|
окремому об’єкту основних засобів щомісячно.
Крім того; від’ємність у бухгалтерському обліку від податкового буде на
суму:
- амортизації невиробничих основних фондів;
- поточних ремонтів більш 5% балансової вартості основних фондів на
початок року;
- вартості вибувших об’єктів; що відносяться у податковому обліку до 2; 3
груп;
- вартості безкоштовно отриманих основних засобів.
У податковому обліку норми амортизації встановлюються у відсотках до
балансової вартості кожної групи основних фондів на початок звітного
(податкового) періоду у наступних розмірах (у розрахунку на календарний
період):
- група 1 – 1,25%;
- група 2 – 6,25%;
- група 3 – 3,75%.
Платник податків може самостійно прийняти рішення про застосування
прискореної амортизації основних засобів групи 3; що придбалися після
вступання у силу Закону „Про оподаткування прибутку підприємств”; по
наступним нормам (у розрахунку на кожний рік):
- 1-й рік експлуатації – 15%,
- 2-й рік експлуатації – 30%,
- 3-й рік експлуатації – 20%,
- 4-й рік експлуатації – 15%,
- 5-й рік експлуатації – 10%,
- 6-й рік експлуатації – 5%,
- 7-й рік експлуатації – 5%
У податковому обліку окремий об’єкт основних фондів групи 1
амортизується до досягнення вартості такого об’єкту 100 мінімумів доходів
громадян, що не оподатковуються – 1700 грн.
При досягненні об’єктом залишкової вартості – 1700 грн., відповідно до
пп. 8.3.7, п. 8.3 ст. Закону „Про оподаткування прибутку підприємств”, його
залишкова вартість дорівнюється до нуля, а сума 1700 грн. відноситься до
складу витрат відповідного звітного кварталу.
Амортизація основних фондів груп 2,3 виконується до досягнення такої
групи нулевої вартості.
Крім того у податковому обліку облік основних засобів ведеться:
- групи 1 по кожній окремій будові, споруді або їх структурному компоненту,
та у цілому по групі як сума вартості окремих об’єктів,
- групи 2 ведеться по їх сукупній вартості незалежно від часу введення в
експлуатацію таких основних фондів,
- групи 3 ведеться по їх сукупній вартості, або пооб’єктне, у випадку
застосування прискореної амортизації.
Розглянемо на нашому прикладі податкові методи нарахування
амортизації. Припустимо, що у нашому прикладі обладнання відноситься до 3
групи. Тоді квартальна норма амортизації буде дорівнювати 3.75 %.
|Рік|Кварт|Амортизаційні відрахування |Накопичена |Залишкова |
| |ал |за квартал |амортизація |вартість на |
| | | |(знос) на |початок |
| | | |кінець |звітного |
| | | |кварталу |кварталу |
|1 |1 |2000 * 3.75 % =750 |750 |20000 |
| |2 |19250* 3.75 % =722 |1472 |19250 |
| |3 |18528* 3.75 % =695 |2167 |18528 |
| |4 |17833* 3.75 % =669 |2836 |17833 |
| |Усьог|2836 |2836 | |
| |о | | | |
|2 |1 |17164* 3.75 % =644 |3480 |17164 |
| |2 |16520* 3.75 % =620 |4100 |16520 |
| |3 |15900* 3.75 % =596 |4696 |15900 |
| |4 |15304* 3.75 % =574 |5270 |15304 |
| |Усьог|2434 |5270 | |
| |о | | | |
|3 |1 |14730* 3.75 % =552 |5822 |14730 |
| |2 |14178* 3.75 % =532 |6354 |14178 |
| |3 |13646* 3.75 % =512 |6866 |13646 |
| |4 |13134* 3.75 % =493 |7359 |13134 |
| |Усьог|2089 |7359 | |
| |о | | | |
|4 |1 |12641* 3.75 % =474 |7833 |12641 |
| |2 |12167* 3.75 % =456 |8289 |12167 |
| |3 |11711* 3.75 % =439 |8728 |11711 |
| |4 |11272* 3.75 % =423 |9151 |11272 |
| |Усьог|1792 |9151 | |
| |о | | | |
|5 |1 |10849* 3.75 % =407 |9558 |10849 |
| |2 |10442* 3.75 % =392 |9950 |10442 |
| |3 |10050* 3.75 % =377 |10327 |10050 |
| |4 |9673* 3.75 % =363 |10690 |9673 |
| |Усьог|1539 |10690 | |
| |о | | | |
Таблиця 3.1. Нарахування амортизації методом зменшення залишкової
вартості згідно з податковим законодавством, грн.
Як бачимо, накопичена амортизація (знос) за 5 років не надто
перебільшила половину первісної вартості об’єкту (53.4 %). Для
ліквідаційної вартості це занадто.
Платник податків може самостійно вирішити застосовувати прискорену
амортизацію основних засобів 3 групи, що були придбані після прийняття
Закону про оподаткування прибутку .
|Рік|Амортизаційні |Накопичена |Залишкова вартість|
| |відрахування за рік |амортизація (знос)|на кінець року |
| | |на кінець року | |
|0 |- |- |20000 |
|1 |20000 * 15 % = 3000 |3000 |17000 |
|2 |20000 * 30 % = 6000 |9000 |11000 |
|3 |20000 * 20 % = 4000 |13000 |7000 |
|4 |20000 * 15 % = 3000 |16000 |4000 |
|5 |20000 * 10 % = 2000 |18000 |2000 |
|6 |20000 * 5 % = 1000 |19000 |1000 |
|7 |20000 * 5 % = 1000 |20000 |- |
Таблиця 3.2. Нарахування амортизації прискореним методом згідно з
податковим законодавством, грн.
Треба зазначити, що використання дозволених П(Б)О №7 методів
нарахування амортизації основних засобів веде до плутанини понять, що
використовуються у бухгалтерському та податковому обліку. Це стосується
основ для збільшення первісної вартості основних засобів, визнання їх груп,
а також залишкової вартості ( балансової), переоцінка якої не передбачена
податковим законодавством. У результаті застосування у бухгалтерському
обліку податкових методів нарахування зносу основних засобів, що не
відповідає вимогам ні бухгалтерського, ні податкового обліку.
Закінчуючи розбір методів нарахування амортизації у бухгалтерському
обліку, можна навести приклади альтернативних методів, які не передбачені у
П(С)БО №7, але мають практичне використання у світі.
Метод списання та заміни.
Він, як правило, використовується господарськими організаціями, що
розполагають великою кількістю відносно малоцінних основних засобів, що
розташовані на великій географічній території. До числа таких відносяться
залізничні компанії, основними засобами яких виступають вагони та
локомотиви; телефонні компанії, матеріальну базу яких складають лінії
зв’язку, комутатори, підстанції, телефонні апарати тощо; організації
комунального обслуговування, енергопостачання та інші. Часто для таких
компаній ведіння рахунку відрахувань на знос по кожному основному засобу не
доцільно із-за надто значного об’єму облікової роботи та пов’язаних з цим
витрат.
При обліку витрат методом списання та заміни витрат на знос дорівнюють
вартості списаних у той чи інший період основних засобів, ліквідаційна
вартість основних засобів відіймається з витрат на знос у той період, коли
робиться їх списання. Знос по окремим основним засобам не нараховується,
при їх списанні не відображається прибуток чи витрати, а рахунок
нарахованого зносу не використовується. Ведеться облік первісної вартості
основних засобів (по витратам на їх придбання). Часто він ведеться не по
окремим засобам, а по групам засобів.
Різниця між списанням та заміною складається у способі оцінки
виводимих з господарського звороту основних засобів.
При списанні сума витрат на знос дорівнює первинній вартості списуємого
основного засобу за винятком його ліквідаційної вартості. При нарахуванні
зносу по групі активів у якості первинної вартості кожного з них береться
первісна вартість купленого раніше за інших. У цьому випадку нарахування
зносу при списані аналогічно обліку товарно-матеріальних запасів методом
FIFO.
При заміні витрат на знос групи основних засобів визначається виходячи
з вартості того з них, який було куплено в останню чергу, аналогічно методу
LIFO при обліку товарно-матеріальних запасів.
Треба особливо зазначити, за застосування наданих методів обмежено
надто вузьким кругом зазначених раніше галузей. Взагалі наданні методи не
відповідають критеріям систематичності та раціональності. Для наданих
галузей у “суспільновизнаних методах бухгалтерського обліку” робиться
виняток, а використовуємиє у них методи обліку зносу враховуються
недопустимими для інших галузей.
Методи групового та складового обліку зносу.
Він передбачає можливість об’єднання декількох основних засобів у єдине
ціле, ведення по ним загального контрольного рахунку. Тобто декілька
основних засобів амортизуються як єдине ціле. Груповий облік ведеться по
груповим активам, а складовий – по різнорідним. Ведення журнальних записів
та проводка по рахункам для цих двох видів обліку аналогічні.
Вартість усіх активів, що входять у групу, заноситься у єдиний
контрольний рахунок, при додаванні до групи нових активів цей рахунок
дебетується на їх вартість. По усій групі ведеться рахунок нарахованого
зносу. Балансова вартість основних виробничих фондів, що входять у групу,
дорівнює різниці між їх вартістю та сумою нарахованого зносу. Вартість
кожного активу, що входить в групу, враховується при його списанні:
контрольний рахунок по групі активів кредитується на його вартість, а
рахунок нарахованого зносу дебетується на суму отриману за реалізацію
наданого основного засобу виручку у готівкових коштах. Річна сума
амортизації розраховується шляхом множення середньої норми амортизації по
групам активів на баланс його контрольного рахунку. Цю суму можна
розрахувати і як різницю між первісною та ліквідаційною вартістю, поділену
на строк служби. Строк експлуатації отримується як частка від ділення
первісної вартості групи основних засобів на вартість їх річного зносу.
Річна норма амортизації об’єднаних у групу основних засобів
представляє собою відношення суми визначеного прямолінійним методом зносу
за рік до їх первинної вартості. Іншими словами, це відсоток, на який
загальна первісна вартість основних засобів обесцінюється за рік. Балансова
вартість основних засобів у кожний наступний період менше її балансової
вартості за попередній період на цей відсоток.
При збереженні складу групи основних засобів незмінним норма річної
амортизації також залишається незмінною. Припускається її збереження у тому
випадку, якщо у групу основних засобів додаються нові, але їх вартість не
змінює первісну вартість засобів групи на значну величину, та таке
додавання не забезпечує значного впливу на строк експлуатації групи
основних засобів.
При обліку групи однорідних активів при включенні в неї нових активів
допускається збереження попередньої норми амортизації, яка у цьому випадку
використовується застосовної до нової балансової вартості групи, збільшеної
на вартість доданих до неї активів. Якщо група активів неоднорідна, то
додавання до неї нових ( якщо вартість останніх суттєва) веде до перегляду
норми амортизації.
Об’єднання основних засобів у групи з метою обліку зносу допустимо при
відносно не великих розбіжностях у строках експлуатації елементів, що в неї
входять.
Метод оцінки товарно-матеріальних запасів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
|
