| ішення Комісії публікуються в центральних і місцевих засобах масової інформації у випадках, в порядку та в строки, встановлені законом. Комісія має друкований орган - «Вісник Центральної виборчої комісії».Місцезнаходженням Комісії є столиця України - місто Київ.У слідуючому, шостому розділі, було розглянуто склад Комісії та порядок її формування. Верховна Рада України призначає на посаду та припиняє повноваження членів Комісії за поданням Президента України. У поданні Президента України про призначення на посаду членів Комісії враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні Верховної Ради України. До складу Комісії входять 15 членів Комісії.Кандидатури осіб на посади членів Комісії попередньо обговорюються в депутатських фракціях і групах, а їх призначення проводиться за наявності висновків відповідного профільного комітету Верховної Ради України. Строк повноважень члена Комісії - 6 років.Окремим розділом розглянуто вимоги до членів ЦВК. Членом Комісії може бути громадянин України, який на день призначення досяг двадцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні не менше п'яти останніх років та володіє державною мовою.Член Комісії не може бути народним депутатом України або мати інший представницький мандат, бути кандидатом у Президенти України, кандидатом у народні депутати України, їх довіреною особою, представником або уповноваженою особою політичної партії, виборчого блоку партій, що беруть участь у виборах, подружжям та іншим близьким родичем кандидата, а також перебувати в їх підпорядкуванні, членом іншої виборчої комісії, членом ініціативної групи всеукраїнського референдуму та в інших випадках, передбачених законами України.Члени Комісії перед вступом на посаду складають на пленарному засіданні Верховної Ради України присягу.Комісія є колегіальним органом, який приймає рішення після розгляду на своїх засіданнях питань, що належать до її відання.Основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, яке відповідно до цього та інших законів України належить до компетенції Комісії.Засідання Комісії скликаються її Головою, а у разі його відсутності - заступником Голови Комісії. У разі відсутності Голови Комісії, заступника Голови Комісії чи їх відмови скликати засідання Комісії воно може бути скликане не менш як третиною членів Комісії з обов'язковим повідомленням усіх членів Комісії про час і місце засідання.Комісія за результатами розгляду питань на засіданнях у межах своїх повноважень приймає рішення.Рішення Комісії приймаються у формі постанов відкритим голосуванням більшістю голосів від персонального складу Комісії. За рівної кількості голосів членів Комісії, поданих під час голосування, прийнятим вважається те рішення, за яке голосував головуючий на засіданні Комісії.Рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання. Рішення Комісії підлягають обов'язковому розгляду організаціями і посадовими особами, яких вони стосуються. Про результати їх розгляду чи вжиті заходи повинно бути повідомлено Комісію у встановлений нею строк.Повноваження Комісії, які стосуються організації підготовки і проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, організації підготовки і проведення всеукраїнського референдуму, організації виборів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів і місцевих референдумів подано у ІІІ розділі Закону [13, 290].Четвертий розділ цього Закону розглядає повноваження членів ЦВК - Голови ЦВК, заступника Голови Комісії, секретаря Комісії ті інших членів Комісії. В цьому ж розділі (ст. 22) говориться про права та обов'язки членів Комісії.Регламент Комісії та секретаріат - розділ п'ятий. Порядок організації і внутрішньої роботи Комісії, що не врегульований цим Законом, визначається регламентом Комісії, який за пропозицією Голови затверджується Комісією більшістю від її складу.Регламент Комісії не може суперечити вимогам Конституції України, цього та інших законів України.Секретаріат Комісії виконує організаційну, юридичну, аналітичну, інформаційно-довідкову та матеріально-технічну роботу, спрямовану на забезпечення здійснення Комісією повноважень, передбачених цим Законом.Положення про секретаріат, його структура і штат, правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються Комісією.В шостому розділі висвітлюються питання щодо фінансування комісії, матеріальне і соціальне становище її членів та працівників секретаріату.Заключні положення восьмого розділу складається із статей про міжнародне співробітництво Комісії, посвідчення члена Комісії, забезпечення Комісії законами та іншими нормативно-правовими актами, використання Комісією автоматизованої інформаційної системи.Перехідні положення: До остаточного сформування штату секретаріату Комісії апарат Верховної Ради України, апарат Кабінету Міністрів України, міністерства на період виборчої кампанії 1998 року відряджають своїх працівників до Комісії за її клопотанням.Для проведення виборчої кампанії 1998 року Управління справами Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України здійснюють матеріально-технічне забезпечення Комісії, у тому числі надають необхідні приміщення, транспортні засоби, засоби зв'язку тощо. Акти законодавства України застосовуються в частині, яка не суперечить цьому Закону.Цей закон затверджено Президентом України Л. Кучмою 17 грудня 1997 року.1.2 Закон «Про Центральну виборчу комісію» від 2004 року14 травня 2004р. Верховна Рада прийняла в першому читанні нову редакцію Закону "Про Центральну виборчу комісію" - законопроект № 5235, внесений народними депутатами України Задорожнім О.В., представником Президента у ВР, Ключковським Ю.Б. ("Наша Україна") та Онищуком М.В. (фракція партії Промисловців та Підприємців та НДП).За законопроект голосували народні депутати фракцій парламентської більшості (окрім фракції НДП) та фракцій Комуністичної та Соціалістичної партій. Не підтримували законопроект фракції «Наша Україна» (незважаючи на підпис Ю. Ключковського під законопроектом), фракція БЮТ та група «Центр».Основні новації законопроекту були наступні:1) строк повноважень ЦВК збільшується з шести до семи років;2) розширюється обсяг повноважень комісії на виборах ВР АРК, а саме:· ЦВК має призначати виборчу комісію Криму та окружні виборчі комісії по виборах депутатів ВР АРК;· ЦВК має формувати виборчі округи.3) розширюється обсяг повноважень ЦВК стосовно місцевих виборів, а саме:· ЦВК призначатиме місцеві вибори;· ЦВК формує обласні та міські територіальні виборчі комісії;· ЦВК здійснює контроль за дотриманням законодавства на місцевих виборах.4) ЦВК може створювати регіональні представництва;5) передбачається збільшення заробітної плати членів ЦВК, забезпечення їх житлом за державний кошт, безплатний проїзд в транспорті та безплатне санаторно-курортне обслуговування;6) деталізовано процедури роботи комісії, зокрема, розгляду звернень громадян, дострокового припинення повноважень члена комісії.За чинним тоді Законом ЦВК стосовно кримських та місцевих виборів лише затверджує форми виборчих документів та надає методичну допомогу місцевим виборчим комісіям.В той же час законопроект практично не змінює порядку призначення членів ЦВК та її керівників.Експерти вважали, що збільшення впливу ЦВК на місцеві вибори приведе до більшої залежності місцевого самоврядування від центральних органів влади, і таким чином може обмежити можливості реалізації конституційного права територіальних громад на місцеве самоврядування. Такі зміни законодавства суперечать практиці ряду країн з розвиненою демократією, де виборчі комісії на місцевих виборах є незалежними від органів державної влади.Слід звернути увагу, що при розгляді цього питання ставився на голосування законопроект члена Соціалістичної фракції Г. Гармаш, яким передбачалося забезпечення представництва всіх парламентських політичних партій у складі ЦВК та обрання Голови ЦВК Верховною Радою (за чинним тоді Законом Голова, заступник Голови та секретар ЦВК обираються на засіданні ЦВК). Однак цей законопроект підтримали лише опозиційні фракції НУ, БЮТ та значна частина нової групи «Центр». Більшість та КПУ голосували проти і законопроект не було прийнято.Але все ж такі 30 червня 2004 року було прийнято новий Закон «Про Центральну виборчу комісію», в який були внесені суттєві зміни, викликані політичними подіями в країні, а також враховані добутим досвідом. Внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» здійснилося одночасно з удосконаленням всіх інших законодавчих актів у сфері народовладдя, зокрема щодо виборів і референдумів, що вперше в Україні передбачало застосування системного, комплексного, уніфікованого підходу до формування відповідної системи законодавства України. При підготовці законопроекту щодо внесення змін та доповнень до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» було обрано найбільш ефективну форму законодавчої техніки - пропонувалася нова редакція Закону в цілому, а не внесення змін до окремих положень. Нова редакція Закону України «Про Центральну виборчу комісію», як і чинна тоді редакція Закону, структурно містить 8 розділів, однак у тексті нової редакції закону до 39 передусім за рахунок розширення правового регулювання сфери повноважень Центральної виборчої комісії, більш детальної регламентації порядку формування складу Комісії, організації її діяльності. Викладення Закону в новій редакції забезпечує системність, раціональність, послідовність у викладенні правових положень законопроекту. Зміцнення правового статусу Центральної виборчої комісії, розширення обсягу її повноважень, які поширюються на всю територію Української держави, потребував передовсім уточнення назви цього органу. Закон про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» передбачає встановити офіційну назву цього загальнодержавного органу - Центральна виборча комісія України. Таким чином, назва повністю відображає загальнодержавний статус цього органу, його функції та повноваження, що поширюються на територію всієї держави. Визначення Центральної виборчої комісії України як конституційного загальнодержавного органу, основним завданням якого є забезпечення реалізації та захисту виборчих прав та прав на участь у референдумі всіх громадян України, з одного боку, а з іншого - узагальнення сучасної практики організації загальнодержавних і місцевих виборів та референдумів надзвичайно актуалізували питання розширення сфери повноважень Комісії, насамперед щодо організації та проведення місцевих виборів, надання консультативно-методичної допомоги при проведенні місцевих референдумів, а також веденні Державного реєстру виборців в Україні, здійснення діяльності стосовно підвищення рівня правової культури суб'єктів виборчого і референдумного процесів тощо. Крім того, практика організації виборів і референдумів в Україні настійливо диктує також і необхідність запровадження нових підходів до побудови системи виборчих комісій. Значне розширення компетенції Центральної виборчої комісії України створить умови для ефективної діяльності Комісії у постійному режимі протягом шести років її повноважень. Розширення сфери діяльності Центральної виборчої комісії вимагатиме пошуку нових форм роботи щодо інформування населення про її діяльність. Крім того, вирішення завдань підвищення правової культури виборців та громадян, які мають право брати участь у референдумах, поширення ідей, пов'язаних зі створенням ефективної системи народовладдя в Україні, необхідність вивчення та використання зарубіжного досвіду у сфері виборів і референдумів вимагають створення друкованого органу Комісії - «Вісника Центральної виборчої комісії України» на зразок тих, які мають центральні органи державної влади України, а також подібні центральні виборчі органи в країнах Співдружності Незалежних Держав. При формуванні складу Центральної виборчої комісії враховувати пропозицій політичних партій, виборчих блоків політичних партій, що подолали чотирьохвідсотковий бар'єр на останніх виборах до Верховної Ради України, оскільки: по-перше, такий механізм політичних консультацій вже апробовано під час формування Комісії в 2004 році. Стаття 6 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» не зобов'язує Президента України в обов'язковому порядку та в повному обсязі враховувати пропозиції політичних партій, виборчих блоків політичних партій. Це дає можливість Президенту України консультуватись з політичними силами парламенту ще до внесення кандидатур на посаду членів Комісії, однак при цьому залишає за ним можливість вносити також власні пропозиції щодо членів Центральної виборчої комісії, що відповідає положенням Конституції України. Таким чином, у законі дається відкрита, демократична процедура формування складу Комісії, яка дозволяє досягти позитивних домовленостей щодо підтримки кандидатур на посади членів Центральної виборчої комісії ще на підготовчій стадії їх розгляду у Верховній Раді України та звести до мінімуму конфронтацію в залі парламенту з цього питання. Строк повноважень для кожного члена Центральної виборчої комісії, передбачений редакцією 1997 року статті 6 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», замінний на строк повноважень Центральної виборчої комісії в цілому, який триватиме 7 років. Це повністю відповідає стандарту формування вищих виборчих органів у Європейських країнах та державах Співдружності Незалежних Держав. З метою уникнення в подальшому випадків невчасного формування легітимного складу Центральної виборчої комісії України в законі суттєво уточнена процедура припинення повноважень Комісії у строки, визначені законом, а також процедуру дострокового припинення повноважень члена Комісії, запроваджено механізм призначення члена Комісії замість вибулого.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|
