2. Загальна правосуб'єктність міжнародних неурядових організацій

Для розгляду цього питання проведемо класифікацію організацій.

· Організації універсальні та спеціалізовані (за сферами, на які направлена діяльність).

· Міжнародні, регіональні або субрегіональні (за територіальною ознакою).

· Відкриті та закриті (за умовами вступу і членства).

Також є організації політико-правового характеру, ресурсні центри, організації місцевої дії. Буткевич В.Г. Міжнародне право. Основи теорії. - Київ: Либідь, 2002. - 608с.

В Україні можна знайти приклад кожної з цих груп організацій. П'ять років тому був підготовлений довідник громадських неурядових організацій серед них Мама-86, Зелений світ, Бюро екологічних експертиз, Зелена хвиля, Екоправо-Київ, Екоправо-Львів (на сьогодні це Екологія-Право-Людина), Екоправо-Харків.

Провідні міжнародні неурядові організації в Лондоні в 2006 р. підписують Хартію загальної відповідальності міжнародних неурядових організацій глави одинадцяти провідних міжнародних організацій, що виступають на захист прав людини, довкілля і соціального розвитку. Це вперше підписана хартія загальної відповідальності організацій некомерційного сектору.

МНУО, що підписали Хартію:

· "ActіonAіd Іnternatіonal"

· Всесвітній альянс за громадську участь (CІVІCUS)

· "Грінпіс"

· Міжнародний альянс "Врятуйте дітей"

· Міжнародна федерація "Планета людей"

· "Міжнародна Амністія"

· Всесвітня організація із захисту прав споживачів

· "Оксфам"

· "Survіval Іnternatіonal"

· "Transparency Іnternatіonal"

· Всесвітня організація асоціацій молодих християнських жінок

Окремо розглянемо найавторитетніші міжнародні неурядові організації.

Міжнародний союз охорони природи та природних ресурсів (МСОП) (International Union for Conservation of Nature, IUCN) створений по рішенню затверджувальної асамблеї, що відбулася в жовтні 1948 р. в Фонтенбло (Франція). Він нараховує 600 членів, в тому числі 61 національний уряд та 120 урядових агенцій. МСОП проводить активну роботу щодо створення глобальних та регіональних природоохоронних стратегій.

Відповідно до ст.1 Статуту МСОП сприяє співпраці між урядами, національними та міжнародними організаціями, а також між окремими особами, що займаються питаннями охорони природи і збереження природних ресурсів шляхом проведення відповідних національних та міжнародних заходів. Членами МСОП можуть бути як уряди країн, так і окремі державні органи; приватні, суспільні і державні наукові центри; інститути; асоціації; Чичварин В.А. Охрана природы и международные отношения. - М, 1970. - 288с. установи; суспільні організації (національні та міжнародні) та інші колективи осіб, що вносять свій здобуток в справу охорони природи. Індивідуальне членство передбачене тільки в комісіях цієї організації. Колбасов О. С. Международно-правовая охрана окружающей среды. --М.: Междунар. отношения, 1982. --240 с.

Важливою подією в діяльності міжнародного природоохоронного руху була XIV Генеральна Асамблея МСОП, що пройшла в Ашгабаті у 1978 році. Головним підсумком було прийняття документа -- Всесвітньої стратегії охорони природи. Тоді ж була створена і постійно поповнюється Червона книга про популяцію рідкісних і зникаючих видів ссавців, птахів, рептилій, амфібій. Запроваджена Зелена книга, де містяться дані про унікальні і рідкісні ландшафти Землі.

Видається серія конкретних програм з вивчення та охорони популяцій окремих тварин, а також місць їхнього проживання. МСОП приділяє постійну увагу збереженню птахів, тварин, створенню заповідників і національних парків. Важливим завданням МСОП є пропаганда природоохоронних знань, підготовка спеціалістів з охорони природи, формування екологічних знань у молоді.

Постійний зв'язок підтримує МСОП із Всесвітнім фондом охорони дикої природи, заснований у 1993 році. Його завдання -- організація проектів з охорони тваринного світу і природних екосистем, знаходження коштів для їх фінансування, запрошення для роботи спеціалістів із МСОП та інших організацій, надання допомоги заповідникам, національним паркам, накопичення та розмноження природоохоронної інформації. http://www.iucn.org/

Всесвітня фундація дикої природи (ВФДП)(WWF) - найбільша і найавторитетніша незалежна організація світу в галузі охорони навколишнього середовища. її основною метою є збереження біорізноманіття Землі, припинення деградації природного середовища планети і побудова майбутнього, в якому люди жили б в гармонії з природою. Національні офіси діють майже в 100 країнах світу, а також має підтримку в більш 1,2 мільйонів осіб в Сполучених Штатах - членів WWF, і близько 5 млн. в усьому світі. WWF бере участь у розробці екополітики і пріоритетів, створенні глобальних партнерств, надає підтримку природоохоронній діяльності в різноманітних регіонах.

WWF розробляє унікальний спосіб роботи поєднання основних галузей науки, передбачає дії на всіх рівнях, від місцевого до глобального, і забезпечує поставку інноваційних рішень, які відповідають потребам людей і природи. А також координує проведення чотирьох міжнародних проектів: «Зміна клімату», «Моря, що перебувають під загрозою», «Ліси як джерело життя», «Жива вода», а також інших кампаній, таких як «Торгівля об'єктами живої природи».

Місія WWF полягає у збереженні природи. Використання найкращих існуючих наукових знань, збереження різноманітності форм життя на Землі, захист природних зон і популяцій диких рослин і тварин, у тому числі, що знаходяться під загрозою зникнення, заохочення стійких підходів до використання поновлюваних природних ресурсів, а також сприяння більш ефективному використанню ресурсів та енергії та максимальне скорочення забруднення. 82 відсотків коштів Всесвітньої фундації дикої природи спрямовуються на заходи щодо збереження миру. З 1985 року WWF вклав понад 1 млрд. дол США в більш ніж 12000 проектів. http://www.wwf.org/

Міжнародна юридична організація (МЮО) створена в 1964 р. Конференція членів, що є найвищим органом організації, і виборний нею Виконавчий комітет, який веде поточні справи, створили в 1970 р. спеціальний відділ по політиці та праву навколишнього середовища. Він співпрацює із зацікавленими органами держав, міждержавних та неурядових організацій, а також з окремими спеціалістами, сприяє розвитку національного і міжнародного права навколишнього середовища. МЮО бере участь в підготовці ряду міжнародно-правових актів природоохоронного характеру, співпрацює з Міжурядовою робочою групою ЮНЕП по праву навколишнього середовища. Вона здійснила за останні 40 років ряд цікавих досліджень та публікацій. Колбасов О. С. Международно-правовая охрана окружающей среды. --М.: Междунар. отношения, 1982. --С. 112

Глобальне водне партнерство (ГВП). Метою цієї організації є підтримка стійкого управління водними ресурсами в різних країнах. Це міжнародна мережа організацій і установ, відкрита для всіх організацій, зайнятих управлінням водними ресурсами. Члени ГВП є рівноправними партнерами, які зацікавлені в розвитку та управлінні водними ресурсами і дотримуються принципів Дубліна-Ріо. ГВП стимулює взаємодію між членами мережі шляхом допомоги «міждисциплінарним і спільно організованим» діалогам на глобальному або національному рівні, а також сприяє виконанню спільних програм.

Узявши за основу усвідомлення особистої і колективної відповідальності за порятунок природи й людства від загибелі паростком високої моральності і колективної свідомості став масовий екологічний рух. Саме він змусив міжнародні екологічні організації держав говорити про доцільність екополітики і дотримуватися таких принципів:

· поважне ставлення до природи і турбота про її збереження

· збереження тваринного і рослинного світу

· підвищення якості життя

· мінімальне вживання невідновних ресурсів

· діяльність людини в рамках здатності природи перенести її вплив без збитку

· удосконалення діяльності щодо навколишнього середовища. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології. - К.: Каравелла, 2006. - 368 с.

Міжнародний суд екологічного арбітражу і примирення (МСЕАП), Міжнародний екологічний суд - неурядова організація, створена 1994 р. у м. Мехіко. Перший склад включав 29 суддів з 24 країн. Діяльність регулює статут МСЕАП. Завданням суду є вирішення міжнародних питань охорони навколишнього середовища і природокористування, що здійснюється у трьох формах: консультування заінтересованих сторін на їхнє прохання на основі юридичного аналізу конкретної ситуації; примирення сторін на основі ухвалення компромісного рішення суперечливої ситуації, що влаштовує обидві сторони; проведення повноцінного судово-арбітражного процесу за взаємним бажанням сторін з ухваленням рішення, яке сторони заздалегідь визначають для себе обов'язковим. Розв'язання спорів у МСЕАП спирається на принципи третейського суду. МСЕАП розглядає суперечки, пов'язані з забрудненням навколишнього середовища сусідньої держави і відшкодування завданої їй екологічної шкоди; недопущенням, призупиненням екологічно шкідливої діяльності; спори щодо використання й охорони природних ресурсів у суміжних державах, про захист екологічних прав громадян. Розгляд справ у МСЕАП базується на міжнародному праві навколишнього середовища, національному законодавстві та прецедентах. Українська екологічна енциклопедія / Р.С. Дяків, А.В. Бохан, І.Й. Рибчич, П.О. Масляк, Р.П. та Федорищак; Дяків Р.С., Бохан А.В., Рибчич І.Й., Масляк П.О., Федорищак Р.П. та ін.- К.: Міжнародна економічна фундація, 2006. - 808с.

“Друзі Землі” (FOEI) є міжнародною мережею екологічних організацій в 69 країнах. На відміну від багатьох інших МНУО, що діють на міжнародному рівні, "Друзі Землі" будується знизу вгору, як Конфедерації груп. Кожна країна має свою власну окрему організацію, перед тим як вступити до Друзів Землі. Ці організації проводять свою власну кампанії і координують свою діяльність через головний центр "Друзів Землі". Національні групи, часто складаються з низки місцевих груп, що працюють у своїх областях.

"Друзі Землі" розглядають екологічні проблеми в своїх соціальних, політичних і правозахисних контекстах. Їх кампанії виходить за рамки традиційної сфері збереження природного середовища, і спрямована на вирішення економічних питань і питань сталого розвитку. Спочатку заснована організація діяла в Північній Америці та Європі. В даний час її членство в значній мірі поширюється в групах країн, що розвиваються.

Сучасні пріоритети МНУО “Друзів Землі” на міжнародному рівні є проблеми:

· зміни клімату

· корпорацій та корпоративної відповідальності

· ГМО

· захисту та відновлення лісів

· торгівлі та її вплив на навколишнє середовище

До проблем окремих регіонів, що розглядаються на міжнародному рівні,

відносяться:

· опустелювання

· Антарктиди

· водних ресурсів

· забруднення морів та океанів

· гірничо-видобувної промисловості

· атомних електростанцій

Члени організації, в тієї чи іншої країни можуть мати назву "Друзі Землі" або еквівалент фрази перекладені на національну мову, наприклад, "Друзі Землі" (США), "Друзі Землі" (EWNI) (Англія Уельс та Північна Ірландія), "Друзі де-ла-Тьєррі (Іспанія та Аргентина). Тим не менше, приблизно половина з членів групи продовжує працювати під своїм ім'ям, а іноді відображає незалежне походження і подальше приєднання до мережі, таких, як ЕРА (Нігерія) і WALHI (Індонезія).

"Друзі Землі" були засновані в 1969 році в Сполучених Штатах Девідом Брауером. Міжнародною організація стала в 1971 році після наради представників із США, Швеції, Великобританії та Франції.

Страницы: 1, 2, 3