|
Меню
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цивільні правовідносини
|
|
|
Цивільні правовідносини
24 24 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИМАКІЇВСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТКАФЕДРА ГОСПОДАРСЬКОГО ТА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВАДо захисту допуститиКерівник: ______________________________ _______________________________ „____”______________________2007 рокуКУРСОВА РОБОТАЗ ___________________________ТЕМА:_______________________________Студента: ____________________курсу, групи_______________форми навчанняОцінка: „____”(__________________)Дата захисту: „___”_______2007 рокуКерівник: _______________/_________/Макіївка 2007 ВСТУПАктуальність обраної теми. На сучасному етапі розвитку Україна стоїть на дорозі до створення правової демократичної держави. А цивільні правовідносини - це основний шлях рішення проблем у демократичній державі. Хоча цій темі було присвячено значну кількість досліджень, але можна розглядати її кожен раз з різного боку. Визначення поняття цивільних правовідносин - це теоретичне питання, але створення класифікації має крім теоретичного велике практичне значення, тому що це може допомогти юристам-практикам точніше та скоріше шукати потрібні норми права.Ступінь розробленості проблеми. Проблемою визначення класифікації цивільних правовідносин вже досліджували в науці цивільного права України і досліджують зараз. Аналізом деяких аспектів цієї проблеми займалися Ємельянов В.П., Бірюков І.А., Шевченко Я.М. Проблему дії цивільного закону висвітлювали у своїх роботах Знаменський Г., Харитонов Є.О. та інші. Але на сучасному етапі розвитку України недостатньо розроблено в наукових дослідженнях визначення місця юридичних фактів у цивільних правовідносинах, тому вважається доцільним освітити цю проблему у цієї роботі.Об'єктом дослідження є цивільні правовідносини.Предмет дослідження - визначення поняття цивільних правовідносин, а також класифікація цивільних правовідносин. Метою цієї роботи є визначення поняття цивільних правовідносин, аналіз та створення класифікації цивільних правовідносин.Гіпотеза цієї роботи полягає в тому, що треба створити класифікацію цивільних правовідносин. Хоча це вже й робилось, але треба узагальнити інформацію й створити нову класифікацію.У процесі виконання курсової роботи були використані такі методи:- вивчення й аналіз наукової літератури при створенні класифікації та визначенні поняття цивільних правовідносин та юридичних фактів;- аналіз різних аспектів і особливостей цивільних правовідносин;- порівняння різних класифікацій юридичних фактів та цивільних правовідносин. Розділ 1 : Загальна характеристика цивільних правовідносинУ результаті регулювання нормами цивільного права суспіль-них відносин за участю громадян та організацій вони набувають правової форми і стають цивільними правовідносинами. Ци-вільні правовідносини -- це суспільні відносини, врегульоване нормами цивільного права. Йому притаманні риси будь-якого суспільного відношення. А оскільки ці правовідносини врегульо-вані саме нормами цивільного права, то для нього характерні ті особливості, що вирізняють цивільно-правові відносини з-понад усіх інших. Це визначення склалося історично та є найбільш поши-реним і загальновживаним. Але є й інше визначення правовідносин, що дещо відрізняється від описаного вище та більше відповідає суті приватноправового характеру цих відносин1. Так, на думку його авторів, цивільні правовідносини є лише юридич-ною формою суспільних відносин, що регулюються нормами цивільного права. Тому результатом правового регулювання є не привнесення нової, юридичної сторони, а лише надання відповідної форми фактичному відношенню, що склалося. Завданням юрис-пруденції є не створення нових відносин, а саме надання відповід-ної форми існуючим, що збігається із суттю обох позицій, які на-справді не відрізняються одна від одної[1, c.26].Предметом цивільного права є майнові та особисті немайнові відносини. Відповідно, внаслідок застосування норм права виника-ють майнові або особисті немайнові правовідносини.У першу чергу цивільне право регулює майнові відносини -- це основа економічного розвитку будь-якої країни. Але таке правове регулювання має певну специфіку. І основна специфічна риса поля-гає в тому, що правовідносин є зв'язком між надбудовою у ви-гляді норм права та суспільними відносинами, що є економічною ос-новою суспільства.1.1. Поняття й ознаки цивільних правовідносин. Підстави виникнення цивільних правовідносинЦивільні правовідносини -- це правовий зв'язок, що ґрунтується на нормах цивільного права, між юридично рівними суб'єктами, що виступають носіями цивільних прав і обов'язків.З'ясування властивостей і характеру цивільних правовідносин відносяться до числа найбільш складних питань теорії цивільного права.Разом з тим, значна частина аспекту цієї проблеми (наприклад, кваліфікація правовідносин як вольових, ідеологічних відносин, установлення співвідношення їх з реальними, виробничими відносинами, визначення можливості впливу права на суспільні відносини і т.п.) відноситься до сфери не тільки цивільного права, але має також і загальнотеоретичний характер[2, c.55].Головні ознаки цивільного правовідносини можуть бути виведені вже із самого його визначення.До їхнього числа, зокрема, відносяться:1) особливості суб'єктного складу. Учасники цивільних правовідносин у цих відносинах виступають як юридично рівні суб'єкти, що в організаційно-правовому і майновому змісті відділений друг від друга;2) цивільні правовідносини -- це правовий зв'язок, що виникає з приводу нематеріальних і матеріальних благ, що представляють інтерес для окремого (частки) особи;3) відносини сторін, урегульовані на основах ініціативи учасників, їхнього вільного розсуду, заснованого на уполномочивающем характері норм цивільного законодавства. Це знаходить відображення в тім, що головною підставою виникнення правового зв'язку між суб'єктами цивільних відносин є їхній договір, що, вдобавок, може виступати і як норма цивільного законодавства;4) учасники даного виду правовідносин виступають як носії цивільних прав і обов'язків.5) захист суб'єктивних прав і спонукання до виконання суб'єктивних обов'язків здійснюється за допомогою специфічних заходів впливу й у спеціальному (як правило, позовному) порядку;6) підстави виникнення, припинення і трансформації цивільних правовідносин ґрунтовно відрізняються від юридичних фактів в інших областях права по видах, змістом і характером правових наслідків. Зокрема, цивільні права й обов'язки виникають (припиняються, змінюються і т.п.) не тільки по підставах, передбаченим актами цивільного законодавства, але також унаслідок дій суб'єктів цивільних відносин, що, виходячи з загальних основ цивільного права (законодавства), породжують відповідні цивільні права й обов'язки[2, c.57].Цивільне правове відношення являє собою складну правову категорію, що складається з трьох обов'язкових елементів: 1) суб'єктів, 2) об'єкта, 3) змісту.Таким чином, цивільні правовідносини - це правовий зв'язок, що ґрунтується на нормах цивільного права, між юридично рівними суб'єктами, що виступають носіями цивільних прав і обов'язків. А підставами виникнення цивільних правовідносин є юридичні факти - це виникнення передбачених правовими нормами специфічних обставин. 1.2. Склад цивільних правовідносинЕлементами цивільних правовідносин вважають суб'єктів і об'єктів, а також суб'єктивне цивільне право і суб'єктивний цивіль-ний обов'язок.У цивільних правовідносинах завжди беруть участь дві і більше особи -- учасники відносин, яких називають суб'єктами. Суб'єктом цивільних правовідносин визнається особа, що бере участь у вре-гульованому правовими нормами відношенні, поведінка яких трак-тується правом як юридично можлива або необхідна. До суб'єктів цивільних правовідносин закон відносить фізичних та юридич-них осіб, державу, а також Автономну Республіку Крим та тери-торіальні громади.Фізичні особи є учасниками цивільних правовідносин у випадку, якщо вони мають обсяг повної право-дієздатності.Цивільна правоздатність -- це здатність мати цивільні права і обов'язки. Вона виникає у момент народження та припиняється у момент смерті громадянина. У деяких випадках момент настання правоздатності може встановлюватися законом залежно від досяг-нення особою певного віку (ч. З ст. 25 ЦК України). Обсяг правоздат-ності є однаковим для всіх фізичних осіб.Дієздатність -- це здатність своїми діями набувати для себе цивільні права і самостійно їх здійснюватрі, а також здатність свої-ми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх ви-конувати та відповідати у випадку їх невиконання. Обсяг дієздат-ності фізичної особи залежить від рівня інтелектуальної та вольової зрілості особи. Обсяг повної цивільної дієздатності наступає за за-гальним правилом у 18 років[4, c.70].Правосуб'єктність -- здатність суб'єкта права бути учасником цивільних правовідносин. Вона характеризується наявністю право-здатності та дієздатності як складових частин правосуб'єктності. Дієздатність включає в себе поняття деліктоздатності -- здатності нести самостійну юридичну відповідальність за наслідки своїх дій..Юридичні особи як приватного, так і публічного права у цивіль-но-правових відносинах є рівноправними як між собою, так і у сто-сунках з іншими суб'єктами цивільного права --- фізичними особа-ми та державою. Як і інші учасники цивільних правовідносин, юридичні особи мають правоздатність та дієздатність. Але, на відміну від фізичних осіб, право- та дієздатність юридичних осіб виникають одночасно, а саме в момент державної реєстрації і припиняються також одночас-но -- в момент ліквідації юридичної особи та виключення її з дер-жавного реєстру.Правоздатність юридичної особи може бути як універсальною, так і спеціальною. При універсальній правоздатності юридична осо-ба не обмежується у своїх правах -- вона може брати участь у будь-яких передбачених законом правовідносинах. Спеціальна право-здатність передбачає участь юридичної особи лише у певних пра-вовідносинах, коло яких визначене статутом. Такі обмеження, як правило, встановлюються через те, що юридична особа створюється з певною метою, визначеною засновниками, і не може самостійно визначати свою правосуб'єктність. Так, державні, громадські ор-ганізації обмежені у своїй дієздатності. Для підприємницьких структур спеціальна правоздатність є негативним фактором, оскіль-ки обмежує мобільність у зміні видів діяльності підприємства, ос-новною метою якого є отримання прибутку, що можливо досягнути лише шляхом активізації господарської діяльності. Спеціальна пра-воздатність дещо уповільнює цей процес. Для заняття будь-яким но-вим видом діяльності юридичній особі необхідно здійснити держав-ну реєстрацію змін до установчих документів. Новий ЦК України зробив значний крок уперед у цьому напрямі, оскільки надав юри-дичним особам можливість укладати будь-які угоди, не заборонені чинним законодавством, тобто універсальну правоздатність[4, c.78].Держава як суб'єкт цивільних правовідносин визначається у ви-гляді органів державної влади, органів влади Автономної Рес-публіки Крим та органів місцевого самоврядування.Об'єкти цивільних правовідносин -- це матеріальні та нема-теріальні блага або предмет їх створення, що складає предмет діяль-ності суб'єктів цивільного права. Питання визначення та система-тизації об'єктів цивільних прав є одним із найменш розроблених у цивільному праві, оскільки саме загальнофілософське поняття об'єкта є дискусійним та розглядається під різними кутами зору. Так, окремі види об'єктів цивільних прав, такі як інформація, по-слуги тощо, розглядаються не в системі об'єктів, а лише у відповідних розділах договірного права.Загальним для всіх об'єктів суб'єктивних цивільних прав є їх призначення для єдиної мети -- здатності задовольняти законні інтереси суб'єктів приватних прав.Різні об'єкти цивільних прав можуть задовольняти різноманітні інтереси (майнові або немайнові), але саме призначення об'єктів може бути неоднаковим у різних випадках -- у вигляді використання фактичних, природних його якостей, екстракцією його споживчої вартості; у вигляді експлуатації соціальних якостей об'єкта, а саме шляхом реалізації його обмінної вартості.До матеріальних благ як об'єктів цивільних правовідносин мож-на віднести речі, а також результати роботи або послуг, що мають матеріальну, речову форму (наприклад, результати ремонту). У цьо-му значенні може бути не тільки якась річ, але й результати діяль-ності, причому не обов'язково ті, що мають матеріальний результат (наприклад, надання послуг зі зберігання або перевезення). Всі ці об'єкти за єдністю економічної природи і складають групу, що нази-вається товаром.Крім товарів, розрізняють інші чужі дії, наприклад, внесок у банку, частка в майні товариства. Це не речі, а можливості вимоги певної поведінки від зобов'язаних осіб, які також є об'єкта-ми цивільних правовідносин.До нематеріальних благ належать результати творчої діяльності: твори науки, мистецтва, винаходи тощо і деякі інші об'єктрі за своєю природою інші, але схожі -- товарний знак, фірмове наймену-вання тощо, а також особисті немайнові права, що користуються цивільно-правовим захистом (наприклад, об'єкти виключних прав).Таким чином, до об'єктів цивільних правовідносин нале-жать:
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
|
|
|
|
|
НОВОСТИ
|
|
|
|
|
|
|
|