|
Меню
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Судові витрати. Судові штрафи
|
|
|
Судові витрати. Судові штрафи
Тема: Судові витрати. Судові штрафи. План - 1. Поняття та види судових витрат в цивільному процесі, їх значення 3
- 2. Державне мито: обчислення, порядок сплати, повернення державного мита. 5
- 3. Витрати, пов'язані з розглядом справи 16
- 4. Звільнення від сплати судових витрат. Розподіл судових витрат та їх відшкодування 20
- 5. Цивільні процесуальні штрафи 23
- Джерела 31
1. Поняття та види судових витрат в цивільному процесі, їх значенняВитрати по провадженню справи в цивільному судочинстві в Цивільному процесуальному кодексі України Відомості Верховної Ради УРСР 1963 р., N 30, ст. 464 (далі по тексту ЦПК) мають назву «Судові витратив (глава 5), яка, не зовсім точно віддзеркалює їх правову природу. Ними є витрати, які несуть сто-рони, треті особи з самостійними вимогами у справах позовного провадження, заявники і заінтересовані особи у справах окремого провадження та у деяких справах, що виникають з адміністратив-но-правових відносин, за вчинення в їх інтересах цивільних проце-суальних дій, пов'язаних з розглядом справи судом і виконанням по ній рішення.Витрати по провадженню справи в цивільному судочинстві складаються з двох видів -- державного мита і витрат, пов'язаних з розглядом справи (ст. 63 ЦПК).У законодавчому визначенні державним митом є грошовий збір, що справляється державними органами в установленому розмірі з фізичних і юридичних осіб за вчинення в їх інтересах окремих дій та видачу документів, що мають юридичне значення Ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито» // Голос України. -- 12 лют. -- 1993 р.. В цивільному судочинстві -- державне мито -- грошовий збір, що справляється в судових органах з заяв і скарг, котрі подаються громадянами і юридичними особами до суду, та за видачу їм копії документів -- судових рішень, ухвал, постанов, і який зараховується до бюджету місцевого самоврядування.Обов'язок сплачувати державне мито за ведення цивільних справ у судах, що покладений на заінтересованих у справі осіб, має за мету забезпечити відшкодування державі певної частини коштів, що витрачаються на утримання і функціонування судової влади. Введення державного мита за провадження цивільних справ в суді (правильне за своєю суттю), може мати й негативні наслідки -- перешкоджати наданню державою судового захисту. Тому розмір такого мита незначний, а подекуди громадяни з врахуванням май-нового їх стану зовсім звільняються від його сплати.Витрати, пов'язані з розглядом справи, складаються: з сум, що підлягають виплаті свідкам, експертам, перекладачам; з витрат на проведення огляду на місці, на розшук відповідача; з витрат, пов'-язаних з виконанням рішення тощо. Розмір витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, на відміну від державного мита, залежить не від ціни заявлених позовних вимог та їх характеру, а від факти-чних затрат, пов'язаних з участю у справі свідків, експертів, перек-ладачів і з виконанням ними своїх функцій. Витрати, пов'язані з розглядом цивільної справи в суді, покладені на сторін та інших заінтересованих осіб, покликані: гарантувати добровільне виконан-ня ними своїх обов'язків із спірних матеріальних правовідносин; запобігати тяганині, пред'явленню безпідставних позовів; виник-ненню недобросовісних спорів проти законних і обґрунтованих вимог сторони; сприяти економії цивільних процесуальних засобів.Правовий режим справляння державного мита і сплати інших витрат по провадженню цивільної справи в суді врегульований статтями 63--81 ЦПК, іншими законами і підзаконними актами України Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито» // Голос України. -- 12 лют. -- 1993 р.; Закон України від 11 липня 1995 р. «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України» // Голос України. -- 16 серп. -- 1995 р.; Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. № 5 // Закон і бізнес. -- 1994. -- № 8; Інструкція про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів (службових осіб), у провадженні яких перебувають справи про адміністративне правопорушення, затверджена постановою Ради Міністрів УРСР від 22 лютого 1991 р., із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 р. та від 7 травня 1993 р. // ЗП УРСР. -- 1991. -- № 3. -- Ст. 16; ЗП України. -- 1992. -- № 1. -- Ст. 24; 1993. -- № 10. -- Ст. 208. . 2. Державне мито: обчислення, порядок сплати, повернення державного мита.Об'єктом справляння державного мита в судах виступають цивільні процесуальні документи, перелік яких чітко і повно визна-чений в нормативному порядку. Державне мито справляється: 1) з позовних заяв; 2) із зустрічних позовних заяв; 3) із заяв третіх осіб, які заявляють самостійні позовні вимоги на предмет спору між сторонами; 4) із скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних або посадових осіб у сфері управлін-ської діяльності; 5) із скарг на рішення, прийняті щодо релігійних організацій; 6) із касаційних скарг на рішення судів; 7) із скарг на рішення, що набрали законної сили; 8) із заяв і скарг у справах окремого провадження; 9) за повторну видачу копії судового рішен-ня, ухвали, постанови.До позовних заяв, з яких справляється державне мито, відно-сяться, зокрема, заяви, в котрих виражені позовні вимоги про присудження відповідної суми грошей, про право власності на будівлі чи інше майно, про визнання права одного із подружжя на частку у спільному сумісно нажитому майні за час шлюбу, про поділ майна в натурі, про виділ частки майна із спільної часткової власності, про визнання договорів відчуження майна (купівлі-продажу, дарування, заповіту) та інших недійсними, інші заяви, що подаються особами для захисту порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, які виникають з цивільних, шлю-бно-сімейних, житлових, земельних, трудових, природоохоронних та інших матеріально-правових відносин.До заяв і скарг у справах окремого провадження, з яких справляється мито, відносяться: заява про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним; заява про визнання грома-дянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим; заява про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану; заява про встановлення фактів, що мають юридичне значен-ня; заява про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'-явника, скарга на нотаріальні дії або на відмову в їх вчиненні; заява про всиновлення дитини.Скаргами на рішення судів, що набрали законної сили, та з яких справляється мито, є скарги, які подаються до правомочних посадових осіб суду і прокуратури, про опротестування ними рі-шення у порядку нагляду. До них відносяться заяви, що подаються до суду, про перегляд у зв'язку з ново виявленими обставинами рішень, ухвал і постанов суду, що набрали законної сили.Інші заяви і скарги, що не відносяться до позовних заяв, заяв і скарг у справах окремого провадження, касаційних скарг і скарг на рішенні судів, що набрали законної сили, не підлягають оплаті державним митом. Ними є окремі скарги (подаються окремо від касаційної скарги), якими оскаржуються ухвали суду, постановлені одноособово і колегіально у передбачених ст. 323 ЦПК випадках, зокрема: про відмову забезпечити докази (ст. 39 ЦПК), визначення ціни позову та судових витрат (ст. 81 ЦПК), відмову в знятті чи зменшенні штрафу, накладеного судом (ст. 83 ЦПК), відмову в поновленні пропущеного строку (ст. 89 ЦПК), а також інші ухвали суду; заяви, які подаються на вирішення окремих питань, що виникають у процесі провадження у справі та виконання по ній судового рішення, -- про забезпечення доказів, позову, про вступ у справу третіх осіб без самостійних вимог, про зміну підсудності, зміну чи скасування накладеного судом штрафу, про виправлення описки і явної арифметичної помилки в рішенні, про постановлення додаткового рішення, роз'-яснення рішення, про перегляд рішення, ухвали, постанови у зв'яз-ку з нововиявленими обставинами, про розстрочку або відстрочку виконання, про відвід судового виконавця тощо п. 22 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затверд-женої Головною державною податковою інспекцією 22 квітня 1993 р..Державне мито справляється в такому розмірі ставок: а) із позовних заяв - 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;б) із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян - 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;в) із позовних заяв про розірвання шлюбу - 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;із позовних заяв про розірвання повторного шлюбу - 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;у разі поділу майна розірванні шлюбу - 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;г) із позовних заяв про розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми чи недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менше трьох років - 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;д) з позовних заяв про зміну або розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) - 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;е) із заяв (скарг) у справах окремого провадження - 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;є) із позовних заяв з переддоговірних спорів - 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;ж) із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності: із позовних заяв немайнового характеру - 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 5 відсотків ціни позову;із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 10 відсотків ціни позову;з) із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів - ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;и) за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду - 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний аркуш копії;і) із позовних заяв щодо захисту прав громадян на земельну частку (пай) і майновий пай - 0,1 відсотка ціни позову.Встановлені ставки справляння державного мита свідчать про те, що їх розмір визначений: а) у відсотковому відношенні до ціни позову; б) у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на час сплати мита (з 02 вересня 1996 р. -- 17 грн.) Указ Президента України від 21 листопада 1995 р. «Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 р. № 519» // Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 27 листопа-да 1995 р. № 01-8/844. та Указ Президента України N 762/96 від 25.08.96 „Про грошову реформу в Україні”..Ціну позову складає грошова сума в гривнях, яка відобра-жає заявлену матеріально-правову вимогу позивача до відповідача і визначається за правилами, встановленими ст. 65 ЦПК:1) у позовах про стягнення грошей -- стягуваною сумою;2) у позовах про витребування майна -- вартістю відшукувано-го майна;3) у позовах про стягнення аліментів -- сукупністю всіх вип-лат, але не більше як за один рік;4) у позовах про строкові платежі і видачі -- сукупністю всіх платежів або видач, але не більше як за три роки;5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі -- сукупністю платежів або видач за три роки;6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач -- сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше як за один рік;7) у позовах про припинення платежів або видач -- сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше як за один рік;8) у позовах про дострокове розірвання договору майнового найму -- сукупністю платежів за користування майном протягом року, що залишається до кінця дії договору, але не більше як за три роки;9) у позовах про право власності на будинки, що належать громадянам на праві приватної власності, -- дійсною вартістю будинку, а для будинків, що належать державним, кооперативним та іншим громадським організаціям, -- не нижче їх балансової вартості;10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, -- загальною сумою всіх вимог.Ціна позову вказується в позовній заяві. Якщо зазначена ціна позову явно не відповідає дійсній вартості стягуваного, то ціну позову і розмір мита має визначати суддя, постановивши про це відповідну ухвалу. У випадку, коли в заяві не вказана ціна позову і встановити в момент подання її неможливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо визначає розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову. Тоді остаточна ціна позову і розмір мита визначаються в рішенні у справі з стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого мита. Якщо при постановленні судом рішення загальна сума позову збільшується, мито обчислюється виходячи зі збільшеної суми позову. Аналогічно обчислюється мито, коли суд у відповідності з ч. 7 ст. 203 ЦПК вийде за межі заявлених позивачем вимог.
Страницы: 1, 2, 3
|
|
|
|
|
|
НОВОСТИ
|
|
|
|
|
|
|
|