Кандидатські іспити із спеціальності складаються у вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації та в наукових установах, у яких відкрита аспірантура або є спеціалізована вчена рада з відповідної наукової спеціальності. Кандидатські іспити із спеціальності приймаються за програмами, що складаються з двох частин: типової програми, затвердженої Міносвіти, і додаткової програми, що розробляється відповідною кафедрою, відділом, лабораторією. Додаткова програма кандидатського іспиту із спеціальності повинна включати нові розділи відповідно: наукової спеціальності і питання, пов'язані з напрямом досліджень здобувача, а також враховувати останні досягнення у відповідній галузі науки: найновішу наукову літературу. За рішенням приймальної комісії кандидатський іспит із спеціальності, залежно від обсягу матеріалу, може проводитися двома етапами з виставленням загальної оцінки. (п. 70 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів).

Кандидатські іспити з філософії складаються у вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації, які мають самостійні кафедри філософії або суспільних наук (за наявності в штаті не менше одного доктора філософських наук), Центрі гуманітарної освіти Національної академії наук та його відділеннях, Національному інституті стратегічних досліджень, Інституті законодавства Верховної Ради України. Кандидатські іспити з філософії приймаються за типовими програмами, затвердженими Міносвіти. (п. 71 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів).

Кандидатські іспити з іноземної мови складаються у вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації, які мають самостійні кафедри іноземних мов, у Центрі наукових досліджень та викладання іноземних мов Національної академії наук та його відділеннях, Інституті законодавства Верховної Ради України. Кандидатські іспити з іноземної мови приймаються за типовими програмами, затвердженими Міносвіти. (п. 72 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів). [4; 46]

3. Порядок проведення публічного захисту дисертації та присвоєння наукового ступеню

Згідно ст. 31 ч. 2. ЗУ Про освіту [2], наукові ступені кандидата наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів, наукових установ та організацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року №423 із доповненням, внесеним постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року №1197 затверджений Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника. [5, 42]

Згідно з цим Порядком здійснюється присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук та присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника. (п. 1 Порядку присудження наукових ступенів).

Питання присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук, а також присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника належать до компетенції ВАК. (п. 2 Порядку присудження наукових ступенів).

На компетенції ВАК зупинимось докладніше. Розглянемо положення, що мають відношення до присвоєння наукового ступеня кандидата наук.

Статтею 19 Закону України «Про вищу освіту» визначені повноваження Вищої атестаційної комісії України:

1. Вища атестаційна комісія України забезпечує виконання державних вимог при атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

- формує мережу спеціалізованих вчених рад та контролює їх діяльність;

- формує нормативні та методичні засади діяльності спеціалізованих вчених рад;

- розробляє і затверджує вимоги до рівня наукової кваліфікації здобувачів наукових ступенів, вченого звання старшого наукового співробітника та встановлює критерії атестації наукових кадрів вищої кваліфікації;

- забезпечує єдність вимог до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають науковий ступінь кандидата або доктора наук і вчене звання старшого наукового співробітника;

- формує мережу експертних рад;

- проводить експертизу дисертацій для здобуття наукових ступенів та атестаційних справ для присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

- затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів і рішення вчених (наукових, науково-технічних, технічних) рад про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, а також скасовує їх у разі невиконання державних вимог при атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

- вирішує в установленому порядку питання переатестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, позбавлення наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробітника, оформлення й видачі дипломів і атестатів, а також розглядає апеляції;

- здійснює співробітництво з державними органами інших країн з питань, що належать до компетенції Вищої атестаційної комісії України;

- вирішує в установленому порядку питання документів про присудження наукових ступенів та присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

- здійснює інші повноваження, передбачені законом.

2. Акти Вищої атестаційної комісії України, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, установ, в системі яких створено спеціалізовані вчені ради по присудженню наукових ступенів кандидата і доктора наук та діють вчені (наукові, науково-технічні, технічні) ради, що приймають рішення про

присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника. [3]

Статтею 13 ЗУ «Про освіту» також встановлені повноваження Вищої атестаційної комісії України. Вища атестаційна комісія України організовує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою по присудженню наукових ступенів, присвоєнню вченого звання старшого наукового співробітника. Положення про Вищу атестаційну комісію України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Також є чинне Положення про Вищу атестаційну комісію України, яке затверджено Указом Президента України від 25 лютого 1999 року №216/99. За п. 1 Положення про ВАК, Вища атестаційна комісія України (ВАК України) є центральним органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

ВАК України реалізовує державну політику у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника. Пункт 3 Положення: наукові ступені кандидата наук присуджуються, присвоюється особам, які мають повну вищу освіту, глибокі фахові знання і значні досягнення в певній галузі науки. Пункт 7 Положення про ВАК: наукові ступені кандидата наук присуджують за результатами прилюдного захисту дисертацій спеціалізовані вчені ради. ВАК проводить експертизу дисертаційних робіт, розгляд атестаційних справ здобувачів та видачу дипломів кандидата наук на підставі рішень спеціалізованих вчених рад та атестаційного висновку президії ВАК. [6; 44]

3.1 Вимоги до кандидатської дисертації, яка виноситься на захист

Взагалі, дисертація це кваліфікаційна робота на присудження наукового ступеню чи кваліфікації магістра. [31].

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук є кваліфікаційною науковою працею, обсяг основного тексту якої становить 4,5-7, а для суспільних і гуманітарних наук - 6,5-9 авторських аркушів, оформлених відповідно до державного стандарту. повинна містити нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, які розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки; подається до захисту лише за однією спеціальністю (п. 13 Порядку присудження наукових ступенів). [6; 41]

3.1.1 Публікації за темою дисертації

3а п. 14 Порядку присудження наукових ступенів: основні наукові результати дисертації повинні відображати особистий внесок здобувача в їх досягнення та обов'язково бути опубліковані ним у формі наукових монографій, посібників (для дисертацій з педагогічних наук) чи статей у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України або інших держав. Перелік наукових фахових видань України затверджує ВАК. Повна його назва: Перелік наукових фахових видань України, де можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. Він неодноразово затверджувався постановами Президії ВАК: останній раз від 01.07.2010 р. №1-05/5. [14; 44]

До опублікованих праць, які додатково відображають наукові результати дисертації, належать дипломи на відкриття; патенти і авторські свідоцтва на винаходи, державні стандарти, промислові зразки, алгоритми та програми, що пройшли експертизу на новизну; рукописи праць, депонованих в установах державної системи науково-технічної інформації та анотованих у наукових журналах; брошури, препринти; технологічні частини проектів на будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств; інформаційні карти на нові матеріали, що внесені до державного банку даних; друковані тези, доповіді та інші матеріали наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, шкіл тощо. Повноту викладу матеріалів дисертації в опублікованих працях здобувача визначає спеціалізована вчена рада. Мінімальну кількість та обсяг публікацій, які розкривають основний зміст дисертацій, визначає ВАК. Апробація матеріалів дисертації на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, школах тощо обов'язкова. п. 14 Порядку присудження … [6, 44]. Існує Наказ ВАКу України від 04 квітня 2000 р. №178 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук та про їх апробацію». Зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.07.2000 за №431 / 4652 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом ВАК України від 07.04.2004 №211 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 07.05.2004 за №580 / 9179. [17, 44]

За п. 4 наказу: зобов'язати спеціалізовані вчені ради приймати до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук за умови наявності не менше 3 публікацій у наукових фахових журналах, а також в інших періодичних наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України (їх перелік затверджує ВАК України) або інших країн, причому в галузях природничих і технічних наук за висновком спеціалізованої вченої ради при прийнятті дисертації до захисту до цієї мінімальної кількості замість однієї статті може бути долучене одне авторське свідоцтво про винахід або один патент, які безпосередньо стосуються наукових результатів дисертації, а одна із статей може бути опублікована у електронному науковому фаховому виданні. За п. 5 наказу: Установити, що апробація матеріалів дисертації на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, школах є обов'язковою.

3.1.2 Автореферат

Відповідно до п. 15 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, кандидатська дисертація супроводжуються окремим авторефератом обсягом 0,7-0,9 авторського аркуша, якій подається державною мовою. [6]

Вимоги до оформлення автореферату встановлює ВАК. Автореферат дисертації видається друкарським способом з обов'язковим зазначенням вихідних відомостей видання у кількості, визначеній спеціалізованою вченою радою, і надсилається членам спеціалізованої вченої ради та заінтересованим організаціям не пізніше ніж за місяць до захисту дисертації. Список адресатів визначає спеціалізована вчена рада, яка прийняла до захисту дисертацію. Перелік установ та організацій, яким обов'язково надсилається автореферат, визначає ВАК. З цього приводу є чинний Наказ ВАК у №176 від 04.04.2000 р. «Про затвердження Переліку установ і організацій, куди обов'язково належить надсилати наукові монографії, у яких опубліковані основні результати дисертаційних робіт». [16, 44] Доречно вказати, що цей Наказ було зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 14.06.2000 р. за №353/4574. Вважаємо за потрібне привести адресатів цього Переліку:

1. Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського;

2. Національна парламентська бібліотека України;

3. Державна науково-технічна бібліотека України;

4. Львівська наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України;

5. Одеська державна наукова бібліотека ім. М. Горького;

6. Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка;

7. Книжкова палата України [16, 44].

Страницы: 1, 2, 3, 4