Научная организация финансово-хозяйственного контроля и аудита

НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ Й АУДИТУ

Основи наукової організації контрольно-аудиторського процесу

Контрольно-аудиторський процес — це система, яка функціонує з використанням

матеріальних, трудових та інтелектуальних цінностей. Як і кожна система,

контрольно-аудиторський процес має бути раціонально організований, тобто

всі елементи системи упорядковані, приведені у системний взаємозв'язок,

зумовлений цільовою функцією.

Оршпішція як смислове поняття передбачає упорядкованість, взаємодію окремих

елементів, що перебувають у функціональній залежності. Організаційні

принципи контрольно-аудиторського процесу тривалий час грунтувалися на

практичному досвіді ревізорів-контролерів, аудиторів та інших працівників,

зайнятих виконанням контрольних функцій в управлінні народним

господарством.

Наукова ор/.аііізація контрольно-аудиторського процесу виникла у зв'язку з

потребою координації і взаємозв'язку контрольних, ревізійних і аудиторських

процедур при комплексній оцінці фінансово-господарської діяльності

суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами власності і

господарювання. Слід зазначити, що прийоми організації, які грунтуються на

практичному досвіді керівника, не забезпечують оптимальності організації в

умовах ринкових відносин та різних форм власності.

У спеціальній літературі і в практиці нерідко наукова організація фінансово-

господарського контролю обмежується розробкою і впровадженням окремих

елементів наукової організації праці (НОП) ревізорів, аудиторів

(використання простих обчислювальних машин, надання окремого приміщення та

ін.). Такий підхід не сприяє впровадженню технічного прогресу в організацію

і методологію фінансово-господарського контролю. Якщо раніше контрольно-

ревізійний процес був спрямований на перевірку ревізором додержання

керівниками підприємств адміністративно-розпорядчих документів, що

регулюють економічні відносини з державою, то цілком природно, що об'єктом

організації в основному були трудові процеси контролера.

В умовах вільного економічного підприємництва, розвитку ринкових відносин

змінюються функції фінансово-господарського контролю щодо додержання прав

держави, власників капіталу, орендарів, акціонерів тощо. До контрольно-

аудиторського процесу залучають різних за фахом спеціалістів (економістів,

ревізорів, аудиторів, юристів, технологів, конструкторів, товарознавців),

застосовуються швидкодіючі ЕОМ і пристрої організаційної техніки, а дані

контролю використовуються для прогнозування фінансово-господарської

діяльності, при наданні кредитів та залученні акціонерів, визначенні

престижності і конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і

міжнародному ринках, запобіганні банкрутству, сплаті податків, розподілу

прибутку, нарахуванні дивідендів та ін.

Для того щоб організувати працю ревізора, аудитора ; найбільшою

ефективністю, необхідно поєднувати її з організацією всього контрольно-

аудиторського процесу, передовою методологією фінансово-господарського

контролю, що грунтується на застосуванні новітніх технічних засобів у

збиранні і перетворенні на ЕОМ обліково-економічної інформації для контролю

підприємницької діяльності. Проте цс не знижує значення НОП у контрольно-

аудиторському процесі, а, навпаки, підвищує його роль в організаційно-

технологічній підготовці контрольно-аудиторського процесу і управлінні ним.

Дослідження економічної інформації і перетворення на ЕОМ відповідно до

цілей фінансово-господарського контролю повинно раціонально поєднувати

процеси праці, матеріальні елементи виробництва, тобто засоби праці

(машини, устаткування, інвентар, за допомогою яких працівник обробляс

інформацію), предмети праці (первинна фіксована інформація, перетворена в

інформаційні сукупності, необхідні для контролю) та інтелектуальні елементи

— алгоритми, програми роботи ЕОМ, методики. Для цього система контрольно-

аудиторського процесу має бути впорядкована: всі елементи приведені у

системний взаємозв'язок, підпорядкований меті і завданням фінансово-

господарського контролю. Така упорядкованість системи може бути досягнута

науковою організацією, що передбачає застосування у фінансовогосподарському

контролі системи прийомів, розроблених наукою на основі узагальнення

передового практичного досвіду і спрямованих на раціональне виконання

контрольно-аудиторського процесу.

Наукова організація фінансово-господарського контролю передбачає

використання методичного забезпечення, до якого належать інструкції,

положення, рекомендації, що сприяють технічному прогресу на основі

швидкодіючих ЕОМ і засобів автоматизованого збирання, передавання і обробки

економічної інформації відповідно до завдань контролю.

Вільне економічне підприємництво в умовах ринкових відносин зумовило

потребу в створенні державних податкових служб, незалежного аудиторського

контролю, а також контролю власника та інших контрольних органів, у яких

зайнята значна кількість працівників, різних за фахом і професійним рівнем.

У структурі контрольних органів утворюються підрозділи, які безпосередньо

здійснюють контрольно-аудиторський процес, управляють ним і обслуговують

його за принципом розподілу праці (податкові адміністрації, внутрішній

аудит).

Отже, наукова організація контрольно-аудиторського процесу включає

організацію контрольно-аудиторського процесу, управління ним і

обслуговування його.

Основні принципи наукової організації контрольно-аудиторського процесу

подано на рис.1.

Організація контрольно-аудиторського процесу полягає у створенні

організаційних передумов для дослідження і аналітичної обробки економічної

інформації в системі фінансово-господарського контролю з метою активного

впливу на оптимізацію результатів підприємницької діяльності. Для цього

застосовується комплекс елементів організації.

Спеціалізація і кооперування передбачають розподіл праці секторів груп

контролерів, окремих виконавців і співвико-навців контрольно-аудиторських

процедур. У контрольно-аудиторському процесі додержують технологічного

принципу спеціалізації і кооперування, що грунтується на створенні дільниць

і робочих місць для виконання однорідних за технологічним процесом операцій

господарської діяльності. Так, у податковій службі, контрольно-ревізійному

підрозділі, аудиторській фірмі можуть бути спеціалізовані підрозділи

контролю підприємницької діяльності у галузі промисловості, сільського

господарства, капітального будівництва, транспорту, торгівлі, сфери

побутових послуг та ін.

Спеціалізація може поглиблюватися до об’єктів контролю — основний і

оборотний капітал, праця та заробітна плата, операції менеджменту і

маркетингу, витрати виробництва, калькулювання продукції (робіт, послуг),

фінансовий стан суб’єкта підприємницької діяльності та ін.

Кооперування здійснюється в контрольно-аудиторському процесі поєднанням

зусиль спеціалізованих підрозділів і спрямуванням їх на всебічне

дослідження суб’єкта підприємницької діяльності. Це поєднання

передбачається програмою комплексного аудиторського контролю.

Пропорційність полягає у додержанні правильного співвідношення

інформаційного забезпечення контрольно-аудиторських підрозділів

бухгалтерією, фінансовим відділом і обчислювальними центрами з метою

забезпечення пропорційності надходження економічної інформації для

використання контролерами при перевірці операцій з основними засобами,

товарно-матеріальними цінностями, виготовленням продукції тощо.

Пропорційність окремих контрольно-аудиторських процедур забезпечує всебічне

і якісне дослідження об’єктів контролю в строки, встановлені графіком і

програмою робіт.

Особливо необхідна пропорційність в організації контрольно-аудиторського

процесу в умовах використання обчислювальної і організаційної техніки, ЕОМ

і периферійних пристроїв підготовки даних, терміналів тощо.

Паралельність у контрольно-аудиторському процесі забезпечує одночасне

паралельне виконання контрольно-аудиторських процедур для перевірки різних

за змістом господарських операцій, що здійснюються суб’єктом

підприємницької діяльності. Особливо це важливо при контролі податковими

службами комерційної діяльності підприємств, до складу яких входить значна

кількість торговельно-посередницьких одиниць (кіоскін, магазинів, складів),

коли перевіряють повноту і своєчасність виторгу і здавання його в установу

банку, роботу касових машин, а також при контролі випуску і реалізації

продукції (робіт, послуг).

Прямотчність дає змогу раціонально організувати інформаційні потоки між

учасниками контрольно-аудиторського процесу, не допускати дублювання

контрольних процедур різними виконавцями. Наприклад, перевіряючи касові опе-

рації, необхідно організувати прямі потоки інформації для дослідження

одночасно банківських операцій, підзвітних сум, цінних паперів та ін.

Безперервність відображення підприємницької діяльності у бухгалтерському

обліку, передбачена законодавчими актами, зумовлює потребу організації

безперервного контрольно-аудиторського процесу у часі і просторі при

дослідженні фінансово-господарської діяльності. Безперервність у часі даі;

змогу комплексно перевірити об'єкт контролю за весь період діяльності

(господарський рік), всебічно дослідити підприємницьку діяльність

відповідно до програми і графіка проведення комплексної ревізії, аудиту

(основний і оборотний капітал, матеріальні і трудові ресурси та ін.). Тому

необхідно так організувати контрольно-аудиторський процес, щоб не виникали

ситуації, які перешкодили 6 додержанню безперервності у дослідженні

фінансово-господарської діяльності.

Ритмічність контрольно-аудиторського процесу забезпечується рівномірним

виконанням контрольних процедур, що передбачає правильну організацію роботи

всіх виконавців (членів бригади аудиторів). Для цього складають графіки

проведення інвентаризації цінностей, обробки результатів інвентаризації і

відображення їх у бухгалтерському обліку. Крім того, передбачають

узагальнення результатів аудиту за розділами (контроль коштів, товарно-

матеріальних цінностей та ін.) кожним виконавцем до завершення аудиту в

цілому, своєчасне ритмічне надходження матеріалів аудиту керівникові

бригади для перевірки їх якості та узагальнення в акті комплексного аудиту,

висновках аудиторів.

Організація управління контрольно-аудиторським процесом передбачає взаємне

погодження виконання інтелектуальної підготовки контрольно-аудиторського

процесу і наукової

організації праці учасників цього процесу (ревізорів, аудиторів).

Організація інтелектуальної підготовки контрольно-аудиторського процесу

включає наукову розробку методичних рекомендацій контролю діяльності

галузей народного господарства та її складових частин, забезпечення

контролерів законодавчими актами і нормативними документами (інструкції,

положення, норми і нормативи та ін.). Організація інтелектуальної

підготовки об'єднує дослідну, технологічну та організаційну фази.

На дослідній фазі управління контрольно-аудиторським процесом визначають,

які законодавчі акти і нормативні документи необхідні для якісного і

своєчасного проведення аудиту на об'єкті підприємницької діяльності, а

також фактографічну інформацію (бухгалтерську, статистичну, оперативно-

технічну) і за який період. Одночасно визначають наявність програмного

забезпечення ЕОМ для розв'язання задач фінансово-господарського контролю на

об'єкті, який підлягає аудиту.

На технологічній фазі управління контрольно-аудиторським процесом складають

алгоритми задач фінансово-господарського контролю, розробляють програмне

розв'язання їх на ЕОМ, проводять апробацію методичних рекомендацій,

положень на об'єкті аудиту, вносять необхідні корективи щодо удосконалення

їх. На цій фазі впроваджують у практику результати наукових досліджень у

галузі фінансово-господарського контролю.

На інформаційній фазі управління контрольно-аудиторським процесом складають

організаційні моделі, які дають змогу графічно представити взаємозв'язок

об'єктів контролю, джерел інформації, методів дослідження і узагальнення

результатів контролю, виявити і сформулювати конкретні зв'язки, пропорції,

структурні взаємовідносини між ревізорами, аудиторами, юристами,

технологами та іншими учасниками контрольно-аудиторського процесу. Для

цього використовують оргаграми, оперограми, діаграми, гістограми, сітьові

графіки тощо. Графічні прийоми допомагають управляти контрольно-

аудиторським процесом у цілому. Так, за допомогою графіків Ганта,

циклограм, сітьових графіків можна подати розрахунок необхідного часу для

виконання окремих контрольних процедур і контрольно-аудиторського процесу в

цілому та узагальнити їх у класифікаційні схеми.

Страницы: 1, 2