Обмірковане та прискіпливе дослідження матеріальної обстановки дозволяє виявити мікрооб'єкти різноманітних властивостей і природи, у яких міститься годиною значна інформація. Слід вдатися для отримання цієї інформації прямо на місці події шляхом лабораторного аналізу або експрес-аналізу.

Об'єктами-носіями мікрочасток головним чином є: викрадене майно, різні предмети обстановки вчинення злочину, знаряддя злочину та їх сліди.

Допитий потерпілого і всіх виявлених свідків проводитися невідкладно, що дозволяє слідчому своєчасно дізнатись про особу, можливо причетну до крадіжки, і по „гарячих слідах” організувати її затримання; установити розпізнавальні прикмети викраденого майна і перекрити можливі канали його збуту; запобігти можливому в подальшому негативному впливу на поведінку на досудовому слідстві потерпілої чи особини свідків із боку зацікавлених у результатах справи осіб (обвинуваченого, його родичів тощо).

У першу чергу допитується потерпілий, оскільки в чинність свого особливого стану він більш ніж хто- небудь обізнаний про прикмети викраденого майна. Його свідчення з даного питання можуть бути цінним джерелом отримання початкових даних для визначення вірного напряму заходів із встановлення особини, що вчинила крадіжку.

Завдання слідчого полягає в тому, щоб уникнути в конфліктної ситуації, створити для особини, якові допитують, найкращі умови для передачі інформації про подію злочину. У даному випадку слід враховувати, що, переживши хвилювання, пов'язані з крадіжкою, потерпілий не завжди запам'ятовує окремі деталі злочину та, іноді, необ'єктивно оцінює їх. Були випадки, коли окремі потерпілі, переслідуючи корисливі цілі, свідомо перебільшували розмір викраденого.

Слід зазначити особливості встановлення контакту з потерпілим, якщо він певним чином своєю поведінкою надав привід або полегшив, зумовив вчинення злочину. У цих випадках недопустимі:

а) груба форма засудження його поведінки, якби навіть вона заслуговувала засудження взагалі (треба враховувати, що він все-таки постраждав через свою неправильну поведінку);

б) неуважність і необ'єктивність до його свідчень, клопотань і прохань, основані на тому, що він „сам винуватий”. Поряд із цим не слід допускати невірного уявлення, що завдання слідчого полягає в безперцевому захисті інтересів потерпілого, що його свідчення повинні сприйматись некритично тощо;

в) вимога нездійснених або не передбачених законом вимог (наприклад, щоб він сам знайшов свідків події або речові докази);

г) не викликане необхідністю обговорення або оголошення даних про особисте інтимне життя потерпілого.

У ході допиту по справах про кишенькові крадіжки належати встановленню наступні обставини:

1) що викрадено й детальні прикмети викраденого. Якщо викрадено гроші, те слід встановити точну суму, номінал купюр, їх стан (нові чи старі);

2) чи не бачив раніше потерпілий затриманого підозрюваного (де, коли, за яких обставин);

3) які обставини скоєння кишенькової крадіжки;

4) якщо мало місце затримання кишенькового крадія, те обставини затримання (хто і як затримав);

5) як вів собі підозрюваний при затриманні (намагався зникнути, викинути або передати своїм співучасникам викрадене, намагався нанести тілесні ушкодження особам, які його затримали);

6) якщо є підстави думати, що в затриманого були спільники, які прикмети їх зовнішності.

Невідкладність допиту свідків зумовлена необхідністю отримання більш точних і повних свідчень, а це може бути досягнуто при умові, що смороду будуть допитані в тієї годину, коли в їх пам'яті ще свіжі обставини й деталі минулої події. Несвоєчасний та запізнений допитий взагалі може не дати належного ефекту.

За змістом показання свідків можуть бути первинними, тобто виходячи з першоджерел, і похідними, коли свідок знає про факт зі слів іншої особини. Похідні свідчення менш цінні, ніж первинні.

При відсутності свідків, які можуть підтвердити тієї чи інший факт, слідчий з'ясовує, хто міг знаходитись на місці події, кому міг розповісти злочинець про скоєний злочин, вживає певних заходів для виявлення свідків. Важливо визначити послідовність допиту свідків, якщо по справі їх проходити декілька. Насамперед допитуються особини, які в змозі розповісти про факти та обставини, які встановлюються на початковому етапі розслідування, від яких можна чекати правдивих свідчень, і за їх допомогою вже оцінити інформацію інших свідків.

При викладені свідчень свідки іноді висловлюють свої висновки й пропозиції: вказують на особу, яка, на їх думку, могла вчинити злочин. До цих висновків і пропозицій свідка слідчий винний прислухатися, і чітко уяснити, на підставі яких аргументів він дійшов до таких висновків і що є основою для їх обґрунтування.

Не можна нехтувати опитуванням дітей, які часто добрі запам'ятовують і відтворюють різного роду події, а також прикмети людини. Алі не можна й не враховувати, що їхні відповіді про обставини минулої події можуть бути недостатньо достовірними, переплітатися з фантазіями, перебільшеннями, зумовленими віковими особливостями.

Допитуючи свідків кишенькової крадіжки, необхідно мати на увазі ті, що в їх числі можуть бути особини, винні в її вчиненні. Тому в процесі допиту необхідно з'ясувати, як і у зв'язку з чим допитуваний опинився на місці вчинення злочину, звідки й для чого він опинився та хто бачив його в цьому місці. Перевірка відповідей на ці питання й зіставлення їх з іншими встановленими по справі даними можуть дати підставу для підозри про долю допитуваного в крадіжці й включення в план розслідування заходів по перевірці певної версії.

7) Свідків слід у першу чергу шукати серед працівників транспортних і торгівельних організацій. Іноді, у якості свідків, допитують працівників ломбардів, комісійних магазинів, а також осіб, які знаходились там одночасно з людиною, яка здавала розшукувані речі що викрадені. При цьому, доцільно обов'язково допитати в якості свідків працівників міліції або осіб, які затримували кишенькового крадія. якісь позначки, плями, склеєні місця. У випадку крадіжки гаманця - яка його форма, розміри, колір, особливості, що знаходилось у ньому. Коли викрадаються годинники, фотоапарати, мобільні телефони, цифрові програвачі, те встановлюються марка (модель), розміри, серійний номер, індивідуальні особливості (подряпини, відколи, відсутність кнопок управління тощо), чи зберігся технічний паспорт або гарантійний талон на викрадену річ, приблизна вартість;

8) де знаходилось викрадене (у внутрішній кишені піджака, пальто, у кишенях штанів, сумці, портфелі, на ремені, на шнурку, на ланцюжку тощо);

9) що передувало крадіжці (потерпілий отримав готівку в касі чи за допомогою банкомату, діставав готівку та розраховувався в магазині, транспорті, розмовляв по мобільному телефоні й т.д.

Затримання підозрюваного здійснюється безпосередньо під час кишенькової крадіжки або відразу після її в ході переслідування злочинця «по гарячих слідах». Важливо захопити злочинця на місці злочину. При цьому варто ретельно контролювати дії злочинця, щоб не допустити викидання предметів-доказів і цінностей або передачі їх співучасникам.

Є специфіка в затриманні кишенькових злодіїв: їх потрібно доставлятии у чергову частину, не даючи можливості розтиснути кулак з «видобутком» - ця обставина неодмінно повинна бути відображена в протоколі затримання.

Особистий обшук і огляд затриманого. При першій можливості, після затримання, кишенькового крадія необхідно піддати особистому обшуку (у відповідності з правилами, визначених ст.106, 115 КПК України). Це можливо здійснити безпосередньо на місці затримання або в іншому службовому приміщенні, куди доставляється затриманий. Крім мов, які стали предметом кишенькової крадіжки, у ході особистого обшуку крадія можуть бути виявлені предмети, які належати злодію й можуть бути використані як знаряддя злочину (пінцети, за допомогою яких дістають гаманці з глибоких кишень; невеликі гострозубці, маленькі ножиці, ножі для зрізання сумочок, плеєрів, телефонів чи фотоапаратів; леза небезпечної бритви, один край якої може бути обгорнутий ізоляційної стрічкою; монета з загостреними краями; спеціальні персні з напаяними на них шматочками леза або загостреної металевої пластинки). При огляді кишень або сумок затриманого слід звернути увагу на наявність білого порошку (каніфолі), яким досвідчені кишенькові крадії натирають свої пальці для того, щоб під година вчинення крадіжки не вислизнули цінності.

Перед качаном цієї слідчої дії обшукуваному слід запропонувати залишити в руках всі, що в нього є й не рухатись. Необхідно пам'ятати, що затриманий крадій може чинити опір та несподівано напасти на особу, яка проводити особистий обшук, саме тому на початковому етапі обшуку слід вжити всіх заходів безпеки - швидко прощупати одяг обшукуваного злодія з метою виявлення предметів, якими можна нанести ушкодження (ножі, кастети, леза небезпечних бритв, сіль, перець тощо). Надалі, на наш погляд, затриманому слід поставити питання, чи є в нього гроші, якщо так, то в яких купюрах і де смороду знаходяться (у кишені, сумці, під одягом), і обов'язково зафіксувати відповіді в протоколі обшуку.

У протоколі особистого обшуку приводитися перелік вилучених предметів, вказується де смороду виявлені (у кишені, в одежі); описуються їх індивідуальні ознаки; вказуються пояснення обшукуваного. Особливу увагу слід приділити стану, номіналу грошових купюр, як смороду зложені тощо. Доцільно також зафіксувати як одягнутий затриманий, адже не виключена можливість, що він учинивши декілька кишенькових крадіжок у різних місцях. Потерпілі та свідки, зазвичай, краще запам'ятовують загальні ознаки зовнішності та його одягу, ніж риси обличчя.

У кінці особистого обшуку доцільно провести обстеження тіла затриманого, при цьому залучити до участі в дії лікаря або судово-медичного експерта. Злочинці можуть переховувати викрадене під пластирними наклейками на тілі або пов'язками. Тому при наявності таких слід запропонувати лікарю зняти їх та замінити іншими.

На пальцях рук та долонях затриманого можуть бути сліди білого порошку (тальку, каніфолі тощо).

Обшук за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ст.177 КПК України провадження обшуку допускається, коли в розпорядженні слідчого є достатньо підстав вважати, що в одному з приміщень або іншому місці, в особини знаходяться знаряддя злочину, предмети й цінності, здобуті злочинним шляхом, документи, а також інші речові докази, які мають значення для справи. Такими підставами частіше від всього бувають свідчення свідків і потерпілих. Іноді підстави для обшуку можуть виникати одразу після допиту підозрюваного, обвинуваченого, або після проведення оперативно-розшукових заходів.

Для провадження обшуку у великому будинку (квартирі) комплектується група, у склад якої зазвичай входять: слідчий (керівник групи), працівник карного розшуку, дільничний інспектор, 1-2 міліціонери, а при необхідності спеціаліст-криміналіст.

У якості безпосередніх місць схову, як правило, виступають природні пустоти в стінах, стельові та підлогові перекриття, пічки, димарі, каміни, вентиляційні канали, змивні бачки унітазів та інші ємності. У процесі обшуку в житлових приміщеннях необхідно оглянути предмети умеблювання. У звільнених від одягу, посуд, білизни та інших об'єктах необхідно оглянути всі пази, щілини, днища, відокремити всі зйомні частини, виміряти й порівняти всі внутрішні й зовнішні габарити.

Допитий підозрюваного чи обвинуваченого. Особа, яка вчинила злочин, є носієм значно більшої за об'ємом і змістом інформацією про елементи механізму крадіжки, ніж потерпілий та свідки. Виходячи з цього, при допиті підозрюваного й обвинуваченого слідчий орієнтується на отримання наступної інформації про елементи механізму злочину:

про самого допитуваного (його соціальний статус, демографічні ознаки, образ життя, матеріальний та інтелектуальний рівень, професійну належність, психологічний портрет тощо);

про інших осіб як носіїв інформації про механізм даного злочину (співучасників, скупників викраденого майна тощо);

про матеріально зафіксовані сліди, які утворились у ході вчинення злочину на його тілі, одязі, інших супутніх мовах;

про інші матеріально фіксовані сліди, які утворились у зв'язку з його кримінальною й некримінальною поведінкою;

про знаряддя злочину, інші матеріальні об'єкти, які брали доля в процесі взаємодії та відображення у зв'язку з подією, що розслідується;

про обстановку вчинення злочину;

про психічний і фізичний стан допитуваного при вчиненні злочину, реалізації інших, пов'язаних з його злочинною та незлочинною поведінкою, подій;

про особливості його поведінки перед, під година та після вчинення злочину;

про наявність, характері зв'язку з місцем злочину, предметом посягання, іншими матеріальними об'єктами;

про годину, місце, мотив, цілі, об'єкт злочинного посягання, злочинні дії, спосіб вчинення злочину, ставлення допитуваного до вчиненого діяння;

про обставини підготовки, укриття злочину.

При оцінці отриманих свідчень слідчий винний виходити з їх повноти й достовірності; з того, наскільки ця інформація відповідає даним, отриманих з інших джерел; зі ступеню стабільності позиції, якові зайняв підозрюваний (обвинувачений).

Очні ставки проводяться між обвинуваченим, свідками і потерпілим, які дають різні свідчення по одним і тім же обставинам. Дана слідча дія спрямована на усунення суттєвих протиріч у свідченнях вказаних категорій осіб та на встановлення істини по справі.

Для найбільш результативної очної ставки особливу увагу приділяють дослідженню раніше отриманих показань осіб, які будуть брати доля в проведенні очної ставки; виявленню протиріч у них; вибору тактичних прийомів, направлених на усунення вказаних протиріч; взаємовідносинам учасників очної ставки; встановленню особини, якові на очній ставці буде допитано першою. Виходячи з рекомендацій, розроблених у криміналістиці, першим допитується особа, свідчення якої, на думку слідчого, правдиві.

Судові експертизи. У практиці розслідування кримінальних справ про кишенькові крадіжки експертизи призначаються рідко. Разом із тім використання можливостей експертизи нерідко забезпечує отримання важливого доказу причетності підозрюваного до вчинення крадіжки.

Дактилоскопічна експертиза проводитися в тихнув випадках, коли при огляді поверхні гаманця, сумочки або інших предметів, з яких було скоєно крадіжку, або викинутих кишеньковим крадієм знаряддя злочину, виявлені сліди пальців рук. Виявлення слідів пальців рук на цих предметах може свідчити про долю певної особини у вчиненні кишенькової крадіжки або причетності до неї.

Не слід забувати, що висновки дактилоскопічної експертизи допомагають встановити не тільки причетність особини до крадіжки, а й особу злочинця який зник або переховується.

У процесі розслідування кишенькових крадіжок може бути проведена експертиза встановлення цілого по частинах. Наприклад, якщо при проведенні особистого обшуку в підозрюваного виявлено невеликі шматочки підкладки чи сумки піджака потерпілого, які були вилучені затриманим разом з грошима, або якщо в кишені потерпілого залишаються шматочки (зазвичай куточки) грошів, а в підозрюваного вилучають грошові купюри з обрізаними кутами. Ця експертиза призначається й у тихнув випадках, коли в підозрюваного вилучені частини предметів, які раніше належали потерпілому й складали єдине ціле (футляр фотоапарату, обрізаний ремінець або шнурок), а також коли, на місці крадіжки виявлено частину леза безпечної бритви, обгорнутої ізоляційною стрічкою чи пластиром, а в підозрюваного при обшуку місця проживання буде знайдений уламок леза. У вказаних випадках збіг досліджуваних об'єктів за лінією розрізу, розриву чи зламу є серйозним доказом проти підозрюваного.

У випадках, коли на одежі чи сумці потерпілого зроблені надрізи та порізи, що виявлені на грошових купюрах, вилучених у підозрюваного, те експерт-криміналіст при проведенні відповідних трасологічних досліджень може визначити, чи зроблені смороду одночасно чи в різний годину, встановити, що розрізи зроблені одним знаряддям, яку вилучене в підозрюваного.

Коли на одежі потерпілого чи на його сумці виявляють плями, схожі на дах, а на руках підозрюваного - невеликі порізи, те доцільно призначити в такому випадку судово-медичну експертизу (біологічне дослідження) з метою встановлення групової належності крові, адже кишеньковий злодій предметом, яким розрізає сумки, міг спричинити собі невелику травму під година вчинення крадіжки.

Залежно від конкретної ситуації та наявності достатніх підстав можуть призначатись і інші види експертиз (судово-хімічна, судово-матеріалознавча, товарознавча тощо).

Страницы: 1, 2, 3