Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Черкаський банківський коледж

Економічний факультет

Курсова робота

з предмету:

Економіка підприємства

На тему:

«Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення»

Виконал:

студентк групи ЕФ(к)

Тетера О.А.

Перевірив:

_____________________

Черкаси 2001

Зміст

1. Вступ 3

2. Економічна сутність основних фондів 3

Методи оцінки основних фондів

Класифікація основних фондів

Структура основних фондів

Знос і амортизація основних фондів

3. Шляхи відтворення і поліпшення використання основних фондів

14

4. Висновки 24

5. Список літератури 25

1. Вступ

Однієї з найбільше важливих задач розвитку промисловості є

забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності

і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього

необхідно раціонально використовувати основні фонди і виробничі потужності.

До складу виробничих фондів промислових підприємств входять основні й

оборотні фонди, котрі є засоби виробництва, що складаються відповідно з

засобів труда і предметів праці.

В цієї роботі розглянута економічна сутність основних фондів та шляхи

їх відтворення.

2. Економічна сутність основних фондів

До основних виробничих фондів відносяться ті засоби труда, що,

знаходячись у сфері матеріального виробництва, безпосередньо беруть участь

у виготовленні матеріальних благ (машини, устаткування і т.п.), створюють

умови для здійснення виробничого процесу (виробничі будинки, спорудження,

електромережі, трубопроводи й ін.), служать для збереження і переміщення

предметів труда.

Крім основних виробничих фондів до складу основних фондів

промисловості входять і основні невиробничі фонди, до яких відносять такі

об'єкти невиробничого призначення (житлові будинки, дитячі садки, школи,

лікарні й інші об'єкти охорони здоров'я і культурно-побутового

призначення). Вони перебувають у віданні промислових підприємств (вони не

безпосередньо, а побічно впливають на процес виробництва). Тут ми

розглядаємо тільки основні виробничі фонди.

Основні виробничі фонди промисловості - це засоби труда, що беруть

участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну

форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію частинами в

міру зношування.

Основні фонди промисловості займають важливе місце в національному

багатстві. Питома вага промисловості в основних виробничих фондах

народного господарства складає більш 48%.

Темпи росту основних виробничих фондів промисловості перевершують

темпи росту основних виробничих фондів у цілому по народному господарству.

Наприклад, за 1980-1990 р. основні виробничі фонди збільшилися в

промисловості в 1,3 разу, а в усім народному господарстві -у 1,05 разу.

Методи оцінки основних фондів

У практиці обліку і планування відтворення основних фондів

промисловості використовуються як грошові, так і натуральні показники,

оскільки основні фонди у виробничому процесі виступають не тільки як носії

вартості, але і як сукупність певних засобів труда.

Грошова оцінка основних фондів необхідна для обліку їхні динаміки,

планування розширеного відтворення, установлення зносу, нарахування

амортизації, визначення собівартості продукції і рентабельності

підприємств, а також для здійснення господарського розрахунку.

У зв'язку з тривалою участю основних фондів у процесі виробництва,

їхнім поступовим зношуванням, а також із зміною за цей період умов

відтворення існує декілька видів грошової оцінки основних фондів:

1) по повній початковій вартості;

2) по початковій вартості за відрахуванням зносу;

3) по повній відбудовній вартості;

4) по відбудовній вартості з обліком зносу. Повна початкова вартість

являє собою фактичну вартість по цінах придбання (включаючи витрати на

доставку і монтаж) або будівництва основних фондів.

Початкова вартість за відрахуванням зносу виражає вартість основних

фондів, ще не перенесену на виготовлену продукцію. Вона менше повної

початкової вартості на величину зносу основних фондів і часто називається

залишковою вартістю.

Ці два види грошової оцінки утрудняють порівнянність даних про динамік

основних фондів, тому що ціни на устаткування і вартість будівництва

змінюються й основні фонди, придбані (побудовані) у різні роки, виражаються

в змішаних цінах.

Порівнянність створених у різні роки однакових елементів основних

фондів досягається завдяки їхній оцінці по відбудовній вартості. Повна

відбудовна вартість -це вартість відтворення основних фондів у нових

виробничих умовах (даного року).

Метод оцінки по відбудовній вартості не враховує ступінь зношеності

основних фондів, а тому він доповнюється оцінкою основних фондів по

відбудовній вартості з обліком зносу.

• Відбудовна вартість з урахуванням зносу показує частину відбудовної

вартості основних фондів, ще не перенесену на продукт.

Оцінка основних фондів по відбудовній вартості -складний, трудомісткий

процес, що потребує значних витрат часу і засобів для переоцінки всіх

елементів основних фондів. Переоцінка основних фондів здійснюється

періодично.

Облік і планування основних фондів здійснюються не тільки в грошовому

вираженні, але й у натуральних показниках у виді конкретних засобів труда.

Це необхідно для того, щоб визначити технічний склад, виробничу потужність

підприємств і галузей промисловості, установити завдання і шляхи

ефективного використання виробничої потужності скласти баланс устаткування

і т.д. Такі дані можна одержати за результатами інвентаризації основних

фондів, що періодично здійснюються в промисловості.

За допомогою натуральних і грошових показників здійснюються необхідні

групування різноманітних елементів основних фондів, У цих групуваннях

окремі елементи основних фондів виділяються в щодо однорідні групи

відповідно до їхнього призначення у виробничому процесі.

Класифікація основних фондів

В даний час центральне статистичне управління класифікує основні фонди

промисловості по наступних основних групах.

1. Будівлі. До цієї групи відносять будівлі основних, допоміжних і

обслуговуючих цехів, а також адміністративної будинку підприємств.

2. Споруди. Сюди входять підземні і відкриті гірські виробітки,

нафтові і газові свердловини, гідротехнічної й іншої споруди.

3. Передатні пристрої. Це пристрої, за допомогою яких відбувається

передача, наприклад, електричної або іншої енергії до місць її споживання.

4. Машини й устаткування. У цю групу входять усі види технологічного

устаткування, а також первинні і вторинні двигуни. У даній групі

виділяються дві підгрупи:

а) силові машини й устаткування;

б) робочи машини й устаткування.

До першої підгрупи відносять парові і гідравлічні турбіни,

трансформатори, вітродвигуни, електромотори, двигуни внутрішнього паління й

інші первинні і вторинні двигуни. В другу підгрупу входять верстати,

преси, молоти, хімічна апаратура, доменні і мартенівські печі, прокатні

стани й інші машини й устаткування.

5. Транспортні засоби. У їхній склад входять усі види транспортних

засобів, у тому числі: цеховий, міжцеховий і міжзаводський транспорт,

річковий і морський флот рибної промисловості, трубопровідний магістральний

транспорт і т.д.

6. Інструмент, виробничий і господарський інвентар та інші основні

фонди. Сюди відносять інструменти ріжучі, що давлять, ударні й інші;

інвентар виробничого і господарського призначення, що сприяє полегшенню і

створенню нормальних умов труда (устаткування контор, верстати, контейнери,

інвентарна тара, предмети протипожежного призначення й ін.).

Для простоти обліку до складу основних фондів, що входять у шосту

групу, включаються лише інструменти, виробничий і господарський інвентар із

терміном служби понад один рік і вартістю більш 500 грн за одиницю. Інший

інструмент, інвентар, а також інші приналежності (незважаючи на те що

теоретично вони по всіх економічних ознаках повинні відносити до основних

фондів) у господарській практика прийнято вважати оборотними фондами.

Кожна група приведеної класифікації у свою чергу підрозділяється на

підгрупи, що складаються з ще більш родинних основних фондів із приблизно

рівними термінами служби, нормами амортизації й умовами експлуатації.

Не всі елементи основних фондів грають однакову роль у процесі

виробництва. Робочи машини й устаткування, інструменти, вимірювальні і

регулюючі прилади і пристрої, технічні споруди (гірські виробітки шахт і

розрізів, нафтові і газові свердловини) приймають особисту участь у

виробничому процесі, сприяють збільшенню випуску продукції і тому відносять

до активно діючої частини основних фондів. Інші елементи основних фондів

(виробничі будинки, інвентар) роблять лише непрямий вплив на виробництво

продукції і тому їх називають пасивною частиною основних фондів.

Структура основних фондів

Користуючи цим групуванням, можна визначити виробничу структуру

основних фондів. Виробнича структура основних фондів характеризується

питомою вагою кожної групи основних фондів у загальної їхньої вартості по

підприємству, галузі і промисловості в цілому.

Виробнича структура основних фондів і її зміна за той або інший

відрізок часу дають можливість характеризувати технічний рівень

промисловості й ефективність використання капітальних вкладень в основні

фонди. Зокрема, чим вище в складі основних фондів питома вага машин,

устаткування й інших елементів активної частини основних фондів, тим більше

продукції буде зроблено на кожну стоймосну одиницю основних фондів.

Розходження виробничої структури основних фондів у різних галузях

промисловості є результатом техніко-економічних особливостей цих галузей.

Навіть підприємства усередині однієї і тієї ж галузі промисловості, як

правило, мають неоднакову виробничу структуру основних фондів. Найбільше

висока питома вага активних елементів основних фондів на підприємствах із

високим рівнем технічної оснащеності і електро-озброєності праці, де

виробничі процеси механізовані й автоматизовані і широко використовуються

хімічні методи обробки.

На виробничу структуру основних фондів впливає розвиток концентрації,

спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва, на її впливає також

капітальне будівництво. Домагаючись зниження вартості будівництва.

наприклад, виробничих будинків, можна зменшити частку пасивних елементів

основних фондів у загальної їхньої вартості і тим самим підвищити

ефективність витрат, вкладених в основні фонди нового підприємства.

Все це говорить про те, що бізнес і суспільство зацікавлене в

підвищенні частки машин і устаткування -найбільше активної частини основних

фондів і в зниженні питомої ваги насамперед будинків і господарського

інвентарю без збитку для ефективного функціонування виробничого процесу .

Майже кожне підприємство може поліпшити структуру основних виробничих

фондів за рахунок підвищення частки виробничого устаткування. Це можливо

завдяки більш раціональному розміщенню устаткування усередині цехів,

розміщення його на відкритих площадках, де це можливо, а також виносу з

Страницы: 1, 2, 3