Поняття та види державних службовців. Управління в сфері іноземних справ

Контрольна робота з

Адміністративного права України

1. Поняття та види державних службовців.

2. Управління в сфері іноземних справ.

1. Поняття та види державних службовців.

Якщо виконавча влада знаходить свій вияв у державному управлінні, а державне управління реалізується через функціонування у кожній з його сфер спеціально з метою утворених на те державних органів, то діяльність кожного окремо взятого органу державного управління об'єктивується, проявляється в реальних умовах і конкретних життєвих обставинах, у діях його повноважних представників -- дер-жавних службовців.

Особи-службовці є кадровим складом (або особовим складом, чи персоналом) органів державного управління. Будучи співробітниками державного органу, вони фактич-но перебувають на службі у держави і виконують її завдан-ня та функції- Саме вони є останньою ланкою державного управлінського механізму, через яку реалізується виконав-ча влада, втілюються в життя державні вимоги та управлін-ські рішення. Від того, як вони розуміють і виконують свою роботу, наскільки точно і правильно діють, залежить ефективність функціонування органу управління і всієї системи виконавчої влади.

Отже, держава набуває реальності та сили завдяки пер-соналу, кадровому складу своїх органів, а завдання і функ-ції держави стають за умови практичної реалізації зав-даннями і функціями контингенту державних службовців. Інститут державної служби продовжує і завершує організа-ційне оформлення державного механізму, а найголовніше -- робить цей механізм здатним практично вирішувати будь-які питання галузі державного управління.

Організуючи й формуючи свою державну службу, дер-жава насамперед використовує правовий інструментарій. За допомогою юридичних норм здійснюється як організа-ція державної служби, так і регламентація практичної ді-яльності державних службовців щодо реалізації наданих їм повноважень. Це, зокрема, встановлення посадових най-менувань, визначення повноважень відповідно до посади, вироблення правил вступу на державну службу, прохо-дження служби та просування по ній, укладання докумен-тів і порядок роботи з ними, прийом громадян І розгляд їх звернень, застосування заходів заохочення і відповідаль-ності, припинення службових відносин тощо.

Основним нормативним документом, що регламентує питання державної служби в Україні, є Закон "Про дер-жавну службу" від 16 грудня 1993 р. Стаття 1 Закону "Дер-жавна служба і державні службовці" визначає, що держав-на служба -- це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті, щодо практич-ного виконання завдань і функцій держави, за що їм ви-плачується заробітна платня із державного бюджету. Закон визначив поняття "посади" і "посадові особи".

Посада -- це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними ак-тами коло службових повноважень.

Посадовими особами вважаються керівники та заступни-ки керівників державних органів та їх апарату, інші дер-жавні службовці, на яких законами або іншими норматив-ними актами покладено здійснення організаційно-розпо-рядчих та консультативно-дорадчих функцій Битяк Ю.П. Державна служба та розвиток її демократичних основ. - Харків, 1990

.

Посади державних службовців класифікуються за кате-горіями та рангами. Основними критеріями класифікації посад державних службовців є: організаційно-правовий рі-вень органу, який приймає їх на роботу; обсяг і характер компетенції на конкретній посаді; роль і місце посади в структурі державного органу.

Усього встановлено 7 категорій і 15 рангів. Кожній із 7 категорій відповідає 3 ранги. Отже, державному службов-цю присвоюється один із трьох рангів, що відповідає кате-горії, під яку підпадає та чи інша посада.

Встановлені такі категорії та ранги.

Перша категорія (3, 2, І ранги):

* посади голів державних комітетів, що не є членами Уряду України;

* голів Інших центральних органів державної виконав-чої влади при Кабінеті Міністрів України;

* Постійного Представника Президента України в Рес-публіці Крим;

* голів держадміністрацій в областях, містах Києві та Севастополі;

* перших заступників міністрів, перших заступників го-лів державних комітетів, що входять до складу Уряду;

* керівників Адміністрації Президента України;

* Секретаріату Верховної Ради України та інші, прирів-няні до них посади.

Друга категорія (5, 4, 3 ранги):

* посади заступників керівника Адміністрації Прези-дента України;

* заступників керівника Секретаріату Верховної Ради України;

* заступників керівника апарату Кабінету Міністрів України;

* керівників структурних підрозділів Секретаріату Вер-ховної Ради України;

* секретаріатів постійних комісій Верховної Ради Ук-раїни, Адміністрації Президента України, апарату Кабіне-ту Міністрів України;

* радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України;

* заступників міністрів, заступників голів державних комітетів, які входять до складу Уряду;

* перших заступників, заступників голів комітетів та ін-ших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України;

* першого заступника Постійного Представника Пре-зидента України в Республіці Крим;

* перших заступників глав обласних Київської та Се-вастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади.

Третя категорія (7, 6, 5 ранги):

* посади заступників керівників структурних підрозді-лів, завідувачів секторами, головних спеціалістів, експер-тів, консультантів Адміністрації Президента України, Сек-ретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Мі-ністрів України;

* заступників Постійного Представника Президента України в Республіці Крим;

* заступників глав обласних. Київської та Севастополь-ської міських державних адміністрацій;

* глав держадміністрацій в районах, районах міст Києва та Севастополя;

* начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів державної вико-навчої влади та інші, прирівняні до них посади.

Четверта категорія (9, 8, 7 ранги):

* посади спеціалістів Адміністрації Президента Украї-ни, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабіне-ту Міністрів України;

* заступників начальників управлінь, самостійних відді-лів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади;

* керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київ-ської та Севастопольської міських державних адміністра-цій та інші, прирівняні до них посади.

П'ята категорія (11, 10, 9 ранги):

* посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади;

* заступників голів держадміністрацій у районах, райо-нах міст Києва та Севастополя;

* заступників керівників управлінь, відділів, служб об-ласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

* спеціалісти апарату цих адміністрацій та інші, прирів-няні до них посади.

Шоста категорія (13, 12, 11 ранги):

* посади керівників управлінь, відділів, служб район-них, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій;

* спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київ-ської та Севастопольської міських державних адміністра-цій та інші прирівняні до них посади.

Сьома категорія (15, 14, 13 ранги):

* посади спеціалістів районних, районних у містах Киє-ві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів та інші прирівняні до них посади Закон України „Про державну службу” від 16.12.1993.

Ранг службовцю присвоюється відповідно до очолюва-ної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Ранги, які відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України. Ранги, які відпові-дають посадам другої категорії, присвоюються Кабінетом Міністрів України. Ранги, які відповідають посадам третьої -- сьомої категорій, присвоюються керівником державного органу, в системі якого працює державний службовець.

При прийнятті на державну службу службовцю присво-юється ранг у межах відповідної категорії посад.

Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посади державний службовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді два роки. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

За сумлінну працю державному службовцю при виході на пенсію може бути присвоєно черговий ранг поза межа-ми відповідної категорії посад. Державний службовець мо-же бути позбавлений рангу лише за вироком суду. Якщо державний службовець перейшов на посаду нижчої кате-горії або залишив державну службу, на яку потім повер-нувся, за ним зберігається присвоєний ранг.

2. Управління в сфері іноземних справ.

Конституція України (ст. 18) відзначає, що зовнішньо-політична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами між-народного співтовариства за загальновизнаними принци-пами і нормами міжнародного права.

Відповідно до конституційних норм визначення засад зовнішньої політики є компетенція Верховної Ради Украї-ни (ст. 85), а керівництво зовнішньополітичною діяльніс-тю держави здійснює Президент України. Він же представ-ляє державу в міжнародних відносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори України; приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших дер-жавах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і від-кличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав (ст. 106).

Центральним органом державної виконавчої влади у цій сфері є Міністерство закордонних справ України (МЗС). Воно забезпечує у межах своїх повноважень прове-дення зовнішньої політики України і здійснює координа-цію діяльності всіх учасників зовнішньополітичних зв'яз-ків України Колпаков В.К. Адміністративне право України - К.,1999.

Головними завданнями МЗС є:

участь у реалізації державного суверенітету України у сфері зовнішньополітичної діяльності, сприяння піднесен-ню міжнародного авторитету держави;

забезпечення в межах своїх повноважень проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України з метою все-бічного розвитку політичних, економічних, гуманітарних, наукових та інших зв'язків із зарубіжними країнами;

розробка і участь у здійсненні концепції розвитку зов-нішньополітичної діяльності держави;

захист прав та інтересів України, її фізичних і юридич-них осіб за кордоном;

аналіз зовнішньополітичної діяльності України, роз-робка і здійснення комплексу заходів, спрямованих на під вищення ефективності зовнішньополітичних зв'язків Ук-раїни, насамперед надання організаційно-методичної та інформаційної допомоги учасникам зовнішньополітичних відносин;

організація, координація та фінансування роботи пред-ставництв України за кордоном, а також сприяння ді-яльності представництв іноземних держав на території України.

З метою виконання покладених на нього завдань МЗС:

1) розробляє та подає Кабінету Міністрів України про-позиції про вирішення стратегічних питань зовнішньо-політичних відносин, реалізацію пріоритетних напрямів співробітництва з іншими державами;

2) забезпечує створення сприятливих зовнішньополі-тичних умов для встановлення і розвитку відносин між Україною та іншими державами на двосторонньому, регіо-нальному та глобальному рівнях;

3) забезпечує участь України у підготовці міжнародних договорів з іншими країнами і міжнародними організація-ми та подає до Кабінету Міністрів України пропозиції про підписання, ратифікацію, прийняття, схвалення міжна-родних договорів або приєднання до них. При необхіднос-ті готує пропозиції щодо приведення законодавства Украї-ни у відповідність з її міжнародними зобов'язаннями;

4) зберігає оригінали текстів міжнародних договорів України, веде їхній облік;

5) здійснює нагляд за виконанням міністерствами та ін-шими центральними органами державної виконавчої вла-ди України та іноземними державами міжнародних дого-ворів України;

6) бере участь у роботі міжнародних організацій, орга-нів міжурядових комісій та комітетів, конференцій, кон-гресів, симпозіумів і нарад з питань міжнародної політики, приймає іноземні делегації для обговорення питань зов-нішньої політики;

7) вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо створення, реорганізації та ліквідації за кордоном посольств, консульських установ, постійних представ-ництв України при міжнародних організаціях і представ-ництв МЗС в Україні та спрямовує їх роботу;

Страницы: 1, 2