31,41 грн.
2.7 Розрахунки прямих витрат на оплату праці
Таблиця 14 – Розрахунок трудомісткості й тарифної оплати робіт по
виготовленню приладу
|Види робіт |Середній|Годинна |Планова |Оплата за |
| |розряд |тарифна |трудомісткість|тарифом |
| | |ставка, грн |, нормогодин |грн/виріб |
|Розкрійні |2 |0,50 |4 |2,00 |
|Штампування |4 |0,75 |1 |0,75 |
|Ливарні |3 |0,60 |2 |1,20 |
|Зварювальні |3 |0,60 |3 |1,80 |
|Термічні |4 |0,75 |8 |6,00 |
|Слюсарні |3 |0,60 |11 |6,60 |
|Механообробні |3 |0,60 |7 |4,20 |
|Монтажні |4 |0,75 |12 |9,00 |
|Складальні |4 |0,75 |10 |7,50 |
|Регулювальні |5 |0,95 |8 |7,60 |
|Випробувальні |4 |0,75 |55 |41,25 |
|Разом по виробу | | |ТВИР=121 |ОТАР=87,9 |
Витрати з основної заробітної плати робітникам за виготовлення приладу
складають
Зо = Отар ( (1+Ндп/100) = 87,9 ( (1+ 8,13/100) = 95,04 грн/виріб,
де Ндп - норматив доплат за відпрацьований час, %.
Для цеху-виробника приладу цей норматив на плановий рік складає
Ндп = (Фдп/Фт.р) ( 100 = 26/320 ( 100 = 8,13%,
де Фт.р і Фдп - планові річні фонди оплати виробничого персоналу цеху,
відповідно тарифний і доплат за відпрацьований час, т.грн (табл.3).
Додаткова заробітна плата робітникам за виготовлення приладу складає
Зд = Зо ( Нд.з/100 = 95,04 ( 10,4/100 = 9,89 грн/виріб,
де Нд.з - норматив додаткової заробітної плати, %.
Його величина на плановий рік складає
Нд.з = Фд.з/(Фт.р + Фдп) (100 = 36/(320 + 26) ( 100 = 10,4%,
де Фд.з - річний фонд доплат за невідпрацьований час виробничого персоналу
цеху, т.грн (табл.3), Фд.з = 36 т.грн.
Обов’язкові нарахування на оплату праці виробничого персоналу для
формування державних фондів соціальних заходів у собівартості приладу
складуть
Вс.з = (Зо + Зд) ( Нс.з/100 = (95,04 + 9,89) ( 42,5/100 = 44,59 грн/виріб,
де Нс.з - державний норматив відрахувань на соціальні заходи, що діє на
момент виконання розрахунків.
2.8. Розрахунки інших прямих витрат
Витрати на підготовку виробництва приладу
ВП.В = КП.В / (ВР ( ТАМ) = 34.279,97 / (288 ( 4) = 29,76 грн/виріб,
де ВР - річний випуск продукції, приладів;
ТАМ - термін погашення витрат, ТП = ТАМ = 4 років.
2.9. Розрахунки непрямих витрат
Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання
ВОБ = ТВИР ( НОБ = 121 ( 1,22 = 147,62 грн/виріб,
де ТВИР - загальна планова трудомісткість виготовлення приладу, нормогодин
(табл. 14).
Загальноцехові непрямі витрати у собівартості приладу складає
Вц = Зо ( Нц/100 = 95,04 ( 65,5/100 = 62,25 грн/виріб,
де Нц - норматив переносу загальноцехових непрямих витрат (визначений у
п.2.5).
Загальновиробничі витрати
Вз.в = Сц ( Нз.в/100 = 1.101,65 ( 43/100 = 473,71 грн/виріб,
де Нз.в - норматив загальновиробничих витрат (табл.3), Нз.в = 43%.
Цехова собівартість
Сц = Мо+Мд.т.+Пв+Ет-Вп+Зо+Зд+Вс.з+Вп.в+Воб+Вц =
622,8+5,3+85,57+30,24-31,41+95,04+9,89+44,59+29,76+147,62+62,25 = 1.101,65
грн.
Виробнича собівартість
Св = Сц + Вз.в = 1.101,65 + 473,71 = 1.575,36 грн/виріб.
Позавиробничі витрати в собівартості приладу
Вп.в = Св ( Нп.в/100 = 1.575,36 ( 8/100 = 126,03 грн/виріб,
де Нп.в - норматив позавиробничих витрат (табл.3), Нп.в = 8%.
З урахуванням цих витрат визначається повна собівартість приладу
Сп = Св + Вп.в = 1.575,36 + 126,03 = 1.701,39 грн/виріб.
2.10. Розробка планової калькуляції собівартості приладу
Таблиця 15 – Калькуляція собівартості виготовлення виробу «Прилад
вимірювальний»
(планова)
|Статті витрат |Позначен|Сума, |Питома |Розрахунки|
| |-ня |грн |вага, % |(сторінка)|
|Прямі матеріальні витрати |
|Сировина і основні матеріали |МО |622,8 |36,61 |11 |
|Матеріали допоміжні технологічні |МД.Т |5,3 |0,31 |11 |
|Покупні вироби |ПВ |85,57 |5,03 |11 |
|Енергія, паливо технологічні |ЕТ |30,24 |1,78 |12 |
|Відходи (вираховуються) |ВП |31,41 |1,85 |12 |
|Прямі витрати на оплату праці |
|Основна заробітна плата виробничого |ЗО |95,04 |5,59 |12 |
|персоналу | | | | |
|Додаткова заробітна плата виробничого|ЗД |9,89 |0,58 |12 |
|персоналу | | | | |
|Нарахування на оплату праці |ВС.З |44,59 |2,62 |13 |
|Інші прямі витрати |
|Витрати на підготовку виробництва |ВП.В |29,76 |1,75 |13 |
|виробу | | | | |
|Непрямі витрати |
|Утримання та експлуатація машин і |ВОБ |147,62 |8,68 |13 |
|обладнання | | | | |
|Цехові витрати |ВЦ |62,25 |3,66 |13 |
|Разом цехова собівартість |СЦ |1.101,6|64,75 |13 |
| | |5 | | |
|Загальновиробничі витрати |ВЗ.В |473,71 |27,84 |13 |
|Разом виробнича собівартість |СВ |1.575,3|92,59 |13 |
| | |6 | | |
|Позавиробничі витрати |ВП.В |126,03 |7,41 |13 |
|Разом повна собівартість |СП |1.701,3|1,00 |13 |
| | |9 | | |
2.11. Обгрунтування проектної ціни приладу
Рівень прибутку
Пн = Сп ( Рс/100 = 1.701,39( 20/100 = 340,28 грн/од. продукції,
де Рс - рівень рентабельності, Рс = 20%.
Нижня межа проектної ціни модернізованого приладу складає
ЦНИЖ = СП + ПН = 1.701,39 + 340,28 = 2.041,67 грн/од. продукції.
Верхня межа проектної ціни модернізованого приладу
ЦВР = ЦКОН + ДЕФ = 1.900 + 1.240,25 = 3.140,25 грн.
де ЦКОН - ціна конкуруючого зразка товару, ЦКОН = 1.900 грн;
ДЕФ - додатковий ефект.
Додатковий ефект у сфері використання приладу
Деф = Цкон ( (Кін ( Кд - 1) +Век = 1.900 ( (1,569 ( 1,27 - 1) - 660,74 =
1.240,25 грн/од. продукції,
де Кін - інтегральний коефіцієнт зростання продуктивності модернізованого
приладу (визначений у п.2.1), Кін = 1,569;
Кд - коефіцієнт зростання його строку служби;
Век - зміна поточних експлуатаційних витрат споживача при використанні
модернізованого варіанта приладу замість його базового зразка за строк його
служби, грн.
Коефіцієнт КД визначається за формулою
КД = (1/ТБС + ЕН)/(1/ТНС + ЕН) = (1/5 + 0,15)/(1/8 + 0,15) = 1,27
де ТБС і ТНС - строки служби базового та нового зразків приладу (табл.2);
ЕН - нормативний коефіцієнт окупності капіталовкладень (0,15).
Величина ВЕК визначається за формулою
ВЕК = (ВБЕК - ВНЕК)/(1/ТНС + ЕН) = (7.860,22 - 8.041,92)/(1/8 + 0,15) =
-660,74 грн,
де ВБЕК і ВНЕК - річні експлуатаційні витрати споживача при використанні
базового і модернізованого варіантів приладу.
Для визначення цих величин розробляється відповідний кошторис витрат
Таблиця 16 – Кошторис річних витрат на експлуатацію приладу
|Елементи витрат |Позначення |Величини за варіантом |
| | |базовий |модернізований|
|Оплата праці оператора-прибориста |ВОП |6.193,12|5.113,19 |
|Амортизація |ВАМ |437,00 |469,58 |
|Електроенергія |ВЕЛ |553,47 |1.736,45 |
|Поточний ремонт, технічне обслуговування |ВТ.О |302,33 |339,75 |
|та експлуатаційні матеріали | | | |
|Інші витрати (5%) |ВІН |374,30 |382,95 |
|Разом витрат |ВЕК |7.860,22|8.041,92 |
Витрати на річну оплату праці оператора складають
для базового приладу
ВБОП = ГБТ.С ( ФБР ( (1+НДП/100)(1+НДЗ/100)(1+НС.З/100) =
0,95 ( 3.459,2 ( (1+15/100) ( (1+15/100) ( (1+42,5/100) = 6193,12 грн,
для модернізованого приладу
ВНОП = ГНТ.С ( ФНР ( (1+НДП/100)(1+НДЗ/100)(1+НС.З/100) =
0,75 ( 3.617,6 ( (1+15/100) ( (1+15/100) ( (1+42,5/100) = 5113,19 грн,
де ГТ.С - годинна тарифна ставка оператора (для базового приладу ГБТ.С =
0,95 грн для 5-го розряду; ГНТ.С = 0,75 грн для 4-го розряду).
Річні витрати на амортизацію приладу
ВБАМ = 4 ( КББАЛ ( НАМ/100 = 4 ( 2.185 ( 5/100 = 437 грн,
ВНАМ = 4 ( КНБАЛ ( НАМ/100 = 4 ( 2.347,92 ( 5/100 = 469,58 грн,
де КБАЛ - балансова вартість приладу у споживача, грн;
НАМ - квартальна норма амортизації приладів, %. НАМ = 5%.
Балансова вартість
КББАЛ = ЦКОН ( КТ = 1.900 ( 1,15 = 2.185 грн,
КНБАЛ = ЦНИЖ ( КТ = 2.041,67 ( 1,15 = 2.347,92 грн,
де КТ - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат (1,05-1,15).
Річні витрати на електроенергію для живлення приладу складають
ВБЕЛ = ПБС/1000 ( ФБР ( ЦЕЛ = 800/1000 ( 3.459,2 ( 0,2 = 553,47 грн,
ВНЕЛ = ПНС/1000 ( ФНР ( ЦЕЛ = 2400/1000 ( 3.617,6 ( 0,2 = 1736,45 грн,
де ПС - потужність споживання варіанта приладу, Вт (табл.2).
Річні витрати на поточний ремонт, технічне обслуговування та
експлуатаційні матеріали
ВБТ.О = КББАЛ ( НБТ.О/(100 ( 1000) ( ФБР = 2.185 ( 4/(100 ( 1000) (
3.459,2 = 302,33 грн,
ВНТ.О = КНБАЛ ( ННТ.О/(100 ( 1000) ( ФНР = 2.347,92 ( 4/(100 ( 1000) (
3.617,6 = 339,75 грн,
Інші витрати можуть бути прийняті у розмірі 2-5% від суми попередніх
елементів витрат
Проектна ціна
ЦПР = ЦНИЖ + (ЦВР - ЦНИЖ)/2 = 2.041,67 + (3.140,25 - 2.041,67)/2 =
2.590,96 грн.
2.12. Аналіз ефективності нового приладу
Річний економічний ефект від зростання прибутку виробника
ЕФ.В = (ПН - ПБ) ( ВНР - ЕН ( КП.В = (889,57 - 316,67) ( 288 - 0,15 (
34.279,97 = 159.853,20 грн,
де ПН і ПБ - прибуток від реалізації відповідно нового і базового зразків
приладів, грн;
ВНР - річний випуск модернізованого приладу, одиниць (п.2.2);
КП.В - капіталовкладення виробника, пов’язані з модернізацією та
підготовкою виробництва приладу (п.2.3).
Прибуток від реалізації базового варіанта приладу
ПБ = ЦКОН ( РБ/100 / (1 + РБ/100) = 1.900 ( 20/100 / (1 + 20/100) =
316,67 грн,
а від реалізації модернізованого варіанта
ПН = ЦПР - СП = 2.590,96 - 1.701,39 = 889,57 грн.
Витрати споживача приладу на один вимір складають
для базового
ВБОД = (КББАЛ ( ЕН + ВБЕК)/ПБРЕ = (2.185 ( 0,15 + 7.860,22)/ 27.674 =
0,296 грн,
для модернізованого
ВНОД = (КНБАЛ ( ЕН + ВНЕК)/ПНРЕ = (2.347,92 ( 0,15 + 8.041,92)/ 43.412 =
0,193 грн.
Річний економічний ефект споживача від використання одного
модернізованого приладу замість базового складає
ЕФ.С.Р = (ВБОД - ВНОД) ( ПНР.Е = (0,296 - 0,193) ( 43.412 = 4.471,44
грн.
Річний економічний ефект від використання річного обсягу випуску нових
приладів у сфері споживача складає
ЕФ.С = ЕФ.С.Р ( ВНР = 4.471,44 ( 288 = 1.287.773,57 грн.
13. Порівняльна таблиця техніко-економічних показників
Таблиця 17 – Техніко-економічні показники
|Показники |Позначення |Варіант приладу |
| | |базовий |модернізований|
|Річний фонд часу роботи приладів, годин |ФР |3.459,2 |3.617,6 |
|Річна експлуатаційна продуктивність, |ПР.Е |27.674 |43.412 |
|вимірів/рік | | | |
|Річні експлуатаційні витрати, грн/рік |ВЕК |7.860,22|8.041,92 |
|Витрати споживача приладу, грн./вимір |ВОД |0,296 |0,193 |
|Прибуток від реалізації приладу, грн. |П |316,67 |889,57 |
|Повна собівартість приладу, грн |СП |1.685,41|1.701,39 |
3. Висновки
Виконавши розрахунки по введенню у виробництво нового товару
(модернізованого приладу), можна стверджувати, що новий прилад є більш
ефективним як для виробника, так і для споживача. Про це зокрема свідчить
порівняльна таблиця 17.
За рахунок використання більш сучасних технологій, матеріальної бази
приладу і, як наслідок, поліпшення техніко-експлуатаційних характеристик,
модернізований прилад приносить більш ніж у двічі більший прибуток при
тому, що його собівартість майже не змінилася.
По співвідношенню (Річна експлуатаційна продуктивність/Річні
експлуатаційні витрати) для споживача модернізований прилад є досить
вигідним (знижуються вимоги до рівня кваліфікації оператора, знижується
витрата на один вимір, але експлуатаційні витрати незначно збільшуються).
Отже, можна стверджувати, що впровадження у виробництво нового
модернізованого приладу є економічно доцільно та ефективно.
Страницы: 1, 2, 3
|
