На зміну зазначеному порядку організації та проведення торгів Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1997 року № 694 «Про організацію та проведення міжнародних торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг) іноземного походження» було введено новий порядок, який лише змінив організацію та проведення торгів. Застосування його було обов'язковим для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності при закупівлях товарів (робіт, послуг), які здійснювалися за рахунок коштів державного бюджету або іноземних кредитів, що залучалися під гарантії Кабінету Міністрів України, якщо вартість таких закупівель дорівнювала або перевищувала 10 тис. гривень. Правила здійснення державних закупівель, визначені згаданими постановами, не відповідали міжнародним вимогам, тому об'єктивно виникла потреба в закріпленні регулювання державних закупівель на законодавчому рівні.

Усі вищезазначені елементи державних закупівель знайшли відображення у Законі України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р. № 1490-ІІІ, який став важливим кроком у частині законодавчого забезпечення системи державних закупівель та у розбудові цивілізованої ринкової економіки на шляху приведення внутрішнього законодавства України з питань державних закупівель у відповідність до норм і правил міжнародної торгівлі.

Проте варто зазначити, що в Україні не було цілісної системи державних закупівель, яка б відповідала вимогам Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та забезпечувала досягнення оптимального і раціонального використання державних коштів. Мали місце численні порушення на усіх рівнях управління державними закупівлями, починаючи з нормативно-правового забезпечення та закінчуючи організацією системи внутрішнього контролю у цій сфері діяльності. Тому посилення парламентського контролю - вимушений крок, спричинений незадовільним станом системи державних закупівель в Україні, процвітанням корупції та зловживання службовим становищем при використанні бюджетних коштів.

Вищенаведеним Законом запроваджено:

1. механізм міжвідомчої координації, у зв'язку з чим введено нові поняття "генеральний замовник" та "закупівля на засадах міжвідомчої координації". Закупівля на засадах міжвідомчої координації передбачає можливість проведення процедур закупівель тендерним комітетом розпорядника державних коштів вищого рівня (генеральним замовником) для укладання договорів розпорядниками нижчого рівня;

2. редукціон (нова процедура закупівлі);

3. засади громадського контролю;

4. нові критерії оцінки тендерних пропозицій

Державний нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель закріплено за Верховною Радою України; Кабінетом Міністрів України; спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг; Рахунковою палатою; Державною контрольно-ревізійною службою України; Державним казначейством України; Міністерством аграрної політики України; спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику"; правоохоронними органами в межах компетенції, визначеної Конституцією України та законами України.

Нині в Україні відбувається активне формування системи державних закупівель. І хоча цей процес істотним чином і впливає на механізми і методику реалізації своїх прав учасниками процедур закупівель за державні кошти, певні проблеми у цій сфері все ж залишаються, що, в свою чергу, призводить до виникнення судових спорів із цих питань.

РОЗДІЛ II ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАКУПІВЕЛЬ

2.1 Організація діяльності тендерного комітету та практика проведення процедур закупівель за державні кошти України

В даному розділі розглядаються питання, пов'язані із проведенням тендерів та формуванням тендерних комітетів під час проведення торгів(тендерів) за державні кошти.

Діяльність роботи тендерного комітету регламентується внутрішнім наказом організації-замовника щодо створення тендерного комітету та затвердження Положення про головні функції тендерного комітету щодо здійснення закупівель за державні кошти.

Рекомендовано місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування створити постійно діючи тендерні комітети для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг у межах бюджету району міста, району області та бюджету міста (районний тендерний комітет, міський тендерний комітет, положення про які затверджується відповідною радою. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів обласного бюджету створити єдиний тендерний комітет, до складу якого можуть входити тендерні комісії із закупівель товарів, робіт і послуг для потреб соціальної сфери, освіти, будівництва, промисловості, транспорту тощо на основі відповідних управлінь обласної (міської) державної адміністрації. Повноваження єдиного тендерного комітету та тендерних комісій визначаються окремим рішенням голови державної обласної адміністрації та затверджуються обласною радою.

У разі створення єдиних тендерних комітетів, їх діяльність направлена на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг на засадах міжвідомчої координації. Тендерний комітет створюється в організаціях - головних розпорядниках державних коштів, організаціях-розпорядниках коштів нижчого рівня, в організаціях-одержувачах коштів. Залежно від рівня організації - розпорядника державних коштів (замовника), кількості запланованих процедур закупівель може бути створено: постійний тендерний комітет, якщо протягом року очікується здійснення більше двох закупівель за рахунок державних коштів;тимчасовий тендерний комітет, якщо протягом року очікується проведення не більше однієї закупівлі за рахунок державних коштів і надалі проведення закупівель не заплановано.

На рівні організації - головного розпорядника державних коштів за потреби може бути створено більше ніж один тендерний комітет для організації і проведення процедур закупівель визначених окремих категорій предметів закупівлі.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6] - “замовник”- розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації.

“Розпорядник державних коштів” - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України, та законодавством, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів;

“Підприємства”- державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарскі товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (далі-підприємства)”.

Отже, якщо організація має юридичних статус підприємства, є одержувачем державних коштів ( уповноважена на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів), то така організація (підприємство) може виступати замовником і здійснювати закупівлю у порядку, встановленому Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг та державні кошти” [6] за умгови створення у цьому підприємстві-одержувача коштів тендерного комітету, який є колегіальним органом- відповідальним за організацію і проведення процедур державних закупівель.

Підприємство може бути замовником, що здійснює закупівлі відповідно до процедур державних закупівель та укладає за їх результатами договір, за умови дотримання таких вимог:

Наявність власних коштів для здійснення закупівель товарів, робіт, коштів, з урахуванням особливостей визначених Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6];

Наявність у такого підприємства повноважень на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів, тобто визначення підприємства одержувачем коштів згідно з бюджетним законодавством;

Наявність у такого підприємства створеного тендерного комітету.

В іншому разі, замовником, що здійснює закупівлі за державні кошти та укладає договір за їх результатами торгів (тендера), є розпорядник вищого рівня.

Слід також відмітити, якщо у підприємства-одержувача коштів не створено тендерний комітет, процедура закупівлі проводиться головним розпорядником державних коштів та укладається тристоронній договір про закупівлю, де “замовником” є розпорядник державних коштів вищого рівня, що діє в інтересах “платника” - підприємства-ожержувача коштів, та “виконавець-постачальник” - переможець торгів (рекомендаційна норма).

Тендерний комітет створюється керівництвом організації - замовника для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на засадах колегіальності в прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.

Підприємства здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів на загальних засадах у порядку, визначеному Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] (далі Закон).

Склад тендерного комітету підприємства призначається керівником органу державної влади, що здійснює функції з управління майном підприємства чи через який (керівники якого) спрямовується (координується) діяльність центрального органу виконавчої влади, що здійснює ці функції.

Тендерний комітет у своїй діяльності керується чинним законодавством, Положенням, внутрішніми нормативними документами замовника та рішеннями, які приймаються самим тендерним комітетом.

Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта.

Членами тендерного комітету можуть бути як представники організації-замовника в кількості не менш 5 осіб, так і в разі потреби відповідних органів державної влади, інших зацікавлених організацій, зокрема особи, що працюють на громадських засадах ( за їх згодою). Склад тендерного комітету повинен формуватися з урахуванням частини другої статті 12 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6].

Членами тендерного комітету рекомендується призначати посадових осіб з економічного, юридичного, фінансового підрозділів, а також підрозділу, що займається питаннями матеріально-технічного та інформаційного забезпечення організації-замовника. Зміни до складу тендерного комітету вносяться за поданням голови тендерного комітету та оформляються наказом керівника організації-замовника.

Для розв'язання конкретних питань, якщо виникає така потреба, зокрема в разі проведення торгів на закупівлю товарів, робіт чи послуг, що мають складний або спеціалізований характер, до роботи тендерного комітету можуть залучатися відповідно до законодавства незалежні кваліфіковані (технічни) експерти та консультанти, крім тих, що є заінтересованими особами стосовно виконавців цієї процедури закупівлі з урахуванням вимог частини другої статті 12 Закону.

Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта та є посадовою особою, що має право на підписання договорів про закупівлю.

За рішенням голови тендерного комітету можуть створюватись окремі робочі групи для вирішення конкретних питань, що виникають у процесі проведення процедур закупівлі, залучатись у ролі консультантів чи експертів спеціалісти структурних підрозділів замовника.

Тендерний комітет відповідає за організацію процедур закупівлі на всіх етапах їх проведення. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій:

- Планування закупівель;

- Вибір процедури закупівлі,

- Розміщення оголошення;

- Підготовка та розсилання тендерної документації;

- Надання роз'яснень щодо змісту тендерної документації;

- Проведення процедури попередньої кваліфікації;

- Ведення звітності.

Тендерний комітет зобов'язаний: організувати проведення процедур закупівлі;забезпечити рівні умови для всіх постачальників;зберігати конфіденційність інформації;своєчасно готувати письмові роз'яснення;своєчасно оформляти відповідну звітність.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7