|
Меню
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Склад і порядок відшкодування судових витрат
|
|
|
Склад і порядок відшкодування судових витрат
1 “Склад і порядок відшкодування судових витрат”План Вступ. 1. Поняття та види судових витрат. 2. Порядок відшкодування судових витрат: а) із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим; б) відшкодування судових витрат та оплата праці адвокатів; в) відшкодування судових витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину. Висновок. Список використаної літератури. Додатки. Вступ З розвитком демократичних традицій, зростанням політичної і громадянської активності підвищується роль правоохоронних органів. Взаємовідносини громадянина і держави все більшою мірою будуються на принципах паритету і законності. Зміцнення даних принципів наближає нас до країн розвинутої демократії, таких, як: ФРН, Великобританія, Франція, що дозволить Україні посісти серед них належне місце. Але це потребує копіткої праці у законодавчій та правозастосовчій практиці, вирішення багатьох правових проблем і завдань. До однієї з таких відноситься проблема вдосконалення видів судових витрат та порядок їх відшкодування у кримінальному процесі України. Як повноправний член світового співтовариства Україна має послідовно запроваджувати в дію міжнародно-правові акти про права і свободи людини, а це вимагає приведення національного кримінально-процесуального законодавства у відповідність до загальновизнаних міжнародних норм. Становлення української правової демократичної держави відбувається нерозривно з процесом оновлення юридичної бази захисту прав і свобод людини, використання нетрадиційних для старої системи права елементів. Нині Україна змінює своє законодавство, приводить його у відповідність до європейських норм. У Конституції України проголошується, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їхні гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Для кримінально-процесуального законодавства це означає, що воно має бути зорієнтоване на забезпечення можливостей здійснення учасниками судочинства процесуальних прав і додержання законності під час його відправлення. Права і свободи громадянина захищаються судом. Держава зацікавлена в розширенні й максимальному використанні громадянами прав, наданих їй законом. Адже реалізація потерпілими прав, закріплених за ними кримінально-процесуальним законодавством, необхідна не лише для обстоювання та задоволення особистих інтересів, а й для запровадження конституційних засад кримінального судочинства, залучення громадян до боротьби зі злочинністю, що сприятиме зміцненню законності. Судово-правова реформа в Україні спрямована переважно на створення об'єктивного слідства, кваліфікованого сильного захисту та незалежного суду. Рівночасно, щоб ця триєдина формула правосуддя була практично життєвою, необхідні розроблення і створення сильного правового інструментарію правосуддя, який гарантував би досягнення об'єктивної істини в кожній справі. У зв'язку з цим важливе значення має вдосконалення правового статусу потерпілого та інших учасників кримінального процесу. Потерпілий від злочину, як і решта учасників кримінального процесу, має право на те, щоб його законні інтереси були забезпечені. Законодавець враховує це право, але, на жаль, не повною мірою і не завжди. Тому законодавці, зваживши на чинні нормативні положення, вітчизняний нормотворчий досвід і наявні в літературі наукові концепції, спробували розв'язати комплекс проблем щодо вдосконалення правового статусу потерпілого у кримінальному процесі України, особливо щодо відшкодування матеріальної шкоди, що була йому нанесена злочином. Адже одним із напрямків судово-правової реформи є створення такого судочинства, яке б гарантувало б право на захист не лише підозрюваному, обвинуваченому та підсудному, а й потерпілому, затверджувало б рівність усіх учасників процесу перед законом. Законодавець підкреслює, що для нього однаково важливим є забезпечення прав і законних інтересів усіх учасників кримінально-процесуальної діяльності. 1. Поняття та види судових витрат. Судові витрати - це витрати на кримінально-процесуальне провадження, відшкодування яких покладається на певних учасників кримінального процесу. У відповідності до ст. 91 КПК України судові витрати складаються: 1) із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим; 2) із сум, витрачених на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів; 3) з інших витрат, що їх зробили органи дізнання, попереднього слідства і суд при провадженні у даній справі. Згідно ст. 92, 93 КПК свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на відшкодування їм витрат по явці за викликом в органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури і до суду. За переліченими вище особами зберігається середній заробіток по місцю роботи за час, витрачений у зв'язку з явкою за викликом. Особам, які не є робітниками чи службовцями, виплачується винагорода за відрив їх від занять. Експерти, спеціалісти і перекладачі, крім того, мають право на винагороду за виконання своїх обов'язків, якщо виконання дорученої їм роботи не входить в їх обов'язок по службі. Зазначені виплати провадяться з коштів органів дізнання, попереднього слідства і суду. Порядок виплати і розмір сум, що підлягають виплаті, визначаються відповідною інструкцією. Вказані особи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1991 року мають право на: - відшкодування вартості проїзду до місця виклику і назад, до місця постійного проживання (оплачується на підставі проїзних документів за встановленими тарифами). З дозволу органу, який викликав, у разі неподання проїзних документів сплачується мінімальна вартість проїзду з місця постійного проживання до місця явки; - витрат по найму житлового приміщення (в тих самих розмірах, що і особам, які перебувають у відрядженні);добових, якщо місце проживання викликаної особи знаходиться в іншому населеному пункті (в тих самих розмірах, що і особам, які перебувають у відрядженні); - свідки, потерпілі та їх законні представники і поняті, які не є працівниками підприємств, установ, організацій, за відрив їх від роботи або звичайних занять також виплачується винагорода в розмірі 12% мінімального розміру заробітної плати; - експертам і спеціалістам встановлюється винагорода в розмірі від 2 до 5% мінімального розміру заробітної плати, яка визначається органом, який викликав, в залежності від кваліфікації експерта, спеціаліста і складності виконуваної роботи; - перекладачам розміри винагороди встановлюються в залежності від їх кваліфікації, а також того, носив переклад письмовий чи усний характер. Усі вищезазначені витрати виплачуються органом, що викликав за постановою особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду негайно після виконання викликаною особою своїх обов'язків. Відшкодування витрат військовослужбовців по явці за викликом проводиться на вимогу військових частин за встановленими нормами. Самим військовослужбовцям витрати не відшкодовуються. Судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані перекладачам, або приймаються на рахунок держави. При визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витрати. В тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених. Якщо підсудний буде визнаний винним, але звільнений від покарання, суд має право покласти на нього судові витрати. При закритті справи у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим у справах про злочини, зазначені в частині 1 статті 27 КПК України, суд може покласти судові витрати на одного з них або на обох. Судові витрати в разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті, а також судові витрати, пов'язані з виплатою сум перекладачеві, приймаються на рахунок держави. Якщо у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 47 КПК України, оплата праці захисника по поданню юридичної допомоги була проведена за рахунок держави, відшкодування витрат державі може бути покладено на засудженого. Порядок оплати праці адвокатів за подання юридичної допомоги у кримінальних справах громадянам, звільненим органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом від оплати юридичної допомоги, а також у випадках, коли адвокат брав участь у дізнанні, попередньому слідстві або у суді за призначенням, визначається Положенням, затвердженим Міністерством юстиції і Міністерством фінансів України 27 листопада 1991 року. Оплата праці адвокатів у цих випадках здійснюється за рахунок державного бюджету у розмірі 0,5 мінімальної зарплати за повний робочий день. Якщо адвокат був зайнятий по справі не повний робочий день, оплата його праці провадиться пропорційно затраченому часу, виходячи із вказаного розміру. Відшкодування адвокатам витрат за час знаходження їх у відрядженні за місцем фактичного розгляду справи, проведення дізнання чи розслідування здійснюється в порядку і в розмірах, передбачених чинним законодавством. Підставою оплати праці адвокатів за подання юридичної допомоги у кримінальних справах є постанова судді або особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвала суду про звільнення громадянина від оплати за юридичну допомогу чи про призначення адвоката і довідка про участь адвоката у справі, яка щомісячно видається особою, що провадить дізнання, попереднє слідство або судом, з зазначенням у ній кількості затрачених адвокатом днів та обсягу виконаної роботи. У постанові, ухвалі про звільнення громадянина від оплати за юридичну допомогу чи призначення адвоката вказується причина звільнення чи призначення. Копія постанови, ухвали про звільнення громадянина від оплати юридичної допомоги або про виділення адвоката за призначенням, довідка про участь адвоката у справі подаються керівнику адвокатського об'єднання, який складає довідку-розрахунок з визначенням суми, що підлягає виплаті адвокату за рахунок державного бюджету, засвідчує її своїм підписом і печаткою. Адвокат, який працює індивідуально, складає довідку-розрахунок самостійно. Один примірник довідки-розрахунку надсилається особі, яка провадила дізнання, слідчому, прокурору або суду для приєднання її до кримінальної справи, другий примірник залишається у справахадвокатського об'єднання чи у адвоката, що працює індивідуально. У випадку, коли адвокат брав участь у дізнанні, попередньому слідстві або суді за призначенням, при визнані громадянина винним у вчиненні злочину і при відсутності підстав для звільнення його від оплати за юридичну допомогу відшкодування витрат в бюджет покладається на засудженого. Щомісячно адвокатське об'єднання чи адвокат, який працює індивідуально, подають управлінню юстиції відповідно Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по кожній справі окремо копію постанови, ухвали про звільнення громадянина від оплати юридичної допомоги чи про призначення адвоката; довідку про участь адвоката у справі, видану особою, яка провадила дізнання, слідчим, прокурором або судом; довідку-розрахунок про розмір коштів, що підлягають виплаті адвокату за рахунок бюджету.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
|
|
|
|
|
НОВОСТИ
|
|
|
|
|
|
|
|