p align="left">82 Планування окремої слідчої дії складається з трьох стадій : визначення безпосередньої мети проведення слідчої дії; встановлення і конкретизація ресурсів і можливостей , головним чином інформаційних, тактичних та психологічних , що є в розпорядженні у слідчого і співвідношення їх з раніше визначеною метою; безпосередня розробка організаційно-тактичного змісту слідчої дії, застосовуваних тактико-сихологічних прийомів визначення умов і часу їх реалізації, оцінка можливих результатів . Кінцевий результат усього процесу планування - готовий (сформований ) план розслідування . Основними елементами сформованого плану розслідування являються: 1) безпосередні цілі, тобто логічні висновки , виведені із прийнятих до перевірки версій або ж конкретизовані у вигляді спетальних питань , а також позаверсійні обставини, щопідлягають встановленню; ресурси, що знаходяться в розпорядженні слідчого . Це передусім виконавці-слідчі , експерти, працівники дізнання ,спеціалісти, громадські помічники іт.д. Сюди ж слід віднести матеріальні засоби- транспорт, зв»язок, криміналістична техніка і т.д.; слідчі, оперативно-розшукові, організаційно-підготовчі, іншідіїтаміроприємства. При планування враховують можливість найбільш оптимального поєд-нання названих дій і міроприємств , їх комплексне чи роздільне , послідовнечипаралельне виконання; тактичні прийоми , що складають зміст вищевказаних процесуальних чи непроцесуальних дій. Чим більш загальний характер приймає планування, тим менше тактичних аспектів у порівнянні з організаційними. І навпаки, по найбільш детальному варіанту планування , розробка тактичних рішень грає значно більшу роль, займаючи значне місце в структурі плану; строкипровадження намічених дій. Хоча при традиційній форміплануїхтривалість як правило не зазначається , однак слідчий повинен враховувати цю обставину для того , щоб запобігти співвідношенню у часі декількох міроприємств , доручених одному і тому ж виконавцю, а також не виправдано малих строків виконання певнихзаходів. Строки повинні визначатись з урахуваннямскладностіітрудоємності плануючої роботи, особистихякостейвиконавця,можливої протидії та інших факторів; результати виконання плану і його корегування . Корегуванняпланувідокрем-лено від процесу планування стадією практичної реалізації передбачених дій І міроприємств. Аналізуючи досягнені результати , позитивнийчинегативнийрозвиток ситуації слідчий може замінити виконавців, змінити їх кількість, внести зміни в склад , послідовність , зміст дій, строки їх проведення. 4.4 Техніка планування розслідування. Інколи планування розслідування може бути мисленим . Такий план слідчий як правило застосовує на самому початку розслідування , при виконанні таких першочергових дій , як огляд місця події і комплекс пов'язаних з ним заходів (подвірно-поквартирний обхід , перекриття можливих шляхів зникнення злочинця). В такій ситуації у слідчого нема не тільки вихідних даних для його складання , але й часу для формування розгорнутого плану . Однак основуючись на висунутих версіях , як правило типових , він мислено складає спрощений план розслідування , і оскільки типова ситуація допускає можливість типового (стандартного) планування /1/.III Сергеев Л.А., Соя-Серко Л.А. Планирование расследования - М.- 1975 - с.107 Одразу після виконання самих невідкладних в тактико-криміналістичному відношенні заходів і отримання вихідних даних виникає так звана ситуація інформаційної різноманітності, котра потребує більш детального систематичного планування . В зв'язку з цим слідчий складає письмовий план розслідування . Структуру табличного плану розслідування , котрий являється найбільш поширеним , доцільно диференціювати на два розділи: загальноверсійний і версійний . таблична форма плану з деякими змінами може бути використана при плануванні на любому рівні. На початку плану коротко викладаються встановлені обставини злочину , з яких виходить послідуючий зміст плану . Потім вказуються версії по справі. Далі слідує перелік конкретних слідчих дій та оперативних заходів по перевірці кожної версії або ж декількох версій одночасно . План може мати такий вигляд : Розділ І 3 |
№ | Загальноверсійні питання та | Слідчі дії та оперативно- | Виконавці | Строк виконання | Примітки | | п/п | обставини | розшукові заходи | 7 | | | | | | | | | | | |
Розділ II 1. Найменування версій чи епізоду |
№ | Допущені обставини та | Слідчі дії та оперативно- | Виконавці | Строк виконання | Примітки | | п/п | питання | розшукові заходи | | | | | | | | | | | | |
Загальноверсійні питання виявляються лише після складання планів перевірки окремих версій . Однак у загальному (об'єднаному) плані розділ , який включає в себе окремі плани перевірки кожної версії, повинен слідувати за загальноверсіиним планом. Графа плану „Досліджували обставини та питання „ являє собою перелік логічних висновків що слідують із версій . Ця графа є найбільш динамічною у плані, так як при встановленні намічених обставин і питань можуть виникнути і інші. Тому план в цій частині майже у всіх випадках буде змінюватись і доповнюватись III. Заходи , за допомогою яких планується встановлення обставин і питань які цікавлять слідство називається „ Слідчі дії та оперативно розшукові заходи " . Зміст його складає перелік оперативно-розшукових заходів і слідчих дій , а також ) інших міроприємств (допомога громадськості відправлення запитів .і.т.п.). Тому повторююсь ще раз , зазначивши що планнеобхідно складати з оперативними працівниками . Строки виконання визначаються по кожному пункту плану . Що дисциплінує виконавців , забезпечує контроль за виконанням намічених заходів . При визначенні строків необхідно пам'ятати , що в першу чергу необхідно планувати і виконувати невідкладні слідчі дії та оперативні заходи , оскільки затримка у виконанні яких може призвести до втрати доказів , а потім тих заходів , результати яких мають значення для перевірки всіх висунутих версій . При визначенні виконавців запланованих заходів слід чітко дотримуватись розмежування компетенції слідчого та оперативного працівника . Щоб не зводити участь останнього у розслідуванні до ролі технічного помічника слідчого або доручати йому без необхідності проведення слідчих дій . III Сергеев Л.А., Соя-Серко Л.А. Планирование расследования - М-1975 - с.104 Графа плану „примітки" необхідна з таких причин .По-перше , в тих випадках, коли строки виконання запланованих заходів переносяться або змінюються виконавці, що має бути пояснено в плані. По-друге , плані доцільно вказувати і результати заходів по перевірці висунутих версій (обставини і питання що підлягали встановленню ) , що дозволяє показати повноту ї'х перевірки , необхідності додаткової роботи і слугує основою для висунення нових версій (обставин і питань). внесених доповнень та змін до плану , тобто являється відправною точкою для подальшого дослідження /1/. В процесі вивчення матеріалів справи як засіб накопичення систематизації та аналізу інформації, а також в якості доповнення до основного плану , широко використовуються допоміжні форми систематизації зібраних матеріалів : „ Лицеві обліки" та їх сукупність - „картотека" на обвинувачених , куди вноситься вся суттєва інформація щодо особи обвинуваченого ; ' шахматні відомості („шахматки") : суміщення графіку з описом - розвернута на одному чи декількох листах і впорядкована в часі сукупність„лицевихобліків"де кожна горизонтальна графа є одним з них ; різноманітні схеми і графіки , які можуть відображати зв'язкиобвинуваченихрух матеріальних цінностей і грошей , документообіг . /1/ Вологий С.М., Сивачев А.В. Взаимодействие следователя , оперативного работника уголовного розьіска , зксперта криминалиста при установлений лица совершившего кражу .- М ., -1985 - с.41 „Лицеві обліки" повинні містити таку інформацію : прізвище , ім'я , по-батькові, дату народження , професія,місцероботиіприживання обвинуваченого; зміст та джерела доказів які вказують на участь обвинуваченого у злочині; обставини які обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст.ст.66,67 КК України ; дати порушення кримінальної справи , затримання , винесенняпостановипрообрання запобіжного заходу , пред'явлення обвинувачення ; участь захисника ; матеріали що характеризують особу обвинуваченого (довідки про судимість , характеристики , документи що посвідчують особу, результатиперевіркипооблікам АБД) Шахматні відомості дозволяють відобразити діяльність всієї групи , та участь кожного з її членів у вчиненні того чи іншого епізоду . 101 ,Шахматка" може мати такий вигляд Учасники злочинів Крадіжка з магазину „Маргарита" смт. Бородянка Крадіжка з магазину „Дельфін" с. Загальні Бородянського р-ну Крадіжка з заводу ,,Універсал" смт.Тетєрів Бородянського р-ну І.Богданов С.Л 1973 р.н обвинувачений. не судимий. захисника не має Брав участь .Зізнається Вказує на Фурмана Провести : відтворення обстановки і обставин події. Брав участь .Зізнається Вказує на Кириченка Провести відтворення обстановки і обставин події. 2. ФурмановВ Л 1977 р.н обвинувачений раніше судимий (ч.З ст. 185 КК України), має шхисника. Брав участь . на що вказує Богданов Провести * очну ставку з Богдановим . Брав участь .Не визнає вину .Провести : предявлення висновку дактоекспертизи. обшук. 3. Кириченко обвинувачений не судимий , має захисника. Брав участь Зізнається Вказує на Богданова Провести : відтворення обстановки і обставин події, повторний допит. Брав участь згідно матеріалів ОРЗ . Провести : очну ставку з Фурмановим . 102 Схема розшуку місцезнаходження особи може мати такий вигляд с. Хотіївка Стародешевський р-н Донецька обл смт. Пісківка Бородянськог о р-ну Київської обл с.Кудрі, Іванківського р-ну Київська обл Схема зв'язків обвинуваченого Скуратова М.Р , розшукує мого по кримінальній справі № 06-9444 . 1. Мама - Скуратова Лариса Михайлівна (вул. Лісова 29) І Сестра - Скуратова Надія Романівна (вул. Шевченка 40 ) Друг по навчанню - Нурманов Вадим Вікторович (вул. Кошового 44) Брат - Скуратов Михайло Романович (вул. Дорошенка 17 кв.2 ) Друг по роботі - Копилович Сергій Миколайович (вул. Дегтярівська 47) Сестра Копиловича С.М - Філаненко Юлія Миколаївна (вул.Корольовакв.27) Мама жінки - Томашенко Надія Григорівна (вул. Леніна 144 кв.14) 8. Сестра Томашенко Н.Г- Недашківська Марія Григорівна (вул.Піонерська.33)103 У випадку коли при проведенні окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів передбачуються складнощі або потреба у спеціальній підготовці при їх проведенні, складається план їх проведення . В такому плані передбачається: вивчення слідчих та оперативних матеріалів , вивченняспеціальноїлітератури , отримання консультацій спеціалістів ; визначення кола питань , котрі необхідно вирішити ; визначення часу , місця проведення слідчої дії; склад учасників , в тому числі участь спеціаліста ; використання науково-технічних засобів зв'язку і транспорту ; порядок використання матеріалів отриманих оперативним шляхом ; коло обставин і перелік питань , котрі повинні бути встановлені за ! допомогою слідчої дії чи оперативного заходу ; г технічні прийоми встановлення обставин події; спосіб фіксації ходу чи результатів слідчої дії. Важливим методом оптимізації всієї діяльності слідчого являється календарне планування , котрі дозволяють чітко скоординувати своєчасне проведення всіх запланованих процесуальних , оперативно розшукових та інших дій по конкретним кримінальним справам , а також і всіх інших міроприємств , пов'язаними з багатогранними сторонами слідчої роботи . Календарне планування це не механічне перенесення всіх намічених раніше дій , а чітке визначення їх спільного проведення у часі і раціональній послідовності .В процесі такого планування відбувається остаточна деталізація і узгодження у часі (по годинам , а інколи і по хвилинах) окремих планів по конкретним кримінальним справам , а також переліку інших міроприємств , які здійснюються слідчим . В ході деталізації відбувається впорядкування намічених робіт, оскільки оптимізуються не тільки хронологічні аспекти , але і структура окремих планів . Календарне планування доцільно здійснювати у строки 10-15 днів , з більш щільним графіком у перші дні, з тим щоб у послідуючі дні був деякий резерв часу /І/.Одна із форм календарного планування наведена нижче : |
Дата І день тижня | | Наймеш вання | Відмітка про виконання | | № | | Години | кримінальної справи . | чи перенос | | | Намічена робота | | розділу роботи | | | п/п | | | | | | | | | | | | |
/1/ Вологий С.М., Сивачев А.В. Взаимодействие следователя , оперативного работника уголовного розьіска й зксперта-криминалиста при установлений лица , совершившего квартирную кражу . - М.-1985 - с.42. Висновок Проблема висунення та перевірки версій ще не є повністю дослідженою проблемою . Як і будь-яке інше знання , вчення про криміналістичну версію дуже змінюватись , щось відійде у минуле , щось з'явиться нове . Вчення про версію ще очікує глибоке дослідження гносеологічному , логічному , психологічному та евристичному аспекті. У даній дипломній роботі я розглянув питання що являють собою документ вчення про версію , як і наслідок суттєві зміни ближчим часом вплинуть на його структуру . Цей документ має такий вигляд . Криміналістична версія є одним із різновидів гіпотези . відмінністю якої є те , що вона застосовується у сфері судово-слідчої діяльності те , що її застосування регулюється законом та має важливе юридичне значення . При висуненні версій слідчий свідомо чи не свідомо застосовує ряд поточних операцій , а також спирається на свій попередній досвід роботи , досвід який узагальнений наукою . Нерідко , особливо досвідчені слідчі, висувають версії не за допомогою досвіду чи з логічної точки зору , а шляхом інтуїтивного прозріння . Версії поділяються на слідчі, оперативно-розшукові, судові, оперативні в залежності від суб'єкту висунення . Також можна виділити типові і конкретні версії, версії загальні та окремі. Це є основна класифікація версій . Інші точки зору на це питання також вивчені у даній дипломній роботі . При висуненні версій слідчий керується фактичними і логічними підставами їх побудови . Фактичними підставами є такі вимоги щодо версій : вона повинна бути реальною ; вона повинна ґрунтуватися лише на достовірно встановлених фактах а також враховувати неперевірену інформацію ; версія може висуватися при наявності відомостей що протирічать їй ; версії мають висуватися як можна раніше . Логічні підстави щодо версій мають такий вигляд : версії мають бути співставляємими ; вони повинні бути альтернативними за своїм змістом ; по справі необхідно висувати вичерпний перелік співставляємих , альтернативних реальних версій ; для пошуку осіб необхідно будувати декілька рядів версій . Для висунення версій по кожному окремому випадку можна користуватися типовою структурою висунення версій , що має за основу елементи складу злочину : суб'єктивна сторона , об'єкт , об'єктивна сторона . Перевіряються версії шляхом логічного аналізу та практично . Ці способи перевірки версій можуть застосовуватись як окремо так і разом . Перевірка версій здійснюється за планом . Всі висунуті версії мають потім бути включені до плану перевірки . Версії мають бути сплановані як можна детальніше , бажано включно до окремих слідчих дій .Це забезпечить наочність , ефективність та результативність розслідування . Список використаних джерел Конституція України прийнята на п»ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Київ - 1996. -68 с. Кримінальнснпроцесуальний Кодекс України станом законодавства на 1 вересня 2001 року. Юйв - 2001. -352 с. - ^ Кримінальний кодекс України від 1 вересня 2001 року. Київ - 2001. 167с. Александров Г.Л.. Версия. Социалистическая законность. Вьш. 10. -М, 1959. Андреев ИД. Теория как форма организация научного знання. -М, 1979. Арнишевскии Г.В.. Вьщвижение й проверка следственньк версий. - МЛ978. Бандура О. А, Лукашевич ВГ. Криминалистическая версия: гаосгологаческий, логический й психологаческий аспектьі - К, 1991. БелкинР.С. КурссоветскойкримршалрІстиюІ. Т.2. -М, 1978. Белкин Р. С.. Нг переступи черту. -М, 1979. Бердичевский Ф.Ю.. О предмете й понятийном аппарате крими- налистики. ВопросьІ борьбьі с преспупностью. Вьпт.24. -М, 1976. Бьгховский Й Е. Об ишользовании фактора внезапности при рас- следовании преступлений. ВопросьІкриминалисгики. Вьш. 8-9. --М, 1963. Васильєв А Н. Тактика отдельньгх следственньк действий. -М, 1956. Виноградов В.Л.. Неделя после отлуска Чеяовек й закон. --М, 1971. Герасимов АП.. Іфоірамно-целевое планирование в деятельности органов внутренних дел. -М, 1983. Дранкин ЛЯ.. ГЬстроение й проверка следственньк версий. авто- реферат дис. канд. юр. наук. -М, 1972. Закатов А А, ГЬрудов НИ. СеминарьІ по криминалистике. -Минск, 1984. КарнееваЛМ. Цзивлечение к зтоловной ответственности. -М, 1971. Коновалюв ЕФ.. Розьіскная деятельность следователя. -М, 1973. Краткий псжхологический словарь. Сост. Л А Карпенко / ГЬд общ. ред АВПегровского, МГ.^юшевского. -М, 1984. Криминалистика Подред АН Васильєва -М, 1978. Криминалистика Под. общ. ред. ИФ. Крілова -М, 1977. Іфиминалистика ГЬд. ред ИФ. Пантелеева, НА Селиванова -М, 1988. Криминалистика социалистических сгран. ГЬд. ред. В.Я. Коддина -М, 1986. КЬндаков НИ. Логический словарь - справочник. -М, 1975. КЬпник ПВ.. Гипотезайеерольв познании. -М, 1958. 26. Кугейников В.Л.. ГЬследняя роль. Сопиалистическая законность -М 1976. Ларин АМ. Вероии. Проблеми Іфедварительного следствия. Вьщ.3. - Волгоград, 1974. Ларин А М. От следственной версии к истине. -М, 1976. Лузгин И.М. Логикаслвдствия. -МД976. Лузгкн И.М. Мегодическиеіфоблемьірасследования. -МД973. Лузгин И.М. Расследование как процес позншия. -М, 1969. Лузгин ИМ ГЬлевой НС. Криминалистика Раздел З Криминалисти- чесжея тактика -МД964. Меркулов И.П. Метод гжютез в исгории научного познания. -М, 1973. Микулинский С.Р., Ярошевский МГ.. Психология наочного творчества й науковедение. Научное творчество. -М, 1969. Никитин ЕП. Метод познания прошлого. ВопросьІ фшюсофии. Вьіп.8. -М, 1966. Петелин Б.Я.. Осмотр места происшигтия как исгочник полученгш данньїх о мотиве й цели пресгутшения. ВопросьІ борьбьі с преступностью. Вьш.21.-МД974. ПещакЯ.Н. Следсгвенньїе версии. --М, 1976. Шонтковский А А. К вопросу о теоретических основах соверской кримішалистики. Советская кримшш^жсгшка на службе следователя. Вьш. 6. -М, 1983. Платонов ЬСК. ВопросьІ психологии труца -М, 1970. Птгітшгіи В М. Теорія управління правоохоронними органами. -К, 1999. Предварительное планіфование первонеиальньїх оперативно-розьіскньк мфоприятий й следственньїх действий. ПроблемьІ предварительного следствия. Вьш. 11. -Волгоград, 1978. Ратинов А В. Наблюдение й наблюдательность в работе следователя. ВопросьІ предупреждения преступности. -М, 1966. Роземблит С.Я.. Расследование автотранспортньїх преступлений. -М, 1952. Селиванов НА. Советскаякриминалистика -М, 1982. Старченко А А. Гипотеза Судебная версия. -М, 1962. Старченко А А. Логика судебного исследования. -МД958. Теребилов ВИ. К вопросу о следственньїх версиях й планировании расследования. Советская криминалистика на службе следователя. Вьш.:. - МД955. Фурмаков О.В. О соотношении логического й интуитивного в творческомпроцессе. ВопросьІ философии. Вьш.7. -МД984. Зйсман А А. Заключение зкспфта Стрзжтура й научное обоснование. -М, 1967.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
|