| . Готові вироби класифікують в основному за виконуваними ними функціями або призначенням, якщо цей критерій не передбачений у переліку класів. Готові вироби потрібно класифікувати за аналогією з іншими подібними виробами, наведеними в АПП. Якщо такі вироби в АПП не передбачено, потрібно виходити з додаткових критеріїв, таких, як матеріал, з якого виготовлено вироби, або принципу дії.2. Сировину, необроблену або частково оброблену, потрібно класифікувати за матеріалом.3. Виріб, призначений для того, щоб стати складовою частиною іншого виробу, класифікують у тому класі, що і виріб у цілому, за умови, що він не використовується з іншою метою. У всіх інших випадках при віднесенні таких товарів до відповідних класів потрібно послуговуватися порадами, наведеними в п. 1.4. Якщо товари (готові вироби чи напівфабрикати) класифікують за матеріалом, з якого вони виготовлені, і якщо вони при цьому виготовлені з різних матеріалів, їх потрібно класифікувати за переважаючим у їх складі матеріалом.5. Ємності (контейнери, футляри, чохли і т. ін.), призначені для упаковки і зберігання товарів, класифікують у тому класі, що і ці товари.Товари: Клас 1 - хімічні продукти, призначені для використання в промисловості або науці, фотографії, сільському господарстві, садівництві, лісництві.Клас 2 - фарби, лаки, політури.Клас 3 - засоби для відбілювання, прання, чищення, полірування матеріалами.Клас 4 - технічні олії і мастила.Клас 5 - фармацевтичні, ветеринарні і гігієнічні препарати.Клас 6 - звичайні метали та їх сплави.Клас 7 - машини і верстати (двигуни, крім тих, які призначено для наземних транспортних засобів; сільськогосподарське знаряддя; інкубатори).Клас 8 - ручне знаряддя та інструменти (ножові вироби, виделки, ложки; холодна зброя; бритви).Клас 9 - прилади та інструменти наукового призначення, морські, геодезичні, електричні, фотографічні, кінематографічні, оптичні, для зважування, вимірювання, сигналізації, контролю (перевірки), рятування і навчання.Клас 10 - хірургічні, медичні, стоматологічні і ветеринарні прилади та інструменти.Клас 11 - пристрої освітлення, нагрівні, паро виробні (парогенераторні), для теплової обробки харчових продуктів, холодильні, сушильні, вентиляційні, водорозділові і санітарно-технічні.Клас 12 - транспортні засоби.Клас 13 - вогнепальна зброя (набої і снаряди; вибухові речовини; феєрверки.Клас 14 - благородні (дорогоцінні) метали та їх сплави, вироби з них або пласировані вироби, які не передбачені в інших класах.Клас 15 - музичні інструменти.Клас 16 - папір, картон і вироби з них, не передбачені в інших класах.Клас 17 - каучук, гутаперча, гума, азбест, слюда і вироби з них, не передбачені в інших класах (напівфабрикати з пластмаси промислового призначення; матеріали для ущільнення та ізоляції; гнучкі труби і шланги).Клас 18 - шкіра та її замінники, вироби з них, які не мають стосунку до інших класів (шкіра, шкірки; валізи, дорожні скрині; парасолі від дощу, сонця, трості; батоги, кінська збруя і лимарні вироби).Клас 19 - будівельні матеріали.Клас 20 - меблі, дзеркала, рами (для картин і т. ін.) (вироби з дерева, корку, комишу, тростини, лози, рогів, кістяні, із слонової кістки, китового вуса, панцирів черепах, мушлі, бурштину, «морської пінки», із замінників цих матеріалів або пластмас, не передбачені в інших класах).Клас 21 - кухонний посуд і начиння, крім виготовлених з благородних металів або покритих ними.Клас 22 - канати, мотузки, линви, сітки, намети, навіси, брезент, вітрила, мішки, не передбачені в інших класах (набивні матеріали, крім гумових і пластмасових; текстильно-волокниста сировина).Клас 23 - прядиво і текстильні нитки.Клас 24 - тканини і текстильні вироби, не передбачені в інших класах (ковдри, покривала і скатертини).Клас 25 - одяг, взуття, головні убори.Клас 26 - мережива і вишивані вироби, тасьма і стрічки (ґудзики, кнопки, гачки, блоки, шпильки і голки; штучні квіти).Клас 27 - килими, мати, лінолеум та інше покриття підлоги (шпалери і оббивні матеріали, крім текстильних).Клас 28 - ігри, іграшки (гімнастичні і спортивні товари, не передбачені в інших класах; ялинкові прикраси).Клас 29 - м'ясо, риба, птиця і дичина: Клас 30 - кава, чай, какао, цукор, рис, запірка (маніок), саго, замінники кави (борошно і зернові продукти, хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, морозиво; мед, сироп із патоки; дріжджі, порошки для випічки; сіль, гірчиця; оцет, томат, крім томатів для салатів; прянощі; харчовий лід).Клас 31 - сільськогосподарські, садові, лісові і зернові продукти, не передбачені в інших класах (живі тварини; свіжі фрукти та овочі; насіння, рослини і живі квіти; корми для тварин, солод).Клас 32 - пиво; мінеральна і газована вода та інші безалкогольні напої; фруктові напої та соки; сиропи та інші суміші для виготовлення напоїв.Клас 33 - алкогольні напої, крім пива.Клас 34 - тютюн; курильне приладдя; сірники.Послуги:Клас 35 - реклама та угоди.Клас 36 - страхування і фінансування.Клас 37 - будівництво і ремонт.Клас 38 - зв'язок (до даного класу належать послуги, що дають можливість одній людині встановити зв'язок з іншою за допомогою чутливої апаратури).Клас 39 - транспортування і зберігання.Клас 40 - обробка матеріалів.Клас 41 - виховання і організація розваг.Клас 42 - різне.4. Поняття майнових і особистих немайнових прав автора. Способи використання об'єктів авторських прав. Поняття авторської винагородиАвторські права поділяються на три види: особисті немайнові, майнові та право слідування.Особисті немайнові права належать тільки автору твору. Майнові права можуть передаватися автором третім особам на підставі авторського договору з метою одержання винагороди. Проміжне місце між немайновими й майновими правами займає право слідування, що, будучи особистим правом, тісно пов'язане з майновими інтересами автора.Для виникнення і здійснення авторських прав не вимагається виконання будь-яких формальностей. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використати спецзнак охорони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з трьох частин:- латинської літери С, вписаної у коло - ©;- особи, яка має авторське право;- року першої публікації твору.Особа, яка має авторське право або будь-яку виключну правомочність на твір, може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах протягом строку охорони авторського права. Державній реєстрації можуть бути піддані свідчення про авторство на обнародуваний чи необнародуваний твір, факт і дата опублікування твору та договори, які зачіпають права автора на твір.Передусім автору чи іншій особі, що має авторське право, належить виключне право на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право - право, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право або суміжні права, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії), за винятком випадків, установлених Законом «Про авторське право та суміжні права».Закон надає автору чи іншій особі, що має авторське право, виключне право дозволяти або забороняти:1) відтворення творів, тобто виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі, у тому числі у звуко- і відеозапису, а також запис твору або фонограми для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (включаючи цифрову), оптичній або іншій формі, яку читає машина. Примірник - це результат будь-якого відтворення твору;2) публічне виконання і публічне сповіщення творів. Публічне виконання - це подання творів, виконань, фонограм, передач організації мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по проводах) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих сім'ї незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той же час або в різних місцях і в різний час;3) публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або примірника творів, виконань, передач організацій мовлення безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передач в ефір чи по проводах) або за допомогою інших пристроїв чи процесів невизначеному колу осіб;4) будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи по проводах вже переданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією;5) переклади творів - автор оригіналу може сам перекласти свій твір іншою мовою (авторський переклад). За наявності авторського перекладу ніхто інший не може перекладати цей твір тією самою мовою. Від авторського перекладу слід відрізняти авторизовані переклади, тобто схвалені автором;6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;7) розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в найом чи у прокат та іншої передачі до першого продажу примірників твору;8) здавання в найом після першого продажу, відчуження іншим способом примірників аудіовізуальних творів, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі або у формі, яку читає машина;9) імпорт примірників творів.Зазначений перелік не є вичерпним. Автор має право дозволяти або забороняти використовувати свій твір і іншими способами.Особисті немайнові права захищають зв'язок особистості автора з його твором. Їх неможливо оцінити у грошовому еквіваленті, вони є невіднуженими й від них не можна відмовитися. Особисті немайнові права - це право авторства; право на авторське ім'я; право на обнародування твору, включаючи право на відкликання; право на захист репутації автора.Право авторства полягає в тому, що тільки справжній творець вправі називати себе автором твору, а всі інші особи, що використовують твір, зобов'язані зазначати ім'я його автора. Право авторства закріплює факт створення даного твору конкретною особою, а це має значення для суспільної оцінки як твору, так і особи автора.Право на авторське ім'я. Зазначення імені автора при використанні твору обов'язкове в усіх випадках, але за одним винятком: якщо твір образотворчого мистецтва або фотографічний твір використовується у промисловості. У цих випадках ім'я автора не згадується із суто технічних причин. Право на авторське ім'я дає автору змогу випустити свій твір за власним ім'ям, умовним (псевдонім) або взагалі без зазначення імені (анонімно). Право на ім'я надають з метою індивідуалізації осіб, які створюють твори науки, літератури й мистецтва. У більшості випадків автор публікує свої твори під власним ім'ям, тобто вказує своє прізвище та ініціали. Поряд з цим автору надано право випускати у світ свій твір під псевдонімом або анонімно.Право на вибір способу зазначення імені, а також на розкриття псевдоніма або аноніма є особистим правом автора. Лише у випадку, коли автор у своєму творі порушив чиїсь права (наприклад, образив когось), на вимогу слідчих органів або суду видавництво, редакція газети чи театр, яким відоме справжнє ім'я автора, можуть розкрити його псевдонім чи анонім.Право на захист репутації автора. Автору належить особисте немайнове право перешкоджати будь-якому перекручуванню, зміні його твору або іншому зазіханню, що може нашкодити його честі й репутації.Суть цього права полягає в тому, що при виданні, публічному оповіщенні або іншому використанні твору забороняється без згоди автора вносити які-небудь зміни в самому творі, його назві й позначенні імені автора. Забороняється без згоди автора додавати до твору при його виданні ілюстрації, передмови, післямови, коментарі, а також які-небудь пояснення. За типовими видавничими договорами малюнок і навіть колір обкладинки можна зробити лише за згодою автора. Право на обнародування твору. За законом право на обнародування твору - це дія, що робить твір доступним для публіки, якими б засобами це не досягалося. Зазначене право є істотним особистим немайновим правом. Його ще називають правом випуску твору у світ. Відповідно до чинного законодавства твір вважається випущеним у світ (опублікованим, обнародуваним), якщо він виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню або будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб. Твір може бути випущений у світ різними способами, але істотним є те, що його зміст повідомлений невизначеному колу осіб. Спосіб випуску твору у світ залежить від його форми, характеру. Письмові твори (наукові, художні, драматичні, музично-драматичні тощо) випускаються у світ шляхом видання; твори образотворчого мистецтва - шляхом їхнього показу на виставках, розміщення в музеях для загального огляду. Скульптури, наприклад, виставляють на площах, вулицях, у пам'ятних місцях тощо. Музичні твори можна випустити у світ шляхом публічного виконання, передання по радіо чи телебаченню або шляхом видання. Не вважається випуском у світ (опублікуванням) інформація про твір з викладенням його короткого змісту або повідомлення вузькому колу осіб (наприклад, коли поет прочитає свій вірш у колі друзів, композитор виконає сонату на сімейному вечорі).Право першого опублікування твору належить самому автору. Тільки він вправі вирішувати, чи готовий його твір до випуску у світ. Порушення цих прав дає автору підставу вимагати виплати гонорару або відшкодування завданих збитків, а також вжиття інших заходів аж до вилучення твору і заборони випуску його у світ. Право на обнародування твору містить у собі право на відкликання, тобто право відмовитися від раніше ухваленого рішення про публічне сповіщення. Право на відкликання може бути реалізоване в будь-який час після того, як автор погодився на обнародування твору або сам його обнародував. У цьому випадку можливі дві ситуації. Перша має місце у тому випадку, коли автор дав дозвіл на обнародування свого твору, але він ще не був привселюдно оголошеним. У цьому випадку автор повинен повідомити своєму партнеру за договором про свою відмову від даної раніше згоди про публічне озвучення свого твору. При цьому публічні заяви з боку автора не потрібні. Автор повинен компенсувати збитки, які поніс партнер, а також заплатити неустойку, зазначену в договорі.
Страницы: 1, 2, 3
|
